Програма фахового випробування
Музично-теоретичні дисципліни
Ладова організація музики. Діатоніка. Кварто-квінтове коло тональностей і закономірності його утворення. Тяжіння і розв’язання ступенів в ладу. Різновиди мажору та мінору. Лади народної музики в інтонаційних, мелодичних зворотах: іонійський, лідійський, міксолідійський, фрігійський, дорійський. Паралельний та однойменний мажоро-мінор. Стійкі та нестійкі інтервали на ступенях натурального мажору та гармонічного мінору, їх розв’язання. Прості інтервали в тональності і від звуку, тритони в тональності та від звуку з визначенням тональності. Характерні інтервали гармонічних ладів. Діатонічна секвенція. Мажоро-мінорні та міноро-мажорні системи.
Хроматика. Різновиди хроматизмів у мелодичному і гармонічному русі: хроматизм плавний, допоміжний, прохідний, стрибковий, опосередкований. Рух по звуках хроматичної системи. Хроматична гама мажору і мінору у висхідному і низхідному русі. Відхилення в мелодичному та гармонічному русі як одна з форм зміни ладо-тонального устою. Модуляції (поступові, раптові, діатонічні, хроматичні), ступені спорідненості тональностей. Мелодичні ознаки модуляцій і відхилень та засоби їх втілення. Складні типи модуляцій. Енгармонічна модуляція, енгармонічна заміна звуків. Шляхи розширення ладової системи: транспозиція і транспонуюча секвенція, хроматична секвенція, альтерація в мажорі і мінорі, альтерація акордів субдомінантової і домінантової групи, принципи хроматизації мелодичного руху.
Тризвуки та їх обернення. Мажорні та мінорні тризвуки, секстакорди та квартсекстакорди. Найбільш поширені гармонічні звороти з використанням тризвуків та секстакордів. Тризвучні гармонії (зменшені та збільшені тризвуки) в гармонічних ладах. Альтеровані акорди групи S і D та специфіка їх розв’язання.
Чотириголосні акорди. Головні тризвуки та обернення у чотириголоссі. Загальна характеристика септакордів. Дисонуюча домінанта – домінантовий септакорд та його обернення з розв’язанням і визначенням тональності. Мелодичне положення та розташування тонів тризвуків, септакордів, їх обернень. Септакорди VII та II ступенів, їх обернення в тональності та від звуків з розв’язанням і визначенням тональності. Чотириголосся в гармонічних послідовностях: головні і побічні тризвуки в мажорних та мінорних ладах, каденції, кадансовий кварсекстакорд, перервана каденція. Септакорди I, III, IV, VI ступенів мажору та мінору, V і VII ступенів натурального мінору. Хроматично видозмінені акорди. Енгармонізм малого мажорного септакорду та двічізменшеного септакорду.
Гармонічний склад як одна з форм організації багатоголосної музичної тканини. Поняття гармонії, основні елементи гармонії (інтервал, акорд), музичний склад (монодичний, поліфонічний, гармонічний) і фактура. Основні види акордів, їх обернення, чотириголосне викладення тризвуків головних ступенів ладу, неакордові звуки. Типи акордів та їх структура. Функціональна система головних тризвуків. Розташування акордів, переміщення. Літерна система позначення акордів. Функція акорду. Співвідношення акордів. Способи сполучення акордів. Стрибки терцієвих, основних, квінтових тонів в мелодії, тенорі та басу.
Гармонія кадансів: загальна характеристика, домінанта і субдомінанта в кадансі. Кадансовий квартсексаккорд. Тризвук VI ступеня в перерваній каденції. Фрігійський зворот в каденції. Поліакордика, поліфункціональність, політональність, поліладовість.
Стиль, жанр та форма музичного твору. Поняття стилю (історичний, індивідуальний), жанру (прикладні, художні) співвідношення їх із формою. Зміст музичної форми. Аналіз-інтерпретація змісту музичного твору. Музичні форми в контексті стилю. Функції частин музичної форми.
Засоби музичної виразності. Музична мова, її елементи (мелодія, метро-ритм, гармонія, фактура тощо).
Тема та її функції в музичному тексті. Принципи розвитку тематизму.
Період. Визначення форми. Структура та класифікація періоду. Період в музиці побутових жанрів – пісні, танцю, марші. Одночастинна музична форма. Форма періоду у піснях шкільного репертуару.
Прості музичні форми. Історія виникнення, класифікація простих форм. Особливості структури, сфери використання.
