Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

Література

1. Алексеев С.С. Теория права. — 2-е перераб. и доп. изд. — М.: Из­ дательство БЕК, 1995. — 320 с.

2. Алексеев С.С. Философия права: История и современность, про­ блемы, тенденции, перспективы. — М.: Издательство НОРМА, 1998. —336с.

3. Батурин Ю.М. Проблемы компьютерного права. — М.: Юриди­ ческая литература, 1991. — 272 с.

4. Белов В., Денисов Г. Из мирового опыта защиты интеллектуаль­ ной собственности // Российский экономический журнал. 1997, №3. — С. 82-88.

5. Берман ГДж. Западная традиция права: эпоха формирования / Пер. с англ. — М.: Издательство МГУ., 1994. — 592 с.

6. Борщ-Компанеец Н. Программный продукт как объект интел­ лектуальной собственности // Финансовая газета (Региональ­ ный выпуск). — 1996. №51. — С. 7.

7. Ботуз С. Маркетинг информационных технологий и ноу-хау: Вопросы правовой защиты // Интеллектуальная собственность, 1995. №7/8. — С. 7-11.

8. Ботуз С. Правовая защита объектов интеллектуальной собст­ венности в «Интернете» // Интеллектуальная собственность,

1997. №3/4. — С. 32-39.

9. Ботуз С. Рынок информационных технологий и ноу-хау: Во­ просы правового регулирования // Интеллектуальная собствен­ ность. 1996. №1/2. — С. 34-41.

10. Вацковский Ю. Защита товарных знаков // Право и экономика.

1998. №1. — С. 78.

11. Гегель Г.В.Ф. Философия права. Пер. с нем. / Ред. и сост. Д,А. Кери­ мов и B.C. Нерсесянц; Автор вступ, статьи и примеч. B.C. Hepce- сянц. — М.: Мысль, 1990. — 524 с. (серия «Философское наследие»).

12. Европейское патентное ведомство (http://www.european-patent-office.org/index.en.php)

13. Закон України «Про авторське право і суміжні права» (http://zakon.rada.gov.ua/

14. Интеллектуальная собственность. Библиотека (http://www.intelpress.ru/lib.htm)

15. Подшибихин Л.И., Леонтьев К.Б., Бузова Н.В. Европейский опыт совершенствования законодательства об авторском праве в эпоху становления информационного общества (http: //www. copyright, ru/publ-4 2 5. html)

16. Право в области информационных технологий (http://pravo.com.ua/)

17. Правовая информация (http://www.internet-law.ru)

18. СергоА.Г. Интернет и право. — М.: «Бестселлер», 2003 — 272 с.

19. Юридическое агенство «КОПИРАЙТ» (http://www.juragent.ru/)

320

Тема 10

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО

Становлення і розвиток інформаційного суспільства

Сьогодні світ переживає нову могутню революцію, здатну принципово змінити життя людей — їх роботу, дозвілля, способи об'єднання в співтовариства і навіть ставлення до са­мих себе. На відміну від попередніх технологічних рево­люцій, заснованих на матерії і енергії, ця фундаментальна зміна зачіпає наше розуміння часу, простору, відстані і знан­ня. В основі інформаційної революції лежить вибуховий роз­виток інформаційних технологій (IT), різноманітність і можливість вживання яких лімітовані лише винахідливістю самої людини. Сьогодні стала очевидною перевага інфор­маційної складової діяльності людей над всіма іншими її формами і компонентами.

У сучасному світі знання й інформація породжують нові знання, їхні обсяги і вплив на продуктивний розвиток суспільства зростають у часі подібно сніжному кому. Цей виклик жадає від людства нових способів і засобів поширен­ ня і використання глобальних знань з метою подальшого прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і інформації. Пошук нової парадигми улаштування світу, що вимагає глобалізації знань і наукових досягнень, і став пере­ думовою виникнення нової фази розвитку людства, пов'яза­ ної з появою інформаційного суспільства і його найбільш розвинної форми — суспільства знань. В епоху інфор­ маційного суспільства людство одержує могутній інструмент для об'єднання зусиль з метою одержання нових знань, спря­ мованих на рішення своїх глобальних проблем, економічно­ го зростання і підвищення життєвого рівня населення. І4³ 321

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

Становлення і розвиток інформаційного суспільства є ха­рактерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і ко­мунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань уп­равління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови.

Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:

- формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору країни, як частини світового інформаційного про­ стору, повноправна участь України в процесах інфор­ маційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

• становлення і в подальшому домінування в різних сфе­ рах перспективних інформаційних технологій, засобів об­ числювальної техніки і телекомунікацій;

• створення і розвиток ринку інформації і знань як фак­ торів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільст­ ва в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фак­ тичне задоволення потреб суспільства в інформаційних про­ дуктах і послугах;

• зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст­ руктури в системі суспільного виробництва;

• підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур­ ного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі квалі­ фікації, професіоналізму і здібностей до творчості як най­ важливіших характеристик послуг праці;

• створення ефективної системи забезпечення прав гро­ мадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поши­ рення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.

Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших

322

виробничих^ чинників. В інформаційному суспільстві еко­номіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інфор­маційних технологіях, і підтримується всесторонньо розви­неною людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.

Термін «Інформаційне суспільство» було прийнято вико­ристовувати щодо нової світової спільноти, яка базується на інформації. Загальноприйнятого визначення — що таке інформаційне суспільство ще немає, хоча в розумінні кола проблем, які воно охоплює і які мають бути вирішені при цьому, є істотні просування. Приведемо нижче деякі найпо­ширеніші визначення даного поняття.

Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в яко­му виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом.

Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому є реалізованим загальний доступ до глобальних джерел інфор­мації і автоматизованої ії обробки.

Інформаційне суспільство — ступінь в розвитку сучас­ної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у вало­вому внутрішньому продукті, створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інфор­маційну взаємодію людей, їх доступ до світових інфор­маційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особових по­треб в інформаційних продуктах і послугах¹.

Беручи до уваги вищенаведені визначення, можна зроби­ти висновок, що створення інформаційного суспільства —

¹ Термін наведений в науковій редакції авторського колективу інституту розвитку інформаційного суспільства (http://www.iis.ru/glQssary/mfsociety .ru.fatml)

323

14***

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

новий виток розвитку людської цивілізації, і він не мисли­мий без розвитку процесу інформатизації, який, у свою чер­гу, є пов'язаним з розвитком інформаційної індустрії.

Інформаційна індустрія — це виробництво технічних засобів (ЕОМ, ПЕОМ, телефонів, телексів, факсів, ксероксів та інших пристроїв) та програмного забезпечення (нових інформаційних технологій).

Зауважимо, що саме інформаційна індустрія підтримує процес інформатизації суспільства.

Інформаційна індустрія — це засіб для переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Інформацій­не суспільство не може бути ізольоване, тому інформатизація суспільства веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.

В інформатизації суспільства є й негативні сторони:

• головна з них — втручання в приватне життя (не­ санкціонована електронна пошта, реклама, віруси);

• інформаційна криза — другий приклад негативного явища, пов'язаного з інформатизацією суспільства;

• і третє негативне явище, що супроводжує розбудову інформаційного суспільства — відірваність тих, хто занадто захоплюється інформаційними технологіями, від реального життя. Так, викладачі Американського Університету Вільямса Вуда стурбовані тим, що їх студенти проводять дуже багато часу в Інтернеті. Щоб перешкоджати цьому, керівництво університету запропонувало студентам знижку на оплату навчання за те, що студенти проводи­ тимуть більше часу в реальному житті. Студент підписує договір з університетом, в якому обумовлюється, що протя­ гом року студент відвідуватиме різні університетські культурні заходи, заробляючи при цьому бали.

Всі залучені до інформаційного суспільства — інформати­зація не залишила осторонь жодної сфери соціальної актив­ності: від повсякденного життя до міжнародних відносин, від сфери дозвілля до виробничих стосунків.

Так, наприклад, у зв'язку із збільшенням виробництва комп'ютерів і розширенням мережі Інтернет світ починає «хитатися» під потоком інформації, заявили учені в Каліфорнії (СІЛА). Згідно результатам досліджень, прове­дених Каліфорнійським університетом, більше 90% інфор­мації зберігається в цифровій формі в комп'ютерах, таким чином займаючи менше місця, ніж на папері, у фільмах і віде-озаписах. В цілому в мережі Інтернет зібрано близько 550 мільярдів документів, і щодня створюється ще 7,3 мільйони нових сторінок. За словами вчених університету, кожний житель в будь-якій точці земної кулі може мати доступ до інформації в мережі Інтернет, і абсолютно є очевидним ри­зик «потонути в цьому океані інформації», тому необхідно «навчитися в ньому плавати».

Роль інформаційного права і інформаційного законо-; давства в сучасному інформаційному суспільстві І

Поняття інформаційного права

Одні автори розглядають інформаційне право, як нову комплексну галузь права, що вивчає інформаційні відносини, як предмет правового регулювання, а також суб'єкти і право­вий режим інформаційних процесів в сучасному суспільстві. Інші визначають інформаційне право як систему норм права, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері суспільства. Треті стверджують, що інформаційне право — це правовий фундамент інформаційного суспільства, що актив­но формується у всіх країнах і континентах за допомогою гло­бальних інформаційних мереж і інших нових інформаційних технологій. Четверті вважають, що інформаційне право діє лише в рамках організаційно-правових форм регламентації суспільних відносин, що виникають в процесі акумуляції, аналітичної обробки і розповсюдження інформації за допомо­гою електронних засобів. П'яті визначають інформаційне право як самостійний інститут цивільного права, що регулює правовідносини суб'єктів в області правового режиму здійснення інформаційних процесів, тобто створення, збору,

325

Кудрявцева С.П., Колос В.В,

Міжнародна інформація

обробки, накопичення, зберігання, розповсюдження і спожи­вання інформації (інформаційних ресурсів).

Неоднозначність думок багато в чому пов'язана з тим, що інформаційне право достатньо нова галузь правової діяльності, що знаходиться у стадії формування. Ще не до кінця вирішені питання про систему інформаційного права, зміст даної галузі і її розмежування з іншими галузями права. На користь визнан­ня інформаційного права самостійною галуззю права говорять такі факти, як наявність великого масиву нормативних актів, формування принципів, наявність яскраво вираженого предме­ту, розподіл на загальну і спеціальну частини і ін.

Найбільш повним визначенням галузі інформаційного права можна вважати наступне.

Інформаційне право — це система соціальних норм і відносин, що виникають в інформаційній сфері — сфері ви­робництва, перетворення і споживання інформації, яка охо­роняється державою.

Основний предмет правового регулювання інфор­маційного права — інформаційні відносини, тобто відноси­ни, що виникають при здійсненні інформаційних процесів — процесів виробництва, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, передачі, розповсюдження і споживан­ня інформації.

Інформація як об'єкт правовідносин давно увійшла до міжнародного права. Відомі інформаційні права і свободи, проголошені Загальною декларацією прав людини, затвер­дженою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. (див. статті 12, 18, 19, 26 і 27 Декларації).

326

Основні принципи інформаційного права і їх класифікація

Принципи інформаційного права — це основні почат­кові положення і ідеї, що визначають суть і зміст галузі інформаційного права, що додає системний характер її нор­мам і інститутам і дозволяє говорити про цілісність ме­ханізму правового регулювання інформаційних відносин в суспільстві.

Всі принципи інформаційного права можна поділити на загальні і спеціальні.

До загальних принципів слід віднести основоположні положення і ідеї, які поширюють свою дію на всю су­купність відносин, що складаються в інформаційній сфері. Це принципи:

• законності;

• свободи доступу до інформації;

• вільного виразу думок і переконань;

• забезпечення інформаційної безпеки;

• рівності громадян перед законом;

— захисту авторських прав;

- комплексності відносин в інформаційній сфері.

До спеціальних принципів належать основні положення і ідеї, що визначають суть і зміст окремих предметних облас­тей інформаційного права, його правових інститутів.

Наприклад, основними ідеями і правилами при користу­ванні мережею Інтернет є:

• принцип єдиного глобального характеру мережі;

• принцип права приватного життя, який містить в собі пра­ во на автономію і свободу у приватному житті, право на за­ хист від вторгнення в неї органів влади і інших людей;

- принцип точного дотримання правил користування мережею;

• принцип недоторканності приватної власності на інфор­ мацію і дотримання норм авторського права;

• принцип доступності до інформації, який включає пра­ во кожного суб'єкта суспільства мати доступ до інфор­ маційних технологій і будь-якої необхідної для нього

327

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

інформації, дозволеної для доступу, у будь-який час і в будь-якому місці.

В області телерадіомовлення можна виділити такі спеціальні принципи:

• принцип недопущення цензури;

• принцип віддзеркалення інтересів всіх верств і кате­ горій телеглядачів і радіослухачів;

• принцип ліцензування телерадіомовної діяльності;

• принцип захисту авторських і суміжних прав;

Ч - принцип пріоритету повідомлень про біди, події дер-; жавної і суспільної значущості і інше.

Свої власні специфічні принципи мають і решта інсти­тутів інформаційного права (інститут доступу до інформації, інститут державної таємниці і т. д.).

Інформаційне право має свої власні інститути (інститут масової інформації, інститут документованої інформації, інститути інформації обмеженого доступу) і використовує добре відомі інститути права (наприклад, інститути інтелек­туальної власності).