- •1. Якісна зміна суспільства, як керованої підсистеми, приводить до відповідних перетворень керуючої підсистеми:
- •2. Трансформація системи державного управління в сучасній моделі регулювання суспільства має наступну послідовність:
- •12. Належне врядування – це:
- •18. Об’єктом публічного управління можуть бути:
- •19. Функціональний простір системи публічного управління:
- •20. Взаємодії, що виникають у середині системи публічного управління проявляються через:
- •21. Взаємодія системи публічного управління із зовнішнім середовищем це:
- •22. Публічне управління втілює у собі:
- •23. Загальні риси публічного управління:
- •24. Особливі риси публічного управління:
- •25. Основні види публічного управління:
- •26. Різновиди публічного управління залежно від видів публічних колективів:
- •27. Основні методологічні підходи до публічного управління:
- •28. Загальні постулати демократичної концепції публічного управління:
- •29. В соціально-організаційному плані публічне управління варто сприймати як:
- •30. Механізм публічного управління – це:
- •31. Комплексний механізм публічного управління може складатися з таких видів механізмів:
- •32. Основні функціональні напрями діяльності суб’єктів публічного управління на національному і регіональному рівні:
- •33. Основні функціональні напрями діяльності суб’єктів публічного управління на муніципальному рівні:
- •34. Основні узагальнені функціональні напрями роботи можливої організації, яка виступає від імені суб’єкта публічного управління:
- •35. Види впливу керуючого суб’єкта на об’єкт в системі публічного управління:
- •36. Форми активних і пасивних зворотніх зв’язків між суб’єктами і об’єктами механізму публічного управління:
- •37. Основні напрями розвитку системи публічного управління:
- •38. Зв'язок між економічною теорією і соціологією виявляється в тому, що:
- •43. Економічна поведінка людей – це:
- •44. Політична поведінка людей – це:
- •45. Основні фактори впливу на оптимальність економічної поведінки людини це:
- •46. Основні форми політичної участі громадян у політичному житті суспільства:
- •51. Об’єктивні закони публічного управління в своїй основі є не що інше, як:
- •52. Реалізація об’єктивних законів публічного управління залежить від:
- •53. Загальний закон публічного управління характеризує:
- •54. Межі функціонування системи публічного управління:
- •55. Закон необхідності посилення регулювання та управління суспільними процесами передбачає:
- •56. Закон єдності системи публічного управління зазначає:
- •57. Закон пропорційності суб’єкта і об’єкта публічного управління зазначає:
- •58. Закон співставності керуючої та керованої підсистем системи публічного управління передбачає:
- •59. Закон “необхідного багатоманіття” зводиться до того, що:
- •60. Закон розмежування центрів влади та управління концептуально означає:
- •61. Відповідно до закону поєднання централізації та децентралізації:
- •62. Відповідно до закону системності організації публічного управління:
- •63. Закон саморозвитку системи публічного управління визначає:
- •64. Відповідно до закону участі громадян у публічному управлінні:
- •65. Об’єктивні та специфічні закони публічного управління найбільш яскраво проявляються у вигляді закономірностей, яким притаманний, у першу чергу:
- •66. Принципи публічного управління – це:
- •67. Головними вимогами до формування принципів публічного управління є:
- •68. До основних видів принципів публічного управління відносяться:
- •69. Основні стандарти належного урядування базується на наступних принципах:
- •70. Критерієм ефективності застосування законів і принципів публічного управління залишається перш за все:
- •72. Держава – це:
- •73. Суспільство – це:
- •74. Типологізація суспільств – це:
- •85. Система публічного управління багато в чому є тотожною системі публічної влади. По суті, який політичний режим, такі в цілому:
- •86. Сучасні підходи до управління суспільством і країною наступні:
- •87. Соціально-інженерний підхід до управління країною і суспільством орієнтується на:
- •88. Гуманітарний підхід до управління країною і суспільством – це:
- •89. Основними напрямами гуманітарного розвитку України є:
- •90. Основними принципами гуманітарного розвитку України є:
- •91. Головними цілями реалізації принципів гуманітарного розвитку України є:
- •92. Головними властивостями моделі публічного управління в Японії є:
- •93. Основними цілями процесу моделювання раціонального механізму публічного управління є:
- •94. Новий публічний менеджмент – це:
- •95. Головними особливостями нового врядування є:
- •96. Громадянське суспільство є:
- •97. Головними передумовами виникнення громадянського суспільства є:
- •98. На сучасному етапі розвитку головними ознаками громадянського суспільства є:
- •99. До основних видів громадянського суспільства н. Розенблюм відніс:
- •100. Інститутами громадянського суспільства є:
- •101. Фактори, що гальмують розвиток соціальної структури громадянського суспільства в Україні:
- •102. Основні принципи забезпечення ефективно-збалансованих взаємозв’язків між головним об’єктом громадянського суспільства і суб’єктами механізму публічного управління:
