12.Нормальна амплітуда зубців на екг.
Амплітуда ЕКГ-зубців визначається: І. характером проекції інтегрального моментного вектору електрорушильної сили міокарду на вісь відведення (при паралельному співвідношенні вектору з віссю – проекції максимальна, при перпендикулярному = 0)
ІІ. величиною самого інтегрального моментного вектору.
І залежить від:
1)переважного напрямку поширення де-і реполяризації по різним відділам міокарду (зокрема, в нормі інтегральний моментний вектор, що формує: зубець Р орієнтований вниз, ліворуч вперед чи назад; зубець Q – вперед, праворуч /вверх чи вниз в залежності від положення серця/; зубець R – ліворуч, назад /вверх чи вниз в залежності від положення серця/; зубець S – назад, вгору і дещо праворуч; зубець T – в тому ж напрямку, що і зубець R)
2)Розташування серця (та його електричної вісі) в грудній порожнині (для точного визначення цього параметру визначають кут α)
ІІ залежить від:
3)величини кожного окремого диполю, що створюють інтегральний моментний вектор, що визначається співвідношенням інтенсивності і швидкості процесів де- і реполяризації 4)ефективності сумації диполів, яка визначається в залежності від кількості кардіоміоцитів, що беруть участь у процесах де- і реполяризації, а також від наявності/відсутності провідного напрямку їх поширення в міокарді
Таким чином, нормальна амплітуда зубців свідчить про 0)наявність провідного напрямку розповсюдження процесів збудження по міокарду 1)нормальний напрямок поширення деполяризації і реполяризації по різним відділам міокарду 2)відсутність суттєвих відхилень у розташуванні серця у грудній порожнині 3)нормальне співвідношення інтенсивності процесів де- і реполяризації 4)залучення до процесів збудження всіх кардіоміоцитів
Напрямок ЕКГ-зубців визначається характером проекції інтегрального моментного вектору електрорушильної сили міокарду на вісь відведення (при проекції на позитивну частину відведення – зубець + (вверх, позитивний), а на негативну частину відведення – негативний (спрямований вниз)
Це, в свою чергу залежить від:
1)напрямку поширення де- і реполяризації по різним відділам міокарду; напрямок поширення збудження, зокрема, залежить від виду водія в серці, що відбивається на напрямку зубця Р в стандартних відведеннях
2)Розташування серця(та його електричної вісі) в грудній порожнині (для точного визначення цього параметру визначають кутα)
Отже, нормальний напрямок зубців вказує на нормальну спрямованість інтегральних моментних векторів електрорушильної сили міокарду, що свідчить про нормальний напрямок поширення де- і реполяризації в різних відділах міокарду, відсутність суттєвих відхилень у розташуванні серця в грудній порожнині і є одним з критеріїв, що визначають, що водієм в серці є сино-атріальний вузол.
Послідовність зубців на ЕКГ залежить від послідовності процесів де- і реполяризації в різних відділах серця і підлеглості цих процесів одному чи кільком ритмам. Отже, нормальна послідовність зубців свідчить про нормальну динаміку процесів збудження і наявність в серці одного водія ритму.
Тривалість зубців, інтервалів та сегментів залежить від швидкості поширення процесів де- і реполяризації по різним відділам міокарду, а саме тривалість:
інтервалу Р-QRST характеризує швидкість поширення деполяризації від сино-атріального вузлу до пучку Гиса: по міокарду передсердь (обернено пропорційна тривалості зубця Р) і в атріо-вентрикулярному вузлі (обернено пропорційна тривалості сегменту Р-Q, яка співпадає з атріо-вентрикулярною затримкою)
інтервалу QRST характеризує швидкість поширення деполяризації по різним ділянкам шлуночків (обернено пропорційна тривалості комплексу QRS), час перебування шлуночків у цілком деполяризованому стані (тривалість сегменту S-Т) та швидкість процесів реполяризації (обернено пропорційна тривалості зубця Т).
У рамках комплексу QRS: тривалість зубця Q обернено пропорційна швидкості проведення деполяризації по міжшлуночковій перегородці пучком Гиса к верхівці серця, в ділянку правого мамілярного м’язу на внутрішній поверхні міокарду; тривалість зубця R обернено пропорційна швидкості поширення деполяризації на зовнішню поверхню міокарду і розповсюдження її від верхівки до основи шлуночків переважно ліворуч; тривалість зубця S обернено пропорційна швидкості остаточної деполяризації базальних відділів міжшлуночкової перегородки обох шлуночків.
Отже, нормальна тривалість всіх зубців, інтервалів та сегментів свідчить , що швидкість поширення процесів де- і реполяризації у кожній із зазначених ділянок міокарду співпадає з нормою
Критерії визначення водія ритму в серці по ЕКГ
1.ЧСС, яка визначається за формулою 60с/R-R. В рамках цього критерію оцінюють ритмічність діяльності водія – якщо розбіжності тривалості кількох інтервалів R-R не перевищують 10%, діяльність водія вважають ритмічною. ЧСС 60/хв.. і більш свідчить на користь водійства сино-атріального вузлу, ЧСС 40-50/хв. – атріо-вентрикулярного вузлу.
Водії з меншою частотою пейсмекерної активності не здатні забезпечити життєздатність людини. ЧСС 50-60 є межовою і для встановлення водію особливо важливий наступний критерій.
2.Наявність і позитивність зубця Р в стандартних відведеннях ЕКГ. Наявний і позитивний зубець Р свідчить на користь водійства сино-атріального вузлу. Відсутній зубець Р (атріо-вентрикулярний вузол більшою частиною звернутий у порожнину шлуночку), або відсутній зубець Р (атріо-вентрикулярний вузол більшою частиною звернутий у порожнину передсердя) свідчать на користь водійства атріо-вентрикулярним вузлом, АЛЕ ЛИШЕ ПРИ ДОСТАТНЬО НИЗЬКІЙ ЧСС.
3.Цей критерій визначає кількість водіїв в серці. Послідовність передсердного зубця Р і шлуночкового комплексу QRST та узгодженість їх виникнення в одному ритмі. Якщо зубець Р стабільно передує комплексу QRST, в серці діє один водій ритму. Якщо ці послідовність порушена і виникнення зубця Р та комплексу QRST підкоряється незалежним один від одного ритму, це свідчить, що передсердя «водить» сино-атріальний вузол (зубці Р з’являються на ЕКГ порівняно часто і можуть накладатися на комплекси QRST), а шлуночки – атріо-вентрикулярний, тому вони не узгоджені в ритмі (комплекси QRST виникають більш рідко, незалежно від зубців Р).
Нюхова сенсорна система