ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: "Правове регулювання зовнішньоекономічної

діяльності в Україні"

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...............................................7

1.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності…………...7

1.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності……………………......11

1.3. Види зовнішньоекономічної діяльності……………………………..18

1.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності………..20

1.5. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності………...24

РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР КОНТРАКТ: ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА…………………………………………….29

2.1. Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту)…………..29

2.2. Форма та зміст зовнішньоекономічного договору (контракту)....34

2.3. Особливості укладення договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності…………………………………………………………………………45

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……...50

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...74

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...81

ВСТУП

Актуальність дослідження. Економічні перетворення в Україні практично відкрили її світовому співтовариству. Ринкова економіка створює значні можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Договірна форма є одним із найпоширеніших інструментів, за допомогою якого опосередковується така діяльність. Тому сьогодні актуальними є питання, безпосередньо пов’язані з укладанням різноманітних зовнішньоекономічних договорів та регулювання з боку держави зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізація зовнішньоекономічних договорів, у свою чергу, характеризується високим ступенем ризику, що є однією з найголовніших ознак зовнішньоекономічної діяльності. Однак засоби нейтралізації такого ризику під час державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність не були на достатньому рівні розроблені та не отримали відповідного нормативного закріплення. Сьогодні вітчизняне законодавство має численні прогалини в регулюванні відносин, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, що заповнюються дуже повільно. Отже, проблема значно ускладнюється при застосуванні до прав та обов’язків сторін зовнішньоекономічних правовідносин права України. Вітчизняні правозастосовчі органи не завжди знають, як вирішити певну суперечку між сторонами зовнішньоекономічного договору, як кваліфікувати відповідні обставини, коли відсутня нормативна регламентація щодо них.

Одним із майже неврегульованих питань в українському законодавстві є застосування одного з найпоширеніших засобів нейтралізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності - численних захисних застережень. На законодавчому рівні взагалі відсутнє загальне визначення захисного застереження, окремі різновиди зазначеної умови не отримали належної нормативно-правової регламентації. Вітчизняна наука також не має цілісної теоретичної концепції відносно загальної конструкції захисного застереження. Недостатня теоретична розробленість цієї проблематики, у свою чергу, негативно впливає на розвиток законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, відповідно, позбавляє суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України практичної можливості плідно використовувати відомі світовій практиці захисні застереження чи самостійно формулювати їх конструкції. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю заповнення прогалин існуючих у вітчизняному законодавстві, присвяченому регулюванню питань, пов’язаних з укладанням вітчизняними підприємцями зовнішньоекономічних договорів та зайняттям зовнішньоекономічною діяльністю в цілому.

Мета й завдання дисертаційного дослідження. Метою дипломного дослідження є комплексний аналіз зовнішньоекономічної діяльності, виявлення правових особливостей сучасного законодавчого забезпечення цих відносин, а також розробка конкретних пропозицій щодо удосконалення українського законодавства, присвяченого регулюванню питань, пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю.

Для досягнення поставленої мети в роботі зроблено спробу розв’язати такі завдання:–

дослідити поняття та охарактеризувати принципи зовнішньоекономічної діяльності;–

визначити коло суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;–

здійснити класифікацію зовнішньоекономічної діяльності на види за різними критеріями;–

проаналізувати особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;–

дати аналіз ліцензуванню та квотуванню зовнішньоекономічної діяльності;–

проаналізувати ознаки зовнішньоекономічного договору та дати його доктринальне визначення;–

охарактеризувати форму зовнішньоекономічного договору та визначити його зміст;–

з’ясувати особливості укладення договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;–

дослідити практичні аспекти зовнішньоекономічних договорів.

Об’єктом дослідження є сфера матеріально-правового регулювання суспільних відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Предметом дослідження є нормативн-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, теоретичні доробки вчених, матеріали судової практики.

Методологія дослідження. При аналізі вивченого матеріалу в роботі здійснювався комплексний підхід, що виявляється в застосуванні різних методів дослідження. За допомогою засобів логічного методу пізнання аргументується істинність чи хибність наукових, а також нормативно закріплених суджень відносно зовнішньоекономічних договорів. За допомогою засобів порівняльно-правового методу пізнання проводиться порівняння особливостей правого регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та низці зарубіжних країн. За допомогою системно-структурного методу пізнання будується системна класифікація видів зовнішньоекономічної діяльності. За допомогою методу комплексного аналізу досліджуються явища, що мають змішаний характер (економіко-правовий).

Теоретичною основою дослідження та зроблених у дипломній роботі висновків послужили праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які звертались до питань, що аналізуються в роботі, зокрема: Ансона В., Арістова С.В., Баранової Л.М., Брагинського М.І., Генкина Д.М., Грінберга М.С., Дзери О.В., Дудко А.Г., Завідова Б.Д., Ісаченко В.Л., Йоффе О.С., Комарова А.С., Коссака В.М., Кузнєцової Н.С., Лунца Л.А., Луця В.В., Мещеряка С.С., Мусіяки В.Л., Новицького І.Б., Ойгензіхта В.А., Пекина А.Ю., Розенберга М.Г., Синецького Б.І., Томсинова В.А., Турбана Г.В., Халфіної Р.О., Шевченко Я.М., Шмітгоффа К., Яблочкова Т.М., а також інших дослідників.

