I .Організаційний момент: .

1 joining metals

2 goes back several millennia

3 welding

4use

5 iron pillar

6 erected

7 forge welding

8 pounded heated metal

9 electric arc

10invention

11, gained

12 coated metal electrode

13advance

14 alternating current

15 Thermite welding

16 suitable blowtorch

17 portability

18 applications

19 impurities

20 oxyfuel welding

21 stable arc,

22 relatively low cost.

23 flux

\24 electrode wire

25 was applied

26 aircraft

27 Shielding gas

28 Porosity and brittleness

29in conjunction with

30 stud welding

1 з'єднання металів

2 налічує декілька тисячоліть,

3зварка

4 використовувати

5залізний стовб (колона)

6 який зводився

7 ковальська зварка

8 стукали по нагрітому металу

9електрична дуга

10винахид

11 отримав

12 електрод з металевим покриттям

13 удосконалення

14змінний струм

15термічна зварка

16 відповідна паяльна лампа

17портативнисть

18 використання

19 домішки

20 газокиснева зварка

21 направляла дугу

22 відносно низька вартість

23 флюс

24 електродний дріт

25використовувся

26 літак

27. Захисний газ

28 Тонкість і крихкість

29, у поєднанні з

30 контактна зварка

1.The history of joining metals goes back several millennia, with the earliest examples of welding from the Bronze Age and the Iron Age in Europe and the Middle East. Welding was used in the construction of the Iron pillar in Delhi, India, erected about 310 and weighing 5.4 metric tons. The Middle Ages brought advances in forge welding, in which blacksmiths pounded heated metal repeatedly until bonding occurred. In 1540, Vannoccio Biringuccio published "De la pirotechnia", which includes descriptions of the forging operation. Renaissance craftsmen were skilled in the process, and the industry continued to grow during the following centuries. Welding, however, was transformed during the 19th century—in 1800, Sir Humphry Davy discovered the electric arc, and advances in arc welding continued with the inventions of metal electrodes by a Russian, Nikolai Slavyanov, and an American, C. L. Coffin in the late 1800s, even as carbon arc welding, which used a carbon electrode, gained popularity

2.Around 1900, A. P. Strohmenger released a coated metal electrode in Britain, which gave a more stable arc, and in 1919, alternating current welding was invented by C. J. Holslag, but did not become popular for another decade .Resistance welding was also developed during the final decades of the 19th century, with the first patents going to Elihu Thomson in 1885, who produced further advances over the next 15 years. Thermite welding was invented in 1893, and around that time, another process, oxyfuel welding, became well established. Acetylene was discovered in 1836 by Edmund Davy, but its use was not practical in welding until about 1900, when a suitable blowtorch was developed. At first, oxyfuel welding was one of the more popular welding methods due to its portability and relatively low cost. As the 20th century progressed, however, it fell out of favor for industrial applications. It was largely replaced with arc welding, as metal coverings (known as flux) for the electrode that stabilize the arc and shield the base material from impurities continued to be developed. World War I caused a major surge in the use of welding processes, with the various military powers attempting to determine which of the several new welding processes would be best.

3. The British primarily used arc welding, even constructing a ship, the "Fulagar", with an entirely welded hull. Arc welding was first applied to aircraft during the war as well, as some German airplane fuselages were constructed using the process. Also noteworthy is the first welded road bridge in the world built across the river Słudwia Maurzyce near Łowicz, Poland) in 1929, but designed by Stefan Bryła of the Warsaw University of Technology in 1927. During the 1920s, major advances were made in welding technology, including the introduction of automatic welding in 1920, in which electrode wire was fed continuously. Shielding gas became a subject receiving much attention, as scientists attempted to protect welds from the effects of oxygen and nitrogen in the atmosphere. Porosity and brittleness were the primary problems, and the solutions that developed included the use of hydrogen, argon, and helium as welding atmospheres During the following decade, further advances allowed for the welding of reactive metals like aluminum and magnesium. This, in conjunction with developments in automatic welding, alternating current, and fluxes fed a major expansion of arc welding during the 1930s and then during World War II. .

4. During the middle of the century, many new welding methods were invented. 1930 saw the release of stud welding, which soon became popular in shipbuilding and construction. Submerged arc welding was invented the same year, and continues to be popular today. Gas tungsten arc welding, after decades of development, was finally perfected in 1941, and gas metal arc welding followed in 1948, allowing for fast welding of non-ferrous materials but requiring expensive shielding gases. Shielded metal arc welding was developed during the 1950s, using a flux coated consumable electrode, and it quickly became the most popular metal arc welding process.

