
- •2. Характерні особливості обструктивного синдрому при різних захворюваннях у дітей раннього віку з грві
- •Критерії диференційного діагнозу стенозуючого ларингіту, дифтерійного крупу, бронхіальної астми в дітей раннього віку
- •Классификация бронхообструктивного синдрома.
- •Диф.Діагностика гострого і хронічного панкреатиту
- •Аутоимунный механизм развития гломерулонефрита
- •2 Эндоскопическая диф диагностика няк и крона
- •1. Патогенетичні механізми формування суглобових змін при юра
- •Диф.Діагностика ревматизму і інфекційного ендокардиту
- •Диф. Діагностика нефротичного і нефритичного синдрому
БІЛЕТ №1
1. Етіологічні та патогенетичні фактори розвитку зригувань у дітей раннього віку.
Фактори розвитку регургітації:
- незрілість дистального відділу стравоходу: кардинальне м’язове потовщення, що трактується сфінктером, набуває найбільшу виразність у віці1-3 років.
- диспропорції збільшення довжини тіла й стравоходу
- незначний об’єм шлунка і його куляста форма
- крик
- закрепи
- метеоризм
- порушення правил вигодовування та догляду
- аэрофагія, що виникає при швидкому або повільному ссанні,
(«тугі» груди матері, особливості будови соска)
- суміші, не адекватні віку
- туге сповивання
2. Диф. діагностика больового синдрому при патології травної і сечовидільної системи
Білет 2
1.На начальном этапе после попадания в желудок H. pylori, быстро двигаясь при помощи жгутиков, преодолевает защитный слой слизи и колонизирует слизистую оболочку желудка. Закрепившись на поверхности слизистой, бактерия начинает вырабатывать уреазу, благодаря чему в слизистой оболочке и слое защитной слизи поблизости от растущей колонии растёт концентрация аммиака и повышается pH. По механизму отрицательной обратной связи это вызывает повышение секреции гастрина клетками слизистой желудка и компенсаторное повышение секреции соляной кислоты и пепсина, с одновременным снижением секреции бикарбонатов.
Муциназа, протеаза и липаза, вырабатываемые бактерией, вызывают деполимеризацию и растворение защитной слизи желудка, в результате чего соляная кислота и пепсин получают непосредственный доступ к оголённой слизистой желудка и начинают её разъедать, вызывая химический ожог, воспаление и изъязвление слизистой оболочки.
Эндотоксин VacA, вырабатываемый бактерией, вызывают вакуолизацию и гибель клеток эпителия желудка.[46] Продукты гена cagA вызывают дегенерацию клеток эпителия желудка, вызывая изменения фенотипа клеток (клетки становятся удлинёнными, приобретая так называемый «колибри фенотип»[47]). Привлечённые воспалением (в частности, секрецией интерлейкина-8 клетками слизистой желудка) лейкоциты вырабатывают различные медиаторы воспаления, что приводит к прогрессированию воспаления и изъязвления слизистой, бактерия также вызывает окислительный стресс и запускает механизм программируемой клеточной смерти клеток эпителия желудка
2. Характерні особливості обструктивного синдрому при різних захворюваннях у дітей раннього віку з грві
Симптоми |
Бронхіальна астма |
Обструктивний бронхіт |
Бронхіоліт як прояв ГРВІ |
Обструктивний бронхіт + гостр; пневмонія |
Обтяжена спадковість алергічними хворобами |
У більшості |
В 1/4 хворих |
||
Гострі алергічні реакції на харчов: продукти, медикаменти, щеплення |
Часто |
Рідко |
||
Супровідні шкірні алергічні прояви |
У 6% |
Не характерні |
||
Обструктивний синдром повторюється (анамнестично) |
2-3-5 разів |
Уперше або не більше 1-2 разів |
||
День виникнення обструкції |
1-2 день ГРВІ |
3-4-5 день ГРВІ |
||
Тривалість обструктивного синдрому |
До 3-х днів |
3-7-9 і більше днів |
||
Ознаки інфекційного токсикозу |
Не характерні |
Не характерні або короткотривалі |
Виражені й наростають |
|
Тривалість гіпертермії (вище 38°С) |
Не більше 2-3 днів |
Більше 2-3 днів |
||
Дані аускультації |
Жорстке або послаблене дихання з подовженим видихом |
|||
Розсіяні сухі свистячі й дифузні дрібно- та середньо-міхурцеві вологі хрипи |
Дифузні сухі хрипи та різнокаліберні вологі |
Велика кількість дифузних крепітую-чих вологих хрипів, розсіяні сухі, свистячі хрипи |
Розсіяні сухі хрипи та локалізовані вологі дрібномі-хурцеві та крештуючі хрип |
|
Дані перкусії |
Коробковий звук |
Ділянки притуплення |
||
