
- •Поняття кримінального права.
- •Предмет, метод та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки і значення кримінального закону.
- •Структура кримінального закону.
- •Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Поняття і види санкцій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України.
- •Місце вчинення злочину (випадки, коли злочин вважається вчиненим на території України).
- •Принципи чинності кримінального закону за колом осіб.
- •Чинність кримінального закону в часі.
- •Поняття та ознаки злочину. Поняття малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів (види злочинів за різними критеріями).
- •Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
- •Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Злочинні наслідки: поняття та види.
- •Поняття співучасті у злочині
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки та мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань.
- •Штраф як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання за кк України.
- •Громадські роботи як вид покарання за кк України.
- •Виправні роботи як вид покарання за кк України.
- •Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Конфіскація майна як вид покарання за кк України. Відмінність конфіскації майна від спеціальної конфіскації.
- •Арешт як вид покарання за кк України.
- •Обмеження волі як вид покарання за кк України.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання за кк України.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання за кк України.
- •Загальні засади призначення покарання: поняття та зміст.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
- •Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
- •Поняття та правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Дострокове зняття судимості.
Структура кримінального закону.
Структурно кримінальне законодавство України складається з двох частин - Загальної та Особливої, прикінцеві та перехідні положення. Додаток переліку майна, яке не підлягає конфіскації. Таку саму структуру має і Кримінальний кодекс України.
Кожна частина КК поділяється на розділи. Кожний розділ має назву та об'єднує певну сукупність статей, кожна з яких має власну назву з цифровим позначенням великим шрифтом. Переважна більшість статей складається з частин, які позначені цифрами дрібного шрифту. Деякі статті чи їх частини мають пункти, які позначаються цифрами, відокремленими дружкою. Наприклад, умисне вбивство з корисливих мотивів має кваліфікуватися за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Якщо злочин вчинено за наявності пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, тобто таких, що не входять до конкретного складу злочину, то вони мають бути наведені при призначенні судом покарання за вчинення конкретно визначеного в статті закону злочину у мотивувальній частині вироку з посиланням відповідно на певний пункт ст. 66 чи ст. 67 КК.
Деякі статті КК мають специфічну структуру, оскільки в них передбачені примітки, в яких дається роз'яснення певних термінів закону, і теж можуть мати частини (пункти). Так, ст. 185 КК має примітку, в п. 3 і п. 4 якої вказуються відповідно критерії визначення поняття "розкрадання у великих розмірах" та "особливо великих розмірах", що вживаються в статтях 185-191 КК. У пп. 1, 2, 3, 4 примітки до ст. 364 розділу "Злочини у сфери службової діяльності" дається визначення таких понять, як "службові особи", "істотна шкода", "тяжкі наслідки".
Якщо після прийняття КК його доповнюють новими кримінально-правовими нормами, то їх включають до кодексу у вигляді окремих статей, яким дають номер найбільш споріднених із ними статей КК, обов'язково зазначаючи додатковий цифровий індекс, що теж має порядковий номер. Цей порядковий індекс пишеться цифрою меншого розміру праворуч вгорі над номером, що його дано новій статті.
Однак є й інший стандарт написання (прочитання) індексу, який пишуть через дефіс на одному рівні з номером статті та цифрою такого самого розміру, наприклад, "25-2", що читається відповідно "25 два".
Кримінально-правова норма, як і будь-яка правова норма, має три-ланкову структуру: гіпотезу, диспозицію і санкцію.
Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
Диспозиції у кримінально-правових нормах Особливої частини описують стандарти забороненої (злочинної) поведінки певного виду, однак текстуально ці диспозиції описують лише специфічні для даного виду злочину ознаки, інші необхідні ознаки, які є спільними для багатьох злочинів, законодавець вказує в нормах Загальної частини. Для з'ясування цих ознак користуються моделлю складу злочину, за якою законодавець описує будь-який злочин. Отже, диспозиції в Особливій частині побудовано за принципом логічної норми.
Для описування ознак складу конкретного злочину законодавець використовує один із чотирьох видів диспозицій: просту, описову, відсильну та бланкетну. Проста диспозиція називає лише склад злочину і не розкриває його змісту, наприклад, вбивство через необережність - ст. 119 КК. Описова диспозиція називає склад конкретного злочину і розкриває його зміст (дає його визначення). Наприклад, у ст. 111 дано вичерпний перелік дій, які характерні для складу злочину - державна зрада; в диспозиції ч. 1 ст. 185 дається визначення складу злочину - крадіжка чужого майна.
Відсильна диспозиція ознаки певного складу злочину най частіше називає у першій частині статті або називає лише сам склад злочину, а ознаки, що обтяжують такий злочин (кваліфікований вид), вказує в наступній частині статті. При цьому використовується один із варіантів. Перший - наступ на частина певної статті починається словами "Ті ж дії...", а далі вказуються обставини, що збільшують ступінь небезпечності даного злочину. Наприклад, у ст. 383 передбачена відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, ч. 2 цієї статті починається словами "Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині...". Другий варіант називається вид злочину, поняття якого визначено у першій частині статті, в наступних частинах статті вказуються обтяжуючі обставини. Наприклад, ч. 2 ст. 185 починається словом "Крадіжка", а далі йде перелік обтяжуючих обставин - вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Іноді відсилання до іншої статті може стосуватися виключення певних, більш небезпечних способів вчинення даного злочину. Наприклад, умисне вбивство, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.
115, вважається таким лише тоді, коли воно вчинено за відсутності ознак, зазначених у ч. 2 ст. 115 та статтях 116, 117, 118 КК.
Бланкетна диспозиція називає лише склад злочину, а для визначення ознак такого злочину відсилає до норм інших галузей права або інших підзаконних актів. Наприклад, диспозиція ст. 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпечністю) є бланкетною - щоб з'ясувати зміст злочинного діяння у кожному окремому випадку, треба звертатися до відповідних нормативних актів, які містять правила, скажімо, ведення гірничих робіт або правила виконання робіт з підвищеною небезпекою в будівельному виробництві. Для визначення ознак такого складу злочину, як незаконне проведення аборту (ст. 134), необхідно звернутися до ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров'я, в якій дано визначення поняття аборту та умов його проведення.