Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Акціонерне.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
173 Кб
Скачать

13. Особливості правового становища власника контрольного пакету акцій.

Значним пакетом акцій акціонерного товариства визнається пакет, розмір якого становить 10% і більше простих акцій товариства.

Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати значний пакет акцій товариства, зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання подати товариству письмове повідомлення про свій намір. Крім того, таке повідомлення має бути оприлюднене особою шляхом:

- надання НКЦПФР;

- надання кожній фондовій біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу;

- опублікування в офіційному друкованому органі.

Контрольним пакетом акцій акціонерного товариства визнається пакет із 50% і більше простих акцій товариства. У разі придбання особою (особами, що діють спільно) контрольного пакета акцій така особа зобов'язана протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета запропонувати усім акціонерам товариства викупити у них належні їм акції (зазначене правило не поширюється на випадки придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації).

Порядок викупу акцій власником контрольного пакета у інших акціонерів товариства визначається законом. Власник контрольного пакета надсилає до товариства публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів-власників простих акцій, яку товариство зобов'язане розіслати усім акціонерам протягом 10 днів з моменту її отримання. Власник контрольного пакета також повідомляє про свою публічну пропозицію ДЦКПФР та кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Ціна придбання акцій зазначається у пропозиції і не може бути меншою за ринкову ціну, визначену у порядку, встановленому законом.

Строк, протягом якого акціонери можуть прийняти пропозицію власника контрольного пакета, становить від 30 до 120 днів з дати надходження пропозиції. Протягом 30 днів після закінчення цього строку власник контрольного пакета зобов'язаний сплатити акціонерам, які прийняли його пропозицію, вартість їх акцій за ціною, зазначеною у пропозиції.

  1. Зловживання корпоративними правами.

Зловживанням суб’єктивним корпоративним правом розуміється правопорушення, яке виявляється у поведінці учасника корпоративних відносин при здійсненні ним свого корпоративного права і зводиться до завдання шкоди іншим суб’єктам (суб’єкту) корпоративних правовідносин.

Законодавче закріплення права на виключення учасника з ТОВ обумовлене юридичною природою ТОВ, пов’язаною з вагомою роллю безпосередньої, особистої участі осіб у ТОВ.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно, поведінка учасника у вигляді систематичного невиконання або виконання неналежним чином обов’язків не може розглядатись у формі зловживання правом, оскільки зловживання правом можливе лише при здійсненні права. В якості зловживання правом можуть розглядатися дії учасника, котрі перешкоджають досягненню цілей товариства. Інша відмінність пов’язана із наслідками зазначених дій. Основним наслідком зловживання правом є те, що суд може зобов’язати особу припинити зловживання своїми правами.

Наслідки дій, котрі є підставою для виключення учасника припинення корпоративних прав, можна розглядати як єдиний прямо названий випадок припинення права внаслідок зловживання ним. Крім того, у разі виключення учасника чинне українське законодавство покладає на ТОВ додаткові майнові зобов’язання, що аналогічні тим, які виникають у разі добровільного виходу учасника із товариства.

Слід зазначити, що зловживання правом може бути допущено лише особою, якій це право належить, тобто особою, що діє в якості учасника товариства. Як було проаналізовано вище, санкція у вигляді припинення корпоративних відносин може бути застосована й до учасника, котрий в рамках спірної поведінки виступав в іншій якості, зокрема, як директор або представник.