1. Тромболітична терапія

2. Непрямі антикоагулянти

3. Дезагреганти

4. Діуретики

5. Нітрати

9. Хворий 58 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого мокротиння, слабкість, задишку під час незначного фізичного навантаження, важкість у правому підребер’ї, набряки ніг. Палить 30 років. Об’єктивно: Пульс 90 за 1 хв, частота дихання 23 за 1 хв, артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Діжкоподібна грудна клітка, при перкусії коробковий перкуторний тон. При аускультації легень сухі свистячі хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При спірографії: ОФВ1 – 30%. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?

1. Гострий міокардит

2. Хронічне легеневе серце

3. Гострий перикардит

4. Негоспітальна пневмонія

5. Гостре легеневе серце

10. Хворий 70 років скаржиться на серцебиття, задишку і біль у грудній клітці, що виникли раптово. Перебуває на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання з приводу пухлини передміхурової залози. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 100 за 1 хв, регулярний, артеріальний тиск 130/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. Який попередній діагноз?

1. Набряк легень

2. Серцева астма

3. Гострий міокардит

4. Гострий перикардит

5. Тромбоемболія легеневої артерії

Порушення ритму та провідності. Тестові завдання для контролю кінцевого рівня знань. Варіант 3.

1. Хвора 46 років скаржиться на ниючий тривалий біль в ділянці серця, невдоволеність диханням, перебої в роботі серця. Об'єктивно: пульс 90 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ: передчасні незмінені комплекси QRS, зубець Р реєструється слідом за комплексом QRS які накладаючись на сегмент SТ. Яке порушення ритму ускладнило перебіг основного захворювання?

А. Суправентрикулярна тахікардія

В. Шлуночкова екстрасистолія

С. Тріпотіння передсердь

D. Шлуночкова тахікардія

Е. Суправентрикулярна екстрасистолія

2. Хвора 44 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. Об'єктивно: акроціаноз, синюшний рум’янець, пульс 90 за 1 хв., аритмічний. При аускультації серця посилений І тон, мезодіастолічний шум над верхівкою серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічний варіант. Який препарат необхідно призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?

А. Аспірин

В. Тиклопідин

С. Клопідогрель

D. Стрептокіназа

Е. Варфарин

3. Хворий 42 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок. Об'єктивно: пульс 92 за 1 хв. Артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. Діяльність серця аритмічна, систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ: зубці Р відсутні, реєструються хвилі f, ритм шлуночків нерегулярний. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця. Який препарат доцільно призначити в даному випадку?

А. Хінідін

В. Дігоксин

С. Новокаїномід

D. Метопролол

Е. Лідокаїн

4. Хворий 70 років скаржиться на запаморочення, періодичну втрату свідомості. Об’єктивно: пульс 35 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону і систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зв'язку зубців Р з комплексами QRSТ, відсутність коливань тривалості інтервалів Р-Р і R-R, величина інтервалів Р-Р меньша ніж інтервалів R-R. Яка тактика ведення хворого?

А. Імплантація постійного електрокардіостимулятора

В. Імплантація тимчасового електрокардіостимулятора

С. Черезстравохідна електрокардіостимуляція

D. Електрична кардіоверсія

Е. Медикаментозна кардіоверсія

5. У 55-річного хворого виник напад серцебиття, що супроводжувався нудотою, запамороченням, загальною слабкістю. На ЕКГ зафіксована тахікардія з частотою серцевих скорочень 220 за 1 хвилину. Шлуночкові комплекси деформовані і розширені, зубець Р відсутній. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?

А. Седуксен

В. Ізоптин

С. Строфантин

D. Аміодарон

Е. Прокаїнамід

6. Хворий 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник 2 години тому. Об'єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони серця приглушені. На ЕКГ: ритм синусів, інтервали Р-Р однакові, всі інтервали РQ-0.18с, випадіння кожного другого комплексу QRSТ, патологічний зубець Q і елевація сегменту SТ у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, депресія сегменту SТ у відведеннях ІІ, aVL, V1- V4. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?

А. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц ІІ

В. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц І

С. Повна атріовентрикулярна блокада

D. Синоатріальна блокада ІІст.

Е. Атріовентрикулярна блокада Іст.

7. Пацієнт 72 роки скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку при помірному фізичному навантаженні. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 115/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, реєструються хвилі f, найкраще виражені у відведенні V₁, патологічний зубець Q, ізоелектричний зубець Т у відведеннях V₁-V₄. Про яке порушення ритму слід думати?

A. Шлуночкова екстрасистолія

B. Фібриляція передсердь

C. Неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса

D. Атріовентрикулярна блокада

E. Передсердна екстрасистолія

8. Хворий 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, головний біль, перебої в роботі серця. 2 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 84 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія, патологічний зубець Q, негативний зубець Т у відведеннях V₁-V₃ (рубцеві зміни). Який препарат є оптимальним в даному випадку?

1. Верапаміл

2. Дігоксин

3. Метопролол

4. Еналаприл

Е. Ніфедипін

9. У жінки 40 років після перенесеної гострої респіраторної інфекції з’явились задишка, ниючий біль у серці, набряки ніг, що виникають ввечері. Пульс 84 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. На ЕКГ: слабонегативний зубець T в V₁-V₄, реєструються часті, позачергові, деформовані комплекси QRS тривалістю 0,12 с. Яке порушення ритму серця ускладнило перебіг захворювання?

A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня

B. Шлуночкова екстрасистолія

C. Синусова тахікардія

D. Атріовентрикулярна блокада І ступеня

E. Фібриляція передсердь

10. Хворий 70 років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Об’єктивно: пульс 40 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 180/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, І тон глухий, періодично значно посилений. Яка найбільш вірогідна причина гемодинамічних порушень?

А. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь

В. Синусова брадикардія

С. Атріовентрикулярна блокада І ступеня

D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса

Е. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня

СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Тестові завдання для контролю кінцевого рівня знань Варіант 1.

1.Хворий 38 років скаржиться на задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С, постійний біль за грудиною з іррадіацією в шию, який зменшується в положенні сидячи, нахиливши тулуб уперед. Захворювання пов’язує з перенесеною ГРВІ. Об'єктивно: при аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, тони приглушені. При ЕхоКГ: ФВ- 55%, випіт у порожнину перикарда близько 300 мл і стовщення його листків. Який варіант серцевої недостатності характерний для даного захворювання?

А. Зі збереженою систолічною функцією

В. Зі систолічною дисфункцією

С. Змішаний

D. Жоден з перерахованих невірний

Е. Всі з перерахованих вірні

2. Хворий 48 років скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 100 за 1 хв., ритмічний. При аускультації серця- І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою серця, що проводиться в ліву пахвову ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило розвиток серцевої недостатності?

А. Недостатність мітрального клапана

В. Недостатність аортального клапана

С. Стеноз устя аорти

D. Мітральний стеноз

Е. Дефект міжшлуночкової перегородки

3. Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при незначному фізичному навантаженні, , набряки нижніх кінцівок. Вважає себе хворим 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 95 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою і над мечоподібним відростком. При допплер-ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез, ФВ- 32%. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?

А. Хінідін

В. Пропранолол

С.Атенолол

D. Новокаїнамід

Е. -Бісопролол

4. Хворий 18 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Об’єктивно: при пальпації відзначається посилений верхівковий поштовх. При аускультації серця – грубий пансистолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч біля краю грудини, посилення ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило виникнення серцевої недостатності у даного хворого?

А. Дефект міжшлуночкової перетинки

В. Дефект міжпередсердної перетинки

С. Стеноз устя аорти

D. Відкрита артеріальна протока

С. Недостатність мітрального клапана

5. Хвора 56 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття, які виникають під час звичайного фізичного навантаження. Рік тому перенесла Q-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. Який функціональний клас (ФК) серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця у даному випадку?

А. ФК І

В. ФК ІV

С.ФК ІІ

D. ФК ІІІ

Е. ФК V

6. Хворий 35 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки гомілок. Хворіє на дилатаційну кардіоміопатію 2 роки. Об’єктивно: стан середнього ступеня тяжкості. Пульс 95 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При допплер-ЕхоКГ - дилатація порожнин серця, мітральна недостатність ІІ ст., ФВ 35%. Який препарат доцільно включити в схему лікування в даному випадку?

А. Пропранолол

В. Верапаміл

С. Ніфедипін

D. Карведилол

Е. Аміодарон

7. Хворий 38 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації систолічний шум над верхівкою серця і над мечоподібним відростком. Набряки нижніх кінцівок. ЕКГ: фібриляція передсердь. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Який препарат може бути застосований для контролю частоти скорочень шлуночків?

А. Пропранолол

В. Лідокаїн

С. Хінідін

D. Новокаїнамід

Е. Дигоксин

8. Хвора 65 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, аритмічний. Артеріальний тиск 130/85 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблений І тон і систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над аортою. Набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ: фібриляція передсердь, патологічний зубець Q у відведеннях V₁-V4 (рубцеві зміни). Хворій призначений варфарин. Який показник використовується для оцінки проведення лікування варфарином?

А. Фібриноген

В. Д-димер

С. Час згортання крові

D. Міжнародне нормалізаційне відношення

Е. Активований частково тромбопластинований час

9. Хворий 67 років скаржиться на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Рік тому переніс Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. При аускультації легень у нижніх відділах незвучні дрібнопухирцеві хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночку, гіпокінез передньої стінки, перегородки та верхівки лівого шлуночка, ФВ - 35 %. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?

