- •Тема 1. Управлінська праця менеджера
- •1.1. Функції менеджменту і менеджера в організації
- •Та менеджерів
- •Складові системи формування, функціонування та розвитку управління
- •Характеристика елементів управління
- •1.3. Роль менеджера в розробці та реалізації цілей управління
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Сутність і зміст організації праці менеджера
- •2.1. Праця менеджера як складова управлінської діяльності
- •Ознаки праці менеджера (пм) як складової управлінської діяльності
- •2.2. Зміст управлінської праці менеджера
- •2.3. Методи та інструменти управління у праці менеджера
- •Групи методів управління
- •Характер дії
- •Адміністративні методи управління
- •Соціально-психологічні методи
- •2.4. Корпоративна культура як інструмент для виконання професійної діяльності менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Праця менеджера в ієрархії організації
- •3.1. Залежність праці менеджера від його місця в ієрархічній структурі організації
- •3.2. Основні ролі менеджера та їх вплив на змістовність праці
- •Класифікація ролей менеджера в організації
- •3.3. Функціональні обов’язки менеджера
- •3.4. Праця менеджера в контексті влади та лідерства
- •Відмінні особливості лідера і менеджера
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Наукові основи визначення якостей менеджера
- •4.1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера
- •Якості менеджера, що необхідні для ефективного управління підприємством
- •Вимоги до особистості менеджера XXI ст.
- •Кваліфікаційні вимоги до особистості менеджера залежно від країни
- •Порівняльна таблиця якості менеджера «управляючий, а не погонич»
- •4.2. Визначення особливостей якостей менеджера
- •Формування наукових поглядів щодо якостей менеджера
- •Вимоги, які висуваються до сучасного менеджера
- •4.3. Систематизація якостей менеджера
- •Найважливіші якості менеджера за американською, англійською та українською концепціями
- •Перелік якостей менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Основні процедури та операції менеджера
- •5.1. Управлінські рішення: їх ознаки, характеристики і класифікація
- •5.2. Стадії процесу прийняття менеджером управлінських рішень і підходи до їх вирішення
- •Групи теорій, що описують прийняття управлінських рішень
- •5.3. Розпорядчі операції менеджера
- •5.4. Координаційні операції менеджера
- •1. Організаційна культура
- •2. Неформальні комунікації
- •Особливості механізмів координації
- •5.5. Контрольні операції менеджера
- •1 Етап
- •2 Етап
- •3 Етап
- •Критерії ефективного контролю
- •5.6. Комунікативні операції менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Основні методи управління в роботі менеджера
- •6.1. Сутність і класифікація методів управління
- •6.2. Методи адміністративного впливу
- •6.3. Методи організаційного впливу
- •Методи організаційного впливу
- •6.4. Методи матеріального заохочення
- •6.5. Методи соціального впливу та морального заохочення
- •6.6. Методи переконання
- •6.7. Комплексне використання методів управління в роботі менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Час як ресурс менеджера та його планування
- •7.1. Роль часу як ресурсу у праці менеджера
- •7.2. Облік робочого часу
- •7.3. Планування як інструмент організації робочого часу менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Раціональна організація розумової праці менеджера
- •8.1. Сутність наукової організації праці менеджера
- •8.2. Механізація й автоматизація праці менеджера
- •8.3. Інформаційне та документаційне забезпечення роботи менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Нормування управлінської праці
- •9.1. Класифікація затрат робочого часу працівників апарату управління
- •Основний (оперативний) час
- •Час обслуговування робочого місця
- •Час перерв
- •9.2. Трудові нормативи і норми праці для нормування управлінської праці
- •Показники оцінки рівня нормування праці спеціалістів та ауп в системі управління на підприємстві
- •9.3. Методи нормування управлінської праці
- •Групування методів дослідження нормування праці за ознаками
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Регламентування праці менеджерів
- •10.1. Сутність, значення й об’єкти регламентування управлінської праці
- •10.2. Класифікація об’єктів регламентування та видів регламентів діяльності управлінського персоналу
- •Класифікація об’єктів регламентування та видів регламентів
- •10.3. Регламентування діяльності менеджерів різних ієрархічних рівнів
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Делегування повноважень і планування праці менеджера
- •11.1. Сутність та практичне значення делегування повноважень керівників
- •Переваги для підлеглого персоналу при делегуванні повноважень
- •Переваги для структурних підрозділів при делегуванні повноважень
- •11.2. Організація делегування повноважень
- •Завдання, які можна делегувати, а які не варто
- •(За Бернардом)
- •Алгоритм делегування повноважень
- •11.3. Контроль за діяльністю підлеглих працівників, стимулювання самостійності та відповідальності
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Діяльність менеджера з формування корпоративної культури в організації
- •12.1. Роль менеджера у формуванні загально-корпоративних цінностей в організації
- •12.2. Організація менеджером спільної діяльності для досягнення поставленої мети
- •12.3. Професійна мораль менеджера
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Підготовка менеджерів
- •13.1. Вимоги до менеджерів з боку роботодавців
- •Характеристики претендентів на посаду менеджера
- •13.2 Форми та методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації менеджера
- •Концепції підготовки і перепідготовки менеджерів
- •Методи навчання менеджерів на робочому місці
- •Методи позавиробничого навчання менеджерів
- •13.3. Самоосвіта менеджера та її значення
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Оцінювання і стимулювання праці менеджера
- •14.1. Економічне, організаційне і соціальне значення оцінювання праці менеджерів
- •14.2. Поточне і регулярне оцінювання праці менеджерів
- •Завдання оцінювання праці менеджерів
- •14.3. Стимулювання праці менеджерів
- •Комплексна система стимулювання праці менеджера
- •Контрольні запитання
- •Глосарій
- •Використана література
2.4. Корпоративна культура як інструмент для виконання професійної діяльності менеджера
Корпоративна культура впливає як на процес управління персоналом, так і на роботу підприємства в цілому. Так, чим вище рівень корпоративної культури, тим у меншому ступені персонал має потребу у чіткому регламентуванні діяльності, в директивах, настановах, деталь–них схемах і докладних інструкціях. Корпоративна культура у системі управління персоналом підприємства повинна розглядатися як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі його підрозділи та всіх працівників на загальні цілі, підвищувати ініціативу персоналу, забезпечувати відданість загальній справі, полегшувати спілкування.
