- •11.1. Вступ до кінематики
- •11.2. Основні визначення і задачі кінематики точки
- •11.3. Векторний спосіб задання руху точки
- •11.4. Координатний спосіб задання руху точки
- •11.5. Натуральний спосіб задання руху точки
- •11.6. Перехід від координатного до натурального способу задання руху точки
- •11.7. Приклади розв’язання задач
- •Лекція 12 швидкість та прискорення точки
- •12.1. Швидкість точки при векторному способі задання її руху
- •12.2. Швидкість точки при координатному способі задання іі руху
- •12.3. Швидкість точки при натуральному способі задання її руху
- •12.4. Прискорення точки при векторному способі задання її руху
- •12.5. Прискорення точки при координатному способі задання її руху
- •12.6. Приклад розв’язання задачі
- •Лекція 13 прискорення точки при натуральному способі задання руху
- •13.1. Деякі відомості з диференціальної геометрії
- •13.2. Теорема про прискорення точки при натуральному способі задання руху:
- •13.3. Практичні формули для розрахунку складових прискорення точки та радіуса кривизни і її траєкторії
- •13.4. Окремі випадки руху точки
- •13.5. Приклад розв’язання задачі
- •Розділ vііі. Кінематика елементарних рухів твердого тіла Лекція 14 поступальний і обертальний рухи твердого тіла
- •14.1. Теорема про властивості поступального руху твердого тіла її наслідки
- •14.2. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі. Кут повороту тіла. Рівняння обертального руху
- •14.3. Кутова швидкість і кутове прискорення тіла
- •14.4. Рівнозмінне та рівномірне обертання тіла
- •Лекція 15 швидкості та прискорення точок в обертальному русі
- •15.1. Вектор кутової швидкості і вектор кутового прискорення
- •15.2. Швидкість точок тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •15.5. Прискорення точок тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •15.4. Приклад розв’язування задачі
- •Розділ іх. Плоскопаралельний рух твердого тіла Лекція 16 швидкості точок плоскої фігури
- •16.1. Означення і рівняння плоскопаралельного руху
- •16.2. Теорема про переміщення плоскої фігури:
- •16.3. Теорема про швидкість точок плоскої фігури:
- •16.4. Теорема про проекції швидкостей двох точок плоскої фігури:
- •Лекція 17 визначення швидкостей точок плоскої фігури за допомогою мцш
- •17.1. Теорема про миттєвий центр швидкостей (мцш):
- •17.2. Способи визначення положення миттєвого центру швидкостей. Центроїди.
- •17.3. План швидкостей точок плоскої фігури
- •Лекція 18 прискорення точок плоскої фігури
- •18.1. Теорема про прискорення точок плоскої фігури:
- •18.2. Миттєвий центр прискорень (мцп)
- •18.3. Визначення прискорень точок плоскої фігури за допомогою миттєвого центра прискорень
- •18.4. Випадки визначення положення миттєвого центра прискорень (мцп)
- •1 8.5. Приклади розв’язання задач
- •19.1. Абсолютний, відносний і переносний рухи точки
- •19.2. Теорема про додавання швидкостей:
- •19.3. Теорема Коріоліса про додавання прискорень:
- •Лекція 20 формула прискорення коріоліса та природа його виникнення
- •20.1. Визначення формули прискорення Коріоліса
- •20.2. Природа виникнення прискорення Коріоліса
18.2. Миттєвий центр прискорень (мцп)
Миттєвим центром прискорень називається точка на площині, в якій рухається плоска фігура, прискорення якої стосовно до плоскої фігури в даний момент часу дорівнює нулю.
Ця
точка позначається буквою
.
Н
ехай
прискорення точки
плоскої фігури, кутова швидкість
і кутове прискорення
задані за величиною і напрямом (рис. 18.3).
Для
визначення положення миттєвого центру
прискорень знаходимо
.
З точки А
під кутом
до
,
відкладеним у напрямку
,
проводимо промінь
,
на якому відкладаємо відрізок
.
(18.11)
Одержана
точка
є миттєвим центром прискорень, тобто
.
Дійсно, приймаючи точку А за полюс, на підставі (18.8), маємо
,
(18.12)
де, на підставі (18.9), за значенням
.
(18.13)
Вектор
складає з прямою
той же кут
,
що і вектор
з прямою
,
тобто вектори
і
прикладені у точці
,
протилежні за напрямами. Після
алгебраїчного додавання цих векторів,
враховуючи (18.13)
та (18.11),
маємо:
.
18.3. Визначення прискорень точок плоскої фігури за допомогою миттєвого центра прискорень
Н
ехай
точка
є миттєвим центром прискорень, тобто
.