А. Верапаміл

В. Фуросемід

С. Аміодарон

D. Ніфедипін

Е. Пропранолол

10. Хворий 50 років госпіталізований у відділення кардіологічної реанімації зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що триває 1 годину, ядуху, виділення пінистого рожевого мокротиння. Об’єктивно: акроціаноз, ортопное. Пульс 100 за 1 хв., ЧДД 26 за хв., дихання клекочуче, артеріальний тиск 150/80 мм рт. ст. При аускультації серця- ритм галопу. При аускультації легень – над всією поверхнею вологі різнокаліберні хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q і елевація сегмента ST у відведеннях V1-V4, депресія сегмента ST у відведеннях ІІІ, aVF. Яке ускладнення основного захворювання виникло у хворого?

А. Гостра лівошлуночкова недостатність

В. Гостра правошлуночкова недостатність

С. Гостра аневризма серця

D. Постінфарктний синдром Дресслера

Е. Негоспітальна пневмонія

Гломерулонефрит та нефротичний синдром.

Варіант№1

І. Тестові задачі.

1. У хворого, 36 років під час проходження профогляду виявлені зміни у сечі: колір світло-жовтий; прозора; відносна щільність 1008; рН 6,5; білок — 0,6 г/л, циліндри — 2-3 у полі зору, зернисті еритроцити — 18-20 у полі зору, змінені; лейкоцити — 2-3 у полі зору. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хронічний пієлонефрит

B. Сечокам'яна хвороба

C. Гострий гломерулонефрит

Д. Амілоїдоз нирок

E. Хронічний гломерулонефрит

2. Хворий скаржиться на загальну слабкість, тупий біль тупого характеру у попереку, незначні набряки під очами, більше зранку. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1012, білок 1,47 г/л, поодинокі гіалінові і воскоподібні циліндри, лейкоцити — 2-3 у полі зору, еритроцити — 6-8 у полі зору, Який найбільш імовірний попередній діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Амілоїдоз нирок

C. Гострий гломерулонефрит

Д. Хронічний пієлонефрит

E. Гострий пієлонефрит

3. Жінка, 25 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок — 0,93 г/л, циліндри гіалінові— 3-4 у полі зору, зернисті — 1-2 у полі зору, еритроцити — 20-25 у полі зору. Креатинін 63 мкмоль/л. Який діагноз є найбільш імовірним?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Хронічний гломерулонефрит, гіпертонічна форма

C. Хронічний гломерулонефрит, латентна форма

Д. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма

E. Хронічний пієлонефрит, гіпертензивна форма

4. Хворий, 29 років, через 2 тиж після ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились набряки нижніх кінцівок та поперекового відділу. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. Блідість шкірних покривів. Гідроторакс, анасарка. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 2,99 г/л, еритроцити — 8-12 у полі зору, гіалінові циліндри — 4—6 у полі зору. Який попередній діагноз?

A. Загострення хронічного гломерулонефриту

B. Мікседема

C. Гострий пієлонефрит

Д. Серцева недостатність

Е. Гострий гломерулонефрит

5. Чоловік, 23 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, зменшене виділення сечі, зміну кольору сечі (темно-червона). Наведені скарги з'явилися після перенесеного 2 тижні назад фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4°С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 9 г/л, циліндри (восковидні)— 2—4 у полі зору, еритроцити — 40—50 у полі зору, лейкоцити — 2-4 у полі зору. Серцеві тони приглушені, акцент II тону над аортою. Найбільш вірогідним етіологічним чинником захворювання є:

A. Сапрофітний стафілокок

B. Золотистий стафілокок

C. α-Гемолітичний стрептокок

Д. Гноєтворний стрептокок

E. y-Гемолітичний стрептокок

6. Жінка, 42 років, скаржиться на загальну слабкість, нудоту, , зменшення добової сечі до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 8 років. Об'єктивно: артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст., шкіра бліда, суха, із рота — запах аміаку. В загальному аналізі крові: еритроцити — 2,7×10⁹ /л_, гемоглобін — 92 г/л. Креатинін сиворотки крові 720 мкмоль/л, К⁺ — 6,25 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1003, білок — 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити — 2—4 у полі зору, еритроцити — 8—10 у полі зору, Відносна щільність сечі у пробі за Зимницьким — 1005—1011. Яке ускладнення розвинулося у хворої?

A. Хронічна хвороба нирок І стадії

B. Хронічна хвороба нирок ІІ стадії

C. Хронічна хвороба нирок ІІІ стадії

Д. Хронічна хвороба нирок ІV стадії

E. Хронічна хвороба нирок V стадії

7. Чоловік, 23 років, скаржитеся на головний біль, запаморочення, зменшення виділення сечі та її бурий колір. Наведені скарги з'явилися після фарингіту. Об'єктивно: температура тіла — 37,4 °С; ЧСС — 86 за 1 хв, артеріальний тиск 170/110 мм рт. ст., набряки на обличчі, шкіра бліда. У загальному аналізі сечі найімовірніше буде спостерігатися:

A. Еритроцитурія, лейкоцитурія, лейкоцитарні циліндри

B. Лейкоцитурія, протеїнурія, епітеліальні циліндри

C. Еритроцитурія, оксалатурія, еритроцитарні циліндри

Д. Еритроцитурія, протеїнурія, гіалінові циліндри

E. Гемоглобінурія, білірубінурія, зернисті циліндри

8. У чоловіка, 25 років, через 2 тиж після ангіни з'явилися набряки обличчя, помірний біль у крижах, температура тіла — 37,5°С, артеріальний тиск 80/100 мм рт. ст. У загальному аналізі сечі: відносна щільність — 1020, білок — 2,2 г/л, гіалінові циліндри — до 10 в полі зору, еритроцити — покривають усе поле зору. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Рак нирки

B. Сечокам'яна хвороба

C. Хронічний гломерулонефрит

Д. Гострий гломерулонефрит

E. Гострий пієлонефрит

9. Хворий, 27 років, страждає на хронічний тонзиліт. З місяці тому після переохолодження захворів ангіною. Лікувався амбулаторно, але через 2 тижні з'явились набряки на повіках, загальна слабість. Об'єктивно: загальний стан важкий. Виявляються набряки обличчя, поперекової ділянки. Пульс - 98 за 1 хв., артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, ослаблення І зону над верхівкою. Над легенями в нижніх відділах тупий перкуторний звук, при аускультації - ослаблення везикулярного дихання. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1022; білок - 7,92 г/л, еритроцити -6-8 в полі зору, циліндри гіалінові - 4-6 в препараті. Ваш попередній діагноз:

А. Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом

B. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом

C. Хронічний пієлонефрит з нефротичним синдромом

D. Амілоїдоз нирок, нефротична фаза

Е. Гострий пієлонефрит з нефротичним синдромом

10. Хвора 50 років скаржиться на запаморочення, загальну слабість. В молодому віці перенесла якесь захворювання нирок, але потім не обстежувалась і не лікувалась. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, обличчя одутловате набряки гомілок. ЧСС-98 за 1 хв. артеріальний тиск 165/110 мм рт.сг. Тони ослаблені, над верхівкою і аортою систолічний шум. Дихання везикулярне, в задньо-ннжніх відділах ослаблене. Живіт збільшений, в зовнішніх відділах притуплення. Печінка +3 см. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,9х 10¹²/л, гемоглобін-90 г/л, лейкоцити-6,6х 10⁹/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок - 0,99 г/л, циліндри гіалінові і зернисті - до 5-6 в полі зору, лейкоцити 6 - 8 в полі зору, еритроцити 5-7 в полі зору. Ваш попередній діагноз :

А. Гострий гломерулонефрит

В. Хронічний гломерулонефрит

C. Хронічний пієлонефрит

D. Амілоїдоз нирок

Е. Гострий пієлонефрит

Пієлонефрит, тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз нирок

Ситуаційні задачі.

Варіант 1:

1. Хвора, 42 років, скаржиться на ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури. Останнім часом артеріальний тиск реєструється на рівні 160-170/110-120 мм. рт.ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок 0,99 г/л, циліндри гіалінові 1-2 в полі зору, лейкоцити 10-15 в полі зору, еритроцити 2-4 в полі зору. Креатинін 102 мкмоль/л. Ваш діагноз:

А. Хронічний гломерулонефрит

В. Хронічний пієлонефрит

С. Гіпертонічна хвороба

D. Туберкульоз нирок

Е. Амілоїдоз нирок

2. Хворий, 69 років скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об‘єктивно: шкіра блiда. Артеріальний тиск 210/130 мм. рт. ст. Симптом поколочування позитивний зліва. В загальному аналізі крові - еритроцити 2,4х10¹²/л, лейкоцити 10,5х10⁹/л, ШОЕ-24 мм/г. Креатинін крові 470 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: питома вага 1008, бiлок 0,65 г/л, циліндри гiалiнові 5-6 в полі зору, лейкоцити 30- 40 в полі зору. Ваш діагноз:

А. Хронічна хвороба нирок І ст., хронічний гломерулонефрит

В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний пієлонефрит

С. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст., хронічний пієлонефрит

D. Амілоїдоз нирок, ХНН Ш ст

Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст., хронічний гломерулонефрит

3. Хвора, 37 років, скаржиться на тупий біль в лівій поперековій області, який періодично посилюється, підвищення температури тіла до 38,7^оС, часте сечовипускання. Хворіє біля 4 років. Об‘єктивно: пульс 80 ударів за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 160/100 мм. рт. ст. Має місце болючість при пальпації обох нирок, більше зліва, позитивний симптом поколочування. Набряків немає. В загальному аналізі сечі: питома вага 1012, білок 0,99 г/л, 12-14 лейкоцитів в полі зору, 2-3 еритроцити в полі зору. Ваш діагноз:

А. Хронічний цистит

В. Ниркова коліка

С. Гострий пієлонефрит

D. Хронічний гломерулонефрит

Е. Хронічний пієлонефрит

4. Хвора, 56 років, поступила до клініки в зв’язку з підвищенням артеріального тиску (до 220/130 мм. рт. ст.). Хворіє 12 років, регулярно не лікувалась. В анамнезі двічі правобічна ниркова коліка. Об’єктивно: пульс 88 за 1 хв. Симптом поколочування позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,2×10¹²/л, гемоглобін 108 г/л, лейкоцити 13×10⁹/л, ШОЕ 22 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити 80-100 в полі зору, еритроцити 8-10 в полі зору. Ваш попередній діагноз :

А. Тубулоінтерстиціальний нефрит

В. Вторинний хронічний пієлонефрит

С. Гіпертонічна хвороба

D. Гострий гломерулонефрит

Е. Хронічний гломерулонефрит

5. Чоловік, 42 років, хворіє на пієлонефрит протягом 2 років. 5 днів тому після переохолодження з’явився правобічний біль у попереку. Симптом поколочування праворуч позитивний. Об’єктивно: температура 38⁰С, пульс 92 уд. за хв. В загальному аналізі крові: лейкоцитів -11х10⁹ /л, ШОЕ-22 мм/год. В загальному аналізі сечі: лейкоцити покривають все поле зору, реакція-кисла, відносна щільність-1018. Бактерії сечі – 150х10³ /мл. Який з перелічених препаратів доцільний у даному випадку?