Складні музичні форми. Різновиди, галузі використання у музичній практиці. Проміжні форми.
Рондо, варіації, сонатна форма. Рондо та рондоподібні форми. Типологія варіацій. Історичний огляд умов виникнення та розвитку сонатної форми. Характеристика основних розділів та принципів розвитку в сонаті.
Циклічні форми. Сюїта. Сонатно-симфонічний цикл. Цикли інструментальних та вокальних мініатюр.
Вокальні та вокально-інструментальні форми. Взаємодія музичних форм. Специфіка вокальних та вокально-інструментальних форм. Особливості музичного формоутворення в поєднанні зі словом. Пісенні форми – куплетна та строфічна. Камерно-вокальні жанри та форми авторської музики. Особливості аналізу вокальних творів професійної музики.
Форми вокально-хорової музики. Жанри та форми вокально-хорової музики в опері. Арія, її типи та різновиди. Ансамблі, їх будова і функція. Хори та хорові сцени. Опера як ціле, її драматургія і композиція. Класичні інструментальні форми у вокальній та хоровій музиці.
Види поліфонії. Основні поняття поліфонії (поліфонія, музичний склад, фактура, одноголосся, монодичний склад, багатоголосся, види поліфонії).
Підголоскова поліфонія. Українська народна музична творчість: витоки підголосковості, деякі закономірності ладової будови пісні, особливості метро-ритмічної організації. Застосування особливостей народної підголоскової поліфонії в професійній музиці. Особливості підголоскового поліфонічного мислення в творах шкільного репертуару.
Контрастна поліфонія. Мелодика строгого письма. Історичний огляд етапів виникнення і розвитку контрастного багатоголосся. Види застосованої нотації. Роль «Нідерландської школи» у процесі розвитку поліфонічної техніки. Основні закономірності музичної організації мелодики строго стилю. Контрапункт
Імітаційна поліфонія. Фуга як найскладніша поліфонічна форма. Імітація в строгому та вільному стилях поліфонії. Визначні риси імітації в двоголоссі. Поліфонічне багатоголосся вільного стилю. Фуга: структурні особливості, жанрові різновиди.
Музично-історичні дисципліни
Світова цінність українського музичного мистецтва у полікультурному просторі. Українське музикознавство як наукова дисципліна. Основні періоди формування українського музикознавства. Фольклорні джерела української класичної музики, національна система музичного виховання.
Основні етапи формування української музичної культури. Історичні умови розвитку ранніх форм музичної творчості. Основні напрямки розвитку українського музичного мистецтва. Роль та значення української музичної культури в європейському культурному просторі.
Основні види та жанри української народнопісенної творчості. Інтонаційна лексика календарних пісень (зимових, весняних, літніх, осінніх). Використання першоджерел обрядових і календарних пісень в творчості композиторів-професіоналів.
Українські народні музичні інструменти. Основні групи українського музичного інструментарію. Особливості будови українських народних інструментів.
Музична культура України епохи Середньовіччя. Основні жанри духовної музики. Тематична спрямованість хорової духовної музики.
Формування музичної культури другої половини XVII ст. (ренесансно-гуманістичні тенденції). Світська та культова музика. Формування основних жанрів хорової, інструментальної, вокальної музики. Музична освіта.
Головні тенденції та напрямки розвитку музичного мистецтва та музичної освіти періоду ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Музика в шкільному театрі. Функції музики в шкільному театрі. М. Ділецький та його трактат «Грамматика пения мусикийского». Духовні та світські канти. Напрямки розвитку музичної освіти епохи Бароко. Основні осередки музичної освіти.
Ідеали доби Просвітництва в творчості українських композиторів. Народження української композиторської школи. Історичні обставини виникнення національної композиторської школи. Розвиток основних музичних жанрів у другій половині ХVІІІ ст.
Видатні постаті української музичної культури другої половини ХVІІІ ст.: М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель. Жанрова спрямованість музичної спадщини Березовського, Бортнянського, Веделя. Розвиток хорової та інструментальної музики у другій половині ХVІІІ ст. Характеристика жанру хорового концерту.
Романтизм як художньо-стилістичний напрямок в українській музичній культурі. Головні тенденції романтизму в українській музиці. Формування основних музичних жанрів вокальної та інструментальної музики.
Взаємодія класичних та романтичних тенденцій у творчості композиторів Західної України. Характеристика музичної спадщини М. Вербицького, І. Воробкевича.
