План лекції:

1. Світовий ринок: сутність та структура.

2. Види і показники міжнародної торгівлі.

3. Форми і методи міжнародної торгівлі.

4. Міжнародна торгівля послугами.

4.1. Міжнародний лізинг

4.2. Міжнародний франчайзинг

4.3. Міжнародний консалтинг

4.4.Світовий ринок професійних послуг.

4.5.Міжнародний туризм.

Ключові поняття: світовий ринок, експортий/імпортний товарообіг, франчайзинг, консалтинг.

Список літератури:

1. Дахно І.І.. Міжнародна економіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — 3-тє вид., стер. — К. : МАУП, 2007. — 248c.

2. Задоя А. О., Білоцерківець В. В., Завгородня О. О., Кузьмінов С. В., Летуча О. А.. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посібник / Дніпропетровський ун-т економіки та права. — Д. : Видавництво ДУЕП, 2006. — 252с.

3. Козак Ю. Г., Ржепішевський К. І., Ковалевський В. В., Логінова Н. С., Осипов В. М.. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / К.І. Ржепішевський (ред.). — К. : ЦНЛ, 2004. — 676 с.

4. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 622с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Суть та структуру світового ринку товарів і послуг.

2. Показники міжнародної торгівлі.

3. Види міжнародної торгівлі послугами.

1. Світовий ринок - система обміну товарами і послугами, що виникла на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Функціонально світовий ринок є полем та результатом докладання праці, капіталу, природних та інших ресурсів. Організаційно цей ринок є сукупністю прямих взаємовигідних договорів (між рівноправними партнерами), спрямованих на задоволення потреб у товарах та послугах, забезпечення необхідними ресурсами та отримання доходу.

Світовий ринок утворився наприкінці XVIII ст. у результаті активізації торгівлі між країнами.

Етапи еволюції світового ринку: внутрішній ринок (форма господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари всередині країни), національний ринок (внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців), міжнародний ринок (частина національних ринків, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками).

Основи світового ринку: матеріально-технічні (міжнародний поділ праці); соціально-економічні (економічне відособлення суб'єктів в особливій національно-господарській формі, що обумовлює товарно-грошовий характер зв'язків між ними).

Суб'єктами світового ринку є державні органи різних рівнів (центральні, регіональні, муніципальні), а також підприємства й організації, міжнародні організації (при наданні фінансово-кредитної допомоги та інвестиційних коштів), транснаціональні корпорації та міжнародні об'єднання, окремі особи.

Об'єктами світового ринку є товари й послуги, що обертаються в міжнародній торгівлі, фактори виробництва.

2. Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками: а) показники обсягів; б) показники структури; в) показники динаміки; г) показники результатів.

Рис. 3.1. Показники міжнародної торгівлі Показники обсягів МТ:

1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: - товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;

- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

• товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;

• - товари для подальшої переробки під митним контролем.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”. 

6) експорт на душу населення

Ед.н. = Ез.р. / населення,

де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.

7) імпорт на душу населення

Ід.н. = Із.р. / населення, 

де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.

8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)

Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,

де Ек.в. – експортна квота;

Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

9) імпортна квота

Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,

де Ік.в. – імпортна квота;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

10) квота зовнішньоторговельного обігу

ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,

де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

3. За критерієм особливостей предмета торгівлі розрізняють такі форми торгівлі:

• сировинними товарами;

• промисловими товарами, машинами та обладнанням;

• продукцією інтелектуальної праці;

• послугами.

Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання є віддзеркаленням державно-політичного підходу уряду певної країни до торговельно-економічних відносин з іншими країнами, а форми торгівлі за специфікою взаємодії торговельних партнерів — відображенням операційного аспекту міжнародної торгівлі.

Усі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності об’єднуються у дві великі групи (рис. 3.1).

Рис. 3.2. Систематизація методів міжнародної торгівлі

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень фінансових активів для створення й утримання власного зовнішньоторговельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб та органів, виконуючих організаційні, кредитно-розрахункові, транспортні, рекламні, аналітичні та інші зовнішньоторговельні функції.

До другої групи методів (непряма торгівля, або непрямий метод) входить:

• торгівля через посередників (торговельні компанії та інші посередницькі фірми);

• торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки/ярмарки.