А. Ципрофлоксацин

В. Ко-тримаксизол

С. Преднізолон

D. Дипірідамол

Е. Нітроксолін

6. Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. 10 років спостерігається лікарем з приводу підвищення артеріального тиску. Об’єктивно: шкіра бліда. Пульс 86 за 1 хв. Артеріальний тиск -230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою серця ослаблений, акцент II тону у II міжребер’ї справа від груднини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабко позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити-2,4х 10¹²/л, лейкоцити-10,2х10⁹/л, ШОЕ-24 мм/год.

В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі зору, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Ваш попередній діагноз :

А. Хронічний пієлонефрит

B. Гіпертонічна хвороба

C. Хронічний гломерулонефрит

D.Гострий гломерулонефрит

E. Амілоїдоз нирок

7. Хвора, 59 років, скаржиться на головний біль, нудоту, сухість у роті, спрагу. Об’єктивно: шкіра бліда . Пульс 86 за хв. Артеріальний тиск 230/140 мм. рт. ст. І тон над верхівкою ослаблений, акцент II тону у II міжребер'ї справа від грудини. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребра. Симптом поколочування слабо позитивний справа. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х 10¹²/л, лейкоцити 10,2х10⁹/л, ШОЕ -54 мм/год. Креатинін крові 0,468 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1008, білок - 1,65 г/л, циліндри гіалінові 5-6 в полі, лейкоцити – 30-40 в полі зору, еритроцити вилужені - 6-8 в полі зору. Які препарати можна застосувати в даному випадку?

А. Глюкокортикостероїди

В. Антибіотики

C. Нестероїдні протизапальні

D. Похідні нітрофурану

E. Цитостатики

8. Хворий, 56 років, скаржиться на задуху, кашель з гнійним харкотинням (до 100-150 мл за добу), набряки ніг, загальну слабість. Хворіє 10 років. За останній рік помітно схуднув. Об’єктивно: блідий, обличчя одутловате, акроціаноз, пальці у вигляді "барабанних паличок". Пульс-92 за хв. Артеріальний тиск 105/60 мм. рт. ст. У легенях ослаблене везикулярне дихання. Печінка +3 см. Пальпується нижній полюс селезінки. В загальному аналізі крові: еритроцити -3,4х10¹²/л, лейкоцити -7,8х1 х10⁹/л, ШОЕ-54 мм/год. В крові: загальний білок-58 г/л, альбуміни 30,2%, глобуліни 69,8%. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1006, білок - 4,28 г/л; циліндри гіалінові - 0-1 в полі зору, лейкоцити 2-4 в полі зору. Яке ускладнення з боку нирок виникло у хворого ?

A. Хронічний пієлонефрит

В. Хронічний гломерулонефрит

C. Амілоїдоз первинний

D. Амілоїдоз вторинний

Е.Застійна нирка

9. Хворій на ангіну 16 років призначили ін'єкції антибіотиків і через 3 дні від початку лікування стан хворої різко погіршився: підвищився артеріальний тиск до 200/130 мм. рт. ст., з'явилась сеча кольору "м'ясних помиїв", запаморочення, нудота. В загальному аналізі крові: 3,12х 10¹²/л, НЬ-120 г/л, лейкоцити 10х 10⁹/л, (е 8%, п 14%, с 58%, л 15%, м 5%); ШОЕ-28 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1002; білок - 1,65 г/л, еритроцити покривають все поле зору, лейкоцити - 15-20 в полі зору. В пробі за Зимницьким: добова кількість сечі - 3,2 л; коливання відносної щільності - 1002-1005. Рівень креатиніну крові 480 мкмоль/л. Через місяць після лікування стан хворої нормалізувався, рівень креатиніну 90 мкмоль/л, зміни у сечі відсутні, зберігається незначна поліурія та еритроцитурія. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Хронічний гломерулонефрит

С. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит

D. Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит

Е. Інфекційно-токсична нирка

10. Хворого, 52 років, хворіє на гострі респіраторні захворювання та ангіни. При профілактичному обстеженні виявлені зміни в загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок - 0,066 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, лейкоцити - 8-10 в полі зору, еритроцити – 0-2 в полі зору. В аналізі сечі за Зимницьким: ізостенурія, гіпостенурія. Проба Реберга: клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція збережені. В крові рівень креатиніну і сечовини в межах норми. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит, латентна форма

B. Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма

C. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром

D. Хронічний пієлонефрит, латентна форма

Е. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма

Гостра та хронічна ниркова недостатність. Трансплантація нирок.

Варіант №1

ІІ. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна щільність 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5—7 у полі зору, лейкоцити 2—3 у полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?

A. Зменшений нирковий кровотік

B. Посилена протеїнурія

C. Знижена канальцева реабсорбція

D. Затримка натрію в організмі

E. Знижена клубочкова фільтрація

2. Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 міс тому з'явився головний біль, задишка під час ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку?

A. Калій крові 5,2 ммоль/л

B. Азот сечовини 20 - 40 % залишкового азоту

C. Креатинін крові 360 мкмоль/л

D. Сечовина крові 8,3 ммоль/л.

E. Натрій крові 130 ммоль/л.

3. Жінка, 42 років, скаржиться на блювання, нудоту, загальну слабкість, зменшення діурезу до 450 мл. Страждає на хронічний гломерулонефрит 18 років. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, із рота запах аміаку. артеріальний тиск 210/ 115 мм рт.ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,7х10¹²/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 720 мкмоль/л, К⁺ 5,6 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 0,3 г/л, циліндри воскоподібні 2—4 в препараті, лейкоцити 4-6 у полі зору, еритроцити 8—10 у полі зору. Коливання відносної щільності сечі у пробі за Зимницьким 1005—1011 од. Яке ускладнення розвилося у хворої

A. Загострення гломерулонефриту

B. Розвиток хронічного захворювання нирок

C. Приєднання гіпертонічної хвороби

D. Приєднання нефротичного синдрому

E. Приєднання анемії

4. Жінка, 28 років, впродовж 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За останні півроку з'явилася загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. Під час обстеження: анемія, підвищення рівня сечовини крові до 24,5 ммоль/л, креатиніну до 766 мкмоль/л, гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг хвороби?

A. Подагричною нефропатією

B. Гострою нирковою недостатністю

C. Нефротичним синдромом

D. Амілоїдозом нирок

E. Хронічним захворюванням нирок

5. Хворий, 46 років, скаржиться на набряки на гомілках, загальну слабкість, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Двадцять років хворіє на хронічний гломерулонефрит. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,4х10¹²/л, гемоглобін 92 г/л. В крові: креатинін 670 мкмоль/л, загальний білок 68 г/л, загальний холестерол 5,2 ммоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 1,33 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри, свіжі та вилужені еритроцити 5-8, лейкоцити 5—6 у полі зору. Який стан розвився у хворої?

A. Амілоїдоз нирок

B. Хронічне захворювання нирок

C. Гострий гломерулонефрит

D. Серцева недостатність

E. Хронічний пієлонефрит

6. Жінка, 36 років, після 5 днів прийому нестероідного протизапального препарату відмітили появу запаморочення та нудоти. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 200/120 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,7х10¹²/л, гемоглобін 120 г/л, ШОЕ 24 мм/г. В крові: креатинін 670 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1014, білок 1,65 г/л, еритроцити 12-20 в полі зору, лейкоцити 5—6 в полі зору. При проведені проби за Зимницьким добова кількість сечі 520 мл, ізостенурія, гіпостенурія. Яке захворювання стало причиною ниркової недостатності?

A. Тубулоінтерстиціальний нефрит

B. Гострий гломерулонефрит

С. Загострення хронічного гломерулонефриту

Д. Хронічний піелонефрит

Е. Гострий пієлонефрит

7. Хвора, 39 років, поступила зі скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, ниючий біль в поясниці, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х10¹²/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1004, білок 0,33 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, еритроцити — 4-5 в полі зору, лейкоцити — 10-15 в полі зору. Швидкість клубочкової фільтрації 49 мл/мин/1,73 м. Ваш діагноз?

А. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит

В. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний пієлонефрит

С. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний пієлонефрит

Д. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: амілоїдоз нирок

Е. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит

8. Хворий, З0 років, впродовж 15 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. Скаржиться на виражену задуху, головний біль, зменшення кількість сечі. Об'єктивно: блідий, набряки на обличчі, попереку. Пульс 130 за 1 хв., артеріальний тиск 200/100 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, слабкий систолічний шум над верхівкою. Гідроторакс. При дослідженні сечі була виявлена значна протеїнурія (білок 4,6 г/л), гематурія, циліндрурія. Швидкість клубочкової фільтрації 25 мл/мин/1,73 м. Яка оптимальна тактика лікування?