Використовувались у процесі дослідження праці українських та зарубіжних економістів: Герчикової І.Н., Красавіної Л.Н., Кредисова А.І., Лаврова С.Н., Носаченка І.М., Співака С.І., Ющенка В.А.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дипломній роботі було проведено комплексне дослідження правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення та висновки можна використовувати:

1) у науково-дослідницьких роботах – для подальшого дослідження особливостей зовнішньоекономічних договорів;

2) у правотворчості – для сприяння розробки з наступним закріпленням у чинному законодавстві загальної конструкції зовнішньоекономічного договору;

3) у правозастосовчій діяльності – для сприяння правозастосовчим органам у вирішенні проблемних ситуацій, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності та укладанням зовнішньоекономічних договорів;

4) у навчальному процесі – при викладенні курсів: «Цивільне право України», «Правові основи підприємницької діяльності в Україні», «Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні», «Міжнародне приватне право», «Господарське право».

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділіів, висновків та списку використаних джерел (92 найменування). Обсяг дипломної роботи складає 88 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності

В юридичній літературі зовнішньоекономічна діяльність розглядається як діяльність щодо розвитку співробітницт-ва з іншими державами у галузі торгівлі, економіки, техні-ки, культури, туризму. На думку деяких авторів, це особ-лива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між окремими державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва, яка є предме-том вивчення міжнародного економічного права як само-стійної галузі міжнародного публічного права.

Подібна оцінка місця і галузевої належності норм, що регулюють відносини щодо зовнішньоекономічної діяльності, на нашу думку, не узгоджуються з легальним виз-наченням поняття зовнішньоекономічної діяльності, що міститься в ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»: зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на тери-торії України, так і за її межами [5]. Істотним доповненням визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності є вказівка ч. 1 ст. 377 ГК на таку її ознаку як перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою [2].

Оскільки мова йде про діяльність суб'єктів господарсь-кої діяльності, то цілком логічним є висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є одним з видів госпо-дарської діяльності, під якою Закон «Про зовнішньоеко-номічну діяльність» (ст. 1) розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступа-ють у формі товару. Відтак і законодавство про зовнішньо-економічну діяльність є одним з інститутів господарсько-го законодавства, що в стислій формі вміщений в Розділ VIII Господарського кодексу України.

Зовнішньоекономічну діяльність підприємців регулює безліч нормативних актів, основним серед яких є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. Даний закон закріп-лює принципи, якими керуються українські та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовніш-ньоекономічної діяльності [2, ст. 4]:

Принцип суверенітету народу України у здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності. Цей принцип полягає у:

-

виключному праві народу України самостійно та не-залежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на те-риторії України;

-

обов'язку України неухильно виконувати всі догово-ри і зобов'язання України в галузі міжнародних економіч-них відносин.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприєм-ництва, що полягає у:

-

праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності доб-ровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

-

праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборо-нені чинними законами України;

-

обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності порядку, встановленого законами Ук-раїни;

-

виключному праві власності суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності на всі одержані ними результати зов-нішньоекономічної діяльності.

Принцип юридичної рівності і недискримінацїї. Він по-лягає у:

-

рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

-

забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискри-мінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

-

неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принцип верховенства закону, що полягає у:

-

регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

-

забороні застосування підзаконних актів та актів уп-равління місцевих органів, що у будь-який спосіб ство-рюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені закона-ми України;

Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо-мічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

-

забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зов-нішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів гос-подарської діяльності на її території згідно з законами України;

-

здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

-

здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарю-вання є частиною зовнішньоекономічної діяльності Украї-ни і регулюється законами України. Чільне місце серед цих законів посідає звичайно ж Конституція України. Зок-рема, в пункті 9 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішньоеко-номічної діяльності, а в п. 8 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності [16, ст. 116].

Як вже зазначалося, норми щодо правового регулюван-ня зовнішньоекономічної діяльності окремим розділом вміщені в Господарському кодексі України.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює зов-нішньоекономічну діяльність, є Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає принципи зовнішньоекономічної діяль-ності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньо-економічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяль-ності та захисту їх прав і інтересів.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український пра-вопорядок, встановлює Закон України від 23 червня 2005 р. « Про міжнародне приватне право».

Важливе значення для регулювання окремих видів зов-нішньоекономічної діяльності мають також Цивільний ко-декс України; Закони України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», від 15 вересня 1995 р. (в редакції Закону України від 21 червня 2001 р.) [6] «Про опе-рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [7], від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування» та від 23 грудня 1998 р. [8] «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо-економічної діяльності» [10]; Декрет Кабінету Міністрів Украї-ни від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [17]; Укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних пра-вил інтерпретації комерційних термінів» [11] та від 7 листопада 1994 р. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні» [12]; постанови Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України) від 21 червня 1995 р., «Про типові платіжні умови зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (кон-трактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» та від 12 грудня 2002 р. [13], «Про затвердження Порядку веден-ня Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» [14], а також нормативно-правові акти Міністерства економіки України.