Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМНА РОБОТА.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
132.22 Кб
Скачать

2.2. Форма та зміст зовнішньоекономічного договору (контракту)

Зовнішньоекономічна діяльність опосередковується зовніш-ньоекономічними договорами (контрактами).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встанов-лення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності [5, ст.1].

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (конт-ракту) відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України та/або місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до Закону України "Про зовнішньоеконо-мічну діяльність" та інших законів України з урахуванням між-народних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної ді-яльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжна-родних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими Законами України [5, 1 ст.6 ].

Згідно із ч.3 ст.6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяль-ність" для підписання зовнішньоекономічного договору (контрак-ту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої органі-зації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укла-дати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у винятковій формі заборонені законами України [5, ст. 6 ].

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визна-чаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами України [5, ст. 6].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у прос-тій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності Укра-їни, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (ч.2 ст. 6 Закону).

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додер-жано вимог законів України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Зміст зовнішньоекономічного договору визначається в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрак-тів), затвердженому наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95 № 75.

Це Положення застосовується під час укладання договорів купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підпри-ємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

До умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодились про інше щодо викладення умов договору належать:

1.

Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2.

Преамбула.

Тут визначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими їх офіційно зареєстровано, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Поставник" тощо) та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (статут підприємства, уста-новчий договір тощо).

3. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі зазначається, який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує детальнішої характе-ристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

Тут зазначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (тонн, кілограм, штук тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) зазна-чаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

5. Базисні умови поставки товарів (прийому/здачі виконаних робіт або послуг).

Тут вказується вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 року), які визначають обов'язки контр-агентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

У разі укладення договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг), в цьому розділі зазначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

Тут визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів, виконаних робіт (наданих послуг), що поставля-ються згідно з договором (контрактом), та валюта платежів. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) вказується його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути вказані в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання у тексті договору (контракту).

У договорі (контракті) на переробку давальницької сировини зазначається також її заставна вартість.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) загальна вартість товарів, що експортуються, та загальна вартість товарів, що імпортуються за цим договором (контрактом), виражені в іноземній валюті, крім того, зазначаються в доларах США.

Регулювання цін при експорті товарів з України і встанов-лення контролю за ними здійснюються на підставі Указу Прези-дента України "Про заходи щодо вдосконалювання кон'юнктур-но-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 10.02.96 р. № 124/96.

В Указі, зокрема, установлено, що контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зов-нішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоеконо-мічних угод (контрактів). Тим самим за загальним принципом установлена свобода у визначенні контрактних цін.

Однак встановлено низку винятків із цього правила, коли контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визна-чаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до цін, що запроваджуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Указом Президента України від 10.02.96 р. № 124/96 затверд-жене Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоеконо-мічної діяльності, в якому індикативні ціни визначені як ціни на товари, що відповідають цінам, які склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України.

Індикативні ціни можуть запроваджуватись на товари:

щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України "Про зовнішньоеконо-мічну діяльність";

щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцен-зування;

щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

7. Умови платежів.

У цьому розділі зазначаються спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантій виконання сторонами взаєм-них платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:*

умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів які передбачають розрахунки в іноземній валюті";*

умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії (на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій).

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).

Визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача прово-диться по кількості згідно з товаросупровідними документами, по якості - відповідно до документів, що засвідчують якість товару.

9. Упаковка та маркування.

Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування тощо), а при необхідності - також умови її повернення.

10. Форс-мажорні обставини.

Містяться відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути невиконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обс-тавин, або можуть відмовитись від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торго-во-промисловою палатою відповідної країни.

11. Санкції та рекламації.

Тут встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких можуть бути заявлені рекламації, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, спо-соби врегулювання рекламацій.

12. Арбітраж.

У цьому розділі визначаються умови та порядок арбітражного вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання та/або неналеж-ного виконання договору (контракту) з визначенням назви арбіт-ражного суду або чітких критеріїв визначення арбітражного суду будь-якою із сторін залежно від предмета і характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуаль-ного права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури арбітражу.

13. Юридичні адреси, поштові і платіжні реквізити сторін. Вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва банку) контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визна-чатись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залу-чення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різного роду захисні застереження, установлення моменту, з якого договір (контракт) почи-нає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) тощо.

Застосовуване до зовнішньоекономічного договору право. Права й обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (кон-трактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.

За відсутності погодження між сторонами стосовно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів), застосовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є: продавцем - у договорі купівлі-продажу; наймодавцем - у договорі майнового найму; ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання виняткових або аналогічних прав; охоронцем - у договорі зберігання; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у договорі доручення; перевізником - у договорі перевезення; експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування; страхувачем - у договорі страхування; кредитором - у договорі кредитування; дарувальником - у договорі дарування; поручителем - у договорі поруки; заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про вироб-ниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здій-снюється така діяльність або де створюються передбачені догово-ром (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше.

До зовнішньоекономічного договору (контракту) про створен-ня спільного підприємства застосовується право країни, на тери-торії якої спільне підприємство створюється і офіційно реєстру-ється.