Музично-театральне мистецтво. Зародження оперного жанру в українському музичному мистецтві. Поєднання класичних та романтичних традицій в творчості С. Гулака-Артемовського («Запорожець за Дунаєм»). Творчість М. Аркаса («Катерина»).
Музична спадщина М. Лисенка. Оперна музика М. Лисенка («Тарас Бульба»), дитячі опери, хорова творчість, інструментальна музика. М. Лисенко – інтерпретатор поезії Т. Шевченко. Фольклористична діяльність М. Лисенка.
Творчість С. Людкевича. Кантата-симфонія «Кавказ». Твори С. Людкевича для фортепіано.
Історично-культурний контекст розвитку української музичної культури періоду кінця ХІХ століття. Музичне життя та освіта України періоду другої половини ХІХ століття.
Розвиток симфонічного жанру в українському музичному мистецтві. Фольклорні джерела мелодики симфонічних жанрів українських композиторів (М.Калачевського, В.Сокальського та ін.).
Хорова музика М.Леонтовича, К.Стеценка, Я.Степового: тематична спрямованість хорових творів; специфічні особливості музичної мови обробок українських народних пісень («Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Гра в зайчика» тощо) та оперного мислення на прикладі твору «На русалчин Великдень».
Творчість Л. Ревуцького. Творчий шлях Л. Ревуцького; симфонічний жанр у творчості композитора. Друга симфонія. Кантата-поема «Хустина».
Творчість Б. Лятошинського. Загальна характеристика творчої діяльності Б. Лятошинського. Слов’янська тематика в музичній творчості композитора. Характеристика симфонічної творчості. Третя симфонія. Музично-громадська діяльність.
Українська музична культура другої полови ХХ ст. Особливості формування музичної мови, проведення фольклорної лінії у творчості провідних українських композиторів (Л. Дичко - «Чотири пори року», «Червона калина», М. Скорик – «Карпатський концерт», В. Сасько, Є. Станкович – «Цвіт папороті», В. Губаренко, Б. Фільц та ін.). Оперна спадщина (В. Кирейко - «Лісова пісня», К. Данькевич - «Богдан Хмельницький», В. Губарено - «Листи кохання»). Духовна музика в творчості Л. Дичко, Б. Фільц. Музика для дітей та юнацтва у творчості сучасних українських композиторів.
Історія зарубіжної музики. Музична культура епохи Відродження. Розвиток багатоголосся. Значення діяльності митців Нідерландської поліфонічної школи. Жанри мотету, мадригалу. Творчі постаті Дж.Палестрини та О.Лассо. Історичне значення творчості нідерландських поліфоністів.
Оперне мистецтво XVII століття. Історія створення жанру опери. Італійська опера. Діяльність флорентійської «Камерати». Опера-серіа та опера-буффа. Творчі надбання А.Скарлятті.
Інструментальна музика XVII – XVIII ст. Органна музика: характеристика особливостей звуковидобування, тембрального забарвлення. Жанри, форми, засоби музичної виразності органного мистецтва. Формування фуги. Клавірна музика. Італійська школа: – творчі експерименти Д.Скарлятті в жанрі сонати. Французькі клавесиністи: Ф.Куперен, Ж.Ф.Рамо. Жанр програмної мініатюри. Творчість А.Кореллі, А.Вівальді.
Творчість Г.Ф. Генделя. Основні дати життєвого та творчого шляху митця. Періодизація творчості. Жанрова палітра творчості. Значення опери в творчості Генделя. Ораторіальна творчість. Особливості клавірної творчості на прикладі сюїт та партит.
Творчість Й.С. Баха. Періодизація творчості. Риси стилю митця – особливості поліфонічного мислення, мелодики, гармонії. Історичне значення творчості геніального композитора XVII ст. Кантатно-ораторіальна творчість. Меса сі-мінор та «Страсті за Матфеєм». Інструментальна творчість: жанри, основні твори, засоби музичної виразності. Застосування нових можливостей темперованого строю на прикладі «Добре темперованого клавіру»; жанр концерту на прикладі «Італійського концерту». Інструментальна сюїта. Оркестрові твори: характерні риси оркестрового стилю на прикладі «Бранденбурзьких концертів».
Реформа опери К.В.Глюка та В.А.Моцарта. Розгляд реформаторських рис творчості Глюка на прикладі «Орфея та Евридіки». Розгляд характерних особливостей оперного стилю Моцарта на прикладі творів: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта».
