3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

№ з/п	Дисципліни	Знати	Вміти
2 3 4. 5.	Анатомія. Фізіологія. Сестринська справа. Медсестринство у внутрішніх хворобах Медсестринство в педіатрії	Будову шкіри. Функції шкіри. Поняття про імунологію, алергію Особливості догляду за шкірою і слизовими. Основні Y етапів мед сестринського процесу. Основні правила деонтології при спілкувані з хронічно або невиліковно хворими пацієнтами. Гострі алергози Аномалії конституції. Ексудативно-катаральний діатез, алергічний діатез	Дати описання епідермісу, дермі, та підшкірно-жировій клітковині. Охарактеризувати основні функції шкіри – захисну, терморегулюючу, дихальну, вітамін утворюючу, видільну, сорбційну, як орган чуття. Реалізовувати Y етапів медсестринького проесу. Проводити догляд за шкірою. Дотримуватись деонтологічних аспектів в спілкуванні з важко хворими. Надавати невідкладну допомогу при анафілактичному шоці, набряку Квінке, кропив’янці Виявляти симптоми алергічних уражень шкіри у дітей, давати поради по догляду, харчуванні, застосуванні зовнішніх форм лікування прийманні антигістамінних, гормональних препаратів

3.2. Зміст теми: Кропив'янка може виникати під впливом екзогенних та ендо­генних чинників. До перших належать вплив холоду, безпосередній контакт з деякими речовинами, деякі харчові продукти; з ендогенних слід визначити порушення травного тракту, обміну речовин, розлади ендокринної системи, хронічні інфекції (туберкульоз, малярія тощо), фокальна інфекція.

Клінічна картина. Захворювання починається свербежем і появою на шкірі пухирів (уртикарних елементів) під впливом роз­чухувань; після проведення твердим тупим предметом по поверхні шкіри виникає яскраво-червоний або білий валик (підвищений дер­мографізм). Кількість пухирів різна, вони злегка піднімаються над рівнем нормальної шкіри, різної форми і розмірів, з досить чітки­ми межами червоного кольору, виникають ексцентрично . Тривалість існування кожного елементу висипу не перевищує кількох годин. Локалізується висип на будь-якій ділянці шкіри, на слизових обо­лонках ротової порожнини, гортані, статевих органів, що іноді може призвести до тяжких наслідків (асфіксія).

Набряк Квінке є гігантською кропив'янкою із набряклістю на об­личчі або статевих органах, де багато пухкої жирової клітковини.

Лікування:

1. Гіпосенсибілізувальні та антигістамінні препарати; місцеве лі­кування неефективне.

2. У тяжких випадках за ознак наростання вираженості набряку Квінке — негайне введення кортикостероїдних препаратів (опти­мальна доза 120-150 мг за преднізолоном) і підшкірно негайно вво­дять 0,5-1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду.

3. У разі асфіксії — негайна інтубація трахеї або трахеостомія, госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Тяжкою формою медикаментозної токсикодермії є токсико-алергійний бульозний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). На шкірі та слизових оболонках раптово гостро з'являються численні буровато-червоного кольору вогнища, на фоні яких формують­ся в'ялі пухирі. Внаслідок їх розриву і відшарування поверхневих шарів епідермісу утворюються суцільні ерозовані мокнучі повер­хні. Загальний стан хворих тяжкий. Температура тіла підвищуєть­ся до 39-40 °С, порушуються серцева діяльність, функція нирок, у крові — підвищена ШОЕ, нейтрофілія, в сечі з'являються еритроци­ти, білок, циліндри.

Лікування хворих на токсикодермію проводять за принципа­ми лікування пацієнтів з дерматитом. За наявності синдрому Лаєлла обов'язковим є введення глюкокортикоїдів у масивних дозах (120-150 мг і більше за преднізолоном); застосування сольових розчинів (Рінгера, «Дисоль», «Трисоль» та ін.); проведення дегідратаційної

терапії (введення сечогінних препаратів) та симптоматичної терапії (антибіотики у разі приєднання інфекції, кардіотонічні препарати — при порушенні серцевої діяльності тощо). Для місцевого лікування використовують стероїдні креми, ерозії змащують водними розчи­нами анілінових барвників.

Догляд за хворими. При обмеженій токсикодермії хворим дають пиття у великій кількості, очищують кишковик, у випадках поширеної токсикодермії, її тяжких форм — проводять госпіталіза­цію хворого, забезпечуючи його перебування в стерильних умовах (опромінення палати ультрафіолетовим випромінюванням, оброб­лення ерозій з дотриманням правил асептики та антисептики, дог­ляд за порожниною рота). Важливе значення має щадне харчування: рідка і протерта їжа. Раціон хворого має містити багато вітамінів, білків, велику кількість рідини.