 
        
        - •Лабораторна робота № 2
- •1. Інвентаризація земельного фонду.
- •1.1. Загальні положення.
- •1.2. Визначення меж кадастрових зон та кварталів.
- •2. Інвентаризаця будівель та споруд.
- •2.1. Інвентаризація житлового фонду.
- •2.2. Інвентаризація вулиць, проїздів та окремих будинковолодінь.
- •3. Зонування територій.
- •3.1. Загальні відомості щодо зонування території.
- •3.2. Методика зонування території.
- •3.3. Основні відомості зонування територій в зарубіжних країнах.
- •4. Планування організації території.
- •4.1. Загальні положення та визначення планування організації території.
- •4.2. Характерні особливості та основні напрямки використання території.
- •4.3. Розрахунок руху та приросту населення.
- •4.4. Організація благоустрою населеного пункту.
- •4.5. Соціальна інфраструктура населеного пункту.
- •Висновки та рекомендації
- •Список використаної літератури
3. Зонування територій.
3.1. Загальні відомості щодо зонування території.
1. Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів.
2. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон відповідно до місцевих правил забудови. [6]
3. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.
Так, зонування територій для забудови та іншого використання визначається планом зонування території, "який встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території" Даний документ розробляється на основі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. [6]
На плані зонування з урахуванням попередніх рішень щодо планування та забудови території повинні виділятись зони обмеженої містобудівної діяльності, встановлюватись умови та обмеження видів використання земельних ділянок та об'єктів нерухомості в межах кожної з зон. План зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини. [6]
3.2. Методика зонування території.
Основні принципи виділення кадастрових зон та кварталівв сільських (селищних) радах: [8]
· Лінійно витягнуті об'єкти, які по суті є однією земельною ділянкою (залізниці, ріки, автомобільні дороги) доцільно виділяти в одну зону в межах ради чи населеного пункту або в окремий квартал в межах зони (рис.1, а). Це запобігає штучному подрібненню ділянок і необхідності заносити одну і ту ж інформацію по кілька разів. У разі, коли згадані об'єкти проходять по межі ради і протяжність їх невелика, вони можуть виступати і окремою земельною ділянкою в складі кварталу (рис.1, б); [8]
· населені пункти, а також їх землі, котрі територіально відокремлені від них (наприклад, кладовища, городи, промислові об'єкти, пасовища, садові товариства тощо (рис.1, в) виділяються в окремі зони;
| 
			 | 
Рис. 1. Принципи виділення кадастрових зон в межах сільської ради.
· якщо до складу міської ради, то зонування доцільно проводити в такому порядку: виділити лінійні об'єкти в зони, потім виділити зони в населених пунктах-сателітах і за їх межами, після цього приступати до виділення зон у великих містах; [8]
· якщо за межами населеного пункту на землях сільськогосподарського призначення в одній раді було кілька КСП, вони виділяються в окремі зони (для забезпечення можливості співставлення кадастрової інформації у різні періоди). Уразі, коли в одному з цих КСП були черезсмужні ділянки іншого КСП, вони теж виділяються в окремі зони;
· щодо кварталів, то їх кількість має забезпечувати достатній запас номерів земельних ділянок з урахуванням обігу земельних ділянок. Межі їх слід проводити по достатньо сталих постійних лінійних об'єктах (дорогах з твердим покриттям, залізницям, лісосмугам, рікам тощо); [8]
· на ріллі доцільно виділяти по кілька полів у квартал. Моливе виділення у квартал кількох полів першочергового виходу, на яких виділення земельних паїв єдиним масивом оформлено в окремій технічній документації. В окремі квартали можуть виділятись масиви сіножатей, пасовищ та неугідь у складі окремих великих яружно-балкових систем або їх частин (сюди ж можуть входити ділянки лісів, боліт, ставків тощо);
· окремі невеликі частини яружно-балкових систем, відокремлені населеними пунктами, лісосмугами, дорогами чи річками, виділеними в окремі квартали або зони, доцільно включати в один квартал разом з прилеглою ріллею. Можливе включення в окремі квартали виділених в натурі сіножатей та пасовищ (самих чи з частиною прилеглих земель); [8]
· в окремі квартали можуть виділятись великі масиви зрошуваних земель та багаторічних насаджень (самих чи з частиною прилеглих земель), садові товариства, які не входять до складу населених пунктів, теж доцільно виділяти в окремі квартали, особливо при значних їх розмірах.

