- •Глава III числові характеристики одновимірних випадкових величин і приклади основних законів розподілу
- •§ 15. Математичне сподівання одновимірної випадкової величини і його властивості
- •§ 16. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення випадкової величини
- •§ 17. Початкові, центральні моменти та інші характеристики випадкових величин
- •§ 18. Біноміальний закон розподілу
- •§ 19. Рівномірний закон розподілу
- •§ 20. Показниковий закон розподілу
- •§ 21. Нормальний закон розподілу
- •§ 22. Числові характеристики функцій випадкових величин
- •§ 23. Граничні теореми теорії ймовірностей
- •§ 24. Приклади обчислення числових характеристик випадкових величин
§ 16. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення випадкової величини
Математичне сподівання визначає середнє значення випадкової величини, але не містить ніякої інформації про відхилення цієї величини від середнього значення. Мірою розсіювання випадкової величини є дисперсія.
Дисперсією випадкової величини називається математичне сподівання квадрата відхилення цієї величини від її математичного сподівання:
.
(16.1)
Згідно з формулою (15.2) у випадку дискретної випадкової величини із законом розподілу (15.1) маємо:
.
(16.2)
Якщо – неперервна випадкова величина з густиною розподілу , то її дисперсія дорівнює
.
(16.3)
Розглянемо основні властивості дисперсії.
Для будь-якої випадкової величини
.Якщо – стала, невипадкова величина, то
.
(16.4)
Якщо – стала, то
.
(16.5)
Для будь-якої випадкової величини виконується рівність
.
(16.6)
Дійсно, згідно з означенням
.
Далі скористаємось формулами (15.4), (15.5), (15.7), (15.8):
.
Дисперсія суми двох незалежних випадкових величин дорівнює сумі їх дисперсій
.
(16.7)
Згідно з (16.6) маємо:
.
(16.8)
Знаходимо:
;
.
Після підстановки останніх виразів у (16.8) маємо:
.
Недоліком дисперсії є те, що вона має розмірність квадрата випадкової величини і її незручно використовувати як міру розсіювання. Цього недоліку позбавлене середнє квадратичне відхилення, яке дорівнює квадратному кореню із дисперсії:
.
(16.9)
На практиці досить часто використовують центровані і нормовані випадкові величини. Центрованою випадковою величиною називається відхилення випадкової величини від її математичного сподівання:
.
Теорема.
Математичне сподівання центрованої
випадкової величини
дорівнює
,
а
.
Дійсно, згідно з (15.5) знаходимо
.
Аналогічно, згідно з (16.4) і (16.7) маємо:
.
Нормованою
випадковою величиною
називається відношення центрованої
випадкової величини до її середнього
квадратичного відхилення:
.
Очевидно, що для нормованої випадкової величини виконуються рівності:
§ 17. Початкові, центральні моменти та інші характеристики випадкових величин
Математичне сподівання і дисперсія або середнє квадратичне відхилення є основними характеристиками випадкової величини. Їх узагальненням є поняття моментів.
Початковим
моментом
-го
порядку називається
математичне сподівання випадкової
величини
:
.
Початковий момент дискретної величини із законом розподілу (15.1) обчислюється за формулою
.
(17.1)
У випадку неперервної випадкової величини з густиною розподілу маємо формулу:
.
(17.2)
Центральним моментом -го порядку випадкової величини називається математичне сподівання -го степеня її відхилення від математичного сподівання
.
Центральний момент дискретної випадкової величини дорівнює
.
(17.3)
Центральний момент неперервної випадкової величини дорівнює
.
(17.4)
Наслідком означення моментів є наступні рівності:
.
Нормований центральний момент третього порядку використовується як характеристика асиметрії розподілу і називається коефіцієнтом асиметрії
.
Нормований центральний момент четвертого порядку необхідний для обчислення ексцесу
.
Останній характеризує гостровершинність розподілу.
До характеристик випадкових величин також належать мода і медіана.
Модою
випадкової величини
називається її значення, яке має найбільшу
ймовірність.
Медіаною
випадкової величини
називається її значення
,
для якого виконується рівність
.