Інструментальна музика XVIII століття. Симфонічна творчість Й.Гайдна та В.А.Моцарта. Становлення сонатно-симфонічного циклу. Віденська класична школа. Класична симфонія (соната). Характеристика творчої Гайдна. Періодизація творчості, жанрова палітра, основні твори. Характерні риси симфонічного мислення Гайдна. Періодизація творчості, основні твори в клавірній, вокальній творчості Моцарта. Новий жанровий різновид симфонії на прикладі Симфонії № 40 g-moll – лірико-психологічний жанр.
Особистість та творча спадщина Л.Бетховена. Періодизація творчості, риси стилю, жанрове коло, основні твори. Характерні особливості симфонічного мислення митця, періодизація симфонічної спадщини, будова симфонії, склад бетховенського оркестру. Клавірна творчість – фортепіанні сонати, концерти для фортепіано з оркестром. Опера «Фіделіо» - яскравий зразок «опери спасіння».
Романтизм як провідний стильовий напрямок XIX ст. Коло музичних жанрів романтичної епохи. Значення програмної музики. Творчість Ф.Шуберта, Ф.Мендельсона: риси стилю, жанрова палітра, характеристика провідних жанрів – пісня та симфонія (Ф.Шуберт), симфонічні твори та фортепіанна мініатюра (Ф.Мендельсон). Вокальні цикли («Прекрасна млинарка», «Зимовий шлях»).
Творчі постаті Р.Шумана та Г.Берліоза: особливості творчого шляху, риси стилю, жанрове коло, основні твори. Р.Шуман: фортепіанна творчість, значення мініатюри та циклу мініатюр програмного змісту, аналіз циклів «Карнавал», «Фантастичні п’єси», вокальна спадщина («Кохання поета», «Кохання та життя жінки»). Г.Берліоз: створення класичного зразку програмного симфонізму. «Фантастична симфонія» - програма, особливості композиції, введення лейтмотиву, особливості оркестровки.
Німецька опера XIX століття. Творчість Р.Вагнера: оперна реформа. «Лоенгрін». Загальний огляд тетралогії «Перстень Нібелунга»: сюжетна основа, особливості композиції, характеристики основних діючих осіб, роль лейтмотивної системи композитора. «Трістан та Ізольда». Історичне значення оперної реформи Р.Вагнера.
Італійська опера XIX ст. Творчість Дж. Верді та Дж. Пучині. Основні положення новаторського стилю Верді. Періодизація творчості митця. Аналіз опер «Ріголєтто», «Травіата» і «Аїда»: вибір сюжетів, драматургічні акценти, особливості композиції, характеристики діючих осіб, музична мова, функції оркестру Пізні твори Верді – «Отелло» і «Фальстаф». Творчість Дж. Пучині. Розгляд традиційних та новаторських рис стилю композитора на прикладі опер «Тоска», «Богема» та «Чіо-Чіо-Сан».
Французька опера XIX століття. Творчість Ш.Гуно, Ж.Бізе. Опери «Фауст» та «Ромео і Джульєтта» Ш.Гуно: характерні ознаки ліричної опери. Опери «Шукачі перлів» та «Кармен» Ж.Бізе.
Угорська та польська композиторські школи. Творчість Ф.Ліста та Ф.Шопена. Періодизація творчості, основні жанри і твори, риси стилю Ф.Ліста. Фортепіанна творчість як провідна галузь творчої спадщини митця. Характеристика творчості Ф.Шопена. Фортепіанна спадщина: танцювальні жанри (мазурки, полонези, вальси), прелюдії, етюди, скерцо, ноктюрни. Жанр сонати в творчості Шопена (Соната сі-бемоль мінор).
Чеська музична культура. Творчі постаті Б.Сметани та А.Дворжака. Б.Сметана як основоположник чеської композиторської школи: періодизація творчості, риси стилю митця у двох провідних жанрах творчої спадщини композитора – опері та програмній симфонічній поемі. Жанрова палітра творчості А.Дворжака.: опери («Русалка»), симфонії, інструментальні концерти, камерні ансамблі, вокальні твори. Симфонія «З Нового Світу». «Слов’янські танці» для симфонічного оркестру.
Норвезька музична культури XIX ст. Жанрове розмаїття творчої спадщини Е.Гріга: пісні, фортепіанні п’єси, камерні ансамблі, симфонічні сюїти тощо. Риси стилю. Характеристика музики до драми Г.Ібсена «Пер Гюнт».
