Особистісно-орієнтований підхід
Останнім часом у науковому та педагогічному середовищі широкого розповсюдження набув термін „особистісно-орієнтованого навчання”. Особистісно-орієнтований підхід надає можливість розглядати учня, як суб’єкт процесу навчання, вказує на неповторність індивідуальних механізмів розвитку даної особистості. За визначенням С.І. Подмазіна, „зміст особистісно-орієнтованої освіти передусім полягає у задоволенні потреб буття людини, її особистісного існування: свободи, вільного вибору себе, свого світогляду, дій вчинків, позицій, самостійності і самореалізації, самовизначення, творчості, повинен включати все, що необхідно людині для будівництва і розвитку.”. І.Я.Якиманська виділяє такі головні позиції особистісно-орієнтованого навчання:
-Визнання учня головним суб’єктом процесу навчання;
-Визначення мети – розвиток індивідуальних здібностей учня;
-Визначення засобів, що забезпечують реалізацію встановленої мети шляхом виявлення й структурування власного досвіду учня, його направленого розвитку в процесі навчання.
Основним елементом освітнього процесу був і залишається урок. В умовах особистісно-орієнтованого підходу суттєво змінюється його мета, функція, форма організації. Мета такого уроку – створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів, засобами досягнення вчителем такої мети є:
-Використання різних форм і методів організації навчальної діяльності, як дозволяють розкрити власний досвід учнів;
-Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;
-Стимулювання учнів до всловлень, використання різних способів виконання завдань без побоювання помилитися, одержати невірну відповідь, не той результат;
-Використання в ході уроку дидактичного матеріалу, який дозволяє вибрати найбільш значні для нього види і форми навчального змісту;
-Оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (вірно-невірно), але й за процесом його осягнення;
-Заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи аналізувати способи робити інших учнів у ході уроку, вибирати та засвоювати більш раціональний;
-Створення педагогічних ситуацій на уроці, які дозволяють кожному учню проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.
15. Зображення міміки персонажів
Міміка - це експресивні рухи м*язів обличчя,що виражають психічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу. Міміка репрезентує такі основні емоційні стани, як гнів, радість, страх, страждання, подив і презирство. З мімікою тісно пов*язаний візуальний контакт, тобто погляд, що становить важливу частину спілкування. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя.
Білет 6.