Так, корпоративна культура – це добре сформована система переконань, принципів і технологій в управлінській та господарській діяльності підприємства.
Сутність корпоративної культури у системі управління персоналом підприємства визначають:
загальнолюдські цінності, сполучення інтересів персоналу (співробітництво, новаторство, довіра тощо) з корпоративними інтере–сами (підвищення конкурентоспроможності, завоювання ринку та ін.);
реальні ринкові вимоги до управління підприємством, а саме пріоритет споживача, якість роботи та інше, і вимоги до персоналу - відданість підприємству, акцент на почутті спільності, причетності до загальної справи підприємства та інше.
Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства.
Для досягнення даної мети в процесі управління персоналом підприємства необхідно вирішувати такі завдання:
розвиток у персоналу почуття причетності до справ підприємства;
заохочення та залучення персоналу у спільну діяльність на користь підприємства;
зміцнення стабільності системи соціальних відносин; підтримка індивідуальної ініціативи працівників;
надання допомоги персоналу щодо досягнення особистого успіху; створення атмосфери єдності менеджерів і персоналу на підприємстві;
делегування відповідальності;
зміцнення корпоративного колективу (поздоровлення персоналу із сімейними, трудовими святами, подіями і т. д.).
У цій роботі величезна роль приділяється менеджерам, їхній організаційній культурі та вмінню працювати з персоналом. Керівництво корпоративною культурою у підприємстві здійснює, насамперед, весь менеджерський склад на принципах безперервності і тривалого впливу.
Як об'єкт вивчення й управління корпоративна культура:
регулює поведінку працівників;
є соціальною, тому що на процес її формування впливають працівники підприємства;
є багатогранною;
є результатом дій та думок персоналу;
здатна змінюватися;
усвідомлено або не усвідомлено сприймається всіма працівниками;
має багато традицій, тому що проходить певний історичний процес розвитку;
знаходиться в постійному розвитку.
Виділяють три рівні корпоративної культури (рис. 2.7) [29].
Корпоративна
культура в уявленні стороннього
спостерігача
Загальні
для всіх членів організації цінності
і негласні згоди
Рис. 2.7. Рівні корпоративної культури
Перший відкритий, що наочно відображає причетність співробітника до даної організації. Даний рівень складають видимі об'єкти, артефакти культури: манера одягатися, правила поведінки, фізичні символи, організаційні церемонії, розташування офісів. Усе це можна побачити, почути або зрозуміти, спостерігаючи за поведінкою працівників підприємства.
Кожен наступний рівень є все менш очевидним. Другий рівень корпоративної культури складають виражені в словах і справах працівників підприємства загальні цінності і переконання, що свідомо поділяються і культивуються членами підприємства, які виявляються в їхніх розповідях, мові, використовуваних символах.
Але деякі цінності закладені у корпоративній культурі настільки глибоко, що робітники просто їх не помічають. Ці базові, основні переконання і складають сутність корпоративної культури. Саме вони керують поведінкою і рішеннями людей на підсвідомому рівні.
Корпоративна культура формується на базі організаційної культури. Вона повною мірою пояснює всі складові управління підприємством: стратегію, цілі, ринкові ніші, стан продуктивності праці, якості товарів, відношення до споживачів, конкурентів і т. д.
Сила корпоративної культури – це характеристика, що описує її стійкість та ефективність у протистоянні іншим тенденціям.
Вона визначається за допомогою таких показників:
1) товщина корпоративної культури (кількість важливих припущень, що поділяються працівниками, розчленованість уявлень про корпоративну культуру, конкретизація окремих її елементів);
2) розділюваність корпоративної культури (кількість працівників, що розділяють принципи корпоративної культури);
3) ясність пріоритетів корпоративної культури (визначеність, обґрунтованість варіантів поведінки у різних ситуаціях) [88].
Формування корпоративної культури поділяється на чотири етапи, наведені у рис. 2.8 [88].
Виявлення
стану існуючої корпоративної культури
Збереження
життєздатних елементів корпоративної
культури
Виявлення
і відмова від нежиттєздатних елементів
корпоративної культури
Оновлення
(заміна) тих елементів корпоративної
культури,
які
вибули
Рис. 2.8. Етапи формування корпоративної культури
Таким чином, формування корпоративної культури, що підтримує стратегії організації, важливо для успішного виконання завдань, тому що культура формує соціально-психологічний клімат і корпоративний дух, які сприяють виконанню поставлених завдань і роблять свій внесок у досягнення успіху. Корпоративна культура визначається тим, на підставі чого і як здійснюється діяльність організації: якими є цінності і переконання, що їх дотримується керівництво, яка філософія лежить в основі ключової політики, які традиції, що їх дотримується організація, які етичні норми, обов'язкові для всіх, і яке моральне оточення. Культура, таким чином, відображає атмосферу в організації і стиль її роботи.
