 
        
        - •11.1. Вступ до кінематики
- •11.2. Основні визначення і задачі кінематики точки
- •11.3. Векторний спосіб задання руху точки
- •11.4. Координатний спосіб задання руху точки
- •11.5. Натуральний спосіб задання руху точки
- •11.6. Перехід від координатного до натурального способу задання руху точки
- •11.7. Приклади розв’язання задач
- •Лекція 12 швидкість та прискорення точки
- •12.1. Швидкість точки при векторному способі задання її руху
- •12.2. Швидкість точки при координатному способі задання іі руху
- •12.3. Швидкість точки при натуральному способі задання її руху
- •12.4. Прискорення точки при векторному способі задання її руху
- •12.5. Прискорення точки при координатному способі задання її руху
- •12.6. Приклад розв’язання задачі
- •Лекція 13 прискорення точки при натуральному способі задання руху
- •13.1. Деякі відомості з диференціальної геометрії
- •13.2. Теорема про прискорення точки при натуральному способі задання руху:
- •13.3. Практичні формули для розрахунку складових прискорення точки та радіуса кривизни і її траєкторії
- •13.4. Окремі випадки руху точки
- •13.5. Приклад розв’язання задачі
- •Розділ vііі. Кінематика елементарних рухів твердого тіла Лекція 14 поступальний і обертальний рухи твердого тіла
- •14.1. Теорема про властивості поступального руху твердого тіла її наслідки
- •14.2. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі. Кут повороту тіла. Рівняння обертального руху
- •14.3. Кутова швидкість і кутове прискорення тіла
- •14.4. Рівнозмінне та рівномірне обертання тіла
- •Лекція 15 швидкості та прискорення точок в обертальному русі
- •15.1. Вектор кутової швидкості і вектор кутового прискорення
- •15.2. Швидкість точок тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •15.5. Прискорення точок тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •15.4. Приклад розв’язування задачі
- •Розділ іх. Плоскопаралельний рух твердого тіла Лекція 16 швидкості точок плоскої фігури
- •16.1. Означення і рівняння плоскопаралельного руху
- •16.2. Теорема про переміщення плоскої фігури:
- •16.3. Теорема про швидкість точок плоскої фігури:
- •16.4. Теорема про проекції швидкостей двох точок плоскої фігури:
- •Лекція 17 визначення швидкостей точок плоскої фігури за допомогою мцш
- •17.1. Теорема про миттєвий центр швидкостей (мцш):
- •17.2. Способи визначення положення миттєвого центру швидкостей. Центроїди.
- •17.3. План швидкостей точок плоскої фігури
- •Лекція 18 прискорення точок плоскої фігури
- •18.1. Теорема про прискорення точок плоскої фігури:
- •18.2. Миттєвий центр прискорень (мцп)
- •18.3. Визначення прискорень точок плоскої фігури за допомогою миттєвого центра прискорень
- •18.4. Випадки визначення положення миттєвого центра прискорень (мцп)
- •1 8.5. Приклади розв’язання задач
- •19.1. Абсолютний, відносний і переносний рухи точки
- •19.2. Теорема про додавання швидкостей:
- •19.3. Теорема Коріоліса про додавання прискорень:
- •Лекція 20 формула прискорення коріоліса та природа його виникнення
- •20.1. Визначення формули прискорення Коріоліса
- •20.2. Природа виникнення прискорення Коріоліса
11.6. Перехід від координатного до натурального способу задання руху точки
Нехай рух точки дано в декартових координатах рівняннями (11.2). Щоб перейти до натурального способу, треба знайти рівняння траєкторії точки у координатній формі, вилучивши з (11.2) час , визначити цю траєкторію , а потім знайти рівняння руху точки за траєкторією: .
Як відомо, модуль диференціала дугової координати дорівнює:
 ,
,
де
можна вважати, що: 
 .
.
Враховуючи,
що при 
=0
дугова координата 
 ,
для
визначення рівняння
руху
точки за траєкторією одержимо таку
формулу :
,
для
визначення рівняння
руху
точки за траєкторією одержимо таку
формулу :
 .
                                       (11.6)
.
                                       (11.6)
11.7. Приклади розв’язання задач
Приклад 1. Рух точки задано рівняннями:
 ;
;
  
 .
.
Визначити рівняння траєкторії точки.
Р озв’язання.
3 першого рівняння знайдемо час
t
і, підставляючи його значення у друге,
одержимо рівняння траєкторії точки в
координатній формі:
озв’язання.
3 першого рівняння знайдемо час
t
і, підставляючи його значення у друге,
одержимо рівняння траєкторії точки в
координатній формі: 
 .
.
Це
рівняння прямої, але траєкторією буде
не вся пряма, а тільки та її частина, по
якій рухається точка. З рівнянь руху
витікає, що на початку руху ( )
точка
)
точка 
 мала координати
мала координати 
 =0,
=0,
 =b.
Із збільшенням часу координати точки
збільшуються.
=b.
Із збільшенням часу координати точки
збільшуються. 
Отже, траєкторією точки буде та частина прямої, яка на рис. 11.4 показана суцільною лінією.
Приклад 2. Рух точки задано у декартових координатах рівняннями:
 ;
;
  
