- •Глава V статистичні розподіли і вибіркові оцінки
- •§31. Основні задачі математичної статистики. Дискретний та інтервальний вибіркові розподіли
- •§32. Вибіркові оцінки невідомих параметрів розподілу
- •§33. Метод максимальної правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •§34. Розподіл вибіркового середнього і вибіркової дисперсії при нормальному розподілі генеральної ознаки
- •§35. Двовимірний статистичний розподіл і його характеристики
- •§ 36. Приклади розв’язання типових задач
- •Умовна дисперсія та середнє квадратичне відхилення
§32. Вибіркові оцінки невідомих параметрів розподілу
Нехай
– деякий невідомий параметр розподілу
ознаки (випадкової величини)
.
Отримана вибірка значень цієї ознаки
об’єму
Будь-яке наближене значення
параметра
,
отримане за даними вибірки, називається
вибірковою
оцінкою
цього параметра.
Вибіркові оцінки параметра розподілу повинні мати властивості незміщенності, ефективності і спроможності.
Оцінка
параметра
називається незміщеною,
якщо її математичне сподівання дорівнює
параметру, що оцінюється
.
(32.1)
Незміщену
оцінку
параметра
називають ефективною
за умови, що її дисперсія
мінімальна. Оцінку
параметра
називають спроможною,
коли для неї виконується закон великих
чисел. Це означає, що при досить великому
для будь-якого додатного числа
існує мале додатне
,
таке, що виконується нерівність
.
(32.3)
Головними параметрами розподілу є математичне сподівання і дисперсія або середнє квадратичне відхилення.
Найбільш поширеною вибірковою оцінкою математичного сподівання є вибіркове середнє, яке визначається формулою
.
(32.4)
Якщо за даними вибірки побудовано варіаційний ряд, то формула (32.4) переписується у вигляді
.
(32.5)
Теорема
(про
незміщеність вибіркового середнього).
Вибіркове середнє, обчислене за вибіркою
незалежних спостережень випадкової
величини
,
є незміщеною оцінкою
.
Дійсно,
оскільки кожний елемент вибірки
є випадковою величиною з таким же законом
розподілу, як і
,
то
,
тоді з (32.1), знаходимо
.
Теорема
(про
дисперсію вибіркового середнього).
Нехай
– незалежні спостереження випадкової
величини
.
Тоді
.
(32.6)
Дійсно,
оскільки
– незалежні і
,
,
то дисперсія вибіркового середнього
.
(32.7)
Формула
(32.6) встановлює той факт, що дисперсія
вибіркового середнього в
разів менша, ніж дисперсія самої
випадкової величини і прямує до 0 при
збільшенні об’єму вибірки. Тому вибіркове
середнє є близьким до ефективної оцінки
математичної статистики.
Теорема
(про
спроможність вибіркового середнього).
Нехай
– незалежні спостереження випадкової
величини
.
Тоді
,
.
Припустимо, що – довільне додатне число. Згідно з нерівністю Чебишева
.
(32.8)
Згідно з (32.6)
.
(32.9)
Нерівність
(32.9) означає, що для будь-якого малого
,
існує мале додатне
,
таке, що виконується нерівність (32.3). Таким чином, спроможність випадкового середнього доведена.
Однією з вибіркових оцінок дисперсії є вибіркова дисперсія. Вибірковою дисперсією називається величина:
.
(32.10)
Покажемо,
що вибіркова дисперсія не може бути
незміщеною оцінкою генеральної дисперсії
.
Для цього спочатку скористаємося
співвідношенням:
.
Тоді
.
Розглянемо суму
.
Тому
.
Знаходимо математичне сподівання:
.
Мають місце співвідношення:
;
.
Остаточно отримаємо:
.
(32.11)
Таким
чином,
і ця оцінка дисперсії не є незміщеною.
Незміщеною вибірковою оцінкою дисперсії є так звана виправлена вибіркова дисперсія:
.
(32.12)
Теорема. Виправлена вибіркова дисперсія (32.12) є незміщеною оцінкою генеральної дисперсії.
Дійсно, з (32.12) і (32.11) випливає що
.
Множник
називається поправкою
Бесселя.
При малих значеннях
він досить значно відрізняється від
одиниці. При досить великих
обидві вибіркові оцінки дисперсії
практично збігаються.
Можна
довести, що обидві оцінки дисперсії
і
є спроможними.