Якщо прийняти миттєвий центр прискорень за полюс, то прискорення будь-якої точки плоскої фігури визначається як прискорення цієї точки у обертальному русі навколо миттєвого центру прискорень (рис. 18.4):
;
,
(18.14)
де
спрямований під кутом
до
відрізка
,
спрямований
під кутом
до відрізка
і т.д.
За модулем прискорення точок визначаються формулами:
,
,…
(18.15)
Звідки випливає, що
.
(18.16)
Отже,
прискорення
точок плоскої фігури в кожний момент
часу пропорційні відстаням цих точок
від миттєвого центра прискорень і
направлені під одним і тим же кутом
до відрізків, що з'єднують ці точки з
миттєвим центром прискорень, у бік
обертання, якщо
і в протилежний бік, якщо
(рис. 18.4).
Таким чином, при обчисленні прискорень точок плоскої фігури можна вважати, що плоска фігура в даний момент обертається навколо миттєвого центра прискорень.
18.4. Випадки визначення положення миттєвого центра прискорень (мцп)
В
ипадок
1.
Якщо відома точка тіла, прискорення
якої у даний момент часу дорівнює нулю,
тобто вона і буде МЦП (рис. 18.5). Колесо
котиться без ковзання за прямолінійною
рейкою зі сталою швидкістю центра
.
Тоді
і точка
співпадає з центром колеса
.
Прискорення
точок, які лежать на ободі колеса
спрямовані уздовж відповідних радіусів
до центру колеса і становлять:
.
Прискорення
точки
,
яка
лежить на відстані
від
центру,
становить
і спрямоване до центру колеса
.
Зауважимо, що миттєвий центр прискорень не збігається з миттєвим центром швидкостей даної плоскої фігури. Це різні точки (рис. 18.5).
Випадок
ІІ.
У даний момент відомі модуль і напрям
прискорення
точки А,
а
також напрями і величини кутової
швидкості і кутового прискорення, тобто
;
(рис. 18.6).
У
цьому випадку МЦП лежить на відрізку,
що утворює з напрямом вектора
кут
,
який відраховується від
у бік напряму
.
Відстань від точки А
до МЦП дорівнює:
.
Випадок
ІІІ. У
даний момент часу відомі модулі і напрям
прискорення
точки А,
а
також що
,
а
(рис. 18.7). У цьому випадку
.
Тобто
і
МЦП розташований на промені вектора
.
Його відстань від точки
визначається
за формулою:
;
У випадку, коли , а , миттєвий центр прискорень лежить у точці перетину прямих, за якими спрямовані прискорення точок плоскої фігури (рис. 18.8).
В
ипадок
ІV.
У
даний момент часу відому модуль і напрям
прискорення
точки
,
а також що
,
.
У цьому випадку
,
тобто
і МЦП, розташований на перпендикулярі
до вектора
.
Його відстань від точки
визначається
за формулою
(рис. 18.9).
У випадку, коли , а миттєвий центр прискорень лежить у точці перетину перпендикулярів до векторів прискорень точок плоскої фігури, проведених з цих точок (рис. 18.10).
Випадок
V.
Якщо відомі прискорення
і
двох точок плоскої фігури, то миттєвий
центр прискорень
знаходиться у точці перетину променів,
які виходять з цих точок під кутом
,
що утворює вектор
з відрізком
,
і цей кут потрібно відкладати від
векторів
і
за напрямом
(рис. 18.11).
Д
ійсно,
щоб знайти миттєвий центр прискорень,
приймаємо одну з цих точок, наприклад
точку
,
за полюс. На підставі (18.8) одержимо
.
Звідки
прискорення
точки
у обертальному русі навколо точки
дорівнюватиме:
Побудувавши
у точці
паралелограм на векторах
і (
),
знайдемо
і кут
,
який утворює вектор
з відрізком
,
а разом з тим і напрям
(рис. 18.11).
;
.
П
отім
з точок
і
проведемо промені
і
під кутом
відповідно до
і
,
відкладеним за напрямом
.
У точці перетину цих прямих і буде
знаходитись миттєвий центр прискорень
точки
.
Значення
прискорення т. С
з відношення
,
а його напрям під кутом
до
згідно напряму
.
Випадок VІ. У даний момент часу відомі модулі і напрям прискорень двох точок і твердого тіла. При чому вектори і паралельні (рис. 18.12). Положення МЦП у цьому випадку визначається на підставі того, що модулі прискорень точок пропорційні довжинам відрізків, що з’єднують точки з МЦП і кут між векторами прискорення точок і цими відрізками сталий:
.
На
рис. 18.13 зображено визначення МЦП при
і якщо
,
а
.
На
рис. 18.14 зображено визначення МЦП при
і якщо
,
.
Випадок VІІ. Якщо прискорення двох точок тіла і рівні за модулем і вектори і паралельні, то МЦП перебуває у нескінченності, а прискорення усіх точок тіла рівні між собою.
