5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 1

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за метою висловлення.

1. Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.

2. Розповідні, питальні, окличні.

3. Стверджувальні і заперечні.

4. Розповідні, питальні, спонукальні.

5. Питально-спонукальні, риторичні, окличні.

II. Оберіть речення, у якому підмет виражений нерозкладним словосполученням (складений підмет).

1. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О. Гончар).

2. Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (І. Нечуй-Левицький).

3. Словесник Андріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений (Ю. Смолич).

4. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).

4. Двоє рибалок ніколи не почувають себе чужими один одному (Остап Вишня).

III. Зазначте, у якому реченні простий присудок виражено фразеологізмом.

1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко).

2. І правда кривду спопелить, коли навчиться люд убогий громадою обух сталить (М. Рильський).

3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах).

4. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу — як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко).

5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М. Тарнавський).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 2

I. Зазначте, на які типи поділяють речення за будовою.

1. Повні, неповні.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Поширені, непоширені.

4. Прості, прості ускладнені, складні.

5. Сполучникові, безсполучникові.

II. З'ясуйте, у якому реченні простий підмет виражено прикметником.

1. Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).

2. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський).

3. Нарешті привезли пальне... (О. Гончар).

4. Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

5. Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).

III. Оберіть речення з простим дієслівним присудком, ускладненим часткою.

1. Оленчук Іван Іванович — сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).

1. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).

2. І все-таки приїдь — ми поговорим (Д. Павличко).

3. Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).

2. Зійшов місяць ясний — я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № З

I. Укажіть, у якому неповному реченні пропущено підмет, присудок і додаток.

1. І на горе, на біду взяв царицю молоду (Л. Первомайський).

2. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою (М. Стельмах).

3. Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш? (Г. Тютюнник).

4. Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! (М. Коцю­бинський).

5. Вийшов на село, глянув — у млині світиться (Г. Тютюнник).

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено числівником.

1. Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми вдвох з тобою (Леся Українка).

2. Один за всіх — всі за одного! (Народна творчість).

3. Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою... (І. Франко).

4. Обом було радісно й легко на серці (Ю. Бедзик).

5. Мені двадцять вісім років, я серед них найстарший і званням, і віком... (Ю. Збанацький).

III. Оберіть речення, у якому присудок узгоджується з підметом у роді, числі і відмінку.

1. Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба... (Р. Іванченко).

2. Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу! (В. Собко).

3. Озеро глибоке, все затінене темним дубом (М. Чабанівський).

4. Ось робітничий клуб (В. Сосюра).

5. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна... (І. Жиленко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 4

І. Віднайдіть неповне речення з пропущеним простим дієслівним присудком.

1. Очі — міра, душа — віра, совість — порука (Народна творчість).

2. Платня нічого — краща, ніж по інших сторонах (М. Коцюбинський).

3. Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах).

3. Основним інструментом у хірурга є скальпель, у муляра — кельма, у художника — пензель (3 часопису).

3. — Рукам волі не давайте! (Гр. Тютюнник).

II. Зазначте, у якому реченні підмет виражено прислівником.

1. Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною... (М. Чабанівський).

2. Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

3. Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

4. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).

5. Писати вірші — дуже просто... (О. Підсуха).

III. З'ясуйте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у роді й числі.

1. І бачу я в абстракції конструкцій конкретність наших задумів і дій (Є. Летюк).

2. Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).

3. Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).

4. Який мій друг великодушний! (М. Чабанівський).

5. Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).

5.2.Просте речення. Головні члени речення. Картка № 5

I. Укажіть засоби оформлення питального значення в реченнях.

1. Питальна інтонація, вигуки, частки.

2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.

3. Порядок слів, частки, вигуки.

4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.

5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено вигуком.

1. Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю. Смолич).

1. Проспіва, протягне «ох!», молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

2. Агов, над містом я, на риштуванні, — стружу, клепаю, зводжу дім — творю! (І. Нехода).

2. Що за диво! Під віконце хтось помалу підступає (Леся Українка).

3. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).

