22. Витрати на виробництво продукції: сутність, види, рахунки для обліку та їх характеристика

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це вартіcне вираження витрат підприємства (організації), пов’язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт і надання послуг природних ресурсів, сировинних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентаря, трудових і фінансових  ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво і збут, включаючи встановлені державою як обов’язкові відрахування, податки і платежі.

С/в: виробнича (прямі виробничі витрати + загальновиробничі); повна (виробнича+ адміністративні витрати); маржинальна ( прямі змінні витрати (зп сировина) – прямі постійні витрати (амортизація, оренда))

Величина собівартості продукції залежить від технічної оснащеності підприємства, ступеня використання його виробничої потужності, досягнутого рівня організації виробництва, продуктивності, праці, норм витрат матеріалів, палива, електроенергії та ін.

Всі витрати за ступенем залежності від обсягу продукції поділяються на умовно-постійні – загальна сума витрат не залеиь від зміни обсягу вир.: амортизація вир. обл.., оплата праці управлінського, обслуговуючого та допоміжного персоналу, вартість ремонтів оз,матер затрати пвязані з утриманням приміщень (оплення, освілення), невиробничі затрати, які обумовлені виконананням торг-збут та адмін.-упр функцій на рівні підпр. Пост витрати в собівартості одиниці продукції змінюються. До торгівельно-збутових затрат відноситься амортизація конторського обл.., витрати на рекламу, оплата торгівельно-збут прац., орендна плата. Адміністративно-управлінські витрати – оплата праці керівників і спеціалістів офісного обладнання, канцелярські вирати.

умовно-змінні – змінюються пропорційно зміні обсягів вир., але вони постійні в собівартості одиниці прод.: всі прямі матер затрати (сировина, матеріали, пальне, електрика), основна та додаткова оплата праці з нарахуванням працівників виробничого персоналу, витрати на реалізацію, якщо вони визначаються обсягами продажів.

Є дві класифікації витрат за економічним змістом:

1. За економічними елементами:

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація;

— інші витрати.

2. За статтями калькуляції (спосіб визначення економ. Вигідності підприємства):

З урахуванням П(С)БО16 рекомендуються такі калькуляційні статті

1. Сировина і матеріали;

2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3. Зворотні відходи (вираховуються);

4. Паливо і енергія на технологічні цілі;

5. Основна заробітна плата виробничих робітників;

6. Додаткова заробітна плата виробничих робітників;

7. Відрахування на соціальне страхування;

8. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

9. Витрати на утримання І експлуатацію устаткування;

10. Загальновиробничі витрати;

11. Супутня продукції (вираховується);

12. Інші виробничі витрати;

13. Позавиробничі витрати (витрати на збут), сума статей 1-12 — це виробнича собівартість; сума статей 1 -13 — це повна собівартість.

Для обліку витрат на виробництво призначено рахунок 82 «Виробничі витрати», який розподіляється на субрахунки:

821«Витрати виробничих (навчальних) майстерень»;

822«Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

823«Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;

824«Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв»;

825«Витрати на заготівлю і переробку матеріалів»;

826«Видатки до розподілу».