А. Призначити гідрокортизон

В. Проводити нирковозамісну терапію

С. Призначити фуросемід

Д. Призначити нітроксолін

Е. Провести пульс-терапію

9. У хворого, 44 років, з хронічним гломерулонефритом в загальному аналізі крові: еритроцити 3,5х10¹²/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/г. В крові креатинін 820 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 1,35 г/л, гіалінові циліндри 1-2, еритроцити 8-10 полі зору, лейкоцити 4-6 в полі зору. Які зміни вмісту електролітів ймовірні в периферичній крові?

А. Гіперкальціемія

В. Гіпокалійемія

С. Гіперфосфатемія

Д. Гіпомагніемія

Е. Гіпохлоремія

10. Жінка, 30 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення пов’язує з переохолодженням. Об'єктивно: набряки на обличчі, артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1015, білок 3,12 г/л, циліндри гіалінові 1-2 у полі зору, зернисті 1-2 у полі зору, еритроцити — покривають все поле зору. Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 20 мл/хв/1,73. Який діагноз можна встановити хворій?

A. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит

B. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний гломерулонефрит

C. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит

Д. Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит

E. Хронічна хвороба нирок V ст.: хронічний гломерулонефрит

Тема: Основні клінічні симптоми та методи дослідження в ревматології

Задачі для кінцевого рівня знань. Варіант 1

1. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?

А. Анемія

В. Прискорена ШЗЕ

С. Виявлення антитіл до ЦЦП

D. Наявність антитіл до ДНК

Е. Підвищення СРБ

2. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8^оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?

А. Визначення титра протистрептококових антитіл

В. Визначення тропоніна Т

С. Посів крові на стерильність

D. Визначення рівня СРП

Е. Визначення рівня фібриногену

3. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?

А. КФК

В. АТ до Scl – 70

С. НLA B ₂₇

D. АТ до ЦЦП

Е. РФ

4. У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Для уточнення діагнозу Ви призначите:

А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор

В. Аналіз крові на С-реактивний білок

С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей

D. Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК

Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл

5. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*10¹²/л, лейкоцити – 3,3*10⁹/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?

А. Звуження ниркових артерій при ангіографії

В. Антинуклеарний фактор у крові

С. Активні лейкоцити в сечі

D. Остеоліз нігтьових фаланг

Е. Антиген HLA В ₂₇ в крові

6. Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних між фалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?

А. Подагра

В. Ревматоїдний артрит

С. Остеоартроз дрібних суглобів кистей

D. Системний червоний вовчак

Е. Системна склеродермія

7. Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?

A. Туберкульозне ураження хребта

B. Остеоартроз з ураженням хребта

C. Хвороба Бєхтєрєва

D. Псоріатичний сакроілеїт

E. Хвороба Рейтера із залученням хребта

8. Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, «почервоніння» шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39 С. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Рівень сечової кислоти крові – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Ревматичний артрит

В. Подагричний артрит

С. Хвороба Рейтера

D. Деформуючий остеоартроз

Е. Ревматоїдний артрит

9. У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?

А. Лейкоцитоз із зсувом вліво

В. Лімфоцитоз

С. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі

D. Анемія без ретикулоцитозу

Е. Позитивний Hbs-Ag в крові

10. Хвора Т., 33 років, госпіталізована із скаргами на біль у дрібних суглобах рук,

ранкову скутість, важкість самообслуговування, які з'явилися 3 дні тому після

переохолодження. Об'єктивно: променево-запястні, II, III п’ястно-фалангові та

проксимальні міжфалангові суглоби II, III пальців набряклі, гарячі на дотик,

гіперемовані, болючі при рухах. Кров: Ер. -- 3,9х10¹²/л, НЬ - 120 г/л, Л -6,0x10⁹/л,

ШОЕ 35 мм/год., ревмопроби; СРБ 36 мг/дл, сіаловий тест 480 од, ревматоїдний

фактор - позитивний, сіркомукоїд 660 од. Rо-графія суглобів: остеопороз,

поодинокі крайові узури, звуження міжсуглобових щілин. Ваш попередній

діагноз?

A Ревматоїдний артрит

B Остеоартроз

C Реактивний артрит

D Подагра

E Псоріатичний артрит

РЕВМАТИЧНА ЛИХОМАНКА

ТЕСТОВІ ЗАДАЧІ.

ВАРІАНТ 1.

1. Хвора лікується з приводу важкого перебігу хронічного обструктивного захворювання легень. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворої різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроцианоз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28 вд/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс – 95 уд/хв., АТ-130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворій першочергово?

А. Фуросемід

В. Строфантин

С. Еуфілін

Д. Гідралазин

Е. Адреналін

2. Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум’янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ-105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?

А. Набряк легень

В. Бронхіальна астма

С. Істерична астма

Д. Напад пароксизмальної тахікардії

Е. Спонтанний пневмоторакс

3. Пацієнтка 52 років лікувалась з приводу ревматичної комбінованої мітральної вади серця з перевагою стенозу IV ст., фібриляція передсердь. В день виписки з'явилися гострі болі в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла, збільшення селезінки. Яке ускладнення у хворої?

А. Гострий лівобічний плеврит

В. Інфаркт лівої нирки

С. Лівобічна інфаркт-пневмонія

Д. Інфаркт селезінки

Е. Розрив селезінки

4. Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З’явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з’явились у гомілково-ступневих суглобах. Об’єктивно: ліва межа серця – по середньо-ключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*10⁹/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?

А. Вузлики Ослера

В. Кільцеподібна еритема

С. Вузлики Бушара

Д. Плями Лукіна-Лібмана

Е. Тофуси

5. У хворого 46 років, який з дитинства страждає на ревматизм, під час дослідження пульсу виявлено: pulsus differens, dеficiens, irregularis, vacuus. Вкажіть, яка вада серця більш вірогідна?

А. Недостатність мітрального клапану

В. Недостатність напівмісяцевих клапанів аорти

С. Звуження аортального отвору

Д. Трикуспідальна недостатність

Е. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору

6. Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об’єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Мітральна недостатність

В. Пролапс мітрального клапану

С. Мітральний стеноз

Д. Дефект міжшлуночкової перегородки

Е. Недостатність клапанів аорти

7. Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс-98 уд/хв., ритмічний, високий, швидкий. АТ–160/50 мм.рт.ст; при аускультації: перший тон над верхівкою, другий тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжреберні справа від грудини Який найбільш імовірний діагноз?

А. Аортальна недостатність

В. Мітральний стеноз

С. Аортальний стеноз

Д. Дефект міжпередсердної перегородки

Е. Коарктація аорти.

8. Хворий 47 років, з дитинства хворів на ревматизм, який був ускладнений комбінованою мітральною вадою серця. Переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням t^о тіла до 39^оС, озноби, болі в колінних суглобах, інспіраторна задишка Який діагноз можна запідозрити?

А. Інфекційний ендокардит

В. Госпітальна пневмонія

С. Ревматизм в стадії загострення

Д. Тромбоемболія легеневої артерії

Е. Інфекційно – алергічний міокардит

9. У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з’явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об’єктивно: t^о тіла 37,2 ^оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?

А. Протизапальна терапія

В. Відновлення синусового ритму + оперативне лікування

С. Оперативне лікування

Д. Протизапальна терапія + лікування СН

Е. Протизапальна терапія + лікування СН + оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу + відновлення синусового ритму

10. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8^оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?

А. Визначення титра протистрептококових антитіл

В. Визначення тропоніна Т

С. Посів крові на стерильність

Д. Визначення рівня СРП

Е. Визначення рівня фібриногену

СЧВ. ТЕСТОВІ ЗАДАЧІ

ВАРІАНТ 1.

1. Хвора 42 років страждає на системний червоний вовчак упродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‘явились болі в суглобах, еритематозний висип на обличчі, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‘явились судоми, минуча втрата свідомості. В загальному аналізі крові: гемоглобін 92 г/л, еритроцити 2,9 х 10¹²/л, тромбоцити 100 х 10⁹/л, ШЗЕ 62 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, еритроцити – покривають все поле зору, лейкоцити 6-10 в полі зору. Виберіть варіант адекватної терапії.

А. Збільшити дозу преднізолону та делагілу .

В. Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом .

С. НПЗП + азатіоприн

Д. Преднізолон, делагіл, курантіл

Е. НПЗП, курантіл, гепарин, азатіоприн

2. Жінка, 28 років, скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t⁰-38,6, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 10¹²/л; ШЗЕ - 42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити - 8-10, лейкоцити - 10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворій?

А. Глюкокортикоїди, цитостатики

В. Нестероїдні протизапальні препарати

С. Амінохінолінові похідні

Д. Д-пеніциламін

Е. Плазмаферез

3. У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Для уточнення діагнозу Ви призначите:

А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор

В. Аналіз крові на С-реактивний білок

С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей

Д. Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК

Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл

4. У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?

А. Лейкоцитоз із зсувом вліво

В. Лімфоцитоз

С. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі

Д. Анемія без ретикулоцитозу

Е. Позитивний Hbs-Ag в крові

5. Хвора віком 50 років, за фахом геолог, скаржиться на почервоніння шкіри обличчя, яке посилюється у літні місяці. Хворіє 2 роки. Суб'єктивних розладів немає. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки спостерігається суцільна інфільтрована червона пляма, вкрита білуватими лусочками. У центрі ураження шкіри - незначні острівці рубцевої атрофії, оточені зоною гіперкератозу, а по периферії еритема. Про яке захворювання слід подумати?