Гемограма Рівень Ig E в сироватці крові |
Помірний нейтрофільоз еозинофіли, лімфопенія
Підвищений або високий |
Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ помірні або не визначаються, лімфоцитоз, нейтропенія Рівень Ig E в сироватці крові У межах норми або незначно підвищений |
||
Рентгенологічні дані |
Ознаки здуття легеневої тканини, посилення легеневого малюнка |
Посилення і деформація судинного малюнка та зогнища інфільтрації |
Критерії диференційного діагнозу стенозуючого ларингіту, дифтерійного крупу, бронхіальної астми в дітей раннього віку
Критерії |
Приступ бронхіальної астми |
Стенозуючий ларингіт |
Дифтерійний круп |
Стани, що передують |
Період передвісників |
Гострі респіраторно-вірусні інфекції (частіше парарип) |
Гарячка, погіршання загального стану |
Початок |
Гострий |
Раптовий |
Поступовий |
Підвищення температури |
Не характерне |
± |
37,5°С-38°С |
Кашель |
Сухий із переходом у вологий |
Сухий, гавкаючий, що переходить у вологий |
Спочатку сухий, гавкаючий, що зміню-ється хриплим |
Афонія |
- |
Охриплість голосу |
+ |
Задишка |
Експіраторна або змішана |
Інспіраторна |
Інспіраторна |
Участь допоміжної мускулатури в акті дихання |
+ |
± |
+ |
Вимушене положення |
+ |
|
|
Грудна клітка в положенні вдиху |
+ |
|
~ |
Перкусія легень |
Коробковий звук |
Легеневий звук |
Притуплення легеневого звуку |
Аускультація легень |
Жорстке дихання з подовженим видихом, різноманітність сухих хрипів і вологих |
Жорстке дихання, провідні хрипи |
Жорстке дихання, вологі, сухі хрипи (швидко приєднується пневмонія) |
"Німі" легені |
+ |
- |
- |
Ціаноз |
+ |
± |
+ |
Тахікардія |
+ |
+ |
+ |
Парадоксальний пульс |
+ |
± |
+ |
Гемограма
Ларингоскопія |
Лейкопенія, еозинофілія, лімфопенія
Не інформативна |
Лейкопенія або може бути лейкоцитоз із зсувом вліво
Червоні валики
над голосовими
зв'язками |
Лейкоцитоз із зсувом вліво
Плівчасті на-
шарування на
слизовій горта-
ні, голосових
зв'язках |
Ефективність
бронхолітиків |
Виражена |
Виражена |
Відсутня |
Білет 3
Патогенез холелітіазу
В основі формувaння холелітіазу відіграють роль три основних фактори: дисхолія печінкового генезу, холестаз і запальні 3МЇНИ у жовчному міхурі. У дітей частіше виявляють білірубінові камені, і тільки в пубертатному віці переважає холестериновий літіаз, Крім того. поділ на холестеринові й білірубінові камені у дітей умовний - частіше зустрічаються змішані складу конкременти,
Внаслідок генетичного або набутого дефекту синтезу холестерину, жовчних кислот або фосфоліпідів виробляється літогенна жовч, ., якій порушене співвідношення між цими інгредієнтами,
застій жовчі, повязаний з гіпокінезією жовчного міхура, підсилює Всмоктувана рідини та водорозчинних емульгованих жирних кислот, у результаті ЧОГО концентрація холестерину й білірубіну в жовчі підвищується, а жовчних КИСЛОТ - знижуеться (холецистогенна дисхолія).
При запаленні концентрація жовчних кислот У жовчі знижується внаслідок Їх всмоктування, Крім ТОГО, запалена слизова оболонка: ексудат. що містить велику кількість білка і кальцію, які є основою для відкладення солей.
При наявності факторів ризику включається пусковий механізм холелітіазу - секреція печінкою літогенної жовчі,
Важливу роль у літогенезі грають також порyшення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Появі кристалів холестерину передує гіперсекреція CJlИ3OВOї оболонки жовчного міхура муцину, оскільки літогенез проходить в МУЦИНOВOму гелі, який утримує кристали холестерину в жовчному Mixypі
Розрізняють холестеринові та білірубінові камені.
Холестеринові камені складаються з холестерину, білірубіну, білкових речовин, лецитину, білірубінату кальцію, жовчних КИСЛОТ, металів. Холестеринові камені Поодинокі, жовтого кольору, рентгенонеконтрестні,
Білірубінові, або пігментні, камеї дрібні, але утворюються у великій кількості. Розрізняють два основних видів пігменту: чорний пігмент і бiлipубінат кальцію. Жовчні камені, які складаються з чорного пігменту. розташовані У жовчному міхурі, рентгенонеконтрастаі, Жовчні камені які складаються з білірубінату кальцію, темне-коричневого КОлЬОРУ або зеленуватого відтінку,. ці камені рентгеноконтрастні, частіше розташовані у жовчних ходах.
Білет 4