Контрольні завдання

1. Як змінюються радіусів атомів у періодах і підгрупах?

2. Скільки протонів і нейтронів міститься в ядрі атома ¹¹⁹ Sn?

3. Напишіть повну електронну формулу елементів ₄₃Tc і ₅₃I та підкресліть валентні електрони.

4. Які з атомів, символи яких умовно позначені А, Б, В, Г, Д, є ізотопами, а які – ізобарами?

5. Вкажіть можливі і неможливі електронні конфігурації: 1p¹, 2d⁴, 3p⁵, 4s³, 5d¹¹, 6p⁵. Відповіді поясніть.

3 Основні класи неорганічних сполук

Найпоширенішою є класифікація за кислотно-основним принципом. Згідно з нею основними класами неорганічних сполук є оксиди, основи, кислоти і солі.

Оксидами називають сполуки, що складаються з атомів двох елементів, одним з яких є Оксиген зі ступенем окиснення –2.

Ступінь окиснення – умовний заряд, який надається атому у хімічних сполуках, вважаючи всі хімічні зв’язки йонними.

Для визначення ступеня окиснення елементів в оксидах необхідно ступінь окиснення Оксигену (-2) помножити на кількість атомів Оксигену і отримане число, взяте з протилежним знаком, розділити на кількість атомів елемента. Наприклад,

Класифікація оксидів

НЕСОЛЕТВІРНІ

CO, NO, N₂O, SiO

Номенклатура оксидів

Назви оксидів елементів утворюються таким чином:

Наприклад: Sb₂O₃ – стибій(III) оксид,

N₂O₅ – нітроген(V) оксид.

Основними називають оксиди, які реагують з речовинами кислотного характеру.

Хімічні властивості основних оксидів

1 Взаємодія з кислотами з утворенням солей та води:

ВaO + 2HNO₃ = Ba(NO₃)₂ + H₂O.

2 Взаємодія з кислотними оксидами з утворенням солей:

СаO + SO₃ = CaSO₄,

(SO₃ + H₂O → H₂SO₄).

Для написання формули кислотного залишку необхідно до формули кислотного оксиду додати молекулу води, утворивши формулу кислоти.

3 Взаємодія з амфотерними оксидами (гідроксидами) з утворенням солей:

Na₂O + Cr₂O₃ = 2NaCrO₂,

(Cr₂O₃+ H₂O → H₂Cr₂O₄ = 2HCrO₂).

У наведеній реакції амфотерний оксид Cr₂O₃ проявляє кислотні властивості.

Кислотними називають оксиди, які реагують з речовинами основного характеру.

Хімічні властивості кислотних оксидів

1 Взаємодія з основами з утворенням солі та води:

N₂O₅ + 2NaOH = 2NaNO₃ + H₂O,

(N₂O₅ + H₂O → H₂N₂O₆ = 2HNO₃).

2 Взаємодія з основними та амфотерними оксидами з утворенням солі:

CO₂ + CaO = CaCO₃,

(CO₂ + H₂O → H₂CO₃),

SrO + Al₂O₃ = Sr(AlO₂)₂,

(Al₂O₃ + H₂O → H₂Al₂O₄ = 2HAlO₂).

Амфотерними називають оксиди, які залежно від умов проявляють властивості кислотних або основних оксидів.

Хімічні властивості амфотерних оксидів

1 Взаємодія з кислотами або кислотними оксидами з утворенням солей:

ZnO + H₂SO₄ = ZnSO₄ + H₂O.

Al₂O₃ + 3N₂O₅ = 2Al(NO₃)₃

(N₂O₅ + H₂O → 2HNO₃ ).

2 Взаємодія з основами або основними оксидами з утворенням солей:

BeO + 2NaOH = Na₂BeO₂ + H₂O,

(BeO + H₂O → H₂BeO₂).

PbO + MgO = MgPbO₂,

(PbO + H₂O → H₂PbO₂)

3 Взаємодія між собою з утворенням солі (звичайно елемент з нижчим ступенем окиснення записують як катіон солі, а метал з вищим ступенем окиснення – у складі аніону):

+ = Zn (AlO₂)₂

(Al₂O₃ + H₂O → 2HAlO₂ ).

Основи

Основи - це складні сполуки, які складаються з атомів металу та гідроксогруп. Кількість гідроксогруп вказує на кислотність основи та визначається ступенем окиснення металу.

З точки зору теорії електролітичної дисоціації основами називають електроліти, при дисоціації яких утворюються у вигляді аніонів лише гідроксид-йони.

Основи класифікують:

• за розчинністю на розчинні (луги) та нерозчинні;

• за кількістю гідроксогруп на однокислотні, двокислотні та багатокислотні.