8. Облік фінансових результатів операційної діяльності

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

До основної діяльності відносять операції, пов’язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну його частку доходу. Для торгового підприємства такими є операції придбання і реалізація товарів.

Розмір прибутку або збитку операційної (основної) діяльності підприємства визначається на результатному субрахунку 791 “Результат основної діяльності”.

По кредиту субрахунку 791 “Результат основної діяльності” відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів , робіт , послуг операційної діяльності (рахунки 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”), а по дебету субрахунку відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат , витрат на збут, і ін. Операційних витрат (рахунки 90, 92, 93,94.).

Аналітичний облік фінансових результатів від операційної діяльності ведеться за даними результатами та ін. Напрямками, визначеними підприємствами та зазначеними в наказі про облікову політику .

Первинними документами обліку фінансових результатів від операційної діяльності є розрахунок (довідка) в бухгалтерії .

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансові результати від основної діяльності, а також прибуток(збиток) від іншої операційної діяльності .Для отримання показника прибутку або збитку від операційної діяльності планом рахунків передбачена субрахунок 791”Результат основної діяльності”. У кінці звітного періоду рахунки70,,71,90,92,93,94 списуються на субрахунок 791 “Результат основної діяльності”, за даними якого визначається прибуток (збиток) операційної діяльності.Для відображення виручки від реалізації, нарахованої чи одержаної підприємством у звітному періоді, використовують рахунок 70 “Доходи від реалізації”.Для отримання показника чистого доходу в дебет рахунку 70 відносяться податки, такі, як ПДВ , акцизний збір, інші обов’язкові податки і збори, що сплачуються з виручки від реалізації, а також та частина доходу, яка належить іншим підприємствам (за договорами комісії, спільної діяльності та ін.).

Для відображення усіх інших доходів від основної діяльності (крім доходів від реалізації) передбачено рахунок 71 “Інший операційний дохід“.

Рахунок 92 “Адміністративні витрати” призначено для обліку загальногосподарських витрат, повя’заних з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому.

Рахунок 93 “Витрати на збут” використовується для відображення витрат, пов’язаних з реалізацією продуктів (товарів).

9. Первинні документи, облікові регістри та фінансова звітність: сутність, взаємозв’язок.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів в органах Державного казначейства є первинні документи. Первинні документи складають під час проведення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення на паперових носіях або у вигляді електронних записів у формі, яка доступна для читання та виключає внесення будь-яких змін. При електронному записі облікових регістрів забезпечується отримання таких документів на паперових носіях.

Перви́нний докуме́нт — письмовий документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру

• господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської

• операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

• особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним

рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Облікові регістри — це носії інформації встановленої форми і змісту, призначені для реєстрації, відображення, накопичення, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами, на рахунках бухгалтерського обліку.

Записи господарських операцій у регістрах називаються обліковою реєстрацією. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способом відображення і нагромадження інформації облікові регістри. Склад облікових регістрів залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського обліку. На основі облікових реєстрів складається бухгалтерська звітність. Облікові реєстри є носіями впорядкованої вторинної інформації, джерелом якої були бухгалтерські документи.

Оскільки в обліку відображається наявність та рух усіх засобів підприємства, джерел їх утворення та здійснюваних господарських процесів, для кожного об'єкта обліку необхідна інформація, яка б найбільш повно його характеризувала, відображаючи його специфічні особливості. Саме цим пояснюється необхідність застосування різних облікових реєстрів. Використання тих чи тих реєстрів зумовлюється також технікою і технологією ведення бухгалтерського обліку, рівнем використання обчислювальної техніки.

У бухгалтерському обліку використовують такі облікові реєстри: книги, журнали, відомості, картки, машинограми, окремі листки тощо.

Фіна́нсова зві́тність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

За сучасних умов господарювання, коли підприємство має право використовувати авторські не тільки форми бухгалтерського обліку, а й первинних документів і форм звітності в залежності від управлінських потреб, слід переглянути наповнення терміну “форма бухгалтерського обліку”, зокрема доповнити інформаційно-методологічну ієрархію документами і формами звітності. Саме в цілому: первинні документи – облікові регістри – звітність утворюють єдину систему документально-аналітичного рівня.

Таким чином, форма бухгалтерського обліку за змістом, уявляє собою технологію переробки і представлення облікової інформації