- •1. Виникнення соціології як науки. О.Конт про соціологію як науку.
- •2. Предмет, метод, специфіка соціології як науки.
- •3. Структура та функції соціологічної системи знань.
- •4. Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні.
- •1) Київська Русь
- •3) Доба національно-культурного відродження в Україні
- •4) Радянський період.
- •5. Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період.
- •6. Виникнення й утвердження соціології (о.Конт).
- •7. Концепція еволюціонізму г.Спенсера.
- •8. Основні напрямки та школи соціології у кінці хіх ст.
- •10. Соціологічна теорія к.Маркса.
- •11. Соціологізм Еміля Дюркгайма.
- •12. Поняття, ознаки та елементи суспільства
- •14. Соціальна структура суспільства її сутність та причини
- •15. Теорії соціальної стратифікації, основні системи соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна мобільність її основні принципи та канали.
- •17. Основні стратифікаційні в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •18. Соціальні зміни і модернізація.
- •Чинники соціальних змін.
- •Рівні та характер соціальних змін.
- •19. Поняття соціальної взаємодії.
- •20. Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
- •21. Соціальний статус та соціальна роль.
- •22. Поняття соціального інституту
- •23. Динаміка соціальних інститутів. Соціальні інститути в період суспільних трансформацій
- •25. Поняття соціальної організації.
- •26.Типологія соціальних організацій.
- •27. Тенденції розвитку соціальних організацій (управління соціальними організаціями)
- •28. Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
- •29. Структура особистості.
- •30. Роль і значення соціалізації для суспільства.
- •31. Предмет соціології релігії.
- •32. Соціологічні теорії релігії
- •33. Класифікація релігій
- •II. Національні релігії:
- •IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
- •34. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму.
- •35. Теорії розвитку міст.
- •Модель концентричних зон.
- •Модель секторів.
- •36. Урбанізм в Україні.
- •37. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •38. Поняття демографічна політика. Основні напрямки демографічної політики.
- •Головні напрями демографічної політики
- •Демографічна політика як частина соціальної політики держави
- •39. Демографічні тенденції у світі та Україні.
- •40. Теоретико-методологічні підходи до вивчення виборчого процесу та поведінки виборців.
- •41. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки.
- •42. Освіта як соціальний інститут.
- •43. Соціологічні теорії навчання.
- •44. Система освіти в Україні та її реформування.
- •45 . Вибірка у соціології.
- •Ступінь відбору
- •46. Види вибірки та їх характеристика.
- •47. Походження поняття етнос, нація.
- •48. Теорії нації
- •50. Етнонаціональна політика України.
35. Теорії розвитку міст.
Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.).
Модель концентричних зон.
Роберт Парк та Ентоні Верджес, вивчаючи соціальні процеси у Чикаго, складали соціальну карту міста: на карти наносилися зони підліткової злочинності, расової напруженості, розподіл кінотеатрів, танцмайданчиків, магазинів та ін. Тобто карти складалися за найрізноманітнішими соціальними показниками. Сукупність цих карт "вимальовувала" структуру міста. Центральна зона — це простір на якому переважають адміністративні та торговельні установи, банки, театри, дорогі ресторани. Центральну зону оточує перехідна зона — колишня дільниця багатих помешкань, а на час дослідження — район зі змішаною структурою, у якій розміщені офіси не найбагатших фірм, середнього типу ресторани. Наступне кільце утворюють житлові зони: робітничі райони із дешевшим житлом, що розміщені ближче до центру, а у передмістях мешкають заможні городяни. Географічну мобільність автори у цьому контексті розглядали як показник соціальної мобільності.
Ця теорія не є універсальною, вона описує, передусім, модель конкретного міста — Чикаго, а також тенденції, які характерні для розвитку міст у США. У європейських, латиноамериканських, азіатських містах диференціація міської території часто дзеркальна північноамериканській: робітничі околиці оточують привілейований центр, в якому деякі квартали особливо вирізняються дорожнечею землі, високим благоустроєм і заселені привілейованими верствами.
Подібні підходи до аналізу життєвого простору міста застосовувалися і дослідниками на пострадянських теренах. Олександр Трущенко, наприклад, у 1995 р. опублікував книгу Із красномовною назвою "Престиж центра: городская социальная сегрегация в Москве". В ній йдеться про те, що напередодні революції 1917 р. дві третини найзаможніших родин жили у межах Садового кільця. Традиція збереглася і при Радянській владі. У межах Садового кільця було локалізовано 86 % театрів, 66 % музеїв, 70 % концертних і виставкових залів, 65 % бібліотек, 65 % шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови. Аналіз показав, що працюючий мешканець центру, за рахунок територіальних факторів організації побуту і проведення вільного часу, отримував додатково 6 годин вільного часу щоденно. Проаналізувавши, як наприкінці 70-х рр. XX ст. розподілялися московські адреси членів трьох спілок — Спілки композиторів, художників та письменників (адреси представників політичної та господарської еліти отримати було практично неможливо), автор виявив, що у межах Садового кільця мешкало 78 % членів Спілки композиторів СРСР, 76 % членів Спілки художників СРСР і 69 % членів Спілки письменників СРСР.
Модель секторів.
Гомер Гойт запропонував інший підхід до аналізу розвитку міст. Він вважав, що міста розвиваються секторами у вигляді клинів, що розширюються від центру до околиць. Ці сектори розміщені вздовж водних артерій чи транспортних ліній. Ці сектори відрізняються своєю спеціалізацією, яка складається внаслідок сприятливих характеристик довкілля: промислові дільниці виростають біля місць справи — біля порту, чи транспортного вузла та ін., біля них — житлові дільниці для робітників. Гойт вважав, що специфічна топографія кожного міста є підставою того, що кожне місто є неповторним за своєю забудовою і своїм плануванням. Разом з тим, Існують і певні закономірності: престижні житлові райони знаходяться неподалік від торгового центру.