40. Інвентаризація дорослої худоби та тварин на вирощуванні і відгодівлі

Інвентаризацію дорослої худоби та тварин на вирощуванні та відгодівлі проводять в терміни, визначені керівником (власником) підприємства і обов'язково станом на 31 грудня поточного року.

Дорослу робочу і продуктивну худобу заносять в інвентаризаційні описи (ф. N Інв.-8сг), де зазначають: номер, кличку, породу, вгодованість, рік народження, живу массу та балансову вартість. Свиней (кнурів і маток) і особливо цінні породи овець та інших тварин включають в описи індивідуально.

Інших тварин основного стада, що облічують груповим методом, включають в опис за статево-віковими групами, зазначаючи кількість голів і живу масу по кожній статево-віковій групі (крім коней, верблюдів, ослів, оленів і собак, по яких вага не вказується).

На кожен вид тварин (ВРХ, свині, вівці, коні та ін.) в описах виділяють окремий розділ. Групують інвентаризаційні описи в розрізі окремих ферм, бригад і матеріально відповідальних осіб.

Молодняк великої рогатої худоби, коней заносять в інвентаризаційні описи індивідуально із зазначенням інвентарних номерів, кличок, породи і інших даних.

Молодняк свиней, овець, кіз, птиці та інші види тварин, що враховуються груповим методом, включаються до описів згідно статево-вікових груп та рахунків аналітичного обліку із зазначенням кількості голів і живої маси по кожній групі тварин.

При інвентаризації тварин, які не мають присвоєних інвентарних номерів або з повторюваними номерами, а також з номерами, що не належать даному підприємству, виділяють в окреме приміщення для встановлення їх належності та складають окремий інвентарний опис.

Інвентаризацію бджолосімей і кормових залишків меду у вуликах проводять два рази на рік весною і восени.

Інвентаризацію бджолосімей весною проводять, коли температура повітря не нижче + 15 град. C (в тіні). Восени інвентаризацію проводять після закінчення збору нектару бджолиними сім'ями.

При огляді бджолиних сімей встановлюють номер вулика, кількість рамок меду, силу сім'ї і т. п.

Запаси меду в сім'ях визначають зважуванням сотів або по зайнятій медом площі сотів. Силу бджолиної сім'ї визначають по кількості рамок, зайнятих бджолами, в перерахунку на повну рамку. Слабі і хворі бджолосім'ї підлягають вибракуванню.

Кожного місяця, для забезпечення оперативного контролю за збереженням поголів'я, інвентаризаційній комісії слід проводити перерахунок наявного поголів'я дорослих тварин та тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Перерахунок тварин проводиться в місцях знаходження тварин, в приміщеннях, в літніх таборах, на вигульних площадках.

Перерахунок великої рогатої худоби, що знаходиться на безприв'язному утриманні, проводиться шляхом перегону із одного місця в інше, прохід для перегону повинен бути таким, щоб через нього проходила одна тварина.

Перерахунок свиней бажано проводити після годівлі тварин по кожному станку окремо.

Перерахунок овець проводиться за допомогою станка, збитого з дощок, для проходу однієї вівці, через який проганяють все поголів'я.

Перерахунок птиці, що утримується в клітках, проводиться шляхом перерахунку птиці в кожній окремій клітці з подальшим підсумовуванням. При утриманні птиці на підлозі перерахунок проводиться шляхом перегону або відновлювання і перенесення птиці в окреме приміщення.

Результати перерахунку записують до інвентаризаційного опису (ф. N Інв.-8сг), один примірник якої здають в бухгалтерію.

41. Інвентаризація незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва

Інвентаризація незавершеного виробництва має визначити об'єми і фактичні витрати, понесені в рослинництві, тваринництві,промислових та інших виробництвах сільськогосподарського підприємства, під урожай майбутнього року, а також наявність незакінчених деталей вузлів, агрегатів, неописаного браку і т. п.

До незавершеного виробництва відносяться:

а) в рослинництві - витрати під урожай майбутніх років: зяб, пари, добрива, посіви озимих культур, багаторічні трави (в частині, що переходить до використання в наступні роки), підйомцілини і перелогів, підгото вка парників, теплиць та інших споруд закритого ґрунту, посіви під зиму (в теплицях, розсадниках), снігозатримання, необмолочені культури урожаю звітного року та ін.

б) в тваринництві - інкубація яєць (в грудні), перехідні на вирощування в наступному році цьоголітки риби, запаси меду у вуликах;

в) в промислових виробництвах - витримка сировини, вина та ін., заділи (деталі, вузли, агрегати), вироби, обробка і збір яких ще не завершені; готові вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції.

Перед початком інвентаризації залишки незавершенного виробництва і напівфабрикатів, які знаходяться в підрозділах, повинні бути приведені в порядок для забезпечення правильності і зручності підрахунку їх наявності.

Перевірка залишків незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання.

