4.4.3 Розрахунок основних показників функціонування сховищ радіоактивних відходів аес

У роботі з радіоактивними відходами застосовуються три принципи:

• Концентрувати та ізолювати»

• «Розбавляти і розсіювати»

• «Витримувати і розщеплювати»

Типи сховищ, які застосовуються для ізоляції РАВ:

• Буферні сховища і проміжні сховища

• Могильники

Приклад буферного сховища – СХОЯТ ЗАЕС

Могильники. Геологічне сховище в США в горі Юкка

Захоронення в соляних покладах ФРН, колишня сольова шахта Ассе

Контейнер – спеціалізована ємність для зберігання РАВ яка запобігає їх контакту з навколишнім середовищем.

контейнер КРО-200

Контейнер НЗК-150-1,5П дозволяє зберігати 4 – 200 літрових бочки типу КРО-200 або їх аналоги.

Можливість створення ПЗРВ в Україні

ПЗРВ- приповерхневе захоронення радіоактивних відходів на глибині, яка не перевищує 100м від поверхні землі.

На Україні кристалічні породи з глибинами залягання до 100 м поширені в межах Українського щита. Ця геологічна структура першого порядку витягнута з північного заходу на південний схід України і распо-покладена в межах Рівненської. Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Кіровоградській. Запорізької та Донецької областей.

Товщі туфових відкладень широко представлені в Закарпатській, а також у Волинській та Рівненській областях. Відкладення солей поширені в Дніпрово - Донецькій западині, на Закарпатті та Прикарпатті. Глини широко поширені в різних регіонах (Прикарпаття, Дніпрово - Донецька западина і Волино - Подільська окраїна Східно-європейської платформи, Причорноморська западина та ін.). Однак якщо врахувати необхідні вимоги до потужності (пластів) глин, витриманості їх по поширено, глибин залягання, то найбільш перспективною представляється формація глин зовнішньої зони Передкарпатського прогину, де їх потужність досягає багатьох сотень і тисяч метрів. Таким чином, у нашій країні є всі геологічні формації, що виділяються в світі в якості пер-перспективного.

Розрахунок параметрів сховища та контейнерів для захоронення в ПЗРВ

Порядок розрахунків :

• - маси відходів в контейнері;

• - загальної активності відходів в контейнері;

• - об’єму пор у відходах;

• - активності відходів, яка переходить в воду при насиченні пор;

• - питомої активності відходів, які розчиняються;

• - долі активності, яка припадає на певний радіонуклід;

• - кількість контейнерів, необхідна для захоронення відходів

• - площа сховища для забезпечення захоронення відходів

• Розрахунок можливої концентрації радіонуклідів в підземних водах за час експлуатації сховища внаслідок дифузії.

• Час затримки радіонуклідів шаром глини.

4.5 Оцінка ефектів природоохоронної діяльності Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності

Проводиться з точку зору:

• оцінки технології та технологічних заходів

• впливу на довкілля

• впливу на населення

• економічної оцінки

Інтегральний показник екологічного стану регіону - середнє арифметичне інтегральних реципієнтних показників екологічного стану

де

– інтегральний показник стану водних ресурсів, атмосферного повітря, земельних ресурсів відповідно

Стан довкілля в регіоні	Діапазон регіонального інтегрального показника,
Ситуація сприятлива	менше 1,3
Ситуація задовільна	1,31 – 2,1
Ситуація напружена	2,11 – 3,0
Критична ситуація	3,01 – 4,0
Кризова ситуація	4,01 – 5,0

Наприклад, інтегральний показник поелементного забруднення ґрунту може бути розрахований за формулою:

де Сі — концентрація забруднювальних речовин; Сф. — фоновий вміст забруднювальних речовин в ґрунті

Безпосереднім наслідком проведення заходів, спрямованих на зменшення забруднення довкілля, є зниження негативного технологічного впливу на екосистему. Це прямий або первинний екологічний ефект.

