- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •План лекції:
- •1. Предмет курсу “Міжнародна економіка”.
- •План лекції:
- •2. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності
- •3. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності
- •План лекції:
- •План лекції:
- •1. Світовий фінансовий ринок: сутність та структура.
- •2. Міжнародний ринок цінних паперів.
- •3. Похідні фінансові інструменти.
- •4. Сучасні тенденції світового фінансового ринку.
- •5. Загальна схема виникнення світових фінансових криз.
- •План лекції:
- •1. Суть та значення прямих іноземних інвестицій (піі).
- •2. Основні чинники піі.
- •План лекції:
- •1.Роль міжнародного кредиту в мев.
- •2.Функції міжнародного кредиту.
- •3.Форми та види міжнародного кредиту.
- •План лекції:
- •2. Суть, причини та форми міграції.
- •3. Центри залучення робочої сили.
- •План лекції:
- •1. Поняття міжнародного валютного ринку та його суб’єктів, складові валютної системи.
- •3. Валютний курс:функції та види.
- •4. Валютні біржі та міжнародні ринки валют.
- •5. Світові ринки золота
- •План лекції:
- •2. Типи і форми міжнародних розрахунків.
- •3. Ризики, що виникають при міжнародних платежах.
- •План лекції:
- •1. Економічний зміст платіжного балансу та методологія складання.
- •2. Структура платіжного балансу.
- •3. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу.
- •4. Платіжний баланс України.
- •План лекції:
- •1. Поняття та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •3. Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції
- •4. Ефекти регіональних торговельних угод. Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції
- •5. Сучасні тенденції міжнародних регіональних інтеграційних процесів.
- •План лекції:
- •1. Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства.
- •2. Основні ознаки процесу глобалізації:
- •План лекції:
- •3. України і сот.
- •Література:
План лекції:
1.Сутність, основні риси та структура світового ринку праці.
2.Суть, причини та форми міграції.
3. Центри залучення робочої сили.
4. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
Ключові поняття: еміграція; імміграція; міграційне сальдо; міграція населення; міжнародна трудова міграція; міжнародний ринок праці; Міжнародна організація праці (МОП); Шенгенська угода 1995 року; світові постійні ринки робочої сили.
Список літератури:
Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка. Навч. посіб. [3 –тє вид.] – К.: «Центр навчальної літератури», 2009. – 560 с.
Макуха С.М. Україна у міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. – Х.: Легас, 2003. – 352 с.
Міжнародна економіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисципліни. /А.М. Поручник та ін.; За ред. А.М. Поручника / - К., КНЕУ,2005. - 160 с.
Після вивчення теми студенти повинні знати:
Сутність, основні причини й сучасні особливості міжнародної трудової міграції.
Основні види міграції, міжнародні центри тяжіння робочої сили.
Державне і наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили.
Україна в сучасних міжнародних міграційних процесах.
Соціально-економічні наслідки трудової міграції.
1. Сутність, основні риси та структура світового ринку праці.
Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні.
Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.). Попит на іноземну робочу силу почав помітно зростати тоді, коли виник масований експорт приватного виробничого капіталу й почалося створення у всіх країнах підприємств з використанням місцевої робочої сили.
Капітал, як правило, рушав у ті місця концентрації робочої сили, де вона значно дешевша від робочої сили в країні-експортері. Навіть у «нових індустріальних країнах» ставки заробітної плати промислових робітників у 80-х роках були в 5—10 разів нижчі, ніжу розвинутих країнах Заходу. Практична необмеженість на периферії світового господарства дешевих трудових ресурсів сприяє їх широкому включенню в орбіту функціонування продуктивного капіталу економічно розвинутих країн, насамперед на основі розвитку мануфактурних форм організації праці.
У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти. Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Це загалом привілейований шар працівників з розвинутих країн, а також країн із середнім рівнем розвитку (Сінгапур, Тайвань, Гонконг). Слід згадати й інший, щоправда нечисленний, шар зайнятих у різних міжнародних організаціях (ООН, спеціалізованих органах ООН, Міжнародному валютному фонді, СОТ, ЮНЕСКО та ін.). Наймання працівників у такі організації відбувається на чисто міжнародній основі і, як правило, з урахуванням лише професійної придатності. Цей ринок праці має певну тенденцію до розширення з огляду на зростання міжнародних зв'язків та загострення глобальних проблем.
Другий доволі великий сегмент міжнародного ринку праці — робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. До цієї категорії працівників можна приєднати також «екологічних біженців», котрі через катастрофічні природні умови (наприклад, посуха) змушені покидати свої насаджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах.