2. Калій тетрайодомеркурат лужний

3. Натрій сульфід

4. Калій гексаціаноферат(іі)

5. *Тіоацетаміду реактив

164. Для підтвердження тотожності метіоніну, згідно вимог ДФУ, провізору-аналітику потрібно визначати питоме оптичне обертання. Який прилад він використає?

1. Полярограф

2. Cпектрофотометр

3. Потенціометр

4. Рефрактометр

5. *Поляриметр

165. Яким методом визначаються речовини, виявлювані нінгідрином, у субстанції метіоніну, згідно вимог ДФУ?

1. Рефрактометрії

2. Поляриметрії

3. Рідинної хроматографії

4. Газової хроматографії

5. *Тонкошарової хроматографії

166. Провізор-аналітик проводить випробування на чистоту субстанції кислоти глютамінової. Для виявлення граничного вмісту домішки важких металів він має використати такий реактив:

1. Тіогліколеву кислоту

2. Калій тетрайодомеркурат лужний

3. Натрій сульфід

4. Калій гексаціаноферат(ІІ)

5. *Тіоацетаміду реактив

167. Провізор-аналітик проводить випробування на чистоту субстанції кислоти глютамінової. Для виявлення вмісту загальної домішки сульфатів він має використати такі реактиви:

1. Розчин арґентум нітрату, кислоту нітратну

2. Реактив Несслера, кислоту нітратну

3. Тіоацетаміду реактив, кислоту нітратну

4. Тіогліколеву кислоту, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку

5. *Розчин барій хлориду, кислоту ацетатну

168. Яким методом визначаються речовини, виявлювані нінгідрином у субстанції кислоти глютамінової згідно вимог ДФУ?

1. Рефрактометрії

2. Поляриметрії

3. Рідинної хроматографії

4. Газової хроматографії

5. *Тонкошарової хроматографії

169. Метод йодометрії (пряме титрування), згідно вимог ДФУ, використовують для кількісного визначення:

1. Цистеїну

2. Кислоти глутамінової

3. Метіоніну

4. Натрій броміду

5. *Ацетилцистеїну

170. Для кількісного визначення аміналону можна використати:

1. Гравіметрію

2. Аргентометрію за Фольгардом

3. Аргентометрію за Фаянсом

4. Комплексонометрію

5. *Метод кислотно-основного титрування в неводному середовищі

171. Для кількісного визначення аміналону можна використати:

1. Гравіметрію

2. Аргентометрію за Фольгардом

3. Аргентометрію за Фаянсом

4. Комплексонометрію

5. *Алкаліметрію в присутності формальдегіду

172. Кислу реакцію середовища водного розчину має:

1. Натрій хлорид

2. Кальцій лактат

3. Аміналон

4. Калій ацетат

5. *Кислота глутамінова

173. Двохосновною амінокислотою є:

1. Кислота амінокапронова

2. Метіонін

3. Пірацетам

4. Аміналон

5. *Кислота глутамінова

174. За описом цистеїн являє собою:

1. Прозорі кристали із специфічним запахом, гіркого смаку

2. Жовтий порошок, солодкуватий на смак

3. Рожевий аморфний порошок, гіркого смаку

4. Жовтий порошок, гіркий на смак

5. *Білий кристалічний порошок, або безбарвні кристали з характерним запахом

175. При кількісному визначенні субстанції цистеїну методом йодометрії (зворотне титрування) необхідно використати індикатор:

1. Кристалічний фіолетовий

2. Бромтимоловий синій

3. Фенолфталеїн

4. Метиловий червоний

5. *Крохмаль

176. Ідентифікація А в ДФУ для усіх амінокислот, крім гліцину, грунтується на визначенні:

1. Показника заломлення

2. Потенціалу півхвилі

3. Температури плавлення

4. Розчинності у воді

5. *Питомого оптичного обертання

177. При кількісному визначенні метіоніну методом зворотної йодхлорометрії провізор-аналітик використовує стандартні розчини:

1. Йоду, крохмалю

2. Калій йодиду, йоду

3. Натрій тіосульфату, натрій гідроксиду

4. Йоду, натрій тіосульфату

5. *Йодмонохлориду, натрій тіосульфату

178. Специфічною реакцією для сульфуровмісної амінокислоти метіоніну є реакція з:

1. Аргентум нітратом

2. Кислотою сульфатною розведеною

3. Солями важких металів

4. Нінгідрином

5. *Натрій нітропрусидом після нагрівання з лугом

179. Для кількісного визначення метіоніну провізор-аналітик використовує метод К’єльдаля. З цією метою речовину мінералізують кип’ятінням з:

1. Розведеним розчином амоніаку

2. Концентрованим розчином лугу

3. Розведеною HCl і розчином KCl

4. Розведеним розчином лугу

5. *H₂SO₄ концентрованою в присутності K₂SO₄ і CuSO₄

180. Які реактиви може використати провізор-аналітик для ідентифікації глутамінової кислоти?

1. K[Sb(OH)₆], Na₃[Co(NO₂)₆]

2. KSCN, (CH₃COO)₂Pb, HCl

3. CuSO₄, CH₃COOH, Zn

4. NaOH, NH₄OH, HCl

5. *Резорцин, H₂SO₄, NH₄OH

181. Допоможіть лікарю вибрати препарат для лікування шизофренії:

1. Аміналон

2. Ацетилцистеїн

3. Цистеїн

4. Метіонін

5. *Глутамінова кислота

182. За описом метіонін являє собою:

1. Прозорі кристали із специфічним запахом, гіркого смаку

2. Жовтий порошок, солодкуватий на смак

3. Рожевий аморфний порошок, гіркого смаку

4. Жовтий порошок, гіркий на смак

5. *Білий кристалічний порошок з характерним запахом, солодкуватий на смак

183. Еквівалентна маса метіоніну при кількісному визначенні методом ацидиметрії у неводному середовищі дорівнює:

1. 2/3М.м.

2. М.м./6

3. 2 М.м.

4. М.м./2

5. *М.м.

184. За допомогою реакції утворення етилацетату після попереднього гідролізу ацетилцистеїну провізор-аналітик виявляє:

1. S^2-

2. -SH

3. -NH-

4. - COOH

5. *CH₃C(O)-

185. Для ідентифікації метіоніну, згідно ДФУ, провізор-аналітик використовує метод:

1. Рідинної хроматографії

2. Полярографії

3. Рефрактометрії

4. УФ-спектроскопії

5. *Поляриметрії

186. До лікаря звернулась мати з хворою дитиною на церебральний параліч. Який з лікарських препаратів можна використовувати при даній патології?

1. Цистеїн

2. Метіонін

3. Ацетилцистеїн

4. Аміналон

5. *Кислоту глутамінову

187. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення цистеїну за Серенсеном (формольне титрування). Як титрант використовує стандартний розчин:

1. Аргентум нітрату

2. Натрій тіосульфату

3. Йоду

4. Кислоти хлоридної

5. *Натрій гідроксиду

188. Метіонін є біфункціональною сполукою, проявляє амфотерні властивості і тому існує як у твердому стані, так і у розчинах у вигляді:

1. Полімеру

2. Аніонів

3. Карбонової кислоти та амоніаку

4. Катіонів

5. *Біполярних йонів

189. Для кількісного визначення метіоніну можна використати такий метод:

1. Перманганатометрію

2. Броматометрію

3. Ацидиметрію у водному середовищі

4. Аргентометрію

5. *Йодометрію, зворотне титрування

190. Для ідентифікації метіоніну провізор-аналітик використає такі реактиви:

1. Натрій кобальтинітрит, кислоту ацетатну розведену

2. Резорцин, кислоту сульфатну концентровану

3. Калій перманганат, хлоридну кислоту

4. Метоксифенілацетатної кислоти реактив, винну кислоту

5. *Натрій гідроксид, натрій нітропрусид

191. При кількісному визначенні глутамінової кислоти за методом К’єльдаля визначають:

1. залишку після спалювання

2. карбоксильних груп

3. карбону

4. оксигену

5. *загального нітрогену

192. Еквівалентна маса глутамінової кислоти при кількісному її визначенні методом алкаліметрії за Серенсеном дорівнює:

1. М.м/3

2. М.м./4

3. 2 М.м.

