- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Натрій сульфід або сірководень
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •Виділення газу
- •Появу опалесценції
- •Натрій сульфід або сірководень
- •Виділення газу
- •*Появу опалесценції
- •Коричневе забарвлення
- •Розчин амоній оксалату
- •Розчин аргентум нітрату
- •Виділення газу
- •Утворення червоного осаду
- •Появу опалесценції
- •*Появу опалесценції
- •Виділення газу
- •Виділення газу
- •Утворення червоного осаду
- •*Появу опалесценції
- •Aмоній оксалат
- •Pозчин гідроксихіноліну
- •Aмоній оксалат
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Pозчин йоду, спирт етиловий
- •Hатрій сульфід або сірководень
- •*Hатрій гіпофосфіт, кислота хлоридна
- •Утворення білого осаду
- •Розчин калій перманганату
- •Осад червоного кольору
- •Тіоацетаміду реактив
- •*Коричневе забарвлення
- •Рожеве забарвлення
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення червоного осаду
- •*Утворення червоного осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •*Жовте забарвлення
- •Коричневе забарвлення
- •Рожеве забарвлення
- •Тіогліколеву кислоту, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку
- •Тіоацетаміду реактив, кислоту нітратну
- •Кальцій
- •Амонію солі
- •Виділення газу
- •*Утворення білого осаду
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •Тіогліколева кислота
- •*Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •*Кальцій
- •Амонію солі
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •Тіоацетаміду реактив
- •Формальдегіду
- •*Утворення білого осаду
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •Виділення газу
- •*Утворення білого осаду
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Aргентум нітрат
- •Важкі метали
- •*Важкі метали
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •Важкі метали
- •Виділення газу
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •Амонію солі
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •*Утворення білого осаду
- •Формальдегіду
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Утворення білого осаду
- •Появу коричневого забарвлення
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Появу коричневого забарвлення
- •*Утворення білого осаду
- •*Утворення білого осаду
- •*Кальцій
- •*Утворення білого осаду
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Формальдегіду
- •Жовте забарвлення
- •Білий осад
- •Важкі метали
- •Важкі метали
- •Амонію солі
- •Утворення білого осаду
- •Рожеве забарвлення
- •Важкі метали
- •Утворення червоного осаду
- •Важкі метали
- •Тіогліколева кислота, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Тіоацетаміду реактив, буферний розчин рН 3,5
- •Утворення червоного осаду
- •Утворення білого осаду
- •Тіогліколева кислота, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •*Тіоацетаміду реактив, буферний розчин рН 3,5
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •Утворення білого осаду
- •Тіогліколева кислота, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Тіоацетаміду реактив, буферний розчин рН 3,5
- •*Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення червоного осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •*Тіоацетаміду реактив, буферний розчин рН 3,5
- •Тіогліколева кислота, розчин лимонної кислоти, розчин амоніаку
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •Утворення червоного осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення червоного осаду
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •Тіоацетаміду реактив
- •Виділення газу
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Виділення газу
- •*Утворення білого осаду
- •Тіоацетаміду реактив
- •*Кислота хлоридна розведена
- •*Білий осад
- •Утворення білого осаду
- •Важкі метали
- •Утворення білого осаду
- •Білий осад
- •Білий осад
- •Тіоацетаміду реактив
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Утворення білого осаду
- •Жовте забарвлення
- •Виділення газу
- •Важкі метали
- •Виділення газу
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •Виділення газу
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •Важкі метали
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •*Утворення білого осаду
- •Важкі метали
- •*AgNo3 в середовищі hno3
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •(Nh4)2c2o4 в середовищі ch3cooh
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •Жовте забарвлення
- •AgNo3 в середовищі hno3
- •*Загальних
- •Недопустимих
- •Специфічних
- •Виділення газу
- •*Тіоацетаміду реактив
- •Калій тетрайодомеркурат лужний
- •Калій гексаціаноферат(іі)
- •Виділення газу
- •Виділення газу
- •*Резорцину
- •Резорцину
Кальцій
Амонію солі
Хлориди
*Сульфати
Арсен(ІІІ) сульфід
Для ідентифікації катіонів у субстанції натрію арсенату кристалічного провізор-аналітик використає такі з наведених пар реактивів:
Цинк-уранілацетат; калій бромід
Йод в присутності натрій гідрокарбонату; спиртовий розчин гліоксальгідроксианілу
Амоній сульфід; 8-оксихінолін
Метоксифенілацетатної кислоти реактив; розчин калій піроантимонату
*Натрій сульфід в середовищі хлоридної кислоти; реактив натрій гіпофосфіту
При аналізі препаратів Арсену провізор-аналітик використав розчин аргентум нітрату. Яку субстанцію було взято для аналізу, якщо утворився осад шоколадного кольору?
