4. Державні фінанси у фінансовій системі України

Державні фінанси — головна ланка фінансової системи держави. Вона опосередковує майже 80 % усіх фінансових відносин і містить різноманітні фінансові інституції, за до­помогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. Склад і структура державних фінансів України: зведений бюджет, фінанси державного сектора економіки, централізовані і децентралізовані фонди цільового призначення, державний кредит, резерви та страхові фонди. Зведений бюджет України включає державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети. Централізовані та децентралізовані фонди України цільового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування і ін. Державний кредит являє собою заборгованість держави перед своїми громадянами і господарськими структурами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється законодавст­вом. Функції держави — це роль, яку вона виконує щодо суспільства, це основні напрями її діяльності. У функціях держави виражається її сутність та призначення.. Загалом, функції держави можна поділити на такі групи: 1) за соціальним значенням основні та неосновні. Основні функції — найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період (оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.) . Неосновні функції — напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, правосуддя і юридичні функції, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації тощо. За сферами суспільного життя: гуманітарні, економічні, політичні.

5.Фінансова політика як один із самостійних напрямів діяльності держави

Фінансова політика — сукупність заходів держави з орга­нізації та використання фінансів для забезпечення економіч­ного і соціального її розвитку. Основною метою фінансової політики є оптимальний розподіл ВВП між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. Принципи фінансової політики: 1) постійне сприяння розвитку виробництва, під­тримання підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення; 2) мобі­лізація і використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій. 3) вплив за допомо­гою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів, заборону технологій, що загрожують здоров'ю людини. За способом реалізації фінансова політика буває двох типів: дискреційна і недискреційна. Дискреційна фінансова політика - це політика, що проводиться безпосередньо урядом країни і здійснюється за допомогою органів системи управління фінансами. Під нєдискреційною фінансовою політикою розуміють здатність податкової системи до самостійної стабілізації.

За рівнем втручання держави в економіку країни в залежності від особливостей її стану та розвитку фінансову політику поділяють на три основних типи: класична (невтручання держави в розвиток економіки);регулююча, планово-директивна (забезпечення максимальної концентрації фінансових ресурсів в руках держави для подальшого їх перерозподіл у відповідності до основних напрямків державного плану.).