 ,
,
де
 ,
,
 і
і 
 – сталі. Перейти до натурального способу
задання руху точки.
– сталі. Перейти до натурального способу
задання руху точки.
Розв’язання.
Із заданих рівнянь вилучимо час 
.
Для цього у першому рівнянні величину
переносимо в ліву частину. Далі, підносимо
обидва рівняння у другий ступінь і
додавши їх, отримаємо рівняння траєкторії
точки у координатній формі:    
 .
.
Т раєкторія
точки – коло радіуса 
,
центр якого має координати
раєкторія
точки – коло радіуса 
,
центр якого має координати 
 (рис. 11.5).
(рис. 11.5).
При
координати точки 
 ,
,
 ,
тобто точка знаходилась в положенні 
.
З рівнянь руху виходить, що за зростанням
координата
,
тобто точка знаходилась в положенні 
.
З рівнянь руху виходить, що за зростанням
координата 
 зменшується, а координата
зменшується, а координата 
 збільшується. Отже, точка з початкового
положення 
рухається у напрямку, що показано
стрілкою на рис. 11.5.
збільшується. Отже, точка з початкового
положення 
рухається у напрямку, що показано
стрілкою на рис. 11.5.
Обчислюємо похідні від заданих рівнянь:
 
 ;
;
  
 
 .
.
За формулою (11.6) одержимо рівняння руху точки за траєкторією:
 =
= .
.
Отже, точка описує коло радіуса b з центром С так, що її дугова координата збільшується пропорційно часу за лінійним законом.
Приклад 3. За заданими рівняннями руху точки
 ;
;
  
 
знайти рівняння її траєкторії, визначити цю траєкторію, а також знайти закон руху точки за траєкторією, відраховуючи відстань від початкового положення точки.
Р озв’язання.
Рівняння траєкторії точки у координатній
формі – рівняння прямої
озв’язання.
Рівняння траєкторії точки у координатній
формі – рівняння прямої 
 .
.
Траєкторія
точки – це відрізок прямої, позначений
на рис. 11.6
суцільною лінією. Рух точки починається
з положення 
 .
Через час
.
Через час 
 точка займе положення
точка займе положення 
 ,
а через
,
а через 
 повернеться у точку 
.
повернеться у точку 
.
Враховуючи формулу (11.6) знаходимо рівняння руху за траєкторією:
 ,
,
  
 ;
;
 
 
 
Отже,
точка рухається вздовж відрізка 
 в його межах за гармонійним законом,
тобто відстань 
М
відповідно збільшується або зменшується.
в його межах за гармонійним законом,
тобто відстань 
М
відповідно збільшується або зменшується.
Приклад 4. Рух точки, що описує фігуру Ліссажу, задається рівняннями:
 ;
;
  
 .
.
Знайти рівняння траєкторії точки, побудувати цю траєкторію та визначити напрям руху точки у різні моменти часу. Знайти також найближчий після початку руху момент часу , коли траєкторія перетинає вісь Ох.
Розв’язання.
Враховуючи
обмеження з рівнянь руху точки 
 ;
;
 ,
встановлюємо область розташування
траєкторії точки (рис. 11.7).
,
встановлюємо область розташування
траєкторії точки (рис. 11.7).
З найдемо
рівняння траєкторії у координатній
формі, вилучивши з рівнянь руху параметр
.
Для цього з першого рівняння виділимо:
найдемо
рівняння траєкторії у координатній
формі, вилучивши з рівнянь руху параметр
.
Для цього з першого рівняння виділимо:
 
і піднесемо до квадрату:
 .
.
Використовуючи формулу з тригонометрії
 ,
,
запишемо:
 .
.
Звідки отримуємо:
 .
.
Це
рівняння квадратної параболи з
вертикальною віссю симетрії 
 .
Траєкторією
точки
є верхівка цієї параболи, що знаходиться
у середині визначеної області
і
показана на рис. 11.7 суцільною лінією.
.
Траєкторією
точки
є верхівка цієї параболи, що знаходиться
у середині визначеної області
і
показана на рис. 11.7 суцільною лінією.
Момент
часу 
– момент перетину точкою 
 осі 
після початку руху відповідає координаті
осі 
після початку руху відповідає координаті
 .
.
Враховуючи,
що 
 ,
маємо:
,
маємо:
 ;
;
  
 ,
,
тобто
 .
.
