Тема 6. Порядок розрахунку макроекономічних показників плану

1. Особливості і методи розрахунку макроекономічних показників плану

2. Взаємозвязок між показниками системи національних рахунків

1 . Особливості і методи розрахунку макроекономічних показників плану

За методологією системи національних рахунків ВВП обчислюють як на валовій (брутто), так і на очищеній (нетто) основі. В останньо­му разі ВВП звільняється від величини споживання основного капі­талу праці (амортизаційних відрахувань).

ВВП обчислюють на основі діючих цін. Для усунення впливу ін­фляції використовують показник дефлятора ВВП, який ураховує су­купну зміну оптових і споживчих цін.

Показник національного доходу (НД) за економічним змістом від­ображає нову вартість, яка утворюється внаслідок економічної дія­льності.

Національний доход (НД) — це сукупний доход, який заробля­ють учасники виробництва: власники праці (у формі заробітної плати найманих працівників), власники капіталу (у формі прибутку) і дер­жава (у формі податку), та їх доходи від власності (проценти, диві­денди, рента тощо).

Для розробки планів використовується індексний метод розра­хунку, який ґрунтується на зіставленні показників звітного й базис­ного періодів. Основною умовою індексного методу є те, що вели­чини, які зіставляються, мають бути ідентичними, тобто розрахо­вуватися за єдиними методиками, в одних і тих же цінах і в одних і тих же одиницях виміру. Індексний метод — один з найбільш по­ширених. З його допомогою можна виявити вплив різних факторів на аналізований показник. З допомогою індексів темпів зростання (спаду) можуть розраховуватись як обсягові, так і якісні показники. Показники обсягу — вартісна, натуральна й умовна оцінки обсягу продукції та обсяги поточних витрат, обсяги основних фондів, середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу тощо. Якісні показники дають оцінку ефективності використаних ресурсів.

Дані про обсяги ряду показників (таких, як валова продукція, вартість виробничих фондів, чисельність промислового-виробничого персоналу та ін.) знаходяться у формах ЗГ (загальногалузева).

Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:

1) за виробленою продукцією (виробничий метод);

2) за витратами (метод кінцевого використання);

3) за доходами (розподільчий метод).

1) При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки:

∑ Валовий випуск - ∑ проміжне споживання = ∑ додана вартість

Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції, або додану вартість, створену всіма галузями економіки.

2) При розрахунку ВВП методом кінцевого використання підсумовуються витрати всіх суб'єктів макроекономічних відносин: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни.

У підсумку отримуємо сукупну вартість усіх товарів і послуг, спожитих суспільством:

ВВП = С+І+G+X_n

де С - кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла);

І - валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:

- будівництво будинків і споруд;

- придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій;

- створення товарно-матеріальних запасів;

- амортизацію;

- а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо).

Якщо показник валових приватних внутрішніх інвестицій (I) зменшити на величину амортизаційних витрат (А), то ми отримаємо показник чистих приватних внутрішніх інвестицій, який характеризує чистий приріст обсягу нагромадженого капіталу.

Співвідношення між І та А є індикатором того, в якому стані перебуває економіка країни. Так, для зростаючої економіки справджується нерівність І >А; якщо економіка перебуває у стані спаду (рецесії), то І <А;

G - державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки вони є формою перерозподілу;

X_n - чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом/

3) При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес), які не є доходами.

Розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

- амортизаційні витрати (А);

- чисті непрямі податки на бізнес - непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм (Тн);

- винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо (ЗП);

- рентні платежі - це прибуток, який отримують власники нерухомості, землі включаючи ренту за проживання у власних будинках (Р);

- чисті відсотки - це різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогос-подарств, держави, не враховуючи виплати відсотків по державному боргу (%);

- дохід від власності - це чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності (Пр);

- прибуток корпорацій - цей компонент містить три складові: а) податок на прибуток корпорацій; б) дивіденди акціонерам; в) нерозподілений прибуток корпорацій:

ВВП = Заробітна плата (ЗП) + відсоток (%)+Прибуток (Пр)+

+Непрямі податки (Тн)+ Амортизація (А)+ Рента (Р)

У більшості країн світу найпоширенішими з наведених методів розрахунку ВВП є метод кінцевого використання та виробничий метод. Вибір того чи іншого методу розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.