1. Основні поняття охорони праці.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.002-2003 ССБТ «Терміни та визначення») .

Техніка безпеки - система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Виробнича санітарія - система організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Гігієна праці - медична наука, що вивчає вплив навколишнього виробничого середовища, характеру трудової діяльності на організм працюючого. Розробка санітарно-гігієнічних нормативів та практичних заходів, усунення несприятливих виробничих факторів, попередження або послаблення їх впливу на організм людини є основними завданнями гігієни праці.

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ «Електробезпека. Терміни та визначення»).

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а в разі його виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Робоче місце - просторова зона, оснащена необхідними засобами, в якій відбувається трудова діяльність працівника або групи працівників, що спільно виконують виробничі завдання. Робоче місце є частиною виробничо-технологічної структури підприємства (організації), воно призначене для виконання частини технологічного (виробничого) процесу і визначається на основі трудових та інших діючих норм і нормативів.

Робоча зона - простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працюючих. До постійних відносяться робочі місця, на яких працює знаходиться більше 50% робочого часу за зміну або більше двох годин безперервно. Якщо робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища, що впливає на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. Дослідження умов праці показали, що чинниками виробничого середовища в процесі праці є:

• санітарно-гігієнічна обстановка, яка визначає зовнішню середу в робочій зоні - мікроклімат, механічні коливання, випромінювання, температуру, освітлення та ін;

• психофізіологічні елементи: робоча поза, фізичне навантаження, нервово-психологічну напругу та інші, які обумовлені самим процесом праці;

• естетичні елементи: оформлення виробничих приміщень, обладнання, робочого місця, робочого інструменту та ін;

• соціально-психологічні елементи, складові характеристику так званого психологічного клімату.

Професійним захворюванням називається захворювання, викликане впливом шкідливих умов праці. До них відносяться: хронічні пилові бронхіти, вібраційна хвороба, отруєння різними токсичними речовинами та інших Професійні захворювання, залежно від тяжкості та строків виявлення, можуть супроводжуватися й не супроводжуватися втратою працездатності. У важких випадках вони можуть призвести до інвалідності.

Работодавець – власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, не залежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, установи/організації, та виконує обов’язки та функції згідно з трудовим договором або контрактом.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно – руховий апарат, серцево – судинну, дихальну та інші системи.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему, аналізатори органів чуття, емоційну сферу працівника.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.