Натрію арсенат кристалічний
Розчин Фаулера
Арсену(ІІІ) оксид
Розчин калію арсеніту
*Натрію метаарсеніт
Які з наведених нижче реактивів може застосувати провізор-аналітик для відрізнення арсеніт-аніонів від арсенат-аніонів?
Барій хлорид; концентрована сульфатна кислота
Калій гексагідроксостибат; амоній оксалат
Магній сульфат; гліоксальгідроксианілу спиртовий розчин
Дифеніламін в концентрованій сульфатній кислоті; 8-оксихінолін
*Аргентум нітрат у лужному середовищі; йод в присутності натрій гідрокарбонату
Для підтвердження наявності арсенат-аніонів у субстанції натрію арсенату кристалічного провізор-аналітик може використати такі з наведених пар реактивів:
*Натрій гідроксид; калій бромід
Натрій гексакобальтинітрит; аргентум нітрат в середовищі нітратної кислоти
Амоній молібдат в середовищі нітратної кислоти; калій йодид в середовищі хлоридної кислоти
Натрій сульфід в середовищі хлоридної кислоти; йод в присутності натрій гідрокарбонату
Гіпофосфіту реактив; натрій ацетат безводний
Для ідентифікації арсенат-аніонів ДФУ (N) рекомендує використати реакцію з магній сульфатом у присутності амоніачного буферного розчину, яка супроводжується утворенням білого осаду. Вкажіть назву сполуки, яка випадає в осад.
Магній гідроксид
Магній-амоній арсеніт
*Амоній арсенат
Магній арсенат
Магній-амоній арсенат
Однією з фармакопейних реакцій (N) виявлення йонів Арсену(ІІІ) є реакція з натрій сульфідом у середовищі хлоридної кислоти. За наявності цих йонів буде спостерігатись:
Поява жовтого забарвлення
Поява рожевого забарвлення
Виділення газу з неприємним запахом
*Утворення жовтого осаду, нерозчинного у кислоті хлоридній концентрованій, розчинного у розчині амоніаку
Утворення коричневого осаду, нерозчинного у хлоридній кислоті
З метою підтвердження тотожності субстанції арсену(ІІІ) оксиду аналітик лабораторії використав реакцію з реактивом гіпофосфіту (реакцію Буго-Тіле). Який аналітичний ефект реакції?
