- •1. Виникнення соціології як науки. О.Конт про соціологію як науку.
- •2. Предмет, метод, специфіка соціології як науки.
- •3. Структура та функції соціологічної системи знань.
- •4. Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні.
- •1) Київська Русь
- •3) Доба національно-культурного відродження в Україні
- •4) Радянський період.
- •5. Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період.
- •6. Виникнення й утвердження соціології (о.Конт).
- •7. Концепція еволюціонізму г.Спенсера.
- •8. Основні напрямки та школи соціології у кінці хіх ст.
- •10. Соціологічна теорія к.Маркса.
- •11. Соціологізм Еміля Дюркгайма.
- •12. Поняття, ознаки та елементи суспільства
- •14. Соціальна структура суспільства її сутність та причини
- •15. Теорії соціальної стратифікації, основні системи соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна мобільність її основні принципи та канали.
- •17. Основні стратифікаційні в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •18. Соціальні зміни і модернізація.
- •Чинники соціальних змін.
- •Рівні та характер соціальних змін.
- •19. Поняття соціальної взаємодії.
- •20. Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
- •21. Соціальний статус та соціальна роль.
- •22. Поняття соціального інституту
- •23. Динаміка соціальних інститутів. Соціальні інститути в період суспільних трансформацій
- •25. Поняття соціальної організації.
- •26.Типологія соціальних організацій.
- •27. Тенденції розвитку соціальних організацій (управління соціальними організаціями)
- •28. Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
- •29. Структура особистості.
- •30. Роль і значення соціалізації для суспільства.
- •31. Предмет соціології релігії.
- •32. Соціологічні теорії релігії
- •33. Класифікація релігій
- •II. Національні релігії:
- •IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
- •34. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму.
- •35. Теорії розвитку міст.
- •Модель концентричних зон.
- •Модель секторів.
- •36. Урбанізм в Україні.
- •37. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •38. Поняття демографічна політика. Основні напрямки демографічної політики.
- •Головні напрями демографічної політики
- •Демографічна політика як частина соціальної політики держави
- •39. Демографічні тенденції у світі та Україні.
- •40. Теоретико-методологічні підходи до вивчення виборчого процесу та поведінки виборців.
- •41. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки.
- •42. Освіта як соціальний інститут.
- •43. Соціологічні теорії навчання.
- •44. Система освіти в Україні та її реформування.
- •45 . Вибірка у соціології.
- •Ступінь відбору
- •46. Види вибірки та їх характеристика.
- •47. Походження поняття етнос, нація.
- •48. Теорії нації
- •50. Етнонаціональна політика України.
28. Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
Термін «особистість» має досить давнє походження. У Стародавній Греції він означав театральну маску, яку актори використовували під час вистав з метою надати кожному персонажеві того вигляду, якого вимагав його характер. З часом цей термін поширився на самого актора й ту роль, яку він виконував. Оскільки маска зображала той чи інший тип із реального життя, поняття «особистість» наблизилося до його сучасного розуміння. Остаточно цей термін було переосмислено у римському праві і офіційно зафіксовано як такий, що характеризує окремого індивіда. Відтоді його вживають стосовно окремого громадянина як юридичної і релігійної особи, нащадка своїх предків, наділеного ім'ям і власністю.
Термін «особистість» невіддільний від понять«людина», «індивід», «індивідуальність».
Поняття «людина» є родовим, вказує на якісну відмінність людей від тварин, служить для характеристики всезагальних, притаманних усім людям якостей і особливостей, які знаходять свій вияв у назві «homo sapiens».
Словом «індивід» (від лат. іndividuum — неподільний) переважно визначають людину як одиничного представника будь-якого цілого (біологічного роду чи соціальної спільноти, групи тощо), наприклад, учитель, робітник, менеджер.
Багатозначний термін «індивідуальність»,навпаки, означає якраз те особливе, специфічне, що відрізняє одну людину від іншої, включаючи як природні, так і соціальні, як соматичні, так і психічні, як успадковані, так і набуті в процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) властивості.
Поняття «особистість» з одного боку, означає конкретного індивіда як суб'єкта діяльностів єдності його індивідуальних властивостей (одиничне) та соціальних ролей (загальне), що виконуються ним у суспільстві. З іншого боку, особистість розуміється як соціальна властивість індивіда, як сукупність інтегрованих у ньому соціально важливих властивостей, якостей і рис, що виникли в процесі прямої та непрямої (опосередкованої) взаємодії цієї особи з іншими людьми і роблять її, в свою чергу, суб'єктом праці, пізнання та спілкування. Тому саме другий аспект поняття особистості є найважливішим з погляду соціології, яку окрема людина цікавить не сама по собі, а як член певного суспільства, класу, спільноти або групи, що втілює в собі деякі соціально типові риси.
Особистість — це стійка система соціально значущих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність і спілкування.
Особистість формується в процесі соціалізації і є продуктом індивідуального досвіду та соціальної взаємодії. Таке тлумачення особистості містить у собі:
по-перше, розуміння її у зв'язку з життєдіяльністю людини, її соціальною суттю. Тобто людина у процесі свого життя засвоює багатство соціального досвіду, розвиває свої потенції і включається в суспільне життя виходячи з можливостей, що їх надає їй суспільство, а також із власних можливостей та активності;
по-друге, суспільне в людині завжди виявляється через індивідуальне. Виходячи з цього можна сказати, що чим глибше і ширше людина засвоює навколишній світ, тим яскравіші її індивідуальні якості. I навпаки, чим багатший, складніший внутрішній світ людини, тим глибше вона виражає сутність суспільних відносин.