А. Туберкульозний вовчак

В. Хронічний дисковидний червоний вовчак

С. Псоріаз

Д. Екзема

Е. Алергічний дерматит

6. Хвора 32 років, 5 років хворіє на системний червоний вовчак. Після стресу t^{о -} 40^оС, виражений біль у м'язах та суглобах, животі, періодична втрата свідомості. Об'єктивно: еритема обличчя, стоматит, припухлість дрібних суглобів кистей, шум тертя плеври та перикарду, позитивний симптом Щоткіна. В загальному аналізі крові - значна анемія, тромбоцито- та лейкопенія, ШЗЕ - 65 мм/год, LЕ-клітин: 4-5 в полі зору. З чого слід починати лікування хворої ?

А. Масивні дози антибіотиків

В. Призначення імуностимуляторів

С. Призначення антипіретиків

Д. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів

Е. Пульс-терапія глюкокортикоїдами

7. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*10¹²/л, лейкоцити – 3,3*10⁹/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Ваш попередній діагноз:

А. Ревматоїдний артрит

В. Підгострий інфекційний ендокардит

С. Системний червоний вовчак

Д. Системна склеродермія

Е. Неспецифічний аортоартеріїт

8. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*10¹²/л, лейкоцити – 3,3*10⁹/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?

А. Звуження ниркових артерій при ангіографії

В. Антинуклеарний фактор у крові

С. Активні лейкоцити в сечі

Д. Остеоліз нігтьових фаланг

Е. Антиген HLA В ₂₇ в крові

9. Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*10¹²/л, лейкоцити – 3,3*10⁹/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Яке з наведених уражень міокарда виникло у хворої?

А. Кардіоміопатія

В. Міокардит

С. Хронічна аневризма серця

Д. Інфаркт міокарда

Е. Набута вада серця

10. Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*10¹²/л, лейкоцити – 3,3*10⁹/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. При підтвердженні у хворої діагнозу СЧВ, які з наведених препаратів є основними в лікуванні:

А. Делагіл

В. Нестероїдні протизапальні засоби

С. Глюкокортикоїди і цитостатичні імунодепресанти

Д. Алопуринол

Е. Судинна терапія

ССД,ДМ ТЕСТОВІ ЗАДАЧІ ВАРІАНТ 1.

1. Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів жорстке дихання, шум тертя плеври. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?

А. Дерматоміозит

В. Системний червоний вовчак

С. Ревматоїдний артрит

Д. Аддісонова хвороба

Е. Системна склеродермія

2. Хвора 45 років скаржиться на слабкість і біль у м’язах плечового і тазового поясу; почервоніння, лущення та незначне свербіння шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальних тканин, тістувати набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?

А. Електроміографія

В. Визначення рівня СРБ

С. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові

Д. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові

Е. Визначення рівня LE-клітин у крові

3. Хвора 32 років скаржиться на почуття стягування шкіри обличчя, рук, болі в суглобах кистей та ступнів, затруднення при ковтанні твердої їжі. Хворіє приблизно 3 роки, коли вперше почала турбувати підвищена мерзлякуватість рук та ніг, за останній рік приєдналися вищевказані скарги. Який препарат можна віднести до базисних при даній патології?

А. Моваліс

В. Преднізолон

С. Метотрексат

Д. Д-пеніциламін

Е. Диклофенак.

4. У 28-річного хворого виявлені: симетричний поліартрит, синдром Рейно, утруднення при ковтанні твердої їжи. ШЗЕ 15 мм/год. Який попередній діагноз може бути обгрунтованим за наявності таких даних?

А. Системна склеродермія

В. Системний червоний вовчак

С. Вузликовий поліартеріїт

Д. Облітеруючий тромбангіїт

Е. Дерматоміозит

5. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш ймовірний діагноз на основі цих даних?

А. Пухлина стравоходу

В. Дерматоміозит

С. Ревматоідний артрит

Д. Системний червоний вовчак

Е. Системна склеродермія

6. Хвора К., 23 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль в дрібних суглобах рук та ніг, підвищення температури тіла до 38^оС, схуднення, випадіння волосся, висипку на обличчі червоного кольору. Об’єктивно: стан тяжкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ 100/70 мм

рт. ст. Пульс 100 уд/хв, ритмічний, межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітини виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,6 х 10¹²/л, гемоглобін 96 г/л, лейкоцити 3,3 х 10⁹/л, ШЗЕ 68 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок 1,65 г/л, еритроцити 8-10, гіалінові циліндри 4-5 в полі зору. В крові виявлені LE-клітини. Який препарат доцільно призначити хворій?

А. Індометацин

В. Пеніцилін

С. Преднізолон

Д. Бісептол

Е. Аспірин

7. Хвора 34 років відмічає затруднення при ковтанні твердої їжі, болі в дрібних суглобах кистей, сухий кашель. При огляді звертає на себе увагу наявність телеангіектазій на шкірі, рот у вигляді «кисета». В загальному аналізі крові ніяких змін немає. Виявляються поодинокі LE – клітини, значно підвищений титр антитіл до Scl – 70. Ваш попередній діагноз?

А. Системна склеродермія

В. Системний червоний вовчак

С. Дерматоміозит

Д. Подагра

Е. Ревматоїдний артрит

8. Жінка 28 років скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t⁰ - 38,6⁰С, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 10¹²/л; ШЗЕ-42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити -8-10, лейк.-10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільне призначити хворій?

А. Нестероїдні протизапальні препарати

В. Амінохінолінові

С. Глюкокортикоїди, цитостатики

Д. Д-пеніциламін

Е. Плазмаферез

9. Хвора 56 років скаржиться на виражені болі в м’язах плечового поясу, неможливість підняти руки, ущільненість м’язів, їх тістувату консистенцію, лущення і почервоніння шкіри обличчя, набряк параорбітальних тканин. При обстеженні в крові значно підвищений рівень КФК. Який Ваш попередній діагноз?

А. Системна склеродермія

В. Системний червоний вовчак

С. Подагра

Д. Дерматоміозит

Е. Ревматоїдний артрит

10. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?

А. КФК

В. АТ до Scl – 70

С. НLA B ₂₇

Д. АТ до ЦЦП

Е. РФ

Системні васкуліти. Варіант 1

1. Чоловік 37 років схуд на 6 кг за останні 3 місяці. Скаржиться на постійний біль в м’язах гомілок, лівому яєчку, оніміння нижніх кінцівок. В аналізі крові: позитивний тест на поверхневий антиген вірусу гепатиту В; сечовина – 10,2 ммоль/л, креатинин – 123 мкмоль/л. Встановіть діагноз хворому.

A. Дерматоміозит

B. Вірусний гепатит В

C. Васкуліт Шенляйна-Геноха

D. Вузликовий поліартеріїт

E. Лептоспіроз

2. Хворий 31 року поступив в лікарню зі скаргами на стійке підвищення температури тіла, пітливість, біль в м‘язах і суглобах, схуднення. Об’єктивно: на гомілках та передпліччях пальпуються болючі дрібні підшкірні утворення. В аналізі крові: еритроцити -3,7×10¹²/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити – 11,2×10⁹/л (п.-6%, с.-76%, е.-3%, б.-1%, л.-9%, м.-5%), тромбоцити - 280×10⁹/л, ШЗЕ - 45 мм/год. В сечі: білок - 0,066 г/л, еритроцити - 9-10 в п/з. Який діагноз у даного хворого?

A. Синдром Рейтера

B. Вузликовий поліартеріїт

C. Системна склеродермія

D. Ревматична лихоманка

E. Геморагічний васкуліт

3. Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5ºС, озноб, загальну слабкість, біль у попереку, м’язах гомілок, наявність сечі рожевого кольору, втрату ваги до 10 кг, терпкість обох кистей. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Тони серця послабленої звучності, ЧСС - 110/хв., артеріальний тиск -190/115 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі крові: еритроцити – 2,8×10¹²/л, гемоглобін – 65 г/л, ШЗЕ – 58 мм/год, співвідношення альбумінів до глобулінів – 0,82, (γ-глобуліни – 30%), креатинін – 190 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити 20-25 у п/з, еритроцити до 100 у п/з. Який вірогідний діагноз у хворого?

A. Гострий нефрит

B. Системний червоний вовчак

C. Вузликовий поліартеріїт

D. Дерматоміозит

E. Сечокам`яна хвороба

4. Чоловік 39 років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення у зв’язку з підвищенням артеріальний тиск до 180/120 мм рт.ст., появою білка в сечі, підвищенням температури. Стійкий субфебрилітет був резистентним до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого з'явились артралгії та некротичне ураження шкіри нижніх кінцівок. В аналізі крові: лейкоцити – 14,6×10⁹/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке захворювання виникло у хворого?

