- •1. Агрокліматичні ресурси і їх вплив на спеціалізацію сільського господарства
- •2. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •3.Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, його галузева структура, проблеми розвитку
- •4.Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •5.Альтернативні джерела енергії та можливість їх використання в Україні
- •6.Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації в ринкових умовах
- •7.Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •8.Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- •9.Глобальні та регіональні екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення
- •10. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •11.Демографічні проблеми України та шляхи їх вирішення
- •12. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •13.Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку
- •14. Екологічні проблеми хімічної промисловості
- •16. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •17. Електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
- •18. Загальна характеристика транспортного комплексу в Україні
- •19 . Земельний фонд України та його структура. Рег проблеми охорони і раціонального використання зем рес.
- •20. Зміст та трактування поняття «регіон» та сучасні підходи і методи його дослідження
- •21. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •22. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •23. Критерії, принципи та чинники економічного районування:
- •24. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •25. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •26. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •27. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики
- •28. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •29. Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навк середовища в умовах глобалізації.
- •30. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України
- •31. Мінеральні ресурси України. Структура та економічна оцінка.
- •33. Об’єкт і предмет дисципліни «Регіональна економіка», її місце у системі наук
- •34. Основні поняття і наукові категорії регіональної економіки
- •35. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •36. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів , їхня суть.
- •37. Особливості розвитку і розміщення легкої промисловості України
- •38. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •39. Переваги та недоліки глобалізації
- •40. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- •42. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •43. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •44. Принципи державної регіональної політики
- •46. Природно – ресурсний потенціал регіонів у, структура та економічна оцінка. - 47
- •48. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •49. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •50. Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •51. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •52. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
- •53. Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу україни
- •54. Сільське господарство україни: його структура та особливості розміщення
- •55. Спеціалізація країн світу на виробництві продукції лекгої промисловості
- •56.Принципи регіонального розвитку
- •57.Торгівельна доступність
- •58.Торгівельний комплекс осн функції торгівлі
- •59. Сутність, значення та структура торговельного комплексу. Основні функції торгівлі
- •60. Суть, мета і концепція дреп.
- •61.Сучасна мережа ер
- •62. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- •63. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •64.Теорія «полюсів розвитку» і її сучасні інтерпритації
- •65. Теорія «Центральних місць» та її прояв у територіальній організації сфери послуг і у розселенні
- •67. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •68. Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти
- •69. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •70. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
16. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
Економі́чний райо́н — територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:
спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами)
комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району
керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.
Основою формування ек-х р-нів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації. Обєктивними умовами виділення і розвитку ек-х р-нів виступають наявні природні ресурси, особливості е.г.п. території, чисельність нас-ня, виробничий потенціал, рівень господарського освоєння території. Сам процес ек рай-ня являє собою доцільний, науково обгрунтований поділ країни на ек р-ни. Деякі вчені західних країн при визнеченні сутності ек р-нів віддають перевагу природному фактору – однорідності природи. Інші вчені вважають, що природний фактор – дуже важливий для формування ек-х р-нів, але він не є вирішальним. Однорідні за природними умовами райони можуть співпадати і не співпадати з ек-ми р-нами. В реальній дійсності формування ек-х р-нів повязано із способом вир-ва, рівнем розвитку і особливостями розміщення п/с.
17. Електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
Значення. Електроенергетика – галузь промисловості, яка забезпечує електрифікацію господарства та побутові потреби населення на основі виробництва й розподілу електроенергії. Електроенергетика посідає провідне місце в енергетиці країни. Вона є матеріальною основою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці в усіх галузях суспільного виробництва.
На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.
АЕС будуються у районах із дефіцитом паливних ресурсів. АЕС виробляють близько 48 % усієї електроенергії. Україна належить до країн з високим рівнем р-ку атомної енергетики. За цим показником її випереджають лише декілька країн. Серед них Франція, Швеція, Бельгія.
На території України працюють Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька електростанції. Чорнобильська АЕС зазнала аварії 26 квітня 1986 року, зараз на ній встановлений саркофаг, щоб зменшити рівень радіації.
Основним завданням на перспективу є реконструкція діючих АЕС з метою посилення їх надійності та безпеки, введення в експлуатацію нових енергоблоків. Велике значення для подальшого розвитку атомної енергетики в Україні має створення в країні ядерно-паливного циклу, що забезпечить гарантовану незалежність її АЕС від імпорту ядерного палива.
Атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст.
Аварія на ЧАЕС показала небезпеку атомної електроенергетики. У наш час все більшої гостроти набуває проблема захоронення відходів атомної енергетики. Проте більшість країн визнала, що альтернативи атомній енергетиці не існує. Тому зараз значна увага приділяється активним науковим дослідженням і розвитку ядерної енергетики.