5.3.Другорядні члени речення.Картка№7

І. Укажіть, у якому реченні означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Може, дівчина в іншого до нестями закохана, в якого-небудь тракториста або серцеїда-завклубом, а ти для неї величина безконечно мала (О. Гончар).

2. І погнався лицар хутко через доли, через гори, і спинився під віконцем у своєї Ізідори (Леся Українка).

3. Морозною, сніговою була важка зима сорок першого року (3 підручника).

1. Світ увесь крізь тайфуни й цунамі до рятунку шука свою путь...

(О Реп'ях).

5. Неповторна кожна людина, неповторна кожна любов! (А. Демиденко).

II. З'ясуйте, у якому реченні додаток виражено неозначеною формою дієслова.

1. Нас не зламати, не збороти, гримить звичайним кроком путь... (В.Сосюра).

1. Боярине, прошу зажити з нами хліба-солі (Леся Українка).

2. Нікому не зламать крицеві наші крила (В. Сосюра).

2. Спади мені дощем на груди, пустелю-душу ороси — я стану жить (В.Симоненко).

3. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-нарече-ні (В. Симоненко).

III. Оберіть речення, у якому додаток виражено іменником в орудному відмінку.

1. Я знав: ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито (Д.Павличко).

2. Вільний час є важливим фактором гармонійного розвитку особи (П.Загребельний).

3. Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами (О. Гончар).

4. Та ми ж з тобою колись були товариші (Леся Українка).

5. Щось шепотом шепоче, щось шумить шумом, щось отак плаче (М.Черемшина).

5.3.Другорядні члени речення.Картка№8

Укажіть речення, у якому означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Мені він до сподоби — добрий хлопець, такий увічливий (Леся Українка).

2. Безбережне наше поле, світла наша доля (Б. Лагода).

3. Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірно важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар).

4. Кожен там рідний, хто вольності син, громом лунає народу там слово (М.Рильський).

5. Було щось дивовижно знайоме в цих молодих, щирих, розпалених стражданнями очах (О. Гончар).

Віднайдіть речення, в якому наявна прикладка.

1. Наше життя — бурхливий океан (П. Тичина).

2. І моя праця — то моя совість, моя сповідь перед дітьми й онуками (О. Довженко).

3. — Мій народе, я був твій співець, і слуга, й гладіатор (Т. Севернюк).

4. — Сьогодні ви, Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць, позавтра ви — герой, улюбленець народу (О. Гончар).

5. Я люблю Дніпро — велику ріку мого народу (О. Довженко).

Визначте, у якому реченні прямий додаток виражено іменником у родовому відмінку.

1. Співали нам пісень дівчата (О. Новицький).

2. Адам освоїв найновіший трактор (О. Пахльовська).

3. Старший відчув на собі співчутливі погляди братів і обняв хлопців (П. Автомонов).

4. Сестри і браття — в праці і пісні їх слава (Р. Братунь).

5. Вітер верби нагинає, аж гілля ламає (Народна творчість).

5.3.Другорядні члени речення.Картка№9

I. Укажіть, у якому реченні сполучення «для + родовий відмінок» виконує функцію означення.

1. Для радості — пам'ять коротка. Для горя задовга, як ніч... (Л. Талалай).

2. Знайдеться на усе причина — для тишини і для грози (В. Крищенко).

3. Ах, як гарно було в тій великій кімнаті для дітей (А. Головко).

4. Тісний став світ для тиші і добра (Т. Севернюк).

5. Завжди знайду для вас хоча б годину вільного часу (3 газети).

II. Віднайдіть речення з прикладкою.

1. Ой, вернися, Сагайдачний! Віддай мою люльку, візьми свою жінку, необачний (Народна творчість).

2. Це не наша власність (Л. Костенко).

3. Хліб — краса! (Л. Талалай).

4. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягли — була Малоросія, підвелися — стоїть Україна (М. Хвильовий).

5. А де ж ви, білі руки-рученята? (Н. Кащук).

III. Укажіть, у якому реченні додаток виражено сполученням «з + родовий відмінок».

1. Добрий день, дівчата синьоокі у хустинках білих з полотна! (М. Гірник).

2. Отоді теє всі люди зачували, із хат з піснями виходжали, з великої радості святую землю цілували (П. Тичина).

3. У картузах із парусини комбайн комбайнові гука: — То що косить? Воно все синє — де льон, де небо, де ріка? (М. Вінграновський).

4. Хаєцький чуйно ловив ніздрями знайомі з дитинства запахи весняних, розпарених за день полів (О. Гончар).

5. Дмитро з лошат вирощував славних коней (3 газети).