- •103. Влада місцевого самоврядування характеризується певними загальними ознаками, а саме:
- •104. Основні фактори впливу місцевого самоврядування на можливість самореалізації громадян як учасників громадського і політичного процесу:
- •105. Місцеве самоврядування в Україні – це:
- •106. Муніципальне публічне управління – це:
- •107. Основні принципи публічного управління на муніципальному рівні:
- •108. Основні напрями використання механізму владно-громадської взаємодії на муніципальному рівні:
- •109. Фактори гальмування розвитку “соціального партнерства” на муніципальному рівні в Україні:
- •110. Основні форми “соціального партнерства” на муніципальному рівні в Україні:
- •111. Основні напрями підтримки громадських об’єднань органами муніципальної влади:
- •112. Основні фактори впливу на якість владно-громадського партнерства на муніципальному рівні в Україні:
- •113. Загальні вимоги, притаманні управлінським рішенням:
- •114. Основні ознаки публічно-управлінських рішень:
- •115. Основні особливості прийняття публічно-управлінських рішень:
- •116. У процесі прийняття і реалізації публічно-управлінських рішень, як правило, виділяють наступні етапи:
- •117. Розв’язання проблеми ефективності реалізації прийнятих публічно-управлінських рішень відбувається шляхом:
- •118. Основні принципи прийняття і реалізації публічно-управлінських рішень:
- •119. Основні інструменти забезпечення ефективності прийняття і реалізації публічно-управлінських рішень:
- •120. Основні внутрішні інструменти забезпечення ефективності публічно-управлінських рішень:
- •121. За допомогою бенчмаркінгу відбувається:
- •122. Економічна система суспільства покликана вирішувати такі взаємозалежні проблеми:
- •129. Основні напрями державно-публічної економічної політики на етапі переходу від державного управління до нових моделей регулювання економікою
- •130. Основні принципи побудови соціально орієнтованої ринкової економіки
- •131. Основні принципи побудови сучасного соціального порядку Німеччини
- •132. Різні вчені класифікують методи регулювання економіки на:
- •133. Основні методи прямого державного впливу на економіку:
- •134. Сфера застосування непрямих (опосередкованих) методів впливу на розвиток ринкової економіки
- •135. Відмітні ознаки традиційної (натуральної) економічної системи
- •136. Відмітні ознаки централізованої (планової, тоталітарної, командно-адміністративної) економічної системи
- •137. Відмітні ознаки ринкової економічної системи
- •138. Відмітні ознаки соціально орієнтованої (регульованої) ринкової економічної системи
- •139. Основні ознаки соціально орієнтованої економіки Німеччини
- •140. Вплив розвитку ринкових відносин на функції держави в конкуренції
- •141. Основні напрями конкурентної політики в Україні
- •142. Основні шляхи забезпечення розвитку економічної конкуренції
- •143. Інституції здійснення державної політики в економічній конкуренції:
- •144. Основні негативні наслідки процесу монополізації економіки
- •145. Основні напрями діяльності Антимонопольного комітету України
- •146. Основні завдання діяльності Антимонопольного комітету України
- •147. Методи здійснення антимонопольної політики в Україні
- •148. Основні принципи діяльності Антимонопольного комітету України
- •149. Основні законодавчо встановлені види відповідальності за зловживання монопольним становищем
- •150. Основні сфери соціальної політики
- •151. Об’єкти соціальної політики
- •152. Основні етапи формування та реалізації соціальної політики
- •153. Загальні принципи належного врядування публічної соціальної політики
- •154. Основні загальні міжнародні принципи соціально-трудового партнерства
- •155. Складові саморегуляції, що безпосередньо чи опосередковано впливають на соціальний розвиток
- •156. Загальні принципи впливу на якість соціального управління
- •157. Метод вибору пріоритетів за допомогою абв-аналізу є основним для продуктивного управління і базується на таких закономірностях:
- •158. Основні соціальні гарантії в Україні
- •159. Основні складові системи соціального захисту населення в Україні
- •160. Основні види державних пенсій в Україні
- •161. Основні елементи визначення рівня життя населення
- •162. Основні показники, що характеризують індекс якості життя населення
- •163. Основні ознаки корупції
- •164. Безпосередні причини та умови розвитку корупції
- •165. Основні ознаки системної корупції
- •166. Основні функції антикорупційної нормативно-правової бази
- •167. Заходи запобігання та протидії корупції, пов’язані з діяльністю посадових осіб
- •168. Основні чинники успішної протидії корупції випробувані міжнародною спільнотою
- •169. Основні показники оцінювання ефективності публічного управління
- •170. Публічне управління соціальним захистом
- •171. Загальні принципи формування та реалізації державно-публічної соціальної політики
- •172. Принцип гнучкості полягає в:
- •173. Принцип наукової обґрунтованості означає:
- •174. Принцип пріоритетності передбачає
- •175. Принцип взаємозв’язку передбачає
56. Закон єдності системи публічного управління зазначає:
А. Існує стійкість внутрішніх зв’язків системи публічного управління при зміні стану зовнішнього середовища.
