Завдання (виконання - письмово, в електронному вигляді):

1. Тезисно схарактеризуйте основні особливості розвитку нашого краю (XVII - XVIII століття) (за джерелом: История Луганского края: учебное пособие /

В. С. Курило, А. А. Климов. - Луганск, 2003. - С. 153 - 182.).

- Новий етап в процесі заселення і освоєння краю ознаменувався знищенням значної частини розташованих по лівому берегу Сіверського Дінця населених пунктів.

- Подвірна система збирання податків була замінена даниною з душі чоловічої статі, а для того, щоб вияснити кількість людей, в 1710 г.

вийшов указ про «ландратской» переписи населення.

• Згідно ревізійних виписок, в Райгородській, Ямпольській, Сухаревській, Краснянській, Боровській, Новоайдарській и Староайдарській слободах проживало 2236 душ чоловічої статі.

• До початку 30-х рр. XVIII в. на землі, розташовані по лівому берегу Дінця, підсилюється приток українського населення.

• Таким чином, старі центри донських козаків, населені з кінця XVII в. власне козаками та біглими із центральних і північних областей Московського царства, поповнились за рахунок українського слобідського козацтва.

• За указом Петра I, селитися біля р. Айдар дозволялося з 1710 р., що підвищило степінь активності місцевих жителів.

• Північний - схід регіону — долини річок Красна і Жеребець — також активно заселялись по причині наявності тут родючих земель.

• В 1721 р. в нашому краї було вперше знайдене кам’яне вугілля.

• Відкриття в регіоні кам’яного вугілля фактично змінило всю подальшу долю краю і значно прискорило процес його заселення.

2. Назвіть історичний період, який описується в кожному із художніх творів, запропонованих у пункті № 2 контрольних питань. Що, на вашу думку, є спільним для всіх означених текстів?

Безпосередньо з нашим краєм пов'язано чимало трагічних подій визвольної боротьби українського народу, відтворених в усній народній творчості XVI - XVII століття.

Думи та історичні пісні відбивали події визвольного руху українського народу. Ці твори дають змогу не тільки розумом, а й серцем відчути історію своєї землі, свого народу, глибше збагнути його характер, героїку визвольної боротьби.

Про життя нашого краю XVI - XVII століть дійшли до нас окремі твори фольклору, як відгуки про ті події, які відбувалися на Дикому полі з татаро-турецькими ордами. Про це і йдеться в таких творах народної творчості як "Дума про втечу трьох братів з города Азова з турецької неволі”, "Пісня про Морозенка” та інші.

Спільним є те, що в обох творах зображено події боротьби українського народу з турецько – татарською агресією. Зображено сильних духом, незламних, непокірних героїв – козаків, які не боячись смерті, не підкорюються ворогу.

3. Подумайте, чим зумовлено різноманіття гіпотез про шлях та битву війська князя Ігоря. Думку обґрунтуйте.

Літературну історію Луганщини варто починати із найвидатнішої пам'ятки писемної культури України «Слова о полку Ігоревім», адже на думку істориків та літературознавців події, які відображені в літературному творі, відбувалися неподалік Сіверського Дінця, названого Доном. Річка Каяла згадується у «Слові» п'ять разів. Згадана вона і в Іпатіївському літописі. На березі Каяли військо князя Ігоря зазнало страхітливої поразки. В новіші часи ця назва річки не збереглася, тому тлумачать її по-різному.

Найімовірніше, це нинішня річка Макатиха, ліва притока Голої Долини, яка впадає в Казенний Торець, праву притоку Сіверського Дінця. Битва Ігоря Святославовича з половцями - 10-12 травня 1185 року - відбулася між Сюурлієм і Каялою. Є й інші думки щодо географічного визначення місця битви. Побутує версія, що Каяла - це Кам'янка, права притока Сіверського Дінця. Окремі дослідники також вважають, що Каяла, то нинішня Красна, а Сюурлій - Борова, теж притока Сіверського Дінця. Не виключена поява й інших гіпотез, суджень, здогадок. Однак стрижневим тут є твердження - південно-східні рубежі Київської Русі пролягали територією нашого краю.

Я вважаю, що «Слово о полку Ігоревім» спричинило до себе неослабний інтерес багатьох письменників. Жодна з літературних пам'яток не стала джерелом такої кількості переспівів та перекладів. Їх авторство представлено іменами: Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич, Панас Мирний, Іван Франко, Максим Рильський, Наталя Забіла, та багато інших...