A. Геморагічний васкуліт

B. Гострий гломерулонефрит

C. Хронічний гломерулонефрит

D. Системний червоний вовчак

E. Вузликовий поліартеріїт

5. Жінка 23 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4ºС, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, появу червоного забарвлення сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв, артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького - слабкопозитивний з обох боків. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×10⁹/л, тромбоцити - 185×10⁹/л, ШЗЕ - 31 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, еритроцити змінені – 25-30 в п/з, лейкоцити - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Геморагічний васкуліт

B. Вузликовий поліартеріїт

C. Системний червоний вовчак

D. Тромбоцитопенічна пурпура

E. Гострий інтерстиціальний нефрит

6. Чоловік 40 років відмічає періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько року, коли на фоні підвищення температури з'явились болі в гомілковостопних суглобах і м’язах гомілок, почав втрачати вагу. Після призначення преднізолону температура нормалізувалась. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилось сітчасте ліведо, підвищився артеріальний тиск. В аналізі крові: гемоглобін - 110 г/л, еритроцити - 3,6×10¹²/л, лейкоцити - 12,2×10⁹/л, ШЗЕ - 44 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага - 1018, білок - 1,4 г/л, лейкоцити - 4-6 в п/з, еритроцити - 10-12 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Системний червоний вовчак

C. Пухлина нирки

D. Вузликовий поліартеріїт

E. Геморагічний васкуліт

7. Чоловік 25 років звернувся зі скаргами на появу геморагічної висипки після прийому еритроміцину, який він застосовував з приводу загострення синуситу. Об'єктивно: на шкірі стоп і гомілок дрібна геморагічна висипка, яка не зникає при натискуванні. Артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст., пульс - 76/хв. Клінічних ознак ураження інших органів і систем не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×10⁹/л, тромбоцити - 215×10⁹/л, ШЗЕ - 22 мм/год. В загальному аналізі сечі патологічних відхилень немає. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Геморагічний васкуліт

B. Вузликовий поліартеріїт

C. Системний червоний вовчак

D. Тромбоцитопенічна пурпура

E. Гіперсенситивний васкуліт

8. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився спастичний біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об'єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги. Дрібна геморагічна висипка на шкірі гомілок, колінні та гомілково-ступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. В аналізі сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?

A. Ревматизм

B. Вузликовий поліартеріїт

C. Неспецифічний виразковий коліт

D. Геморагічний васкуліт

E. Хвороба Крона

9. Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38ºС, біль в м’язах, суглобах, сухий кашель та біль у животі. Об’єктивно: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м’язів при пальпації. Сухі хрипи в легенях. Артеріальний- тиск 160/100 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ, підвищення рівня сечовини. В загальному аналізі сечі: протеїнурія, гематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?

A. Вузликовий поліартеріїт

B. Системний червоний вовчак

C. Хронічний гломерулонефрит

D. Туберкульоз

E. СНІД

10. До хірургічного відділення поступив підліток 16 років зі скаргами на різкий дифузний біль у животі та появу домішок крові в калі. Захворів гостро, за кілька днів до появи абдомінальних скарг на шкірі гомілок з’явилась геморагічна висипка і підвищилась температура тіла до 38°С. В аналізі крові: лейкоцитоз та підвищення ШЗЕ до 32 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?

A. Неспецифічний виразковий коліт

B. Геморагічний васкуліт

C. Вузликовий поліартеріїт

D. Хвороба Крона

E. Гіперсенситивний васкуліт

РА ТЕСТОВІ ЗАДАЧІ. ВАРІАНТ 1.

1. Хворий на ревматоїдний артрит, 42 років, отримував 35 мг преднізолону протягом 4 місяців. На фоні диспепсичних розладів самостійно відмінив преднізолон. Через 2 дні з’явилась загальна слабкість, болі в суглобах та животі. При огляді: млявий, адинамічний, шкірні покриви бліді, з мармуровим відтінком. При пальпації кишечника відмічається болючість. АТ 90/60 мм рт.ст. Натрій сироватки крові – 90 ммоль/л; калій – 6,6 ммоль/л. Для профілактики такого стану необхідно:

А. Поступове зниження дози глюкокортикоїдів

В. Систематичний прийом нестероїдних протизапальних препаратів

С. Застосування базисних препаратів для лікування ревматоїдного артриту

Д. Застосування судинних препаратів

Е. Антибіотики групи тетрацикліну

2. Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38^оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Ваш діагноз?

А. Ревматичний поліартрит

В. Ревматоїдний артрит

С. Подагрична артропатія

Д. Остеоартроз з реактивним синовітом

Е. Постравматичний артрит

3. Хвора 34 років захворіла гостро, 3 місяці тому після гострої респіраторної інфекції. З’явився біль в міжфалангових, а потім, через 2 тижні, в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38^оС. Міжфалангові, п’ястково-фалангові, колінні суглоби припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В крові: ШЗЕ 45 мм/год, СРБ +++, реакція Ваалер-Роузе – 1:128. Які з перерахованих груп медикаментів необхідно призначити хворій?

А. Антибіотики групи цефалоспоринів

В. Сульфаніламіди

С. Хондропротектори

Д. Антибіотики групи тетрацикліну

Е. Нестероїдні протизапальні препарати

4. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?

А. Анемія

В. Прискорена ШЗЕ

С. Виявлення антитіл до ЦЦП

Д. Наявність антитіл до ДНК

Е. Підвищення СРБ

5. Хворий 23 років скаржитья на біль в лівому гомілковому суглобі та п’ятці. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому були різі при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковий суглоб припухлий, гарячий на дотик, рух у суглобі обмежений. На рентгенограмі лівого гомілкового суглобу щілина не змінена, ознаки синовіту. В загальному аналізі крові: ШЗЕ-20 мм/год., лейкоцитів- 15,0 х 10⁹/л; еритроцитів – 5,0 х 10¹²/л. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?

А. Ревматоїдний артрит

В. Остеоартроз

С. Постравматичний артрит

Д. Реактивний артрит

Е. Системний червоний вовчак

6. У хворого: ревматоїдний артрит, поліартрит, серонегативний, активність ІІ ст., рентгенологічно ІІІ ст., ФНС ІІІ-ІV з вісцеральними проявами: міокардит СН І ст, пульмоніт ДН 0-І ст, нефрит ХНН 0-І ст, гепатит, васкуліт. Який з препаратів протипоказаний хворому?

А. Целебрекс

В. Плаквеніл

С. Преднізолон

Д. Диклофенак внутрішньом’язево

Е. Кризанол

7. У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня, серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат для лікування цієї хворої:

А. Метотрексат

В. Диклофенак

С. Німесулід

Д. Індометацин

Е. Дипроспан

8. 48-річний хворий скаржиться на інтенсивний біль та припухлість в ділянці променевозап’ясткових, п’ястково-фалангових суглобів, які посилюються вночі та зранку, ранкову скутість, підвищення температури до 37,6^оС, відчуття тяжкості в правій половині грудної клітки. Відзначається симетричне ураження суглобів кистей, відхилення кистей в ліктьовий бік. В ділянці ліктьових суглобів виявлені вузлики, тверді, розміром 0,5 – 0,8 см. За даними рентгенографії суглобів кистей відмічаються звуження суглобових щілин, поодинокі узури поверхонь суглобів. При рентгенографії органів грудної порожнини визначається рідина в правій плевральній порожнині до рівня VI ребра. Яка найбільш імовірна причина появи плеврального випоту?

А. Пневмонія, яка ускладнилася ексудативним плевритом

В. Гідроторакс при серцевій недостатності

С. Ексудативний плеврит при тромбоемболії легеневої артерії

Д. Ексудативний плеврит при ревматоідному артриті

Е. Сухий перикардит

9. Хвора 42 років, скарги на виражений біль в дрібних суглобах кистей, ранкову скутість рухів. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: деформація міжфалангових суглобів кистей, атрофія м’язів кистей. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 3,6x10⁹/л, ШЗЕ - 38 мм/год, LE клітини - (+). Rо-графія кистей: епіфізарний остеопороз, крайові ерозії, звуження суглобової щілини. Ваш діагноз ?

А. Подагра

В. Ревматоїдний артрит

С. Системний червоний вовчак

Д. Системна склеродермія

Е. Остеоартроз

10. Хворий 36 років, скарги на симетричний біль в ліктьових суглобах, в пальцях кистей, ранкову скутість рухів тривалістю до 1 год. Хворіє 6 місяців. Об’єктивно: t^о -37,8^оС. Проксимальні міжфалангові суглоби гарячі на дотик, контури їх згладжені. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 106 г/л, лейкоцити - 4,2х10⁹/л, ШЗЕ-36 мм/год. РФ - негативний. Ro-графія кистей: суглобова щілина збережена, початковий остеропороз. Ваш діагноз ?

А. Ревматичний поліартрит

В. Деформуючий остеоартроз

С. Ревматоїдний артрит

Д. Системна склеродермія

Е. Подагра

Остеоартроз. Варіант 1

1. Хвора 56 років скаржиться на біль в колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі при пальпації, хруст в колінних суглобах при згинанні. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краям суглобів. В аналізі крові: лейкоцити - 6,2×10⁹/л, ШОЕ - 13 мм/год. Ваш діагноз?

A. Остеоартроз

B. Ревматичний поліартрит

C. Подагра

D. Ревматоїдний артрит

E. Реактивний артрит

2. Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних міжфалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?

A. Подагра

B. Ревматоїдний артрит

C. Остеоартроз дрібних суглобів кистей

D. Системний червоний вовчак

E. Системна склеродермія

3. Хвору 55 років турбує біль в суглобах пальців рук, що підсилюється упродовж дня, припухлість пальців рук. Рентгенологічно: звуження суглобових щілин, наявність остеофітів на бокових поверхнях проксимальних та дистальних міжфалангових суглобів кисті. Найбільш ймовірний діагноз?

A. Хвороба Бєхтєрєва

B. Ревматоїдний артрит

C. Реактивний артрит

D. Подагра

E. Первинний остеоартроз

4. Хвора 55 років скаржиться на біль і хруст в лівому колінному суглобі, який виникає при ходінні сходами, періодичне “заклинювання” суглобу при рухах. 5 років тому була травма лівого коліна. Клінічний та біохімічний аналізи крові без змін. Рентгенологічно виражений остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини. Ваш попередній діагноз?

A. Псоріатичний артрит

B. Ревматоїдний артрит

C. Подагричний артрит

D. Деформуючий остеоартроз

E. Реактивний артрит

5. Хвора 63 роки скаржиться на біль в колінних та кульшових суглобах, який виникає при перших рухах, та при тривалому навантаженні, деформацію колінних суглобів. При об‘єктивному обстеженні патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, кісти в епіфізах великогомілкових кісток, кісткові розростання по краях суглобів. Яку комбінацію ліків слід призначити?

