Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СПРС книжечка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

№ з/п

Дисципліни

Знати

Вміти

2

3

4

5

Анатомія.

Фізіологія.

Сестринська справа.

Медсестринство в хірургії Медсестринство в онкології

Будову шкіри, волосся, потових залоз.

Функції шкіри.

Особливості догляду за шкірою і слизовими.

Основні Y етапів мед сестринського процесу. Основні правила деонтології при спілкувані з хронічно або невиліковно хворими пацієнтами.

Ознаки малігнізації, правила лікування

Ознаки малігнізації, правила лікування

Дати описання епідермісу, дермі, та підшкірно-жировій клітковині.

Охарактеризувати основні функції шкіри – захисну, терморегулюючу, дихальну, вітамін утворюючу, видільну, сорбційну, як орган чуття.

Реалізовувати Y етапів медсестринького проесу. Проводити догляд за шкірою. Дотримуватись деонтологічних аспектів в спілкуванні з хронічними хворими.

Виявляти прояви новоутворень на проф. оглядах

3.2. Зміст теми: Звичайні вугрі. Проблеми. Медсестринський процес. Гніздова алопеція. Проблеми. Медсестринський процес. Доброякісні новоутворення шкіри. Медсестринський процес. Рак шкіри. Злоякісна меланома шкіри. Проблеми. Медсестринський процесс Хвороби сальних залоз

Вугри звичайні є ускладненням себореї, яке характеризується на­явністю мікрофлори на шкірі та у волосяних фолікулах і запальною реакцією прилеглих тканин. Висип починається здебільшого в пе­ріод статевого дозрівання, частіше у хлопчиків.

Клінічна картина. Спочатку на тлі жирної себореї утво­рюються точкові підвищення кольору нормальної шкіри із чорною точкою в центрі (комедон). Згодом навколо комедону розвивається запальна реакція у вигляді конічної або напівкулястої папули, щіль­ної, малоболючої, діаметром 0,2-0,5 см. Через кілька днів почи­нається нагноювання і на папулі утворюється болюча пустула. Під час натискування з неї виділяються сальна пробка, невелика кількість гною і крові, а потім серозної рідини. Вміст пус­тул підсихає в кірочку, після відпадіння якої залишається бурува­то-червона пляма або поверхневий рубчик. Якщо запальний процес поширюється до підшкірної основи, розвивається щільний болючий горбик, потім абсцес, після якого залишаються спотворювальні гі­пертрофічні рубці. Перебіг хвороби хронічний, іноді, розпочавшись в юнацькому віці, продовжується десятками років.

Лікування:

1. У першу чергу проводять лікування тих захворювань, які сприяють виникненню себореї та вугрів (психоневрологічних, ендокринних, травного тракту тощо).

  1. Адаптогени (настоянка китайського лимоннику, женьшеню, елеутерококу).

  2. Препарати, що зменшують кількість секреції шкірних сальних залоз (цинку сульфат по 25-50 мг 3 рази на добу протягом 2 міс).

  3. Вітамінотерапія — ретинол (вітамін А), тіамін (вітамін В,), піри-доксин (вітамін В6), ціанокобаламін (вітамін В,2).

  4. За наявності вугрів обов'язкове застосування антибіотиків, пе­реважно широкого спектра дії (тетрациклін та ін.).

  5. Імунотерапія (аутогемотерапія, стафілококовий антифагін, тимоген, пірогенал).

  6. Місцеве лікування — змащуванням водними та спиртовими сус­пензіями та розчинами з додаванням сірки, саліцилової кислоти, анти­біотиків, естрогенів; у разі сухої себореї застосовують креми та мазі.

  7. Фізіотерапевтичні методи: електрофорез з різним лікарськими засобами, кріотерапія рідким азотом та ін.

Профілактика:

  1. Усунення причин, що спричиняють себорею та вугри.

  1. Заходи особистої гігієни — загартування організму (заняття спортом, купання, сонячні ванни), раціональне харчування; запобі­гання забрудненню шкіри різного характеру.

  2. Виявлення та лікування осіб із початковими формами захво­рювання. Обов'язкова диспансеризація хворих з тяжкими формами вугрового висипу.

Хвороби волосся

Гніздова плешивість (алопеція) виявляється раптовим випадан­ням волосся на голові, обличчі, іноді на тулубі і кінцівках. Захворю­вання має трофоневротичний генез — тобто причиною його можуть бути нервові розлади і стреси; наявність фокальної інфекції, розлади ендокринної системи. Спостерігається у будь-якому віці, дещо часті­ше у чоловіків, ніж у жінок.

Випадання волосся також спостерігається у разі грибкових захво­рювань шкіри та сифілісу (ці види розглядатимуться у відповідних розділах).

Клінічна картина. На волосистій частині голови, часті­ше в потиличній ділянці, виникають ділянки полисіння округлої форми, діаметром від 0,5 до кількох сантиметрів, секреція сальних і потових залоз у цих місцях знижена. Шкіра у ділянці облисіння або зовсім не змінена, або злегка набрякла, тро­хи рожева, гіпотонічна, легко збирається в складки. Суб'єктивних відчуттів немає.

У перебігу гніздової алопеції розрізняють три стадії:

  • прогресивну, що характеризується виникненням нових ділянок полисіння і збільшенням розмірів наявних;

  • стаціонарну, коли ділянки полисіння залишаються без зміни і випадання волосся на периферії припиняється;

  • регресивну, коли на ділянках полисіння починає рости пушкове волосся, яке поступово набуває нормального забарвлення і вигляду.

Лікування:

  1. Санація вогнищ фокальної інфекції.

  2. Седативні препарати.

  3. Вітамінотерапія.

  4. Кортикостероїди.

  5. Фурокумарини (псорален, псоберан, пувален) у комплексі з ПУВА-терапією.

  6. Місцева терапія — втирання тонізуючих і стимуляційних спир­тових та ефірних розчинів з додаванням сірки, стручкового перцю, резорцину та ін.; кортикостероїдні креми.

Догляд за хворими. Рекомендують дієту, збагачену віта­мінами. У початковій стадії хвороби не рекомендується часте миття голови гарячою водою з милом, носіння важких головних уборів, стягування шкіри тугими пов'язками, перуками. Розчісувати волос­ся необхідно обережно, рідким гребінцем.

Хвороби потових залоз

Гідраденіт — це гнійне запалення апокринних потових залоз пе­реважно у пахвовій ділянці, рідше біля відхідника, на великих соромітних губах, у ділянці калитки. Спочатку виникає один або кілька болючих і щільних вузлів діаметром до 0,5 см у тов­щі дерми. Згодом вузли збільшуються до 1-2 см у діаметрі, шкіра під ними стає синюшно-червоною, а у вузлах спостерігається флук­туація внаслідок гнійного розплавлення тканин, після чого абсцеси розкриваються з великим виділенням вершкоподібного гною, некро­тичного стрижня не утворюється. Тривалість захворювання — 10-15 днів.

Новоутворення шкіри:

Предракові захворювання – лейкоплакія і лейко кератоз. Хейліти. Гіперкератози. Хвороба Боуена.

Доброякісні пухлини шкіри: Родимки. Шкірний ріг. Ліпоми.

Злоякісні пухлини шкіри: Спіноцелюлярна епітеліома. Базаліома.