III. Зазначте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у числі й особі.

1. — Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанський).

2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк).

3. Сумління — річ тендітна і марна (Л. Костенко).

4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).

5. Заплелися смуток і відрада у контрасти літа і зими (Л. Дмитерко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 6

I. Віднайдіть спонукальне речення.

1. Хто ж могутній забороне встати й нам од сна? (Г. Чупринка).

2. А ми з тобою обминем торжища, де гендлярі вимахують пером (Л. Костенко).

3. Тут на радощах Бертольдовсіх співців казав зібрати (Леся Українка).

4. Боже, хай моє завтра стрімко летить, хай у щасті розгорне крила! (Ю. Дмитренко).

5. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане (Г. Сковорода).

II. Оберіть речення, у якому складений підмет виражений нерозкладним словосполученням із кількісним компонентом (числівником).

1. Три тисячі зим на вітрах відгуло, три тисячі весен у прірву спливло. (В. Базилевський).

2. Сто двадцять — це ж сила народу! (Ю. Смолич).

3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).

4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів, що знав напам'ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).

5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).

III. Укажіть, у якому реченні присудок узгоджується з підметом у відмінку і числі.

1. Стань просто мною. Я —тобою стану (О. Забужко).

2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).

3. Не хлопці — дубочки... В них очі — озера (Б. Мельничук).

4. Одні суть бджолами, а другі — трутнями (О. Кобилянська).

5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 7

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за наявністю другоряднихчленів.

1. Розповідні, питальні, спонукальні.

2. Односкладні, двоскладні.

3. Повні, неповні.

4. Поширені, непоширені.

5. Прості, складні.

II. З'ясуйте, у якому реченні складений підмет виражено нерозкладним словосполученням з вибірковим значенням.

1. І хто з вас впав, — той знову оживе. Той знову оживе в народній згадці вдячній (М. Бажан).

2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).

3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).

4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський).

5. Жили по сусідству у В'юнищах дві дівчини — Ліда та Тамара (М.Чабанівський).

III. Укажіть, у якому реченні підмет і присудок виражено інфінітивами.

1. Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить (М. Рильський).

2. Як важко все життя до себе йти, дивитись в небо, чашею пролите (Л.Первомайський).

3. Написати добру пісню — щастя для поета і для музиканта (Д. Пав-личко).

1. Трактором орати — не лопатою копати (Народна творчість).

4. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 8

I. Укажіть, на які типи поділяють речення за наявністю або відсутністю структурно обов'язкових членів речення.

1. Поширені, непоширені.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Сполучникові, безсполучникові.

4. Повні, неповні.

5. Прості, складні, ускладнені.

II. Оберіть речення, в якому складений підмет виражений нерозкладним словосполученням зі значенням сумісності.

1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами — згода (М. Чабанів-ський).

2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).

3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).

4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т. Шевченко).

5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).

III. Зазначте, у якому реченні присудок узгоджується з підметом лише у відмінку.

1. Київські кручі — фортеці зелені (Л. Дмитерко).

2. Поле — що безкрає море (Панас Мирний).

3. Знаки минулого — літопис землі (М. Чабанівський).

4. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина).

5. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (О. Довженко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 9

І. Укажіть, на які типи поділяють присудки.

1. Прості і складні.

2. Дієслівні і прості.

3. Іменні і прості.

4. Прості і складені, дієслівні й іменні.

5. Прості і ускладнені.

II. З'ясуйте, у якому реченні підмет виражено словосполученням іменника у називному відмінку зі значенням відрізка часу й іменника із часовим значенням у родовому відмінку.

1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).

2. Тисяча літ пролетить від останнього бою — людям у людяний всесвіт проляже дорога (В. Коротич).

3. Це відбудови був початок (В. Колодій).

4. Зима, а так, наче осінь (О. Гончар).

5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).

III. Віднайдіть речення з простим присудком, який не узгоджується з підметом.

1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні... (В. Сосюра).

2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сицилії... (М. Чабанів-ський).

1. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).

2. Мир у світі таки буде — його хочуть усі люди (Народна творчість).

3. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 10

I. Укажіть, у якому реченні інфінітив є основним компонентом складеного дієслівного присудка.

1. Якби з ким сісти хліба з'їсти, промовить слово... (Т. Шевченко).

1. Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Гр. Тютюнник).

2. Оксен їхав туди поглянути, як іде сівба (Гр. Тютюнник).

2. Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити (Леся Українка).

3. Бити — це значить самому мучитись (І. Багряний).

II. Укажіть, у якому реченні підмет виражено нерозкладним словосполученням, що поєднує слово з метафоричним значенням та іменник у родовому відмінку.

1. Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника (Ю. Яновський).

1. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву (Ю. Смолич).

2. Верхівки сосен у лісі були облиті сонячним багрянцем (В. Собко).

2. ...Ба навіть сивоусий бригадир, скупий у мові і суворий в ділі, підхоплює ті звуки легкокрилі (М. Рильський).

3. Юнь моя ромашкова, юність яворова! Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко).

III. Зазначте випадок формального уподібнення (узгодження) головних членів у реченні.

Єдина путь серед бур — назустріч (О. Довженко).

1. Присудок виражений фразеологізмом.

2. Присудок виражений словом, що означає родове поняття.

1. Присудок виражає абстрактне поняття, яке не може мати форми множини.

3. Присудок виражений іменником зі значенням сукупності.

1. Присудок виражений особливими формами (невідмінюваними частинами мови — прислівниками, вигуками).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 11

I. Укажіть речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки (А. Головко).

2. Дав не дав, а в груди не бий! (Народна творчість).

3. Сидять собі гуцули по хатах, різьблять коралі (С. Галябарда).

4. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина (В. Горбачук).

5. Текла, текла ріка, і човен не гойдало (Т. Севернюк).

II. Віднайдіть речення, у якому підмет виражений нерозкладним словосполученням, що становить поєднання неозначеного займенника з прикметниковою формою в називному відмінку.

1. Це добре — щось лишається нетлінним, прийшовши у всечасність назавжди! (В. Коротич).

2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по житах і пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацький).

3. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).

4. В просторій кімнаті стояло щось із п'ятнадцять столиків (М. Трублаїні).

5. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасне нове (О. Довженко).

III. З'ясуйте, у якому реченні простий присудок виражено неозначеною формою дієслова.

1. А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце (Г. Кривда).

2. Що може бути краще від друга? Нічого. Друг — над усе (Ю. Смолич).

3. Треба тільки уміти слухати (М. Коцюбинський).

4. Треба щось робити (М. Коцюбинський).

5. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко).

5.2.Просте речення. Головні члени речення.Картка № 12

I. Укажіть спонукальне речення.

1. Чорне море не всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, ще у нашій Україні доленька наспіє (П. Чубинський).

2. Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла... (М. Коцюбинський).

3. Не раз в житті ти стрінеш три дороги (В. Василашко).

4. Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина нехай тебе не квапить (Б. Криса).

5. Порося у квік, а баби у крик (Народна творчість).

II. Знайдіть речення, у якому підмет виражено інфінітивом.

1. Мені ще мріяти і мріяти про золоту осінню рань, мені ще міряти і міряти стежки надій і сподівань (Є. Летюк).

2. Перекладати Пушкіна — потрійне щастя: щастя відкриття, щастя творення і щастя душевного та духовного збагачення (Р. Лубківський).

3. Якби ви знали, як хотілося жити! (Ю. Смолич).

4. Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу... (П. Загребельний).

5. Вчимось добиратись до схованих істин, печерою йти у незнану історію (В. Василашко).

III. Зазначте, у якому реченні простий присудок виражено усіченою дієслівною формою.

1. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П. Усенко).

2. Той ухо прихилив, а кум шу-шу-шу-шу... (Л. Глібов).

3. — Га-га-га, — гримлять збори, і тільки не сміються Степан та Мирон (М.Стельмах).

4. Цілий день, цілий день тільки чути — «дзень!» та «дзень!» (М. Стельмах).