A. Хондроїтину сульфат, індометацин

B. Терафлекс, препарати кальцію

C. Кризанол, вітамін С

D. Бензилпеніцилін, аспірин

E. Преднізолон, плаквеніл

6. Хвора 68 років скаржиться на біль, незначну припухлість та хруст в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє упродовж 4 років. Об’єктивно: деформація колінних суглобів та потовщення міжфалангових суглобів кистей, об‘єм рухів в них зменшений. В аналізі крові: лейкоцити - 5,4×10⁹/л, ШОЕ - 12 мм/год, фібриноген 3,5 г/л, ревматоїдний фактор 6 МЕ/мл , АСЛ-О - 160 МЕ/мл., СРБ 0,5 мг/л. Який можливий механізм розвитку даного захворювання?

A. Порушення синтезу глікозаміногліканів

B. Утворення ревматоїдного фактора

C. Гіперпродукція антитіл до нативної ДНК

D. Підвищенний синтез сечової кислоти

E. Імунна реакція на стрептококову інфекцію

7. Хвора 58-ми років, два роки хворіє на остеоартроз колінних суглобів. Два тижні лікувалась в стаціонарі. Виписана в задовільному стані із скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища у ділянці суглобів відсутні. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворої?

A. Повторне стаціонарне лікування

B. Лікування в умовах санаторію

C. Провести артроскопію

D. Направити на МСЕК

E. Консультація у ортопеда

8. Хвора 60-ти років скаржиться на біль у міжфалангових суглобах кистей, який посилюється при роботі. Об'єктивно: дистальні та проксимальні суглоби II-IV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена, Бушара, болючі, з обмеженою рухомістю. Рентгенограма суглобів: суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний остеосклероз. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Вузликова форма остеоартрозу

B. Псоріатичний артрит

C. Хвороба Рейтера

D. Хвороба Бєхтєрєва

E. Ревматичний артрит

9. Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на болі в колінних і правому кульшовому суглобах, які посилюються після навантаження. Хворіє протягом останніх 5 років. Об'єктивно: гіперстенічної тілобудови. Правий колінний суглоб помірно деформований. З боку інших органів і систем патології не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,2×10⁹/л, ШОЕ - 15 мм/год, сечова кислота - 350 мкмоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Реактивний артрит

B. Остеоартроз

C. Подагра

D. Ревматоїдний артрит

E. Хвороба Рейтера

10. Жінка 57 років звернулась зі скаргами на болі в правому колінному суглобі, що посилюються при рухах і надвечір. Ці явища турбують близько року. Об'єктивно: температура - 36,4°С, зріст - 161 см, вага - 98 кг. Суглоб дещо дефігурований, місцево температура не змінена, при рухах в суглобі визначається хрускіт. Вкажіть найбільш вірогідну рентгенологічну картину суглоба.

A. Відсутність будь-яких змін

B. Наявність "пробійників" в епіфізах

C. Крайові остеофіти

D. Вогнищевий остеопороз

E. Звуження суглобової щілини і поодинокі узури

Анкілозивний спондилоартрит. Варіант 1

1. Чоловіка 38 років протягом 10-ти років непокоїть поступово зростаючий біль у нижній частині хребта з порушенням рухів у ньому. Лікувався з приводу остеохондрозу, потім ревматоїдного артриту з короткочасним ефектом. Спостерігався у офтальмотолога з приводу іридоцикліту. В аналізі крові: ШОЕ - 27 мм/год. Рентгенологічно: двобічне періартикулярне склерозування і звуження суглобової щілини у крижово-здухвинних зчленуваннях. Яка найбільш ймовірна патологія у данному випадку?

A. Реактивний артрит

B. Ревматоїдний артрит

C. Деформівний остеоартроз

D. Анкілозивний спондилоартрит

E. Остеохондроз

2. Хворий 23 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на помірні, постійного характеру болі і відчуття скутості в грудному і поперековому відділі хребта. Болі підсилюються після довготривалого перебування в одному і тому ж положенні, останнім часом стали турбувати і в нічний час. Періодично підвищується температура до 37,2 – 37,5⁰С. Перші ознаки захворювання розвинулись після перебування на морі 5 років тому. Об’єктивно: при нахилі вперед хворий не дотягнувся до підлоги кінчиками пальців, позитивний симптом Отта, Форестьє, Шобера. В аналізі крові: лейкоцити – 14×10⁹/л, ШОЕ – 36 мм/год, СРБ - 24 мг/л, фібриноген - 5 г/л. На рентгенограммі клубово-здухвинних з’єднань – поверхні нерівномірно звужені, нечіткі, з ділянками остеосклерозу. У даного хворого:

A. Ревматоїдний артрит

B. Анкілозивний спондилоартрит

C. Реактивний артрит

D. Остеоартроз

E. Подагра

3. Хворий 43 років звернувся до лікаря зі скаргами на раптово виниклий після підняття ваги різкий, сковуючий біль у поперековому відділі хребта. При огляді різке обмеження рухів поперекової ділянки, помірне напруження м’язів попереку, різке посилення болю під час кашлю, сплощення поперекового лордозу, змін у рефлекторній сфері не спостерігається. Який метод дослідження варто застосувати в першу чергу?

A. Рентгенографія попереково-крижового відділу хребта

B. Загальний аналіз сечі

C. Ультразвукове дослідження внутрішніх органів

D. Електроміографія

E. Ірігоскопія

4. Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,8ºС, болі в спині і скутість, особливо в другій половині ночі. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: обмеження об’єму рухів в хребті, болісність крижово-здухвинних з’єднань, ШОЕ - 45 мм/год. Рентгенологічно виявлено звуження щілин крижово-здухвинних з’єднань. Яка патологія очей часто відмічається при цьому захворюванні?

A. Катаракта

B. Відшарування сітківки

C. Іридоцикліт

D. Атрофія зорового нерву

E. Блефарит

5. Хворий 25 років скаржиться на помірні болі, скутість в грудному і попереково-крижовому відділі хребта, підвищення температури до 37,4ºС. Хворіє протягом 5 років, захворів після переохолодження. Об’єктивно: сутулість, болісність паравертебральних точок в попереково – крижовому відділі хребта. Рентгенограма: суглобові поверхні крижово-здухвинних з’єднань нерівні, нечіткі, з ділянками остеосклерозу, щілини нерівномірно звужені. Який з перерахованих препаратів Ви призначите хворому:

A. Аспірин

B. Хондроітину сульфат

C. Целебрекс

D. Сульфасалазин

E. Кризанол

6. У хворого 30 років скарги на болі і скутість в грудному і поперековому відділах хребта після тривалого перебування в положенні сидячи, нічні болі. Об’єктивно: невелика сутулість, хода скута, іридоцикліт, позитивний симптом Отта і Шобера. Рентгенографія кісток тазу: крижово-здухвинні з’єднання нерівні, нечіткі, ділянки остеосклерозу, їх щілини нерівномірно звужені. Ваш попередній діагноз?

A. Хвороба Рейтера, сакроілеїт

B. Остеоартроз з ураженням хребта

C. Анкілозивний спондилоартрит

D. Псоріатичний артрит, сакроілеїт

E. Туберкульозне ураження хребта

7. Пацієнт 22 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранкову скутість і біль у спині, які посилюються вночі, а також біль у сідницях і стегнах. Зазначена симптоматика триває вже півроку. При лабораторному обстеженні виявлено помірну гіпохромну анемію (гемоглобін - 105 г/л), підвищення ШОЕ до 38 мм/год. та СРБ до 196 мг/л. Про яке захворювання слід подумати?

A. Подагра

B. Остеоартроз з ураженням хребта

C. Реактивний артрит, спондиліт

D. Псоріатичний артрит, сакроілеїт

E. Хвороба Бєхтєрєва

8. У пацієнта 36 років, який звернувся до невропатолога зі скаргами на болі в сідницях і стегнах, які поширюються на всю праву нижню кінцівку, при об’єктивному обстеженні виявлено зменшення поперекового лордозу та грудного кіфозу, зниження дихальної екскурсії грудної клітки, позитивні симптоми Отта і Шобера. Який метод обстеження дозволить встановити діагноз?

A. Рентгенографія крижово-здухвинних з’єднань та поперекового відділу хребта

B. Електроміографія

C. Загальноклінічні лабораторні тести

D. УЗД органів черевної порожнини

E. Аналіз сечі на урати

9. Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?

A. Туберкульозне ураження хребта

B. Остеоартроз з ураженням хребта

C. Хвороба Бєхтєрєва

D. Псоріатичний сакроілеїт

E. Хвороба Рейтера із залученням хребта

10. Хворий 26 років, якому півроку тому було встановлено діагноз «хвороба Бєхтєрєва», відмічає появу сечі червоного кольору, набряки на обличчі зранку, підвищення температури тіла до 37,9 ºС. Яка форма захворювання має місце у пацієнта?

A. Центральна

B. Вісцеральна

C. Ризомелічна

D. Периферична

E. Скандинавська

Реактивний артрит. Варіант 1

1. Хворий 35-ти років поступив до стаціонару зі скаргами на біль в лівому грудино-ключичному та колінному суглобах, попереку. Захворів гостро, з підвищенням температури до 38⁰С. Об'єктивно: лівий грудино-ключичний та колінний суглоби набряклі, болісні під час пальпації. В аналізі крові: лейкоцити- 9,5×10⁹/л, ШОЕ - 40 мм/год, СРБ - 7,5 мг/л, фібриноген - 4,8 г/л, сечова кислота - 0,28 ммоль/л. У зішкрябі з уретри - хламідії. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Хвороба Бєхтєрєва

B. Ревматоїдний артрит

C. Подагра

D. Реактивний артрит

E. Ревматичний артрит

2. Хворий 23 років скаржиться на біль в лівому гомілковостопному суглобі та п’яті. Захворів раптово після тривалого бігу. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була різь при сечовиділенні. Об’єктивно: гомілковостопний суглоб припухлий, гарячий на дотик, рухи в ньому обмежені. На рентгенограмі щілина суглобу не змінена. В аналізі крові: еритроцити – 5,0×10¹²/л, лейкоцити - 15,0×10⁹/л; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?

