Основний (оперативний) час

Визначає специфіку дій та посадових обов’язків працівників апарату управління.

Рис. 9.2. Характеристика часу основної роботи

Час обслуговування робочого місця витрачається на підтримання його в належному стані. У його рамках здійснюється прибирання, наве–дення порядку, сортування матеріалів, підготовка до роботи обладнання. Час обслуговування робочого місця має на дві складові частини, які наведено на рис. 9.3.

Час обслуговування робочого місця

Час організаційного обслуговування

(використовується для огляду робочого місця та його впорядкування, розкладання документів та матеріалів тощо)

Час технічного обслуговування

(використовується для догляду за організаційною технікою в процесі виконання конкретної роботи)

Рис. 9.3. Складові частини часу обслуговування робочого місця

Час непродуктивної роботи витрачається на виправлення помилок, які з’являються при виконанні управлінських дій. Великий показник часу непродуктивної роботи свідчить, про існування значних недоліків в організації управлінської роботи, тому менеджерам слід намагатися їх усунути.

Для відновлення стану працівників апарату управління передба–чено час перерв, який наведено на рис. 9.4.

Час перерв

Час регламентованих перерв

Час перерв, зумовлений трудовим законодавством, час на відпочинок та особисті потреби

Час перерв, зумовлених недоліками технологій управління, порушенням трудової дисципліни

Час нерегламентованих перерв

Рис. 9.4. Групи затрат часу перерв

Час регламентованих перерв включає перерви, що обумовлені технологією та організацією виробництва, а також час на особисту гігієну та інші особисті потреби.

Час нерегламентованих перерв є безпосередніми втратами, що викликані недоліками в організації праці, в організації обслуговування робочого місця (відсутність електроенергії на робочому місці, збій програми в роботі комп’ютера та інше), порушенням трудової дисципліни тощо. Рідше їх причиною можуть слугувати форс-мажорні обставини.

Виникнення часу нерегламентованих перерв є негативним явищем, бо значно зменшує якість, продуктивність, а також ефективність управлінської діяльності. Тому менеджерам слід нейтралізувати дії, які можуть їх викликати.

Таким чином, проведення аналізу затрат робочого часу на основі даної класифікації дозволяє структурувати витрати часу, величину втрат та причини нераціонального використання часу на робочому місці.

9.2. Трудові нормативи і норми праці для нормування управлінської праці

Ефективність управлінської діяльності залежить від багатьох факторів, які здійснюють на неї влив. Одним з таких факторів виступає якісне нормування управлінської праці.

Воно дозволяє вирішувати такі завдання:

визначення чисельність працівників у відповідних підрозділах для виконання тієї чи іншої роботи;

визначення нормованих завдань працівникам на день, тиждень або місяць;

удосконалення розподілу або кооперації праці;

забезпечення раціонального планування персоналу;

удосконалення трудових процесів;

вирівнювання напруженості та ініціативності праці в підрозділах;

оцінювання ефективності праці управлінського персоналу.

Для реалізації зазначених завдань використовують трудові нормативи.

Трудові нормативи – це регламентовані величини затрат часу, чисельності тощо, необхідні для виконання робіт у різних умовах і призначені для встановлення норм праці [26].

Трудові нормативи мають єдину методологічну основу, яка розроблена науково-дослідними установами. Нормативи призначені для проектування норм затрат праці при виконанні конкретної роботи.

Первинним є трудовий норматив, вторинним є норма.

Норма праці визначається на основі одного або кількох нормативів. Норма встановлюється на конкретний вид робіт або на відпочинок в абсолютних одиницях залежнос від конкретних умов праці.

Трудові нормативи мають, як правило, універсальний характер та дуже часто виражаються у відносних одиницях.

Норми праці – це форма праці, що виражає абсолютну кількість сукупного робочого часу, який необхідний для виконання певної роботи на конкретному робочому місці на конкретному підприємстві.

Існують такі норми, які використовують для нормування управлінської праці, які наведено на рис. 9.5:

Норми праці

Норма керованості

Норма централізації

Норма витрат робочого часу

Норма обслугову–вання

Норма чисельності

Норма оптимальних співвідношень

Рис. 9.5. Норми праці

Норми витрат робочого часу встановлюють тривалість виконання управлінської дії в певних організаційно-технічних умовах. Відповідно до цього, до норм витрат робочого часу відносяться норми часу та норми чисельності [9].

