1.2 Облік матеріалів на складі та послідовність його виконання

У системі обліку надзвичайно важливе значення має складський (кількісний) облік залишків, надходження і витрачання матеріальних цінностей, який здійснюється за допомогою карток складського обліку і складає основу бухгалтерського обліку. Якщо складський облік ведеться з порушенням встановлених вимог, то це може ускладнити процес бухгалтерської обробки документів і перешкоджати зусиллю бухгалтерів отримати повну, неупереджену, точну інформацію про витрачення матеріалів на виробництво і складання фінансової звітності. Отже, складський облік запасів є початковою стадією обліку.

Облік запасів ведеться на активному рахунку 20. Рахунок 20 має в своєму складі такі субрахунки:

- 201 «Сировина й матеріали»; - 202 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби; - 203 Паливо; - 204 Тара й тарні матеріали; - 205 Будівельні матеріали; - 206Матеріали, передані в переробку; - 207 Запасні частини; - 208 Матеріали сільськогосподарського призначення;- 209 Інші матеріали.

За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, а за кредитом — витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка.

На складі облік ведеться в кількісному вираженні, але доцільно перейти на кількісно - сумовий, особливо це потрібно тоді, коли оцінка матеріалів здійснюється за методом ФІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, нормативних витрат, цін продажу. Складські приміщення повинні відповідати вимогам правильного зберігання запасів. На кожний вид матеріальних цінностей виписується ярлик із зазначенням на ньому найменування цінностей, марки, розмірів, сортів, одиниці виміру, мінімальної та максимальної норми запасу та інші характеристики.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахункуми. Для звірки даних складського й аналітичного обліків потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і зіставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами вартісного аналітичного обліку. Такий метод організації обліку називається сальдовим або оперативно-бухгалтерським

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Надходження виробничих запасів
1	Отримано сировину, яка надійшла на підприємство від постачальника	20	631
1.1	В тому числі ПДВ у складі отриманих запасів	644	631
2	Перераховано з розрахункового рахунку постачальникам за сировину та матеріали	631	311
3	Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою	20	372
3.1	В тому числі ПДВ у вартості придбаних запасів	641	372
4	Оприбутковано запаси внаслідок власного виробництва	20	23
5	Оприбутковано запаси внаслідок відшкодування винними особами	20	375
6	Оприбутковано безоплатно отриманні запаси	20	718
Облік вибуття (списання) запасів
1	Списано (передано) запаси в власне виробництво	23	20
2	Списано запаси на капітальне будівництво, ремонт	15	20
3	Продаж запасів або їх нестача і псування	94	20
4	Списано запаси на загально-виробничі витрати	91	20
5	Списано запаси на адміністративні витрати	92	20
6	Списано запаси в рахунок безнадійного боргу	944	20

Функціонування складу вимагає значних витрат, пов'язаних із утриманням приміщення, устаткуванням складу (для розміщення матеріалів, перевезення, укладки в місця зберігання); внутрішньо-складськими витратами на опалення, освітлення, ремонт приміщень; утриманням транспортних засобів; нарахуванням заробітної плати персоналу складу і відрахувань на соціальне страхування; охороною складів; витратами матеріалів при зберіганні на складі та від псування; витратами на зв'язок, канцелярські потреби та ін.