Описи складаються окремо за кожним підрозділом (дільницею, бригадою, відділенням) із зазначенням стадії або міри їх готовності, кількості або об'єму, витраченого насіння, сировини і матеріалів, напівфабрикатів та інше. До опису незавершенного виробництва не включаються забраковані деталі, неякісна сировина, а окремо складаються акти, які підкладаються до інвентаризаційного опису для прийняття остаточного рішення комісією. Остаточно забраковані деталі в склад незавершеного виробництва не включаються.

Незавершене виробництво рослинництва інвентаризується за об'єктами - культурами, видами посівів, робіт і т. д., причому площі багаторічних трав інвентаризуються за роками посіву.

В описах, що складаються, зазначають: перелік культур або робіт; кількісні вимірники (площа в га, теплиці в квадратних метрах (кв.м), число парникових рам і т. д.); суму витрат (всього); стан посівів і якість виконаних робіт.

До незавершеного виробництва враховуються тільки добрива, внесені або тільки вивезені восени звітного року (під урожай майбутніх років). В описах зазначають: вид добрив (мінеральні, органічні); площі (га), на які внесені ті чи інші добрива; кількість внесених або вивезених добрив (в центнерах, тоннах); вартість добрив з витратами на їх вивезення, внесення і т. д. за даними аналітичного обліку витрат. Вартість добрив, внесених під озимі культури урожаю майбутнього року, повністю враховується в витратах по озимих посівах і інвентаризації не підлягає.

Інвентаризація плодових розсадників фіксується в окремому описі. В цей опис включаються: незавершене виробництво розсадників; готова продукція (сіянці, саджанці); матеріальні запаси (насіння деревно-чагарникових порід). Опис складається по виробничим циклам вирощування розсадників, тобто за кожним полем (дільницею), починаючи з посівного відділення.

До незавершеного виробництва плодових розсадників враховують: зяб і пари, підготовлені під закладання насаджень, посіви звітного року, які ще не дали сходів, а також шпалери і плантації закладання осені звітного року; плантації з посадковим матеріалом, що залишається в незавершеному виробництві (сіянці, саджанці, які повинні залишатися в розсаднику для дорощування).

До готової продукції розсадників відноситься весь посадковий матеріал - сіянці і саджанці, які досягнули стану придатності для використання їх в господарстві (для лісонасаджень, озеленення, плодівництва і т. д.) і для реалізації. Сіянці і саджанці, які викопані і знаходяться в прикопці (реалізація яких ще не оформлена), обліковуються також як наявні в розсаднику - в готовій продукції.

Невикопаний посадковий матеріал слід обліковувати за пробними площами для кожної породи окремо.

Вартість сіянців і саджанців, що залишилися в розсаднику для подальшого вирощування до необхідних технічних умов, а також всі затрати за посівами звітного року, які ще не дали сходів, залишаються на субрахунку "Рослинництво" рахунка 23 "Виробництво" як незавершене виробництво.

Інвентаризація розсадників в натурі проводиться, як правило, до настання зими - звичайно в IV кварталі звітного року.

Сіянці і саджанці, непридатні до подальшого культивування і використання, вважаються відходами виробництва і в інвентаризаційному описі не показуються. Загибель посівів і насаджень оформляється актами у встановленому порядку.

Інвентаризація незавершеного виробництва тваринництва проводиться за його видами в розрізі виробничих підрозділів і матеріально відповідальних осіб.

Вартість незавершеного виробництва по інкубації визначають в такій послідовності:

- підраховують кількість яєць, що залишилися на кінець року в інкубації в розрізі їх видів (курей, качок, гусей, індичок і т.д.);

- встановлюють дату закладання перехідної партії яєць на інкубацію і кількість днів інкубації в поточному році;

- вартість незавершеного виробництва визначають шляхом множення планової собівартості 1 дня інкубації (в розрізі видів яєць) на кількість закладених яєць і фактичний період інкубації в поточному році.

Вартість незавершеного виробництва у бджільництві визначають, виходячи з кількості залишеного кормового меду у вуликах і фактичної собівартості меду.

Кількість кормового меду визначається комісією окомірно в час збирання гнізд на зиму (вважаючи, що в одній гніздовій рамці розміром 435 х 300 мм, повністю запечатаній, міститься в залежності від товщини соту 3,5 - 4,0 кг; в рамці розмірів 435 х 230 мм - біля 3 кг, а в магазинній рамці - 2 кг меду) і відображається в акті осінньої перевірки пасіки (бджолоферми).

На 1 бджолосім'ю залишають у вулику не менше 18 - 22 кг меду і страховий фонд з розрахунку 5 кг.

Вартість незавершеного виробництва в рибництві визначається шляхом множення собівартості 1 ц риби на кількість центнерів вирощених цьоголіток плюс затрати на вирощування цьоголіток після облову ставків. Середня розрахункова маса цьоголітки дорівнює 30 г.

Результати інвентаризації незавершеного виробництва інвентаризаційна комісія заносить до інвентаризаційного опису (ф. N Інв.-9сг), а незавершеного виробництва розсадників - до інвентаризаційного опису (ф. N Інв.-10сг).