Відповідно до Указу Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 p., з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укладанні договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, установлено, що при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності догово-рів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари (роботи, послуги), застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою (далі - Правила "ІНКОТЕРМС"). Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), запропоновано забезпечувати додержання Правил "ІНКОТЕРМС".

У практиці міжнародної торгівлі склалися загальноприйняті принципи, що регулюють зазначені питання. Ці принципи явля-ють собою базисні умови зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу. Вони виражені певними термінами, уніфіковані правила тлумачення яких подані Міжнародною торговою палатою за назвою "ІНКОТЕРМС".

Сформульовані в "ІНКОТЕРМС" базисні умови зовнішньо-економічної угоди купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар від продавця до покупця, а отже, і ризику його випадкової загибелі; установлюють, хто (продавець або покупець) організовує перевезення товару, його навантаження, хто оплачує витрати по страхуванню товару, здійснює митне очищен-ня товару від мита тощо.

В "ШКОТЕРМС-90" всі базисні умови постачання класифіко-вані за чотирма категоріями. В основі цієї класифікації лежить відмінність у обсязі зобов'язань контрагентів щодо доставки товару.

Перша категорія, названа умовно "В" і в яку входить лише умова "франко-завод" (ex works), зазначає мінімальний обсяг обов'язків для продавця, який має надати товар у розпорядження покупця за місцем перебування продавця.

Друга категорія ("F") включає умови, що покладають на продавця обов'язок передати товар перевізнику, зазначеному покупцем (ФОБ, ФАС, "франко-перевізник").

Третя група ("С") об'єднує умови, на яких продавець має забезпечити перевезення товару, але не зобов'язаний приймати на себе ризик випадкового знищення або пошкодження товару чи нести які-небудь додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, що відбуваються після відвантаження товару (КАФ СІФ, "доставка оплачена до ...", "доставка і страхування оплачені до ...").

У четверту категорію "D" входять умови постачання, які передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, що можуть виникнути у зв'язку з доставкою товару в країну призначення ("доставлено на кордон", "доставлено із судна", "доставлено із пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита").

Особливістю структури "ІНКОТЕРМС-90", що відрізняє останню редакцію від попередніх, є об'єднання взаємних зобов'язань продавця і покупця в десять розділів. У кожному з них зобов'язанням продавця відповідають зобов'язання покупця. До розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі:

1) надання товару відповідно до договору (сплата ціни); 2) ліцензії, дозволи і формальності; 3) договір перевезення і страхування; 4) постачання (прийняття постачання); 5) перехід ризику; 6) повідомлення покупця (продавця); 7) розподіл прибут-ків; 8) доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; 9) перевірка товару, упакування, марку-вання; 10) інші зобов'язання.

Базисні умови торгових угод, зібрані в "ІНКОТЕРМС-90", належать виключно до взаємовідносин продавця і покупця і не є умовами, що визначають взаємовідносини сторін за договором перевезення, хоча як у тому, так і в іншому разі часто вживається така сама термінологія.

Ті, хто укладають зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, повинні вибрати базисну умову постачання товару. Вона зазначається в пункті "Предмет контракту".

Можна зазначити деякі поширені базисні умови постачання товару в практиці міжнародної торгівлі. Однією із них є умова, іменована "франко-завод" (EXW), згідно з якою продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму заводі. Тут же на покупця переходить і ризик випадкового знищення товару. Поку-пець несе всі витрати щодо навантаження, перевезення і страху-вання товару, оплачує мита.

За умовою "франко-перевізник" вважається, що продавець виконав свої зобов'язання щодо постачання товару після того, як передав його перевізнику. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від продавця до покупця за цієї умови на момент передачі його перевізнику.

Зовнішньоекономічна купівля-продаж нерідко здійснюється на умові ФАС (FAS) (free alongside ship). Відповідно до неї право власності, а отже, і ризик випадкового знищення або пошкоджен-ня товару і всі подальші витрати переходять від продавця до покупця після того, як товар розміщений на пристані уздовж борту судна.

За умовою ФОБ (FOB - free on board) право власності та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходять від продавця до покупця в момент перенесення товару через поручні судна.

Умова, іменована КАФ, схожа на умову ФОБ тим, що ризик випадкового знищення або пошкодження товару тут також пере-ходить від продавця до покупця в момент перенесення товару через поручні судна. Однак згідно з умовою КАФ, на відміну від умови ФОБ, продавець бере на себе обов'язок оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений покупцем пункт призначення.

Базисна умова постачання, іменована СІФ (GIF) (cost - ціна товару, insurance - страхування, freight - фрахт), накладає на продавця, крім обов'язків за умовою КАФ, також обов'язок забезпечити страхування від ризику випадкової загибелі або пошкодження товару під час перевезення.

Крім того, сторони можуть прийняти при укладенні зовніш-ньоторговельної операції купівлі-продажу також умову франко-кордон (постачання до кордону) або франко-склад покупця чи франко-порт призначення (інша назва "із судна").

Вибір базисної умови постачання, що найбільшою мірою підходить продавцю і покупцю, залежить від конкретної ситуації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]