- •Поняття кримінального права.
- •Предмет, метод та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки і значення кримінального закону.
- •Структура кримінального закону.
- •Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Поняття і види санкцій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України.
- •Місце вчинення злочину (випадки, коли злочин вважається вчиненим на території України).
- •Принципи чинності кримінального закону за колом осіб.
- •Чинність кримінального закону в часі.
- •Поняття та ознаки злочину. Поняття малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів (види злочинів за різними критеріями).
- •Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
- •Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Злочинні наслідки: поняття та види.
- •Поняття співучасті у злочині
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки та мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань.
- •Штраф як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання за кк України.
- •Громадські роботи як вид покарання за кк України.
- •Виправні роботи як вид покарання за кк України.
- •Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Конфіскація майна як вид покарання за кк України. Відмінність конфіскації майна від спеціальної конфіскації.
- •Арешт як вид покарання за кк України.
- •Обмеження волі як вид покарання за кк України.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання за кк України.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання за кк України.
- •Загальні засади призначення покарання: поняття та зміст.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
- •Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
- •Поняття та правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Дострокове зняття судимості.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Виходячи зі змісту цієї статті дійове каяття має місце за наявності певних об'єктивних і суб'єктивних ознак - це: а) особа вперше вчинила злочин; б) такий злочин має бути за своєю класифікацією невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості; в) наявність позитивної після злочинної поведінки такої особи: добровільне прибуття до органу влади, правоохоронного органу або суду зі зізнанням про вчинення злочину особисто чи в співучасті, незалежно від того, мають такі органи будь-яку інформацію про вчинений злочин чи не мають; відшкодування заподіяних злочином збитків.
Суб'єктивні ознаки - свідоме прагнення винного покаятися, визнати свою вину, активно сприяти розкриттю злочину, тобто повідомлення про всі обставини вчинення злочину, виявлення його співучасників, якщо злочин було вчинено в співучасті. Щодо відшкодування повністю заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди, то таке відшкодування може бути здійснено різним способом - повернення потерпілому викраденого майна, ремонт пошкодженого майна або сплата його вартості, грошова або інша компенсація шкоди, нанесених здоров'ю потерпілого, відшкодування моральної шкоди. За наявності всіх цих складових особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
У ст. 46 КК сказано, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо примирилася з потерпілим і відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Примирення, про яке йдеться у ст. 46 КК, може бути з будь-яких правомірних мотивів - на ґрунті порозуміння, прощення потерпілим злочинних дій з боку злочинця, укладення угоди злочинець - потерпілий про винагороду тощо.
Виходячи зі змісту ст. 46 КК цей вид звільнення від кримінальної відповідальності є обов'язковим за наявності таких умов та їх сукупності: а) особа вчинила злочин вперше; 2) вчинений злочин (за класифікацією, що дана в ч. 2 ст. 12 КК) належить до злочинів невеликої тяжкості (необережний злочин середньої тяжкості); 3) має місце примирення винного з потерпілим (потерпілими); 4) винна особа відшкодувала потерпілому завдані злочином збитки або усунула заподіяну шкоду.
Серед цих умов найбільш важливою є примирення винної особи з потерпілим. Таке примирення може бути здійснено у відповідній формі, передбаченій нормами кримінально-процесуального закону, двома сторонами: винною особою про відшкодування завданих ним потерпілому збитків (шкоди), а потерпілий - про відсутність у нього претензії до винної особи у зв'язку з матеріальною компенсацією збитків, що він вибачає (прощає) винну особу і просить (наполягає) звільнити свого кривдника від кримінальної відповідальності. Розмір збитків (шкоди) визначається за згодою злочинця і потерпілого.