Б. Існує єдність внутрішніх зв’язків системи публічного управління при зміні впливу факторів зовнішнього середовища.
В. Існує стійкість внутрішніх зв’язків окремих елементів системи публічного управління при зміні стану зовнішнього середовища.
Г. Існує єдність внутрішніх зв’язків системи публічного управління при стабільному стану зовнішнього середовища.
57. Закон пропорційності суб’єкта і об’єкта публічного управління зазначає:
А. Кожен суб’єкт публічного управління має бути спроможним за своїм потенціалом оперативно виконувати функціональні завдання, враховуючи зміни у стані об’єкта.
Б. Кожен суб’єкт публічного управління має бути спроможним за своїм потенціалом і організаційно-технічним забезпеченням оперативно виконувати функціональні завдання, враховуючи зміни у стані об’єкта, забезпечуючи раціональну відповідність між елементами в середині керуючої та керованої підсистем.
В. Кожен суб’єкт публічного управління має бути спроможним за своїм потенціалом виконувати функціональні завдання, забезпечуючи раціональну відповідність між елементами в середині керуючої та керованої підсистем.
Г. Кожен суб’єкт публічного управління має бути спроможним виконувати функціональні завдання, забезпечуючи раціональну відповідність між елементами в середині керуючої та керованої підсистем.
58. Закон співставності керуючої та керованої підсистем системи публічного управління передбачає:
А. У кожній системі публічного управління необхідно передбачити процедуру реформування якісних і кількісних характеристик керуючої підсистеми відповідно до можливої зміни керованої підсистеми.
Б. У кожній системі публічного управління необхідно забезпечити процедуру впровадження якісних і кількісних змін керуючої підсистеми відповідно до вимог керованої підсистеми.
В. У кожній системі публічного управління необхідно забезпечити процес реформування якісних і кількісних характеристик керуючої підсистеми відповідно до зміни об’єкта управління на кожному етапі розвитку.
Г. У кожній системі публічного управління необхідно забезпечити процес реформування суб’єкта відповідно до зміни об’єкта управління, враховуючи етап розвитку.
59. Закон “необхідного багатоманіття” зводиться до того, що:
А. Багатоманітність публічного впливу є необхідністю такого управління, яке володіє необхідною багатоманітністю.
Б. Багатоманітність системи публічного впливу викликана об’єктивними причинами багатоманітності.
В. Багатоманітність системи публічного впливу забезпечує таке управління, яке саме володіє необхідною багатоманітністю.
Г. Багатоманітність системи публічного впливу обумовлює необхідність у такому управлінні, яке саме володіє необхідною багатоманітністю.
60. Закон розмежування центрів влади та управління концептуально означає:
А. Бажане формальне і фактичне розмежування напрямів публічної влади в управлінні.
Б. Необхідність формального розмежування напрямів публічної влади в управлінні за горизонталлю на відносно самостійні гілки, які повинні здійснювати різні, незалежні один від одного функції.
В. Необхідність формального і фактичного розмежування напрямів публічної влади в управлінні за горизонталлю і вертикаллю на відносно самостійні гілки, які повинні здійснювати різні, незалежні один від одного функції.
Г. Необхідність фактичного розмежування напрямів публічної влади в управлінні за вертикаллю на відносно самостійні гілки, які повинні здійснювати різні, незалежні один від одного функції.