2.2 Розрахунок перехідних процесів

Послідовність моменту переходу з однієї характеристики на другу встановлюється в залежності від часу розбігу двигуна на кожному ступені і здійснюється автоматично за допомогою реле часу.

Змінювання моменту і швидкості обертання двигуна під час пуску стана відбувається відповідно до таких виразів :

М = М_с (1- е^-t/Tmi) + М_поч × е^-t/Tmi , (2.18)

ω = ω_сі (1- е^-t/Tmi) +ω_li × е^-t/Tmi , (2.19)

де М_с – стале значення моменту навантаження (формула 2.9), Нм, однакове для усіх пускових характеристик;

М_поч – початковий пусковий момент двигуна: на першій характеристиці;

М_поч = М_п (значення обирається пусковою діаграмою); для решти М_поч = М₁ (пускова діаграма);

ω_сі – стале значення швидкості двигуна, 1/с, визначається для кожної характеристики за пусковою діаграмою М_с, значення приведені у таблиці 2.1;

ω_lі – початкове значення швидкості двигуна, 1/с, для кожної характеристики визначається на лінії М_1, (пускова діаграма) і значення заносимо до таблиці 2.1;

Постійну часу для кожної характеристики, визначаємо за формулою:

Tmi = J_Σ (ω_сі – ω_Iі ) / (М_поч - М_с ), (2.20)

де J_Σ – сумарний момент інерції системи привода, приведений до валу двигуна

J_Σ = a (J_д + J_ш), кгм² (2.21)

де а – коефіцієнт, що враховує момент інерції елементів приводу, які обертаються не зі швидкість двигуна, приймається а = 1,5...1,6; [1];

J_ш – момент інерції пасового шківа, розташованого на валу двигуна.

J_ш = 0,3 × J_д, кгм² (2.22)

Час розбігу двигуна на кожній характеристиці

T_роз = Tmi × І_n ((М_поч – М_c)/( М₂ –М_c )), (2.23)

де М₂ - момент перемикання, Нм, значення за пусковою діаграмою.

Таблиця 2.1 – початкові данні до розрахунку залежностей М=f(t)

Характеристики	Мс,Нм	М2, Нм	Мпоч, Нм	сі, 1/с	н, 1/с
Природна	259,23	285,3	757,35	151,6	142
Третя			757,35	143,5	117,5
Друга			757,35	121	50,4
Перша			415,62	60	0

Розрахунок залежностей виконують за допомогою комп’ютера з використанням відповідної прикладної програми та наводимо у додатку Б.

За даними таблиці будуємо графіки залежностей М=f(t) і =f(t) та наводимо на рисунку 2.2.

3 Техніка безпеки при експлуатації та ремонті електроустаткування волочильного стану перелік посилань:

1. Зудкин С.М., Пужан А.Г., Алалыкин Г. С. Электропривод и автоматика волочильных станов. – М.: Металлургия, 1977.

2. Технология сталепроволочного производства: Підручник / Ю.І Коковихин. – К., 1995. – 608 с.

3. Маскаленко В.В Электрический привод.-М.: Мастерство, 2000

4. Ганнель В. Я. Электропривод волочильных станов и канатных машин. – М.: Металлургия, 1962;

5. Когос А.М. Механическое оборудование волочильных и лентопрокатных цехов. – М.: Металлургия,1980

6. Кравчик А.Э, Шлаф М.М., Афонин В.И., Соболенская Е.А. Асинхронные двигатели серии 4А. Справочник А 90. – М.: Энергоиздат, 1982. – 504 стр.ил.

7. Короткие методические указания по выполнению курсового проекта на тему «Электрооборудование волочильного стана магазинного типа»

8. Правила технічної експлуатації електроустановок спожива­чів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, М. Энергоатомиздат, 2004.