A. Реактивний артрит

B. Ревматоїдний артрит

C. Остеоартроз

D. Постравматичний артрит

E. Подагра

3. Хвора 47 років скаржиться на біль в І плесне-фаланговому суглобі зліва, що підсилюється після відпочинку. Занедужала 2 тижні тому. Місяць тому під час відпочинку в Єгипті протягом трьох днів відзначала рідкий неоформлений стілець до 5 разів на добу. Очі гіперемовані. Лівий І плесне-фаланговий суглоб набряклий, гіперемований, позитивний симптом Кушелевського справа. Гіперкератоз долонь. Найбільш ймовірний діагноз:

A. Синдром Рейтера

B. Ревматоїдний артрит

C. Деформуючий остеоартроз

D. Гонорейний артрит

E. Подагричний артрит

4. Хвора 36 років скаржиться на біль у правому колінному, лівому гомілковостопному суглобі, набряк і синюшність другого пальця правої стопи, підвищення температури тіла до 38⁰С. Наявний HLA B27. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Тиждень тому перенесла ентероколіт. Який попередній діагноз?

A. Реактивний артрит

B. Неспецифічний бактеріальний артрит

C. Ревматоїдний артрит

D. Ревматичний артрит

E. Хвороба Уіппла

5. Хвора 42 років скаржиться на діарею, біль в правій здухвинній області, біль в лівому гомілковоступневому суглобі, біль і припухлість в ділянці правого ахілового сухожилка, підвищення температури тіла до 38,3⁰С. В крові наявні антитіла до ієрсиній. Яке захворювання суглобів розвинулося у хворої?

A. Реактивний артрит

B. Септичний бактеріальний артрит

C. Паразитарний артрит

D. Грибковий артрит

E. Ревматоїдний артрит

6. Перебуваючи на відпочинку в Криму, хворий 48 років переніс сальмонельоз з тошнотою, блюванням і проносами. До лікарів не звертався. Через 10 днів з’явився сильний біль в лівому колінному і гомілковоступневому суглобі: обидва суглоби набряклі, пальпація їх болісна, рухи обмежені. Проведена пункція суглоба: отримана світла густа рідина. Рентгенографія суглоба: розширення суглобової щілі, початкові явища остеопорозу. Попередній діагноз?

A. Гонорейний артрит

B. Ревматичний поліартрит

C. Ревматоїдний артрит

D. Реактивний артрит

E. Стафілококовий гнійний артрит

7. Хворий 19 років поступив зі скаргами на біль в лівому колінному суглобі, його припухлість, які відмічає протягом двох діб. Два тижні тому переніс епізод діареї (рідкий стілець із зеленуватим відтінком до 8 разів на добу з підвищенням температури тіла). Дядько хворого страждає на хворобу Бєхтєрєва. Об’єктивно: дефігурація лівого колінного суглоба, надколінник балотує. Суглоб при пальпації болісний. Яка ймовірна етіологія захворювання?

A. Shigella flexneri

B. Salmonella thyphimurium

C. Chlamydia trachomatis

D. Chlamydia pneumonia

E. Streptococcus haemoliticus

8. Чоловік 32 років два тижні тому переніс дизентерію. Скаржиться на наявність висипки на статевому члені, болі в лівій п’яті та ранішню скутість в поперековій ділянці, більше справа. Відмічаються також дизуричні явища, але результати бактеріологічного і ПЛР дослідження сечі негативні. Ваш діагноз?

A. Синдром Рейтера

B. Гонококовий артрит

C. Псевдоподагра

D. Синдром Шегрена

E. Ревматоїдний артрит

9. Хворий 26 років скаржиться на болі в колінному суглобі, ахіловій зв’язці, слизувато-гнійні виділення з уретри, печіння в очах, субфебрильну температуру. При огляді виявлена кератоде

рмія стоп. В аналізі крові: помірний лейкоцитоз, значне збільшення ШОЕ. Ревматоїдний фактор не виявлено. Синовіальна рідина містить переважно нейтрофіли. Ваш діагноз ?

A. Хвороба Уіпла

B. Хвороба Рейтера

C. Хвороба Лайма

D. Хвороба Кашина-Бека

E. Хвороба Бехтєрєва

10. Хворий 28 років скаржиться на біль в правому колінному суглобі, що посилюється під ранок. Два тижні тому звертався до уролога у зв’язку з простатитом. Об’єктивно: кон’юнктивіт, периартикулярний набряк колінного суглоба, гіперемія шкіри над ним. Ревматоїдний фактор в крові відсутній. Який антибіотик доцільно призначити хворому?

A. Левоміцетин

B. Аміноглікозиди

C. Пеніцилінового ряду

D. Цефалоспорини

E. Тетрациклінового ряду

Подагра. Варіант 1

1. Хворий 36 років страждає на подагру. Після прийнятого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту І-го плеснефалангового суглобу правої стопи. Суглоб синюшний, різко болісний, набряклий. Аналіз крові: лейкоцити 17×10⁹/л, ШОЕ 42 мм/год. Виберіть варіант стартової терапії?

A. Диклофенак 75 мг 2 р/д в/м + колхіцин 0,5 мг 4 р/день

B. Аллопуринол 300 мг/добу, диклофенак 75 мг в/м 2 р/день

C. Аллопуринол 100 мг, дипроспан внутрішньосуглобово

D. Аллопуринол 300 мг, колхіцин 0,5 мг 4 р/день

E. Диклофенак 75 мг 4 р/день, етамід 1 табл. 4 рази на день

2. Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, “почервоніння” шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39^оС. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Подагра

B. Інфекційний артрит

C. Ревматоїдний артрит

D. Бешихове запалення

E. Реактивний артрит

3. Хворий 46 років серед ночі викликав “швидку допомогу” з приводу раптового, різкого болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Ваш попередній діагноз?

A. Подагра

B. Ревматоїдний артрит

C. Ревматичний артрит

D. Реактивний артрит

E. Деформівний остеоартроз

4. Хворий 49 років скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС, що з’явились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. При огляді: плеснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?

A. Гіперпродукція аутоантитіл до коллагену

B. Імунна відповідь на стрептококкову інфекцію

C. Підвищення біосинтезу сечової кислоти

D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату

E. Утворення антитіл до нативної ДНК

5. Чоловік 62 років скаржиться на помірний біль у лівій ступні в області плеснефалангового суглоба, який посилюється під час рухів. Хворіє протягом 12 років, захворювання почалося з гострого нападу болю. 2 роки тому під шкірою суглоба з'явився жовтувато-білий вузлик. Під час огляду суглоб деформований, багряно-синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі ("симптом пробійника"). Який найбільш імовірний діагноз?

A. Подагра

B. Ревматоїдний артрит

C. Деформуючий остеоартроз

D. Псоріатичний артрит

E. Синдром Рейтера

6. Чоловік 44 років відзначив раптовий різкий біль у дрібних суглобах ніг, колінному суглобі, гарячку до 38,7 °С. Ці скарги з'явилися після тривалого ходіння в тісному взутті. Об'єктивно: суглоби припухлі, шкіра над ними гіперемована, лущиться. У крові: лейкоцити - 9,9×10⁹/л, ШОЕ - 30 мм/год, СРБ - 12 мг/л. Рівень сечової кислоти – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Ревматичний артрит

B. Подагричний артрит

C. Хвороба Рейтера

D. Гострий інфекційний артрит

E. Деформівний остеоартроз

7. У хворого 37 років раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плеснефаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синювато-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла – 38,8ºС. В аналізі крові: лейкоцитів - 9,6×10⁹/л, нейтрофілів – 74%, ШОЕ – 30 мм/год. Сечова кислота - 490 мкмоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в данному випадку?

A. Ревматоїдний артрит

B. Псоріатичний артрит

C. Деформівний остеоартроз

D. Подагричний артрит

E. Ревматизм

8. У хворого 42 років наступного дня після святкування ювілею з’явились нестерпні болі в І-му плеснефаланговому суглобі правої ступні. Суглоб синюшно-багряний, різко болісний, шкіра над ним виблискує. В аналізі крові гострофазові відхилення, сечова кислота – 630 мкмоль/л. З якого препарата доцільно розпочинати лікування?

A. Етамід

B. Глюкокортикоїди

C. НПЗП у великих дозах

D. Антуран

E. Аллопуринол

9. Хворого 58 років, що стараждає на подагричний артрит, турбує головний біль, підвищення АТ. Об’єктивно: стан умовно задовільний, пульс 56 уд/хв, ритмічний. АТ – 190/100 мм.рт.ст. Аускультативно: серцеві тони звучні, шуми не вислуховуються, акцент ІІ тону над аортою. Рівень сечової кислоти крові - 520 мкмоль/л. Який із гіпотензивних засобів найбільш доцільно призначити хворому?

A. Гіпотіазид

B. Пропранолол

C. Верапаміл

D. Амлодипін

E. Тріампур

10. У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плесне-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла – 38,8 ºС. На рентгенограмі - “штамповані” дефекти епіфізів зі склеротичною облямівкою, великі (5-7мм в діаметрі) крайові дефекти з нависанням кісткового краю. Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?

A. Позитивний РФ

B. Еозинофілія

C. Гіперурікемія

D. М-градієнт протеїнограми

E. Бактеріємія