Вексель підписується:

• від імені юридичних осіб — власноручно керів­ником і головним бухгалтером (якщо така по­сада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою;

• від імені фізичних осіб — власноручно зазна­ченою фізичною особою або уповноваженоюнею особою, із зазначенням індивідуального ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів, наданого орга­ном державної податкової служби (крім ви­падків відсутності індивідуального ідентифі­каційного номера в осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття індивідуального ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це від­повідні державні органи), та паспортних даних векселедавця-трасанта (серія та номер паспор­та, найменування органу, що видав паспорт, дата його видачі, місце проживання). Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).

Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Установи банків та органи Державного казначей­ства України, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування векселедавців простих векселів, тра­сатів (акцептантів) за переказними векселями, вико­нують функції розрахункових палат згідно із ст. 38 Уніфікованого закону.

Вексель, опротестований нотаріусом (виконавчий напис нотаріуса) у встановленому законом порядку, є виконавчим документом.

Резиденти можуть видавати та індосувати век­селі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидента­ми за зовнішньоекономічними договорами (контрак­тами) відповідно до валютного законодавства України.

Умови проведення розрахунків між резидентом і нерезидентом із застосуванням векселів обов'язково відображаються у відповідному зовнішньоеконо­мічному договорі (контракті).

Придбання резидентом векселя в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами за таким векселем здійснюються відповідно до ва­лютного законодавства України.

Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Платіж за втраченим векселем може бути здійснений за умови встановлення права власності на нього в порядку, визначеному законом.

Забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства.

Зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедав­цем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цьог Закону.

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів “відповідно до змін” із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

У разі зміни строку платежу за переказним век­селем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійсне­но раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку.

Якщо держатель векселя, який погодився на вне­сення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть таку саму відповідальність, як і до внесення змін.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 р. № 693 до переліку документів, щодо яких стягнення боргу здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29,06.99р. № 1172, включено стягнення боргу за векселями, що опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку. Для одержання виконавчого напису нотаріусу подають­ся: а) оригінал опротестованого векселя; б) акт про протест векселя.