Поява жовтого забарвлення
Утворення осаду коричневого кольору
*Бурхливе виділення газу
Утворення жовтого осаду
Поява рожевого забарвлення
Для ідентифікації сполук Арсену(ІІІ), згідно з вимогами ДФУ, аналітик використовує такі реактиви:
*Амоній молібдат в середовищі нітратної кислоти. HNO3; йод в середовищі хлоридної кислоти
Метоксифенілацетатної кислоти реактив; аргентум нітрат в середовищі нітратної кислоти
Гіпофосфіту реактив; розчин натрій сульфіду в середовищі кислоти хлоридної розведеної
Аргентум нітрат; калій йодид за наявності натрій гідрогенкарбонату
Магній сульфат в середовищі амоніачного буферного розчину; натрій ацетат безводний
Натрію арсенат у воді зазнає гідролізу; його водні розчини мають лужну реакцію, тому що ця сіль утворена:
Катіоном сильної основи і аніоном слабкої кислоти
Катіоном слабкої основи і аніоном сильної кислоти
*Катіоном слабкої основи і аніоном слабкої кислоти
Катіоном сильної основи і аніоном сильної кислоти
Розчинний у воді і розчинах лугів
Арсену(ІІІ) оксиду використовують для одержання розчину Фаулера, який являє собою:
Прозору безбарвну рідину з камфорним запахом
Прозору безбарвну рідину із запахом ефіру
В’язку жовтувату рідину без запаху
Прозору безбарвну рідину без запаху
*Прозору безбарвну рідину з часниковим запахом
Для одержання субстанції арсену(ІІІ) оксиду використовують такий метод.
Термічне розкладання арсенітної кислоти
Термічне розкладання арсенатної кислоти
Випалювання арсенітних руд у струмені гарячого повітря
*Взаємодія Арсену з киснем
Реакція арсен(ІІІ) хлориду з розчином лугу
Вихідними речовинами для одержання розчину Фаулера є:
Арсен(ІІІ) оксид і калій оксид
*Арсен і розчин калій гідроксиду
Арсену(V) оксид, розчин калій карбонату, етанол
Калій арсеніт і вода
Арсену(ІІІ) оксид, розчин калій карбонату, камфорний спирт
Розчин калію арсеніту у медицині відомий під назвою:
*Розчин Бло
Азіатські таблетки
Пілюлі Бло
Розчин Фаулера
Білий Арсен
Назвіть неорганічні лікарські препарати Арсену(ІІІ).
Натрій ортоарсенат, калій ортоарсеніт
*Арсену(Ш) оксид, розчин калію арсеніту
Арсенітна кислота, арсену (ІІІ) сульфат
Арсену(ІІІ) хлорид, арсену(V) оксид
Арсенатна кислота, арсену(ІІІ) оксид
Арсен належить до р-елементів VА групи. Які валентності виявляє Арсен у сполуках?
II, IV. VI
I, III, V
V
*III, V
ІІІ
Причиною токсичності сполук Арсену при попаданні їх в організм є:
*Зв’язування HS-груп ферментних білків
Зв’язування H2N-груп білкових молекул
Утворення нерозчинних сполук
Порушення тканинного дихання
Зміна йонного складу біологічних рідин
Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення субстанції натрію тетраборату методом прямої ацидиметрії, використовуючи як індикатор:
Йодкрохмальний папірець
Крохмаль
*Метиловий оранжевий
Кристалічний фіолетовий
Фенолфталеїн
Яке забарвлення набуде індикатор метиловий червоний при внесенні у водний розчин кислоти хлоридної?
*Рожевий
Жовтий
Безбарвний
Оранжевий
Фіолетовий
Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 1), провізор-аналітик лабораторії кількісний вміст кислоти хлоридної у розчині методом алкаліметрії. Чому дорівнює молярна маса еквівалента препарату?
*М. м.
М. м./6
М. м./4
2М. м.
М. м./2
Провізор-аналітик лабораторії проводить кількісне визначення субстанції кислоти хлоридної методом алкаліметрії, відповідно до вимог ДФУ (доповн. 1). Поява якого забарвлення свідчитиме про кінцеву точку титрування?
Блакитне
Жовте
Оранжеве
Безбарвне
*Рожеве
Провізор-аналітик лабораторії проводить кількісне визначення субстанції кислоти хлоридної методом алкаліметрії, відповідно до вимог ДФУ (доповн. 1). Який з наведених індикаторів зобов’язаний використати аналітик у цьому титруванні?