4. М.м

5. *М.м /2

193. Визначення питомого оптичного обертання використовують для ідентифікації багатьох амінокислот, окрім:

1. Ацетилцистеїну

2. Цистеїну

3. Кислоти глутамінової

4. Метіоніну

5. *Гліцину

194. При нагріванні α-амінокислот внаслідок міжмолекулярної взаємодії утворюються:

1. Аміни

2. Альдегіди

3. Лактами

4. Ненасичені кислоти

5. *2,5-дикетопіперазини

195. Кислота глютамінова належить до амінокислот:

1. Диаміномонокарбонових

2. Моноаміномонокарбонових

3. Гетероциклічних

4. Ароматичних

5. *Моноамінодикарбонових

196. Кількісне визначення метіоніну після мінералізації проводять методом:

1. Броматометрії

2. Йодометрії

3. Перманганатометрії

4. Алкаліметрії

5. *К`єльдаля

197. Однією з реакцій ідентифікації ацетилцистеїну є реакція:

1. Утворення йодоформу

2. Полімеризації

3. Утворення фенілгідразону

4. “Срібного дзеркала”

5. *Утворення етилацетату після попереднього гідролізу

198. Метіонін належить до амінокислот:

1. Гетероциклічних

2. Ароматичних

3. γ-амінокислот

4. β-амінокислот

5. *Аліфатичних

199. Спеціаліст Державної Інспекції з контролю якості ліків проводить кількісний аналіз субстанції метіоніну, згідно вимог ДФУ. З цією метою він використає метод:

1. Алкаліметрію у водному середовищі

2. Броматометрію, зворотне титрування

3. Алкаліметрію у неводному середовищі

4. Ацидиметрію у водному середовищі

5. *Ацидиметрію у неводному середовищі

200. При затримці психічного розвитку різної етіології у дітей лікар рекомендує приймати препарат:

1. Аміналон

2. Ацетилцистеїн

3. Цистеїн

4. Метіонін

5. *Глутамінову кислоту

201. Який реактив додав провізор-аналітик до розчину глутамінової кислоти, якщо розчин набув синьо-фіолетового забарвлення?

1. Ацетиламіномалоновий ефір

2. Акрилонітрил

3. Купрум сульфат

4. Резорцин

5. *Нінгідрин

202. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення 5 % водного розчину цистеїну. Для цього він може використати титровані розчини:

1. HClO_4, AgNO₃

2. AgNO_3, I₂

3. NaOH, AgNO₃

4. HCl, I₂

5. *I_2, Na₂S₂O₃

203. За допомогою яких реактивів провізор-аналітик аптеки може провести реакції ідентифікації цистеїну?

1. Плюмбуму (ІІІ) нітрату, кислоти хлоридної

2. Натрію гідроксиду, розчину йоду

3. Ферум (ІІІ) хлориду, амонію оксалату

4. Натрію нітропрусиду, амонію оксалату

5. *Натрію нітропрусиду, пероксиду водню та ферум (ІІІ) хлориду

204. Який індикатор використовують при кількісному визначенні кислоти глутамінової методом алкаліметрії (пряме титрування)?