4. Світовий ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об"єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП.

Послуга - це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма.

Умови розвитку світового ринку послуг:

- науково-технічний прогрес(інтелектуальні послуги).

- ускладнення виробництва.

- насичення ринків товарами(торговельні послуги).

- інформаційний бум.

- нові наукові відкриття(ноу-хау).

- зростання кількості компаній по наданню послуг.

- прискорений розвиток нових видів транспорту.

- підвищення частки нових видів послуг(банківських, страхових, посередницьких).

До світового ринку послуг відносять міжнародний інжиніринг і міжнародне ліцензування, але вони відносяться до сфери міжнародного науково-технічного співробітництва, а фрахт і транспортні послуги розглядаються в межах міжнародних транспортних відносин.

4.1.Міжнародний лізинг.

За останні 15-20 років надзвичайно бурхливо розвивається міжнародний лізинг-

(Leasinq-здача в оренду) це спеціальна операція, за якою лізингова фірма (орендодавець) на основі угоди з орендарем купує у виробника предмети оренди(устаткування, обладнання, машини) і передає їх орендареві на певний термін за встановлену плату. Лізинг вважається міжнародним, якщо його суб"єкти належать двом або більше країнам.

При лізингу:

Виробник - відразу отримує гроші за свій товар.

Орендар - здійснює орендну плату протягом тривалого періоду, а не платить велику суму грошей відразу.

Лізингова фірма - отримує стабільні значні прибутки.

Обсяг міжнародних лізингових операцій у світі за рік становить 300-500 млрд.$.

Міжнародний лізинг поділяється:

За терміном дії оренди:

Рентинг - від 1 години до 1 місяця, особливість: лізингова фірма забезпечує технічне обслуговування і страхування предмета оренди.

Хайринг - від 1 місяця до 1 року, використовується у випадку оренди унікальних видів вимірювальних пристроїв та іншого обладнання

Технічне обслуговування та страхування лізингова фірма бере на себе тільки в окремих випадках.

Довгостроковий лізинг - більше 1 року, використовується по відношенню до сучасного авіаційного, енергетичного, електронного обладнання, при умові технічного обслуговування орендарем і страхуванням на користь орендодавця.

За окупністю:

Оперативний лізинг - при ньому плата за оренду лише частково компенсує початкову ціну об"єкта лізингу і по закінчені строку дії лізингу, об"єкт(автомобіль, копіювальна техніка, ПЕОМ) повторно здається в оренду(можливо іншому орендарю)

Орендодавець несе всі обов"язки по технічному обслуговуванню та страхуванню обладнання.

Фінансовий лізинг - при ньому орендар отримує на довгий строк об"кт оренди, сплачує періодично вартість об"єкту і проценти лізингу.

В кінці строку оренди орендар може або купити об"єкт по його залишковій ціні, або повернути орендавцю. При фінансовому лізингу період оренди відповілає строку економічного життя об"єкта, Всі обов"язки по страхуванню та обслуговуванню належать орендареві.

За суттю експортно-імпортних операцій:

Експортний лізинг - виробник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а орендар в іншій.

Імпортний лізинг - лізингова компанія і орендар знаходяться в одній країні, а виробник в іншій.

Транзитний лізинг - всі учасники знаходяться в різних країнах.

За формою надання оренди:

Звичайний лізинг - В-ЛК-О.

Зворотній лізинг - при якому виробник одночасно є і орендарем: лізингова компанія віддаєт куплений об"єкт в оренду тій же компанії, у якої його купила.

Лізинг постачальника - виробник продає об"єкт лізинговій компанії, бере його в оренду і віддає в суборенду іншому орендареві.

Розподільчий лізинг - при ньому, лізингова компанія розділяє об"єкт лізингу на двох і більше орендарів.

Фактори розвитку міжнародного лізингу:

1.Скорочення обсягу ліквідних коштів.

2.Загострення конкуренції, що вимагає оптимізації інвестицій.

3.Зменшення прибутків підприємств.

4.Сприяння розвитку лізингових операцій з боку держави і фінансового світу в цілому, з метою стимулювання економічного зростання, зростання інвестицій.

Значення міжнародного лізингу.

1.Полегшується доступ до високих технологій.

2.Оперативно замінюється старе обладнання на нове.