5. Одвернеться старий, бо сльози з очей тільки кап... кап... (О. Підсуха).

5.3.Другорядні члени речення.Картка № 1

І. Укажіть речення з обставиною часу.

1. З літечка в осінь пором відпливає старенький (Т. Севернюк).

2. Від Троянівки до Вовчої долини — сім кілометрів (Гр. Тютюнник).

3. Утомивсь поет від праці, третій день лежить в недузі (Леся Українка).

4. Чи бачив хто із вас грози приливи ранні... (Р. Братунь).

1. З книжних слів набираємося мудрості й стриманості (Нестор Літописець).

Оберіть речення, у якому наявна прикладка.

1. А на небосхилі білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю (М. Подолян).

1. Хочу в батька-матері погостить (Н. Кащук).

2. Коли виросте син і під зорями — добра прикмета! — піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В. Соколов).

2. Рідна мова — не степ, не хата, а народу мого душа (В. Гончаренко).

3. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю ударити лихом (П. Палій).

III. Укажіть речення, у якому додаток ужито в родовому відмінку.

1. Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг! (М. Ткач).

2. Всяка пташка своїх пісень співає (Народна творчість).

3. В сірих очах старого світиться радість (І. Цюпа).

4. Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос командира (М. Стельмах).

5. Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового (О. Гончар).

5.3.Другорядні члени речення. Картка № 2

I. Укажіть речення, у якому означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. Сад — то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).

2. В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І.Нечуй-Левицький).

3. Доля звела мене з хлопцем ніжної і сумирної вдачі (О. Гончар).

4. Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в повітках (І. Нечуй-Левицький).

5. До Чернівців, столиці мого краю, ведуть шляхи крізь букові ліси (В. Вознюк).

II. Віднайдіть речення із прикладкою.

1. Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа).

1. Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші кроки в житті (3. Воскресенська).

2. Ми — народ! Шлях наш повен дерзаннями (О. Новицький).

2. І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (М. Вінграновський).

3. Конвалія — рослина отруйна (М. Стельмах).

III. З'ясуйте, у якому реченні сполучення «з + орудний відмінок виконує функцію додатка.

1. Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді звідкись привели Чернишеві вороного (О. Гончар).

2. Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав співбесідникам про гірські пригоди (О. Гончар).

3. Міст, перегорівши, з гуркотом повалився в воду (О. Гончар).

4. З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем (О. Гончар).

5. Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелося (В. Швець).

5.3.Другорядні члени речення. Картка № З

І. Укажіть речення, у якому сполучення «з + родовий відмінок» виконує функцію означення.

1. В кім юная душа — той не сивіє з горя (П. Тичина).

2. Лукія почуває, що Віталій просто щасливий з своєї роботи (О. Гончар).

3. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).

4. Робота, щирі задуми з дитинства полонили (М. Стельмах).

5. Завтра вранці він уже не йтиме цим шляхом, набираючи студену воду з зелених криниць (О. Гончар).

II. Укажіть речення, у якому наявні дві прикладки.

1. Веснянка-дівчина зі степом вінчана. Віночок — райдуга, музика — грім (В. Василашко).

2. Командир «Буревісника» — Сава-механік (О. Гончар).

1. На поріг вийшов Степан Петрович Твердохліб, за ним Ярина Хмелик несла на вишитому рушнику хліб-сіль (І. Цюпа).

2. Ніжний шепіт і зітхання — моя Україна (В. Сосюра).

3. А човен «Ластівка», мов птиця, летить на крилах-парусах (В.Скормовський).

III. Зазначте, у якому реченні додаток виражено іменником в орудному відмінку.

1. Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло (ЮЗбанацький).

2. Хай стане святом кожний будень для ратая і для співця (В. Колодій).

3. Хотіла б я Ізідою зійти в життя твоє (Н. Кащук).

4. І це безсумнівно: народна пісня була матір'ю Шевченкової поезії (О. Гончар).

5. Поет всюди залишається господарем свого настрою (О. Гончар).