1. Кристалічний фіолетовий

2. Метиленовий синій

3. Еріохром чорний

4. Метиловий червоний

5. *Бромтимоловий синій

205. Метіонін застосовується в медицині як засіб:

1. Антиангінальний

2. Протипухлинний

3. Снодійний

4. Муколітичний

5. *Гепатопротекторний

206. Для визначення питомого оптичного обертання 5% розчину ацетилцистеїну провізор-аналітик визначає:

1. В`язкість

2. Оптичну густину розчину

3. pH середовища

4. Показник заломлення

5. *Кут обертання площини поляризованого світла

207. Для ідентифікації метіоніну провізор-аналітик може використати такий реагент:

1. NaNO₂

2. K[Sb(OH)₆]

3. Реактив Толленса

4. Реактив Несслера

5. *Na₂[Fe(CN)₅NO]

208. Кількісний вміст метіоніну визначають методом ацидиметрії, неводне титрування (згідно ДФУ), використовуючи титрований розчин:

1. Na₂S₂O₃

2. I₂

3. NaOH

4. HCl

5. *HClO₄

209. Який препарат повинен призначити лікар при лікуванні епілепсії?

1. Цистеїн

2. Метіонін

3. Ацетилцистеїн

4. Аміналон

5. *Кислоту глутамінову

210. Провізор-аналітик при ідентифікації глутамінової кислоти додав розчини натрій гідроксиду і купрум сульфату. Яке забарвлення розчину буде при цьому спостерігатися?

1. Жовте

2. Червоне

3. Блакитне

4. Зелене

5. *Темно-синє

211. При нагріванні γ-амінокислот утворюються:

1. Спирти

2. Естери

3. 2,5-дикетопіперазини

4. Ненасичені кислоти

5. *Лактами

212. Яким методом визначають супровідні домішки у ацетилцистеїні при проведені випробувань на його чистоту?

1. Рефрактометрії

2. Спектрофотометрії

3. Газової хроматографії

4. ТШХ

5. *Рідинної хроматографії

213. Вихідною речовиною для одержання цистеїну є:

1. Амінокислоти

2. Гліцерин

3. Цинку сульфат

4. Метіонін

5. *Цистин

214. Хімічна назва (R)-2-аміно-3-меркаптопропанова кислота відповідає:

1. Аміналону

2. Ацетилцистеїну

3. Метіоніну

4. Кислоті глутаміновій

5. *Цистеїну

215. Фармакопейним методом кількісного визначення ацетилцистеїну є:

1. Ацидиметрія, неводне титрування

2. Йодометрія, зворотне титрування

3. Формольне титрування

4. Метод К`єльдаля

5. *Йодометрія, пряме титрування

216. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення ацетилцистеїну методом йодометрії, пряме титрування, використовуючи як титрант стандартний розчин:

1. Йодмонохлориду

2. Натрій тіосульфату

3. Натрій гідроксиду

4. Кислоти хлоридної

5. *Йоду

217. Хімічна назва метіоніну така:

1. 1-аміно-3-метилтіобутанова кислота

2. (R)-2-аміно-3-меркаптопропанова кислота

3. -Аміно--метилтіобутанова кислота

4. 1-аміно-3-метилтіомасляна кислота

5. *(2RS)-2-аміно-4-(метилтіо)бутанової кислоти

218. Для ідентифікації метіоніну провізор-аналітик використає такий реактив:

1. Ферум(ІІІ) амоній сульфат

2. n-Диметилбензальдегід

3. Винну кислоту

4. Натрій нітрит

5. *Нінгідрин

219. Одним з методів кількісного визначення глутамінової кислоти є формольне титрування. Титрантом методу є:

1. HCOOH

2. I₂

3. HCOH

4. HCl

5. *NaOH

220. Специфічною реакцією ідентифікації глутамінової кислоти є сплавлення з резорцином в присутності конц. H₂SO₄ і наступним додаванням H₂O та розчину NH₄OH. Який аналітичний ефект даної реакції?

