Туристсько-рекреаційні ресурси рівнинної частини України

Автором усталеного рекреаційного районування України є професор О. Бейдик, який виокремив п'ять ресурсно-рекреаційних районів нашої держави. За згаданою вище схемою найвищий рейтинг (дуже високий у О. Бейдика) має

Причорноморський ресурсно-рекреаційний район (АРК, Одеська, Миколаївська і Херсонська області). Карпатсько-Подільський район (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області) має високий рейтинг. Середній рейтинг характерний для Полісько-Столичного району (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська області). Харківському ресурсно-рекреаційному району (Харківська і Сумська області) властивий низький рейтинг. Найнижчий рейтинг має Придніпровсько-Донецький район (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька і Луганська області).

2.1 Причорноморський рекреаційний район

Причорноморський рекреаційний район займає південну, причорноморську частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Його площа 113 тис. км2 (18,7% площі України).

Природні ресурси. Розташування Причорноморського туристичного району на південному заході країни зумовлює особливості клімату, що є одним з найсприятливіших факторів для організації тут рекреаційної діяльності. Рівнинна частина території району відкрита на північ, звідси надходять маси холодного повітря. В умовах невеликої кількості опадів та переважання випаровуваності формується малорозвинена гідрографічна мережа, яка живиться, в основному, за рахунок талих снігових вод та літніх злив. Основні ріки району - Дунай, Дністер, Південний Буг, , Інгул, Арбузинка - придатні для організації водного туризму та інших видів відпочинку. Причорномор'я - край лиманів. Важливе бальнеологічне значення мають джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Проте, найбільш цінним рекреаційним ресурсом, що надає району виключної атрактивності, є Чорне море. Протяжність чорноморських берегів з пляжами різної широти та складу ґрунтів становлять 1255 км, з них 43% – пляжі цілком придатні для рекреації та 21% – частково придатні.

Історія формування заповідності в Асканії-Нова почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920 рр.), нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які  володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірний до кінця своїх днів. Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводих степах Таврійської губернії Росії рознеслася по Європі. Він дивував не тільки своїми масштабами, але і тим, що тут з'явилися незвичайні для європейських зоопарків сайгаки і кінь Пржевальського, у великій степовій вольєрі почали гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри і інші екзотичні види копитних.   Засновник степового оазису  поставив високу природоохоронну планку, яку подолав із запасом, як мінімум, в сто років. Створивши зоопарк, Фрідріх Фальц-Фейн з 1887 по 1892 рік закладає дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а в 1898 році заповідує ділянку типчаково-ковилового степу на вічні часи. Як достовірно свідчать наукові джерела, до 1898 року в Асканії-Нова Ф. Фальц-Фейном була створена природоохоронна структура, подібна тій, що була прийнята за основу Біосферного резервату рішенням сесії ЮНЕСКО тільки в 1972 році.

Об'єктами природно-заповідного фонду, що користуються постійною увагою туристів, є біосферні заповідники "Дунайський" та "Чорноморський", заповідник "Єланецький Степ", регіональні ландшафтні парки "Гранітно-степове Побужжя", "Тилігульський".Історико-культурні ресурси. Популярними об'єктами туризму Криму є: древній Херсонес і пам'ятники слави на території Севастополя. Перлиною українського Причорномор'я по праву вважається м. Одеса. Тут у XIX ст. створюється архітектурна візитна картка Одеси - ансамбль будинків і споруд Приморського бульвару, що тягнеться вздовж узбережжя. Серед будівель бульвару особливу архітектурну цінність становлять готелі "Лондонський" і "Петербурзький", палаци княгині Наришкіної (нині палац культури моряків) і графа Воронцова, перша одеська біржа (нині міська рада). Центром архітектурного ансамблю бульвару є пам'ятник Д. де Рішельє, від якого до моря спускаються грандіозні Потьомкінські сходи. Не менш цікавим є найстаріше місто України - Білгород-Дністровський. Руїни міста Тіра (ІV ст. до н.е. - ІV ст. н.е.) найбільш широко представлені (фундаменти і підвали будинків, вулиці і водостоки, численні залишки знарядь праці і древніх статуй, знахідки прикрас і монет) й детально досліджені на березі лиману біля входу в середньовічну турецьку фортецю. Білгород-Дністровський внесений ЮНЕСКО до списку десяти найдавніших міст світу, що зберегли безперервне існування. У місті збереглася видатна пам'ятка середньовічної фортифікаційної архітектури, одна з найбільших і наймогутніших оборонних споруд XIII - XV ст. на території України - Акерманська фортеця. [29]

Одещина багата культовими спорудами, переважно ХІХ ст., найцікавіші з яких знаходяться в містах Кілія, Болград, Ізмаїл та селах Нерубайське, Нова та Стара Некрасівка.

В Миколаєві на початкових етапах будівництва міста зведено будинок Головного командира Чорноморського флоту (нині музей історії суднобудування і флоту); кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці; Миколаївську церкву; будинок астрономічної обсерваторії; німецьку євангельську лютеранську церкву; будинок Художнього російського драматичного театру. Крім відзначених, з XIX ст. збереглися ворота й огорожа суднобудівної верфі, Старофлотські казарми, будинок чоловічої гімназії (зараз - Будівельний коледж).

Історію краю відтворюють експонати історико-археологічного заповідника Ольвія (музей під відкритим небом) (с. Парутине); воєнно-історичного музею ім. О.Суворова (м. Очаків).

Коса між Чорним морем, Дністровським лиманом і солоними озерами здавна називалася Бугаз (з турецької – "сипучий пісок"),  а  додаток одержала на честь графині Кароліни Собаньської – музи Міцкевича і Пушкіна. Їй, котру називали ще «Одеською Клеопатрою», належали колись ці райські піски. Пізніше вони були експропрійовані й дісталися радянським профспілковим організаціям. Ці структури й видавали на Каролино-Бугазі ділянки під забудову своїм лояльним співробітникам,  а також зводили власні бази відпочинку.

В Коблеве можуть одночасно відпочивати понад 25 тис. людей. На території курорту розташовані дельфінарій і аквапарк.

Генічеськ — місто районного значення в Херсонській області, адміністративний центр Генічеського району.

Генічеськ розташований в північно-західній частині побережжя Азовського моря в місці злиття північного закінчення Арабатської Стрілки з протокою Тонкий, який сполучає Утлюкський лиман з Сивашем. Місцевість ця була заселена ще з часів сивої давнини.

Розвиток туристичного бізнесу. Перебуваючи біля основи найдовшої піщаної коси Європи, на якій до того ж розташовані три унікальних цілющих джерела та історична спадщина буйної історії цього регіону, перспектива туристичного бізнесу здається очевидною. Сам Генічеськ стоїть на недосліджених до сих пір катакомбах турків, які за чутками заповнені золотом в основі..

Серед негативних рис ЕГП: досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані. [6] Відповідно – віддаленість від розвинутих європейських країн, багатої історико-культурної спадщини Заходу, гірськолижних курортів негативно позначається на різнобічному розвитку району.