Норма часу (трудомісткість операції) визначає необхідні витрати часу одного чи декількох працівників на виконання управлінської дії [9].

При нормуванні управлінців за нормами часу визначається трудомісткість виконання окремих операцій або робіт. Ця величина помножується на кількість операцій чи робіт, обсяг яких слід виконати. Виходячи, з фонду робочого часу одного фахівця розраховується чисельність, яка необхідна для виконання даного обсягу роботи.

Загальний вигляд норми часу визначається формулою:

Т = Т_ОП + Т_ОБС +Т_ВОП , (1)

де: Т – норма часу;

Т_ОП – час оперативної роботи;

Т_ОБС – час обслуговування робочого місця;

Т_ВОП – час перерви на відпочинок і особисті потреби.

Норма чисельності встановлює необхідну чисельність працівників апарату управління, яка необхідна для виконання управлінських операцій.

Норма розраховується за чинниками, які роблять вирішальний вплив на чисельність управлінського персоналу.

Необхідна чисельність управлінців розраховується за формулою:

Нс = T / (Фк х Квн х Кз), (2)

де: Н_С – нормативна чисельність управлінців, необхідних для виконання нормованого об’єму робіт, чоловік;

Т – сумарна трудомісткість нормованих робіт, нормо-годин;

Ф_К – корисний фонд часу одного управлінця, годин;

К_ВН – плановий коефіцієнт виконання норм;

К_З – оптимальний коефіцієнт завантаження управлінця роботою.

У свою чергу Ф_К встановлюється за формулою:

Ф_К = Ф_Н × (1 – К), (3)

де: Ф_Н – номінальний фонд робочого часу;

К – плановий відсоток втрат робочого часу, пов'язаний з ціло–денними витратами.

За умови рівномірного завантаження працюючих та їх достатньої кваліфікації, що забезпечує повністю середній рівень виконання норм, коефіцієнти (К_вн) і (К_з) дорівнюють одиниці.

Чисельність визначається діленням трудомісткості на корисний фонд робочого часу одного фахівця.

Розраховані на науковій основі норми чисельності є основою для вдосконалення структур управління й скорочення витрат на утримання апарату управління.

Норма керованості – це регламентована чисельність працівників, якими може ефективно управляти менеджер у визначених виробничих умовах. Найчастіше цю норму використовують для визначення кількості підлеглих виконавців у лінійних менеджерів на виробничих дільницях у промисловості, що надає змогу визначити безпосередньо кількість менеджерів нижнього лінійного рівня (майстрів, бригадирів тощо) [3].

Норма обслуговування – визначена кількість робочих об’єктів (кількість машин, одиниць обладнання, працівників) яку повинен обслуговувати один або група працівників відповідної кваліфікації за одиницю часу в конкретних умовах [7].

Норма централізації – регламентоване відношення чисельності працівників апарату заводоуправління до загальної кількості працівників апарату управління [26].

Норма оптимальних співвідношень – регламентовані співвідно–шення кількості керівників, фахівців та інших службовців. Визначаються з метою ефективного використання працівників апарату управління згідно з кваліфікацією та складністю виконуваних робіт [26].

Умовою встановлення науково обґрунтованих норм праці є нормативи.

Нормативи – це розрахункові величини витрат робочого часу та трудових ресурсів, на основі яких розраховуються норми праці.

Застосування нормативів скорочує витрати часу і дозволяє у всіх випадках користуватися єдиним методом розрахунку.

Для розрахунку норм праці використовують нормативи часу на підготовчо-заключну, основну, допоміжну й оперативну роботу, норма–тиви часу на організаційно-технічне обслуговування робочого часу, нормативи часу на відпочинок і особисті потреби, на перерви, обумовлені технологічним процесом.

У централізованому порядку розробляються довідники єдиних і типових норм праці. Єдині норми праці розробляються на роботи, що виконуються за однаковою технологією в аналогічних умовах в одній або декількох галузях економіки. Типові норми виступають еталоном.

Нормування праці є одним з найважливіших елементів системи управління персоналом будь-якої організації. Пов'язано це з необхід-ністю підвищення ефективності використання потенціалу працівників, оптимізації їх чисельності та професійного складу, а також формування своєчасних вимог до персоналу, що корегуються вимогами ринку.

Для характеристики рівня нормування праці спеціалістів та адміністративно-управлінського персоналу (АУП) використовуються часткові та інтегральні показники нормування праці, які наведено у табл. 9.1.

Таблиця 9.1