
- •Конспект лекцій
- •Зміст модулів і тем дисципліни «прогнозування та макроекономічне планування»
- •Тема 1. Прогнозування і макроекономічне планування в умовах ринкової економіки
- •Сутність і значення прогнозування економічного розвитку країни
- •2. Види прогнозів соціально-економічного розвитку
- •3. Місце макроекономічного планування у системі державного регулювання економіки.
- •Тема 2. Методи прогнозування і макроекономічного планування
- •1. Методи прогнозування: сутність і їх класифікація
- •2. Методи макроекономічного планування
- •Тема 3. Економічне програмування. Особливості розробки програм економічного і соціального розвитку україни
- •1. Сутність державного програмування і види програм
- •2. Методика та організація розробки цільових комплексних програм
- •3. Особливості розробки програм соціально-економічного розвитку України
- •Тема 4. Організація процесу прогнозування і планування
- •1. Планові органи, функції і повноваження державних органів у прогнозуванні та плануванні
- •2. Порядок формування і контроль за виконанням прогнозів і планів
- •3. Планування фінансів і розробка Державного та місцевих бюджетів. Прогнози кон'юнктури ринку
- •Тема 5. Система макроекономічних показників
- •1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва. Характеристика макроекономічних показників.
- •2. Номінальні та реальні макроекономічні показники.
- •Тема 6. Порядок розрахунку макроекономічних показників плану
- •1 . Особливості і методи розрахунку макроекономічних показників плану
- •2. Взаємозвязок між показниками системи національних рахунків
- •Тема 7. Особливості планування розвитку окремих галузей економіки
- •1. Планування, як основна ланка в системі господарського управління промисловістю
- •2. Методи розрахунку обсягу виробництва продукції та обгрунтування використання виробничих потужностей промисловості України
- •3. Планування розвитку сільськогосподарського виробництва та обчислення його обсягів. Основні напрямки інтенсифікації аграрної сфери
- •4. Особливості планування обсягів виробництва в будівництві, на транспорті, зв'язку та в інших галузях економіки
- •Тема 8. Моделювання макроекономічних інноваційних процесів у системі державного регулювання розвитку економіки україни
- •1. Науково-технічний прогрес і інновації як об'єкти державного регулювання економіки
- •1. Науково-технічний прогрес та інновації як об'єкти державного регулювання економіки
- •2. Державна науково-технічна та інноваційна політика, її сутність, цілі й принципи
- •Тема 9. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Сутність, цілі і принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Основні форми, методи та інструменти впливу держави на функціонування зовнішньоекономічного сектору
- •Сутність, цілі і принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Основні форми, методи та інструменти впливу держави на функціонування зовнішньоекономічного сектору
- •Платіжний баланс як інструмент державного регулювання
- •Структура платіжного балансу України
- •Список рекомендованої літератури
- •1. Кулявець в.О. Прогнозування соціально-економічних процесів / в.О. Кулявець. - к.: Кондор, 2009. - 194с.
Тема 9. Планування зовнішньоекономічної діяльності
1. Сутність, цілі і принципи зовнішньоекономічної діяльності
2. Основні форми, методи та інструменти впливу держави на функціонування зовнішньоекономічного сектору
3. Платіжний баланс як інструмент державного регулювання
Сутність, цілі і принципи зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна політика — це діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — це розвиток економічних відносин між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, міграцію капіталів та робочої сили; міжнародні науково-технічні та виробничі зв'язки; спільне освоєння повітряного та космічного простору, Світового океану; охорону навколишнього середовища, виконання програм та угод тощо.
Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин передбачає створення відповідних умов та механізмів (правових, економічних, інституційних) для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері.
Причинии, що обумовлюють регулювання ЗЕД:
інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків та необхідність інтеграції у світову економіку;
потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку;
прискорення ринкового реформування країни для підвищення ефективності національної економіки.
Об'єкти регулювання ЗЕД: - зовнішня торгівля;
міжнародний рух капіталів;
валютні та кредитні відносини;
науково-технічний обмін;
Субєкти регулювання ЗЕД - суб'єкти господарської діяльності: господарські організації; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності; зовнішньоекономічні організації, утворені органами державної влади або органами місцевого самоврядування України. Міжнародна координація означає встановлення міжнародних режимів (домовленостей), що визначають правила, норми і процедури, яких потрібно дотримуватися у процесі зовнішньоекономічної діяльності.
Основні цілі зовнішньоекономічної політики держави:
- створення сприятливих економічних та організаційно-правових умов для суб'єктів економіки у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
- забезпечення раціонального входження економіки України у міжнародний поділ праці (пошук власного місця у світогосподарській структурі);
- реалізація конкурентних переваг країни;
- підвищення конкурентоздатності економіки на основі структурної перебудови та модернізації виробництва;
- розвиток орієнтованого на експорт сектору економіки, розширення експортного потенціалу країни;
- раціоналізація експортно-імпортних операцій.
Принципи зовнішньоекономічної політики держави:
адекватність національним інтересам;
орієнтація на формування нової моделі зовнішньоекономічного розвитку;
врахування вимог сучасного світового розвитку;
паритетність у відносинах з іншими державами;
відповідність міжнародній практиці;
демократизація, демонополізація та деідеологізація зовнішньоекономічних зв’язків;
селективна підтримка експортного виробництва на основі критеріїв ефективності.