Французька музична культура. Імпресіонізм. Творчість К.Дебюссі та М.Равеля. К.Дебюссі як основоположник музичного імпресіонізму. Періодизація творчості митця, особливості стилю. Симфонічні твори – «Післяполуденний відпочинок фавна», «Ноктюрни», «Море»: особливості оркестровки. Фортепіанна творчість. Дебюссі: програмна мініатюра («Естампи», «Образи», «Дитячий куточок», «Прелюдії»). Характеристика оперного стилю Дебюссі: «Пелеас та Мелізанда». Характерні риси творчості М.Равеля.
Австро-німецька музична культура кінця XIX – початку XX ст. Творчість Р.Штрауса: періодизація творчості, жанрове коло, основні твори. Втілення експресіоністичних рис в операх «Саломея» та «Електра». Симфонічна та пісенна творчість Г.Малера. Симфонія-кантата «Пісня про землю». «Нова віденська школа». Творчість А.Шенберга, А.Берга та А.Веберна. Теорія додекафонної техніки А.Шенберга. Вокальний цикл «Місячний П’єро». Характеристика творчості А.Берга: опера «Воццек». Творчий портрет А.Веберна.
Зарубіжна музика ХХ століття. Німецька композиторська школа. Творчість П.Хіндеміта та К.Орфа. Періодизація творчості П.Хіндеміта. «Камерна музика». Фортепіанний цикл «Ludus tonalis». Творчий портрет К.Орфа. на прикладі циклу сценічних кантат «Тріумфи» (зокрема, І ч. – «Карміна Бурана»). Педагогічна система К.Орфа.
Американська композиторська школа. Творчий портрет Дж.Гершвіна. «Рапсодія у блюзових тонах», сюїта «Американець у Парижі». Опера «Поргі та Бесс».
Іспанська музична культура. Творчий портрет Ісаака Альбеніса та Мануеля де Фалья.
Угорська музична культура. Характеристика творчості Б.Бартока: неофольклоризм. Періодизація творчості. Фортепіанний цикл «Мікрокосмос», «Музика для струнних, ударних і челести». Опера «Замок герцога Синя Борода», балети «Дерев’яний принц» та «Чудесний мандарин».
Англійська музична культура. Творчість Б.Бріттена. Періодизація творчості. «Воєнний реквієм» - монументальний твір антивоєнного змісту.
Польська музична культура. Творчий портрет К.Пендерецького: поєднання традиційних жанрів і форм церковного музикування – «Страсті за Лукою», ораторія «Магніфікат», «Польський реквієм».
Музична культура Росії першої половини XIX ст. Творчий геній М.І. Глинки. Історичне значення творчості митця. Основні етапи творчості. Оркестрові твори Глинки: особливості тематизму, форми, оркестровки. Значення «Камаринської» для розвитку російської симфонічної музики Романси Глинки. Оперна драматургія М.І. Глинки. «Життя за Царя».
Музична культура Росії другої половини XIX ст. «Могучая кучка» та її історичне значення в історії російської музики. Творчі пошуки О.П. Бородіна, М.А. Римського-Корсакова, М.П. Мусоргського. «Борис Годунов»: особливості драматургії опери. Лейтмотивна система. Оперна творчість М. Римського-Корсакова. Опери «Снігуронька», «Садко», «Царева наречена.
Творчість П.І. Чайковського. Періодизація творчості. Симфонізм мислення як провідний принцип творчості митця. Увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта». Симфонії. Фортепіанні твори Чайковського («Дитячий альбом», «Пори року», «Думка»). Фортепіанні концерти. Оперна творчість П.І. Чайковського. Еволюція стилю, теми, образи, традиції та новаторство. «Євгеній Онєгін»: історія створення, особливості інтерпретації твору О.С. Пушкіна, композиційно-драматургічні особливості.
Творчість О. М. Скрябіна. Релігійно-естетична філософія Скрябіна, світорозуміння людини в її космічній сутності. Огляд творчої еволюції. Фортепіанна творчість (Прелюдії ор.11, Етюди). «Поема екстазу». Симфонія № 3 («Божественна поема»).
Творчість С.В. Рахманінова. Жанрові сфери, вершинні художні досягнення. Характеристика стилю композитора,. Композиторська та концертна діяльність. Фортепіанна музика – провідна сфера творчих інтересів митця (Прелюдії, Етюди-картини, Музичні моменти, Фортепіанні концерти). Камерна опера «Алеко». Симфонічні та хорові твори Рахманінова – теми, образи, особливості музичної мови.