Ксиленоловий оранжевий
Калій хромат
*Еріохром чорний
Метиленовий синій
Метиловий червоний
Титрантом в фармакопейному методі кількісного визначення кислоти хлоридної концентрованої (ДФУ, доповн. 1) є:
Амоній тіоціанат
*Меркурій(ІІ) нітрат
Натрій гідроксид
Кислота перхлоратна
Аргентум нітрат
У лабораторії аналізують субстанцію кислоти хлоридної. Які реактиви додав провізор-аналітик до випробовуваного розчину, якщо утворився білий сирнистий осад, який швидко розчинився у розчині амоніаку?
BaCl2 у середовищі кислоти хлоридної розведеної
K[Sb(OH)6] після попереднього додавання калій карбонату і нагрівання до кипіння
Na3[Co(NO2)6] в середовищі ацетатної кислоти
*АgNO3 у присутності кислоти нітратної розведеної
(NH4)2C2O4 у присутності ацетатної кислоти
Водні розчини бури зазнають гідролізу і мають лужне середовище (рН = 9,0-9,6), оскільки ця сіль утворена:
Неелектролітами
Катіоном слабкої основи і аніоном сильної кислоти
*Катіоном сильної основи і аніоном слабкої кислоти
Катіоном слабкої основи і аніоном слабкої кислоти
Катіоном сильної основи і аніоном сильної кислоти
Для ідентифікації субстанції бури аналітик перевірив дію водного розчину на індикатори. З цією метою він додав розчину фенолфталеїну. Поява малинового забарвлення підтверджує, що водний розчин бури має середовище:
Сильнокисле
Слабкокисле
Нейтральне
*Слабколужне
Сильнолужне
Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), для ідентифікації бури треба використати реакцію утворення борнометилового естеру. Для проведення цієї реакції провізор-аналітик використовує такі реактиви:
Формалін, кислота сульфатна концентрована
Етанол, вода Р
Етанол, кислота хлоридна розведена
*Метанол, кислота сульфатна концентрована
Метанол, етанол
На аналіз в лабораторію надійшла субстанція бури. Для ідентифікації субстанції фахівець перевірив дію водного розчину на індикатори. Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), до розчину субстанції він додав розчину фенолфталеїну; з’явилося малинове забарвлення, яке зникає при подальшому додаванні гліцерину. Знебарвлення розчину пояснюють утворенням:
Натрій метаборату
*Солі борної кислоти
Борної кислоти
Борногліцеринової кислоти
Борного спирту
Для ідентифікації субстанції бури, згідно з вимогами ДФУ (доповн.2), фахівець використав таку методику. До розчину субстанції він додав розчину фенолфталеїну; з’явилося малинове забарвлення. Що спостерігав аналітик при подальшому додаванні розчину гліцерину?
*Виділення бульбашок газу
Знебарвлення розчину
Утворення осаду
Поява жовтого забарвлення
Посилення забарвлення
Зазначте прилад, яким має скористатися провізор-аналітик для визначення рН водного розчину бури.
