15 Вкажіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу та назвіть структурні етапи сучасного уроку граматики.

Основною формою організації навчально-виховної роботи в початковій школі є урок - організаційний елемент навчального процесу, об’єднаний у смисловому, числовому та організаційному аспектах.

Зважаючи на зміст навч. теми і види роботи учнів, методика пропонує такі типи уроків:

1. Засвоєння нових знань, вивч. нового матеріалу(без перевірки д/з)

2. Сучасний комбінований урок(поєднує перевірку д/з і вивчення нового матеріалу)

3. Формування практичних умінь і навиків(урок на застосування вивчених правил)

4. Урок узагальнення та систематизації знань

5. Урок контролю і корекції знань

Структура сучасного уроку граматики:

1. Емоційно-психологічна підготовка

2. Актуалізація опорних знань

3. Повідомлення теми, мети і завдання уроку

4. Сприймання і усвідомлення матеріалу

5. Осмислення нових знань

6. Узагальнення і систематизація знань

7. Підсумок уроку

16 Види орфографічних вправ . Методика проведення пояснювального диктанту.

у роботі з молодшими школярами правомірно застосовувати такі види орфографічних вправ, як:

- списування;

- диктанти;

- орфографічний аналіз;

- нестандартні прийоми роботи.

Традиційно в методиці навчання орфографії вчені та практики виділяли такі види вправ, як списування, диктанти та перекази, причому, за їх твердженням, вони мали носити не механічний, а свідомий характер, ( що ґрунтується на основі граматичної теорії навчання грамотного письма), сприяти формуванню умінь запам'ятовувати графічні образи слів. Отже, основна умова їх виконання – розуміння роботи, яка виконується.

Диктант - це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух (продиктований частинами) текст. Пояснювальні диктанти виступають як протилежність попереджувальним - текст спочатку під диктовку записується, потім здійснюється його розбір, виправлення, коментування. Це найчастіше робиться усно, але іноді вдаються і до наочності, щоб ефективніше допомогти учням виправити свої помилки, переконатися в правильності виконання вправи. Тому пояснювальні диктанти відповідно можуть бути слуховими або слухо-зоровими.

17 Диктанти. Методика проведення контрольного диктанту.

Диктант - це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух (продиктований частинами) текст.

Залежно від того, як учні записують продиктований їм текст - без змін чи із змінами і якими саме, - диктанти поділяються на чотири групи: 1) текстуальні (дослівні); 2) вибіркові; 3) вільні; 4) творчі. Самі назви вказуть на специфіку кожного виду.

Залежно від способу (методики проведення) навчальні диктанти підрозділяються на попереджувальні й пояснювальні.Якщо спочатку робиться усний аналіз тексту, що диктується, чи практикуються інші форми, щоб попередити неправильне виконання учнями певного завдання, не допустити помилок, то такі диктанти називаються попереджувальними. Попередження помилок може бути лише усним, але з цією метою можна використовувати також таблиці, класну дошку, друкований текст (для зорового сприйманна) тощо. Залежно від мети виконуваної роботи диктанти бувають навчальними або контрольними (перевірними).

Аналіз контрольного диктанту.

Одним з найважливіших завдань проведення системи вправ, у тому числі диктантів, є формування грамотності учнів, неухильне й поступове піднесення її рівня. Грамотність прийнято розуміти як певний ступінь знання законів і правил даної мови та володіння практичними навичками для вираження своїх думок усно й на письмі. Це один з основних показників культурного рівня людини, необхідна передумова освіти, забезпечення активної участі кожного в політичному, культурному, громадському житті суспільства. Орфографічна грамотність охоплює вміння передавати на письмі усну мову відповідно до прийнятих правил правопису. Основними й найважливішими вважаються орфограми й пунктограми, які порівняно часто зустрічаються в текстах, відображають істотні сторони українського правопису, легко перевіряються правилами. Сюди належать, наприклад, орфограми в словах: згаснути, скинути, розбити, розхитати (на правопис префіксів), тижня, вісник (спрощення в групах приголосних) і т. д.Неправильні написання, що трапляються в роботах учнів, прийнято поділяти на помилки (орфографічні, пунктуаційні) і описки. Помилка — це таке написання, яке порушує діючі правила орфографії чи пунктуації або традиційне написання (областний замість обласний, кешеня замістькишеня і т. п.), описки ж — такі помилкові написання, які не зв'язані з порушенням існуючих правил, наприклад, хта замість хата, дерего замість дерево і под. Часто буває, що помилки невиправдано відносяться до категорії описок, а описки в свою чергу зараховують до помилок, а це спричинює неправильне оцінювання робіт дітей, а відтак і неправильний вибір прийомів попередження і викорінення хибного написання.Щоб визначити в конкретному випадку, помилка це чи описка, потрібно враховувати і характер вправи, і рівень грамотності учня. Зрештою, в сумнівних випадках доцільно запропонувати, щоб він пояснив написане.Найбільш типовими видами описок є пропуски, заміни, недописування букв (рідше й цілих складів).Вони виправляються, але не вважаються орфографічними помилками.