Покращання стану навколишнього середовища – це вторинний екологічний ефект. Вторинний екологічний ефект зумовлює комплексний соціально—економічний ефект, який полягає у підвищенні ефективності промислового виробництва та рівня життя населення. Ті види соціально—економічного ефекту, які можуть бути представлені у грошовому вираженні, складають економічний ефект.

Величина економічного ефекту, передусім, визначається величиною прямого екологічного ефекту. Абсолютна величина первинного екологічного ефекту заходів, спрямованих на зменшення забруднення навколишнього середовища (B) (в розрахунку на добу, рік) вираховується за формулою(2):

B = B_п — B; (2)

де В_п та В — об'єми шкідливих викидів до та після проведення заходів.

Фактичний об'єм змішаних викидів (В_у) може бути визначений за формулою (3):

n

В_у =  QnBn; (3)

ⁿ⁼¹

де n — кількість інгредієнтів; Вn — фактичний об'єм викидів n—го інгредієнта; Qn — коефіцієнт, який ураховує реальну екологічну небезпеку n—го інгредієнта.

Реальний екологічний ефект протизабруднювальних заходів (Е) розраховуються на підставі застосування формули (4):

_{n n}

E =  QnBпоч._n —  QnBзалишков._n; (4)

^{n=1 n=1}

де Впоч._n і Взалишков._n — початковий та залишковий об'єми викидів n—інгредієнта;

n_поч. та n_{залишков} — кількість інгредиєнтів у початкових та залишкових викидах.

Узагальнений екологічний ефект слід розглядати як арифметичну суму зниження викидів в атмосферу, водні об'єкти та грунти з використанням формули (5):

Е = B_a + B_в + B_г; (5)

де B_a, B_в, B_г — зниження рівня викидів відповідно в атмосферу, водний об'єкти та грунт.

Максимально необхідна величина екологічного ефекту визначається виходячи з того, що об'єм викидів (за окремими речовинами) не був більшим, ніж гранично допустимий (В_гд). Величина гранично допустимого рівня (В_гд) повинна визначатися, в свою чергу, з таким розрахунком, щоб в районі джерела викидів не було перевищення ГДК шкідливих речовин.

Таким чином, необхідна та достатня (тобто нормативна) величина екологічного ефекту (Е_норм) від природоохоронних заходів у кожному конкретному випадку досягається при В_з = В_гд і виражається рівнянням (6):

Е_норм = В_п — В_гд; (6)

Норми граничних викидів повинні бути розроблені для всіх підприємств фармацевтичної промисловості. Відношення об'єму (річного, середньодобового) знешкоджених забруднювачів (B) до їх початкового об'єму (Впоч) є основним критерієм екологічної ефективності протизабруднювальних заходів, який характеризує ступінь очистки ( ) у % (7): = B100/B_п; (7)

Абсолютну величину первинного екологічного ефекту можна виразити через показник ступеня очистки (DB) (8):

DB= B_n; (8)

У “Звіті про капітальні вкладення на заходи з охорони та раціонального використання природних ресурсів”, який складають на кожному промисловому підприємстві, обов’язковим є розділ щодо даних про капітальні вкладення на будівництво станцій біологічної, фізико—хімічної та механічної очистки стічних вод, установок для уловлювання та знешкодження шкідливих речовин, які викидаються в атмосферу тощо.

Крім того, необхідно підкреслити, що зменшити витрати на очистку і тим самим довести екологічний оптимум до концентрації забруднень порядку ГДК можна за допомогою таких заходів, як:

1) інтенсифікація процесів, що дозволяють зменшити розміри апаратури;

2) заміна одного методу іншим, більш дешевим;

3) розробка нових високоефективних процесів та споруд;

4) заміна дорогих реагентів на більш дешеві та ефективні;

5) використання одних промислових відходів для очистки та знешкодження інших;

6) створення ресурсів і енергозберігаючих виробництв із замкнутою структурою матеріальних потоків сировини та відходів.