Методика музичного виховання
Місце і роль музики в системі шкільних дисциплін художньо-естетичного циклу. Дисципліни художньо-естетичного циклу в ЗОШ, їх спрямованість (дидактична, розвиваюча, виховна). Монопредметні та інтегровані дисципліни художньо-естетичного циклу. Музика як вид мистецтва, його специфіка і зміст.
Базові категорії теорії та практики музичного виховання. Зміст понять «музична освіта», «музичне навчання», «музичне виховання», «музичний розвиток». Спільні та відмінні ознаки.
Методика музичного виховання як часткова дидактика. Методика як елемент системи загальної педагогіки. Методика музичного виховання як методичний варіант цілісної дидактичної системи, що об’єднує: мету, зміст, принципи, форми, методи, результат.
Сутність методики в контексті методології музичного виховання. Взаємозв’язок методики з філософією, психологією, музикознавством, естетикою, історією музики, фольклором, музичною соціологією та іншими науками, з музично-педагогічною практикою.
Функції музики та їх реалізація у навчально-виховному процесі ЗОШ (естетична, пізнавальна, виховна, комунікативна, гедоністична, сугестивна). Вплив музики на психіку дитини (інтелектуальну, емоційно-почуттєву, вольову сфери).
Музичне виховання як складова мистецької освіти.
Теоретичні уявлення про мету, завдання і принципи, зміст, форми музичного виховання. Мета масового музичного виховання учнів ЗОШ (за О.Я. Ростовським «Шкільна програма «Музика»; Л.М. Масол «Концепція художньо-естетичного виховання учнів ЗОШ»).
Зміст та завдання музичної освіти учнів ЗОШ. Особливості та багатокомпонентність змісту музичної освіти в ЗОШ. Система ключових та часткових знань про музику; система практичних вмінь та навичок в різних видах музичної діяльності; музично-творчий розвиток учнів; виховання особистісно-ціннісного ставлення до музики; виховання універсальних якостей особистості. Завдання музичної освіти (виховні, розвиваючі, дидактичні). Їх пріоритетність.
Державні нормативні документи, що регламентують зміст шкільної музичної освіти. Закон України «Про загальну середню освіту»; державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття); державний освітній стандарт; концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах; навчальна програма шкільного предмету «Музика»; підручник з шкільного предмету «Музика»; навчальний план ЗОШ; календарно-тематичний план вчителя.
Сучасні вимоги до вчителя-музиканта, його психолого-педагогічної та музично-методичної підготовки.
Творчість як провідна риса вчителя-музиканта сучасної ЗОШ. Методична творчість вчителя. Сутність та ознаки методичної творчості вчителя-музиканта як складової його професіоналізму.
Музична культура в структурі професійних якостей вчителя-музиканта.
Урок музики як основна форма музичного виховання у школі.
Особливості уроку музики як уроку мистецтва та вимоги до його організації. Урок музики в історичній ретроспективі: урок співів – урок музики – урок музичного мистецтва; трансформація назви, мети та змісту уроку музики. Особливості уроку музики як уроку мистецтва, методичні вимоги до його організації. Цілісність уроку та узгодженість всіх його компонентів. Принципова відмінність уроку музичного мистецтва від уроків (дисциплін) природничого циклу.
Типи уроків музики відповідно до тематичної побудови шкільної програми «Музика». Типізація уроків музики за шкільною програмою «Музика» О. Ростовського: урок введення в тему, урок поглиблення теми, урок узагальнення теми.
Структура шкільного уроку музики. Традиційна структура уроку: організаційний момент, актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності, сприйняття нової теми, осмислення та систематизація знань, підсумок уроку. Зміст етапів уроку. Нетрадиційна форма уроку.
Триєдина мета уроку (завдання). Мета уроку як передбачувальний результат. Триєдина мета (завдань) уроку: дидактична, розвиваюча, виховна. Взаємозв’язок теми, змісту і триєдиної мети уроку.
Види музичної діяльності на уроках музики. Характеристика видів музичної діяльності на уроках музики, їх зміст та завдання. Види музичної діяльності на уроці: хоровий спів, слухання музики, вивчення музичної грамоти, музично-ритмічні рухи, музикування на дитячих музичних інструментах. Характеристика, зміст та завдання видів музичної діяльності. Відносна та абсолютна система розвитку музичного слуху. Поняття «провідний вид музичної діяльності».
Музичне сприймання − основа всіх видів музичної діяльності. Музичне сприймання – провідний вид музичної діяльності за концепцією Д. Кабалевського.
Характеристика програм з музики для ЗОШ.
