Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування, який має важливе фіскальне значення і широкі можливості для регулювання та стимулювання бізнесу. Податок на прибуток – це той податок, який використовується в структурній економічній політиці, а також може застосовуватися для підтримки стабілізаційної політики, оскільки він є ефективним засобом автоматичної стабілізації у кейнсіанському значенні.

За допомогою податку на прибуток можна регулювати такі процеси:

• вибір правової форми організації бізнесу;

• розподіл прибутку (на споживання чи накопичення);

• вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування або залучення позичкових коштів);

• розподіл трудових та матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;

• розподіл та перерозподіл ВВП;

• регулювання темпів економічного зростання на макрорівні [4; 5].

Платники податку на прибуток в Україні визначаються з позиції резиденства.

Так, платниками податку на прибуток з числа резидентів є:

• суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

• управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;

• підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

• неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;

• відокремлені підрозділи платників податку, за винятком їх представництв [1, ст.133].

Платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є:

• юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників [1, п.2 ст.133].

Об’єктом оподаткування податку визначено:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

• дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду на підставі визначених законодавством документів та складаються з:

• доходу від операційної діяльності [1, п.4 ст.135];

• інших доходів, які визначаються відповідно до норм податкового законодавства [1, п.5 ст.135].

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із [1, ст.138]:

• витрат операційної діяльності;

• інших витрат.

Податковою базою визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування.

Основна ставка податку на прибуток підприємств становить 16 відсотків (в період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2014 року ставки застосовуються з урахуванням пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Порядок обчислення податку. Податок нараховується платником самостійно за діючою ставкою від податкової бази. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності з врахуванням особливостей вітчизняного податкового законодавства.

Для цілей оподаткування використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Порядок сплати податку. Починаючи з 01 січня 2013 року суб’єкти господарювання, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний період перевищують 10 млн. грн. щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток, розмір якого становить не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за попередній звітній рік і сплачується щомісяця не пізніше 30 числа звітного місяця.