Потенціометр
Поляриметр
Рефрактометр
Кондуктометр
*Спектрофотометр
Щодо розчинності бури, Державна Фармакопея України (доповн. 2) зазначає, що ця субстанція розчинна у воді. Це означає, що для розчинення 1 г субстанції витрачається такий об’єм (мл) води:
100-1000
30-100
10-30
*1-10
До 1
Щодо розчинності бури, Державна Фармакопея України (доповн. 2) зазначає, що ця субстанція:
Легко розчинна у воді, мало розчинна у гліцерині
Нерозчинна у воді, легко розчинна у гліцерині
Розчинна у воді, нерозчинна у гліцерині
Легко розчинна у воді та гліцерині
*Розчинна у воді, дуже легко розчинна у киплячій воді, легко розчинна у гліцерині
Згідно з Державною Фармакопеєю України (доповн. 2), за описом бура - це:
*Кристалічний порошок білого або майже білого кольору, безбарвні кристали або кристалічна маса. Вивітрюється
Аморфний порошок білого кольору
Білий порошок, який при прожарюванні втрачає кристалізаційну воду
Кристалічний порошок, що при нагріванні плавиться у своїй кристалізаційній воді
Кристалічний порошок жовтого кольору
Solutio Ammonii caustici застосовують у медичній практиці як засіб:
Обволікаючий і адсорбуючий
*Першої медичної допомоги, для збудження дихального центру
Антацидний і жовчогінний
Протизапальний і болезаспокійливий
Що регулює метаболізм
Згідно з вимогами ДФУ, з метою ідентифікації аміаку розчину провізор-аналітик використовує реакцію з хлоридною кислотою і свіжоприготованим розчином натрій гексанітрокобальтату. Тотожність субстанції підтверджує такий аналітичний ефект:
*Утворення жовтого осаду
Поява рожевого забарвлення
Бурхливе виділення бульбашок газу
Утворення білого кристалічного осаду
Виділення газу із специфічним запахом
Згідно з вимогами ДФУ, тотожність аміаку розчину підтверджують на основі вимірювання його відносної густини. Відносна густина - це:
Добуток об’єму рідини і площі поверхні
Відношення кута падіння світла до кута заломлення
*Відношення маси рідини до її об’єму за певних умов
Добуток маси рідини і її об’єму
Відношення об’єму рідини до її маси за певних умов
Яку фізичну константу треба виміряти з метою ідентифікації аміаку розчину, відповідно до вимог ДФУ?
Температуру кипіння
Температуру плавлення
Відносну в’язкість
Показник заломлення
*Відносну густину
З метою ідентифікації аміаку розчину концентрованого ДФУ рекомендує визначити характер середовища за допомогою індикатора тимолового синього. Тотожність субстанції підтверджується, якщо розчин забарвлюється у колір:
Оранжевий
*Фіолетово-синій
Жовтий
Зелений
Безбарвний
У Державній Фармакопеї України наведено монографію на аміаку розчин концентрований. Цей розчин містить такий відсоток (м/м) амоніаку:
35,0-39,0
25,0-30,0
9,5-10,5
*8,2-8,3
5,0-5,5
Одним із можливих методів кількісного визначення субстанції кислоти хлоридної є аргентометрія за Фольгардом. Яке забарвлення розчину свідчить про кінцеву точку титрування?
Фіолетове
Оранжеве
Безбарвне
*Рожеве
Жовте
Специфічною домішкою у субстанції кислоти хлористоводневої є вільний хлор, який виявляють за допомогою таких реактивів:
Арґентум нітрат, кислота нітратна розведена
Амоній тіоціанат, калій хромат
*Дифенілкарбазид, калій дихромат
Розчини калій йодиду, крохмалю, натрій тіосульфату
Натрій гідроксид, йод
Щодо розчинності кислоти хлористоводневої концентрованої у ДФУ (доповн. 1) зазначено, що ця субстанція:
Змішується з водою і спиртом у всіх співвідношеннях
*Розчинна у воді, нерозчинна в спирті
Змішується з водою. (Відносна густина становить близько 1,18)
Розчинна у воді
Легко розчинна у воді та спирті
У доповн. 1 до Державної Фармакопеї України є монографія на субстанцію кислоти хлористоводневої концентрованої. Ця субстанція має містити такий відсоток (м/м) хлороводню:
*35,0-39,0
24,8-25,2
10,0
8,2-8,3
5,0
Для ідентифікації хлорид-йонів у субстанції HCl аналітик використав розчин аргентум нітрату. При цьому він спостерігатиме утворення осаду:
Жовтого кольору, який нерозчинний в амоніаку
Білого кольору, який нерозчинний в амоніаку
Світло-жовтого кольору, який розчинний в конц. розчині амоніаку
Світло-рожевого кольору, який легко розчинний в розчині амоніаку
*Білого кольору, який легко розчинний в розчині амоніаку
Який аналітичний ефект реакції ідентифікації катіону у субстанції натрію гідрокарбонат за допомогою метоксифенілацетатної кислоти реактиву?
Поява червоного забарвлення
Утворення жовтого осаду