1. Виділення парів амоніаку

2. Блискучий білий осад

3. Сплав фіолетового кольору

4. Блакитне забарвлення розчину

5. *Червоно-фіолетове забарвлення із зеленою флуоресценцією

221. Концентрацію розчину ацетилцистеїну поляриметричним методом провізор-аналітик визначає за формулою:

a)

b)

c)

d)

e) *

222. Згідно ДФУ, N, кількісне визначення цистеїну проводять методом:

1. Алкаліметрії за Серенсеном

2. Формольного титрування

3. К`єльдаля

4. Йодометрії, пряме титрування

5. *Йодометрії, зворотне титрування

223. Провізор-аналітик провів кількісне визначення цистеїну методом йодометрії. Чому дорівнює молярна маса еквіваленту:

1. М.м/3

2. М.м./4

3. 2 М.м.

4. М.м./2

5. *М.м.

224. Для кількісного визначення цистеїну методом формольного титрування провізор-аналітик Державної Інспекції з контролю якості лікарських засобів використав індикатор:

1. Крохмаль

2. Кристалічний фіолетовий

3. Бромтимоловий синій

4. Метиловий червоний

5. *Фенолфталеїн

225. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення цистеїну методом алкаліметрії за Серенсеном (формольне титрування). Для утворення N-метиленпохідного до розчину додають:

1. Фенолфталеїн

2. Хлороформ

3. Розчин натрій гідроксиду

4. Розчин кислоти хлоридної

5. *Формалін, нейтралізований за фенолфталеїном

226. Провідний спеціаліст Державної Інспекції з контролю якості лікарських препаратів для ідентифікації ацетилцистеїну провів реакцію з розчином натрій нітропрусидом і розчином амоніаку. Аналітичним ефектом реакції є:

1. Появу жовтого забарвлення

2. Випадання білого осаду

3. Забарвлення полум’я пальника в жовтий колір

4. Виділення бульбашок газу

5. *Появу темно-фіолетового забарвлення

227. При кількісному визначенні метіоніну методом зворотної йодхлорометрії молярна маса еквівалента дорівнює:

1. М.м.

2. М.м./4

3. 2 М.м.

4. 2/3 М.м.

5. *М.м./2

228. Вихідними речовинами для синтезу метіоніну є:

1. Амінометилмалоновий ефір і -метилтіоетанол

2. Метанол, амоніак, тіопропіонова кислота

3. Метилтіометанол і малоновий ефір

4. Сірка і аміномасляна кислота

5. *Ацетиламіномалоновий ефір і бета-метилтіоетанол

229. Які реактиви може використати провізор-аналітик для ідентифікації глутамінової кислоти?

1. Na₂[Fe(CN)₅NO], K[Sb(OH)₆]

2. KSCN, (CH₃COO)₂Pb, HCl

3. CuSO₄, CH₃COOH, Zn

4. NaOH, NH₄OH, HCl

5. *Резорцин, конц. H₂SO₄, розчин NH₄OH.

230. Хімічна назва цистеїну:

1. (S)-2-амінопентан-1,5-дикарбонова кислота

2. (R)-2-ацетамідо-3-меркаптопропанова кислота

3. -аміноглутарова кислота

4. (+,-)--аміно--метилтіомасляна кислота

5. *(R)-2-аміно-3-меркаптопропанова кислота

231. Глутамінова кислота являє собою:

1. Шовковисті кристали сірого кольору

2. Кристалічний порошок рожевого кольору

3. Кристалічний жовтуватий порошок

4. Аморфний рожевий порошок

5. *Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали

232. Фармакопейним методом визначення кількісного вмісту кислоти глутамінової є:

1. Йодометрія, зворотне титрування

2. Йодометрія, пряме титрування

3. Алкаліметрія за методом Серенсена

4. Метод К`єльдаля

5. *Алкаліметрія, пряме титрування

233. Концентрацію розчину ацетилцистеїну поляриметричним методом провізор-аналітик визначає за формулою:

a)

b)

c)

d)

e) *

234. Для виконання реакції ідентифікації невідомого препарату провізор-аналітик провів реакцію з нінгідрином. Для якого препарату вона характерна?

1. Хлоралгідрату