1. Сутність бухгалтерського обліку, його види та об’єкти

Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

Меодологічно а організаційно бух. Облік поділяєься на фінансовий а управлінський. В Україні бухгалтерський облік поділяють на 3 види:

• фінансовий;

• податковий;

• управлінський.

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інф. про результати діяльносі підприємства. Фінансовий облік базується на документуванні всіх господарських операцій і періодичному проведенні інвентаризацій. Також в системі фінансового обліку здійснюється узагальнення всіх господарських явищ в грошовому вимірнику та їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису. В кінці звітного періоду за даними фінансового обліку складається фінансова звітність.

Податковий облік – це облік, який ведеться за правилами податкового законодавства. Добре продумана система податкового обліку забезпечує правильне обчислення податків, своєчасну їх сплату, неможливість ухилення від оподаткування. За даними податкового обліку складають податкову звітність (декларації, розрахунки), яку подають до відповідних контролюючих органів.

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством. Отже, управлінський облік ведеться підприємствами для забезпечення внутрішніх інформаційних потреб в процесі прийняття управлінських рішень. В системі управлінського обліку відтворюється, передусім, інформація про витрати. Адже саме зменшення витрат є основною умовою підвищення ефективності діяльності підприємства. Обов’язковість та порядок ведення управлінського обліку і складання внутрішньої (управлінської) звітності вирішується адміністрацією підприємства, а його дані є комерційною таємницею.

2. Активи підприємства як об’єкти обліку. Загальна характеристика рахунків для обліку активів.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; це величина, подана дебетовим сальдо, що залишилося або залишиться після закриття рахунків належним чином відповідно до облікових принципів, при тому, що вона відбиває або право власності, або придбану вартість, або понесені витрати, які призвели до виникнення власності або стосуються майбутнього звітного періоду.

Ознаки визнання активу

• Оцінка може бути досто­вірно визначена

• Очікується отримання в майбутньому економічних вигод*, пов’язаних з його використанням

Обороні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом 12 місяців з дати балансу. Виділяють такі оборотні активи: грошові кошти в касі і на рахунках у банках; виробничі запаси; короткострокові фінансові інвестиції; дебіторська заборгованість — поточна заборгованість із терміном погашення протягом одного року (заборгованість підзвітних осіб, заборгованість покупців); витрати майбутніх періодів — витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Всі інші активи – необоротні - термін їх корисного використання більше одного року або одного операційного циклу, який перевищує рік. Вони діляться на: основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи.

* Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів чи послуг