Та менеджерів

Залежно від рівнів управління та функціональних обов’язків серед менеджерів існує розподіл – менеджери загального керівництва, функціональні та лінійні.

Менеджери загального керівництва здійснюють функції управління підприємства, виконують функції планування, організації, мотивації та контролю, координують та регулюють діяльність персоналу, забезпе–чують безперервне функціонування виробництва, економічну та соціальну ефективність організації. До менеджерів загального керівниц–тва відносять посади директорів, голів правління тощо [20].

Функціональні менеджери виконують підготовку рекомендацій менеджерам загального та функціонального керівництва задля змін тих чи інших параметрів об’єкта, яким управляють. До функціональних менеджерів відносяться керівники спеціалізованих функціональних управлінь, департаментів, служб, відділів, підрозділів усіх рівнів управління організації (керівники відділу маркетингу, збуту, економіки, фінансів тощо). Особливістю функціонального менеджера є те, що він одночасно може бути і лінійним менеджером, відносно структурного підрозділу, який він очолює [20].

Лінійні менеджери, в свою чергу, не тільки координують діяльність підпорядкованого персоналу, а й приймають управлінські рішення відносно виконання завдань менеджера загального керівництва з питань виробничого, соціального, економічного, технічного та організаційного характеру.

До лінійних менеджерів відносяться керівники виробничих підрозділів, філій та представництв [20].

Таким чином, функції менеджменту здійснюють значний вплив на протікання управлінського процесу, а функції менеджерів визначають практичні аспекти управління персоналом підприємства в цілому.

2. Складові системи формування, функціонування та розвитку управління

Під системою розуміється наявність елементів і зв'язків, які перебувають у постійній взаємодії між собою та під дією внутрішніх або зовнішніх факторів впливають один на одного.

Система управління – це сукупність взаємопов’язаних елементів, які мають вплив на об'єкт управління з метою отримання ефективних результатів.

У рамках системного підходу сучасного менеджменту у 80-ті роки ХХ століття стала популярною теорія «7-S», яка була запропонована та впроваджена в практику управління Е. Атосом, Р. Паскалем, Т. Пітерсом, а також Р. Уотерманом. Дану назву теорія отримала, оскільки в перекладі з англійської мови кожен елемент починається з букви «s» (структура – structure, система – system, стратегія – strartegy, штат персоналу – stuff, сума навичок – skill, стиль – style, спільні цінності − separate values). Теорія зображує особливості функціонування та взаємодії елементів системи управління. Згідно з даною теорією виділяються 7 елементів системи управління. Зміна одного елемента одразу впливає на інші елементи.

Основні елементи управління та їх характеристика наведені у табл. 1.1 [82].

Таблиця 1.1

Характеристика елементів управління

Елементи управління	Інтерпретація елемента
Структура	Характеризує організаційний зв'язок між підрозділами
Система	Надає опис формальних та неформальних процесів
Стратегія	Спрямовує підприємство на досягнення встановлених цілей
Штат персоналу	Характеризує основні категорії персоналу
Сума навичок	Спрямовує дії керівників на досягнення цілей управління.
Стиль	Специфіка дій керівників, що спрямована на досягнення цілей управління
Спільні цінності	Формує цінності та концепції, які визначають поведінку персоналу при виконанні посадових обов’язків

Дані елементи системи управління поділяються на жорсткі та м’які.

Жорсткі елементи системи управління мають формалізовану функцію та регламентуються організаційно-розпорядчою документацією підприємства.

Жорсткі елементи системи управління носять більш економічний характер. Дія даних елементів спрямована на підвищення показників фінансового стану підприємства, показників ліквідності, ділової актив–ності, платоспроможності.

До жорстких елементів відносяться планування бізнес-процесів, стратегічне управління підприємством тощо.

М’які елементи системи управління пов’язані з психологічними та організаційними аспектами управління.

До м’яких елементів відносяться формування корпоративних цінностей персоналу, феномен лідерства, мотивація тощо.

Елементи системи управління зображено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Жорсткі та м’які елементи управління

Взаємодія даних елементів дозволяє досягти значних результатів у сфері управління.

Провідні науковці та практики зазначають, що системний підхід дозволяє комплексно та всебічно підійти до питань управління.

Кібанов А. Я. виділяє такі елементи системи управління: мета організації, функції управління, організаційна структура, технології управління, кадри, інформація, методи, технічні засоби управління, управлінські рішення [48].

Характеристику елементів управління за Кібановим А. Я. наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика елементів управління

Елемент	Характеристика елемента
Мета організації	Бажаний результат ефективного функціонування системи
Функції управління	Види управлінської діяльності
Організаційна структура	Сукупність зв’язків, за якими елементи системи взаємодіють один з одним
Технології управління	Послідовність виконання управлінських дій
Кадри	Робітники та працівники всіх управлінських ланок
Інформація	Сукупність даних, які використовуються при виконанні управлінських функцій
Методи	Шляхи виконання управлінських дій
Технічні засоби управління	Пристрої, які використовуються з метою збору, обробки, аналізу інформації щодо управлінської діяльності
Управлінські рішення	Результати виконання управлінських дій (реалізовано згідно з поставленою метою)

Ієрархічну взаємодію елементів системи управління зображено на рис. 1.4 [48]:

Рис 1.4. Ієрархічна будова елементів системи управління

Від динамічності взаємодії елементів управління залежить фун–кціонування системи в цілому, що визначає необхідність постійного спостерігання за можливими змінами, які можуть відбуватися з елемен–тами системи під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів економічного середовища.