Навчальна програма з дисципліни – провідний документ в роботі вчителя музики. Зміст, структура та принципи побудови навчальної програми з предмета «Музика». Багатоваріантність навчальних програм – характерна ознака сучасного програмно-методичного забезпечення шкільних дисциплін.
Сучасні музично-освітні програми з музики для учнів початкової та основної школи ЗОШ. Концептуальні підходи, зміст, структура та принципи побудови музично-освітніх програм для ЗОШ: А. Авдієвського, О. Ростовського, О. Лобової, Л. Єлагіної, Л. Масол, Б. Фільц, Р. Любар, С. Науменко.
Навчальні програми з музики О. Ростовського, О. Лобової. Навчальна програма О. Ростовського – адаптований варіант до української музичної культури шкільної програми з музики Д. Кабалевського. Провідний принцип побудови – тематизм. Навчально-методичний комплект «Планета Барвистої Музики» О. Лобової. Підручники з музики для початкової школи О. Лобової.
Методика музичного виховання учнів різного шкільного віку.
Особливості методики музичного виховання учнів молодшого шкільного віку.
Психофізіологічна та музична характеристика учнів молодших класів. Вікова характеристика; особливості мислення, сприймання, пам’яті, уваги. Провідний та пріоритетний вид діяльності на уроках музики.
Методи музичного навчання молодших школярів. Метод як спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності учителя й учнів. Узгодженість методів з віковими особливостями молодших школярів. Методичні вимоги до проведення уроків музики в молодших класах. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь «Мистецтво».
Музичний фольклор в естетичному вихованні учнів молодших класів. Музичний фольклор – основа шкільної програми «Музика» О. Ростовського. Поняття «дитячий фольклор», його зміст та складові.
Особливості шкільної програми «Музика» для початкових класів.
Тематизм уроків музики у 1-4 класах (за програмами О. Ростовського, О. Лобової). Порівняльний аналіз тематизму та змісту програм з музики О. Ростовського та О. Лобової.
Зміст ключових знань та провідних умінь в сфері музичного мистецтва учнів початкової школи. Зміст ключових понять: «настрій в музиці», «засоби музичної виразності», «жанр музики», «виражальність та зображальність в музиці» тощо. Практична реалізація мети та змісту уроку шляхом використання комплексу методів.
Особливості методики музичного виховання учнів середнього шкільного віку.
Психофізіологічна та музична характеристика учнів середніх класів. Вікова характеристика учнів-підлітків (особливості мислення, пам’яті, уваги, сприймання). Провідний та пріоритетний види музичної діяльності.
Особливості шкільних програм з «Музики» для середніх класів (О. Ростовського, О. Лобової, Б. Фільц). Порівняльний аналіз тематизму та змісту шкільних програм з музики О. Ростовського, О. Лобової, Б. Фільц. Програма Б. Фільц «Музичне мистецтво». Значення зміни в назві уроку. Монотематичний урок як нова форма проведення уроку музичного мистецтва в середніх класах.
Методи музичного навчання учнів підліткового віку. Загальнодидактичні та специфічні методи музичного навчання учнів. Аналіз-інтерпретація музичного твору як метод «пошуку у мистецтві особистісно значущих смислів». Державний стандарт загальної середньої освіти.
Тематизм уроків музики в 5-8 класах.
Міжпредметні зв’язки музики з літературою та образотворчим мистецтвом. Методичні основи використання взаємозв’язку видів мистецтв. Духовна музика в школі. Тематизм уроків музики в 6 класі.
Осягнення учнями єдності змісту і форми музичного твору. Тематизм уроків музики в 7 класі.
Сучасна музика в школі. Тематизм уроків музики у 8 класі.
Організація художньо-педагогічного спілкування на уроках музики − інтегрований метод в роботі з учнями середніх класів.
Музика як засіб спілкування. Комунікативна функція музики.
Особливості художньо-педагогічного аналізу музичних творів.
Художньо-педагогічне спілкування як інтегрований метод в роботі з учнями середніх класів.
Історія музичного виховання.
Музичне виховання в стародавні часи.
Музичне виховання в Україні ХV-XVIІІ ст. Початкові школи при церквах. ХVІ-ХVІІ ст. – створення міських братських шкіл, навчальних закладів (Острозький культурно-освітній центр; Львівська та Київська братські школи; Київська колегія; Києво-Могилянська академія). ХVІ-ХVІІІ ст. – поява козацької педагогіки; музична підготовка дітей в січових, козацьких, монастирських, полкових школах.. Наступність музично-освітніх традицій між братськими школами та Києво-Могилянською академією. Кінець ХVІІ-ХVІІІ ст. – поява національних музично-освітніх традицій.