3.Зекономлені кошти спрямовуються на інші цілі.

4.Відбувається оптимальний розвиток світової економіки.

4.2. Міжнародний франчайзинг - це система договірних відносин між великою та малою фірмою, за якою велика фірма(френчайзер) зобов"язується постачати малу фірму(френчайзі) власними товарами, рекламними послугами, відпрацьованими технологіями бізнесу, надавати короткостроковий кредит на пільгових основах, здавати в оренду своє обладнання; мала фірма зобов"язується підтримувати ділові контакти тільки з цією фірмою, вести бізнес"за правилами" великої фірми, перераховувати визначену договором частку від продажу на рахунок великої фірми.

Френчайзинг найчастіше застосовується у сфері роздрібної торгівлі, ресторанах швидкого обслуговування типу "Макдональдс" та "Піца-Хард".

Іншими словами міжнародний франчайзинг - це використання вже існуючої і добре відпрацьованої ідеї бізнесу(торгової марки), яка має сформований імідж.

4.3. Міжнародний консалтинг - це вид міжнародної послугової діяльності, яку здійснюють спеціалізовані фірми одних країн у вигляді надання порад державам, виробникам, продавцям і покупцям інших країн з широкого кола питань економічної діяльності, передусім з консультування у зовнішньоекономічній сфері.

Досить часто консалтингові послуги проводяться паралельно чи разом з наданням інших видів послуг. Консалтингові послуги надають і фірми, що спеціалізуються на далеко на непослугових видах діяльності. Досить часто великі компанії нафтового, автомобільного та електронного бізнесу створюють свої філії, дочірні компанії, які спеціалізуються в консалтинговому бізнесі.

Структура системи консалтингових послуг.

1.Консалтинг з питань стратегічного планування та поточного менеджменту.

2.З питань оподаткування.

3.З фінансових питань.

4.З маркетингу та організації збуту.

5.Консультації при виборі партнера в бізнесі.

6.З оцінки та підбору кадрів.

7.З питань організації інвестування.

Основними споживачами консалтингових послуг є: державні організації, виробничі та торговельні фірми, банківські структури та страхові компанії.

4.4.Світовий ринок професійних послуг.

Світовий ринок професійних послуг - це відносини, які виникають з приводу надання спеціалізованими за певними професіями фірмами одних країн профільних послуг фірмам інших країн.

В більшості випадків фірми спеціалізуються на таких професійних послугах:

- бухгалтерські послуги та послуги з аналізу фінансової діяльності(аудит).

- юридичні послуги(особливо з міжнародних питань).

- маркетингові послуги.

- послуги в сфері дизайну та архітектури.

Страхові послуги - це особлива форма економічних відносин, яка включає створення спеціального ринку коштів(страхового фонду) для відшкодування збитків, які сталися в результаті стихійних і випадкових дій природи та людини.

Страхові компанії бувають: приватними, державними та публічними.

Види страхування у сфері МЕВ:

1.Страхування зовнішніх ризиків, експортно-імпортних операцій, національних майнових інтересів за кордоном, діяльності СП.

2.Страхування транспортування вантажів.

3.Страхування від нещасних випадків.

4 Морське, авіаційне страхування.

5.Страхування експортних кредитів.

6.Страхування будівельно-монтажних робіт.

4.5.Міжнародний туризм.

Міжнародний туризм - це багатопланова система послуг, яка спрямована на задоволення потреб осіб, які є представниками одних країн і знаходяться з короткостроковим відвідуванням в інших країнах.

Основні види міжнародного туризму:

Рекреаційний туризм - екскурсії, відпочинок, лікування, відвідування

С портивних змагань. Цей вид туризму становить 70% від усього міжнародного туризму.

Науковий туризм - це відвідування наукових конференцій, симпозіумів,

конгресів.

Діловий туризм - це налагодження і підтримання ділових стосунків: підготовка і укладання угод, відвідування міжнародних ярмарків та виставок.

Структура міжнародних туристичних послугових заходів:

- організація туристичних поїздок.

- продаж путівок і турів.

- надання послуг з розміщення і харчування туристів(готелі, кемпінги).

- організація пересування туристів по країні.

- організація відвідування закладів культури, торгівлі та розваг.

організація реклами, доведення інформації.