УРОК 13

Тема.  Міжнародні відносини

 Мета: 

• дати уявлення про характер міжнародних відносин, розкрити їх особливості в епоху Нового часу, сформувати уявлення про події  та наслідки Тридцятилітньої війни в Європі;

• продовжити роботу з історичними  текстами, підручником, над формуванням навичок  з  виявлення причинно-наслідкових зв’язків, уміння давати коротку характеристику діяльності історичного діяча.

Основні  поняття  та  терміни:  «Тридцятилітня  війна»,  «суверенітет», «ліга», «Вестфальський мир».

Основні дати та події:

•  1618-1648 рр. - Тридцятилітня війна;

•  1648 р. - Вестфальський мир.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал, портрети Фердинанда II, Густава-Адольфа, Рішельє, малюнки прапорів держав, солдат різних армій.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Перевірка ДЗ

1. Установіть хронологічну послідовність правління представників династії Тюдорів.

А Едуард VI Б Єлизавета І В Генріх VII Г Марія І Д Генріх VIII

Відповідь: В, Д, А, Г, Б.

2. Пояснити зміст терміну «огорожування»

3. Пояснити зміст Уртрехтської унії.

4. Встановити співвідношення між датами та подіями

	1566	А	Перемога Нідерландської революції.
	1579	Б	Офіційне визнання Іспанією незалежності Республіки
	1584	В	Іконоборче повстання
	1609	Г	Убивство Вільгельма Оранського
	1513	Д	Утрехтська унія

Відповідь: В, Д, Г, АБ.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

• Міжнародні відносини можуть мати характер як мирної культурної та економічної співпраці, так і характер військового протиборства.

Робота з картою «Держави Європи в сер. XVII ст.»

1. Міжнародне становище в європі в XVI ст.

У XVI ст. в Європі загострилися суперечності:

• Між Францією та габсбурзькими монархіями (австро-німецькою та іспанською) за панування на континенті.

• Між протестантськими країнами Данією, Швецією, Гол­ландією та Габсбургами за північні морські шляхи.

• Між країнами Північної Європи та Московією за пану­вання на Балтійському морі.

• В Європі поширювалася Реформація, що викликало про­тидію католицьких держав і римських пап

2. ПРИЧИНИ ВІЙНИ

1. Загострення протиріч у Німеччині між імператором та іншими німецькими князями.

2. Загострення суперечностей між Габсбургами та іншими державами за панування в Європі.

3. Боротьба між католиками і протестантами в Європі.

4. Це була загальноєвропейська війна.

3. Завдання у війні

1. Національні держави Європи не хотіли допустити пану­вання в Європі імперії Габсбургів.

2. Кожна з країн, що воювали, мала певні територіальні претензії.

3. Це було продовження міжнародних релігійних воєн за послаблення впливу папи римського і католицької цер­кви в Європі.

4. Війна в Європі велася між двома коаліціями держав.

Коаліція — це союз держав для узгодження і ведення спіль­них бойових дій.

1. Габсбурзька коаліція:

• Австро-німецькі Габсбурги;

• Іспанські Габсбурги;

• Річ Посполита;

• католицькі князі Німеччини.

2. Антигабсбурзька коаліція:

• Франція;

• Швеція;

• Данія;

• протестантські князі Німеччини.

• Союзниками цих держав виступали Англія, Голландія та ін.

5. СТАНОВИЩЕ НІМЕЧЧИНИ НА ПОЧАТКУ XVII ст. І ПОЛІТИКА ГАБСБУРГІВ

1. Для Німеччини цього періоду характерні такі особливості:

• Німеччина залишалася феодально роздробленою дер­жавою;

• у самій Німеччині точилися постійні внутрішні чвари з приводу того, кого визнати імператором;

• постійне втручання в німецькі справи інших держав і римських пап;

• після смерті імператора Фердинанда (1564) імперію було переділено між трьома його синами, що сприяло занепаду імператорської влади в Німеччині;

• в Німеччині загострилася боротьба між католицькими і протестантськими князями.

2. 1608 р. Протестантські князі заснували воєнно-полі­тичний союз – Євангелічну лігу.

3. 1609 р. Католицькі князі Німеччини заснували воєнний союз — Католицьку лігу.

4. Французький король відкрито підтримував Євангелічну лігу, а Іспанія – Католицьку лігу.

5. У Чехії, що була у складі імперії Габсбургів, посилилася дворянська опозиція Габсбургам. Боячись втратити Чехію, 1609 р. німецький імператор видав "Грамоту величності" :

• про віротерпимість у Чехії;

• про те, що протестанти Чехії можуть будувати церкви і мати свої організації;

• що протестантам дозволяється навчатись у Празькому університеті.

Але вище католицьке німецьке духовенст­во перешкоджало проведенню в життя "Грамоти ве­личності", що викликало національно-визвольний рух у Чехії.

ПРИВІД ДО ВІЙНИ

Політика Габсбургів у Чехії щодо протестантів, їх переслідування. У 1617 р. королем Чехії став Фердинанд - прибічник Габсбургів. Він видав наказ про позбавлення протестантів посад і про кримінальну відповідальність усіх, хто протестуватиме проти цього наказу. Це викликало загальне обурення в країні.

ПЕРІОДИ ВІЙНИ

І. Чеський період війни (1618-1624 рр.)

• Початок війни — події в Чехії. 23 травня 1618 р. Делегація чеських дворян-протестантів увійшла до Празького замку і викинула у вікно габсбурзьких управителів.

• Дворяни протестували проти порушення імператорського указу про віротерпимість та ін. Ці події послужили приводом до початку повс­тання, яке охопило всю Чехію.

• Характер повстання — антигабсбурзький, національно-виз­вольний.

• Чеська армія завда­ла декількох поразок імператорським військам і зайняла передмістя Відня.

• 8 листопада 1620 р. Велика битва на Білій горі поблизу Праги. Імперська армія розгромила чеське військо.

• В Чехії почався терор. Багатьох учасників повстання було страчено.

• 21 червня 1621 р. На площі у Празі відбулася страта 27 ке­рівників повстання.

• Майно страчених, а також тих повстанців, які втекли з Чехії, було конфісковано, їхні землі передавалися католикам.