Мусикійська граматика М. Ділецького та її роль в розвитку вітчизняного музичного виховання. М. Ділецький – теоретик і реформатор у професійній музиці та музичній педагогіці. Музично-теоретична робота «Грамматика пения мусикийского» (1675 р.).
Педагогічна, культурно-освітня діяльність українських композиторів, культурних діячів кінця XIX початку XX ст.
Науково-педагогічні погляди Б. Яворського. Б. Яворський (1877-1942 рр.) – відомий музикант-теоретик, педагог.
Педагогічна спадщина українських композиторів М. Леонтовича, К. Стеценка, Я. Степового. Видатні українські композитори, що стояли у витоків музично-педагогічної школи в Україні: М. Леонтович (1877-1921 рр.); К. Стеценко (1882-1922 рр.) – відомий український композитор, прихильник гуманістичних підходів у загальному музичному вихованні дітей; Я. Степовий (1883-1921 рр.) – український композитор, автор хорової збірки для дітей «Проліски» та 137 творів для дітей різного шкільного віку.
Позакласна та позашкільна музично-виховна робота з учнями.
Система художньо-естетичної освіти та виховання в Україні. Форми позакласної роботи.
Планування та облік роботи з музичного виховання.
Планування як творчість вчителя. Види планування навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках музики (календарно-тематичне, поурочне планування).
Оцінювання освітніх результатів. 12-бальна шкала навчальних досягнень учнів з предмету “Музика”. Багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі «Музика». Функції перевірки, види оцінювання навчальних досягнень.
Музичне виховання у країнах зарубіжжя. Музично-педагогічна спадщина зарубіжних діячів.
Педагогічні ідеї Е. Жака-Далькроза, К. Орфа, З. Кодая, Б. Тричкова. Е. Жак-Далькроз – швейцарський педагог-музикант (1865-1950 рр.). Автор системи музично-ритмічного виховання. Евритмія – зв’язок музики і рухів. К. Орф – німецький композитор і педагог (1895-1982 рр.). Запровадження дитячого музичного інструментарію. Провідний вид діяльності – музикування на дитячих музичних інструментах. З. Кодай – угорський композитор, фольклорист, педагог (1882-1967 рр.). Основа музичного виховання - хоровий спів в поєднанні з музичною грамотою. Застосування відносної (релятивної) системи розвитку музичного слуху. Б. Тричков - болгарський педагог (1881-1944 рр.). Установлення координації між слухом і голосом.
Музично-педагогічна діяльність російських педагогів-музикантів.
Досвід у галузі музичного виховання Б. Асаф’єва, М. Румер, В. Щацької, Н. Гродзенської, Н. Ветлугіної. Б. Асаф’єв (1884-1949 рр.), музикант-теоретик, академік. Теорія про інтонацію як основу музики - провідна ідея шкільної програми з музики Д. Кабалевського. М. Румер (1890-1951 рр.). Музично-просвітницька діяльність В. Шацької (1882-1978 рр.). Н. Гродзенська (1892-1974 рр.). Залучення дітей до світової музичної культури, формування художнього смаку дітей на основі використання змістовного репертуару. Н. Вєтлугіна (1901-1979 рр.). Питаннями музичного розвитку дітей дошкільного віку.
Сучасні концепції музичної освіти. Виховний потенціал мистецтва – джерело освітніх інновацій.
Мистецтво і педагогічні технології. Інновація в навчально-виховному процесі. Складові та структура педагогічної технології. Використання педагогічних технологій на уроках музики.
Головні напрямки розвитку музичної освіти ХХІ століття. Пріоритетні риси сучасної музичної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах. Основна парадигма сучасної освіти – орієнтованість на особистість. Пріоритетні риси сучасної музичної освіти.
Музично-педагогічна практика у ЗОШ та закладах позашкільної освіти. Особистісно зорієнтований підхід у галузі музичної освіти. Реалізація технології особистісно-зорієнтованого навчання в процесі музичного навчання. Сутність особистісно-зорієнтованого навчання, вимоги до його організації на уроках музики.
Психолого-педагогічна діагностика музичних здібностей учнів ЗОШ. Характеристика музичних здібностей в роботі Б. Теплова “Психологія музичних здібностей”. Музичні здібності, задатки, слух.