In 1957, the flux-cored arc welding process debuted, in which the self-shielded wire electrode could be used with automatic equipment, resulting in greatly increased welding speeds, and that same year, plasma arc welding was invented. Electroslag welding was introduced in 1958, and it was followed by its cousin, electrogas welding, in 1961 Other recent developments in welding include the 1958 breakthrough of electron beam welding, making deep and narrow welding possible through the concentrated heat source. Following the invention of the laser in 1960, laser beam welding debuted several decades later, and has proved to be especially useful in high-speed, automated welding. Both of these processes, however, continue to be quite expensive due the high cost of the necessary equipment, and this has limited their applications

1.Історія з'єднання металів налічує декілька тисячоліть, з перших прикладів зварки починаючи з бронзового і залізного століття в Європі і на Близькому Сході. Зварка використовувалася при будівництві Залізної колони в Делі, Індія, який зводився біля 310м. у висоту і вагою 5.4 тонн. В середні віки були удосконалення в ковальській зварці, при якій ковалі неодноразово стукали по нагрітому металу доки не відбувалося з'єднання . У 1540 Бірінгуччо Бірінгусио опублікував «пиратехнику», яка включає опис операції кування. Під час епохи возражденія ремісники набули в цьому процесі досвіду, а промисловість продовжувала розвиватися впродовж наступних століть. Проте, зварка, отримала подальший розвиток в XIX столітті — в 1800 році, коли Сер Гемфрі Деві відкрив електричну дугу, а удосконалення дугової зварки продовжилося з винаходом металевих електродів, росіянином, Миколою Славяновим і американцем, C. L. Коффіном в кінці 1800,також також як вуглецевої дугової зварки, яка використовувала вуглецевий електрод, що отримав популярність

2.Приблизно у 1900 році у Великобританії А. П. Строхменгер випустив електрод з металевим покриттям, який давав більш направлену дугу, а в 1919 році, була винайдена зварка змінного струму C. Же. Холслагом, але вона не стала популярною впродовж наступного десятиліття Зварка опором була також створена в останнє десятиліття XIX століття, з першими патентами які отримав Еліо Томсон у 1885 році,котрий зробив удосконалення в подальших 15 років. Теплова зварка була винайдена в 1893 році, і приблизно в цей час був створений інший процесс- газокиснева зварка. Ацетилен був відкритий в 1836 році Едмундом Деві, але він не мав практичного використання в зварці до 1900 року, поки не була створена відповідна паяльна лампа. По-перше газокиснева зварка була одним з популярніших методів завдяки його портативності і відносно низької вартості. Оскільки прогрес в XX столітті продовжувався, зварка мало застосовувалася в промисловості. Її багато в чому замінила дугова зварка, яку продовжували конструювати (удосконалити ) і яка завдяки металевому шару (покриттю) (відомому як флюс) для електроду направляла дугу і захищала базовий матеріал від домішок.. Світова війна викликала сплеск великого вживання зварювальних процесів, з різними військовими потужностями, намагаючись визначити, який з декількох нових зварювальних процесів буде краще.

... 3. Британці в основному використовували дугову зварку, є навіть при будівництво корабля «Фулугар», де весь корпус зварної . Дугова зварка вперше була застосована до літаків під час війни, також як на деяких німецьких літаках фюзеляжі були побудовані з використанням цього процесу. Також слід зазначити перший зварний автодорожній міст в світі, побудований через річку поблизу Ловіч,в Польщі в 1929 році, і розроблений Стефаном Голила з Варшавського технологічного університету в 1927 Протягом 1920-х роки в зварці були досягнуті великі успіхи, включаючи введення автоматичної зварки в 1920 році, при якій використовувався електродний дріт з безперервним живленням. Захисний газ став предметом великої уваги, оскільки учені намагалися захистити зварку від викидів кисню і азоту в атмосферу. Тонкість і крихкість були основними проблемами, і рішення, які розроблялися, включали використання водню, аргону і гелію, як газового середовища зварки. За подальше десятиліття досягла подальшого прогресу зварка з такими хімічно-активними металами, як алюміній і магній. Це, у поєднанні з появою автоматичної зварки, змінного струму і живлення флюсом, значного поширення дугової зварки в 1930-х, а потім під час другої світової війни.

4. В середині століття було винайдено безліч нових методів зварки. 1930 рік побачив контактну зварку, який незабаром став популярним в суднобудуванні і в будівництві. ... Дугова зварка під флюсом була винайдена в тому ж році і залишається популярним сьогодні. Газовольфрамова дугова зварки, після десятілетего створення, нарешті, з'явилася в 1941 році, а потім в 1948 році з'явилася газо-дугова зварка, дозволяючи здійснювати швидку зварку кольорових матеріалів, але що вимагає дорогих захисних газів.Дугова зварка в захисному середовищі була розроблена в 1950-х роках з використанням потоку покриттям плавким електродом, і він швидко став найпопулярнішим процесом дугової зварки. У 1957 році дебютував процес порошкової дугової зварки, при якому можна було використовувати провідниковий електрод із захисним покриттям з автоматичним устаткуванням, котрий значно збільшував швидкість зварки, плазмова дугова зварка була винайдена в тому ж році. Електрошлакова зварка була введена в 1958 році, а за нею в 1961году послідувала її родич - електрогазова зварка Інші останні ніє події в області зварки включають в1958 появу електронно-променевої зварки яка здійснювала зварку на глибині і у вузьких місцях завдяки джерелу концентрованого тепла. Після винаходу лазера в 1960 році лазерний промінь зварки дебютував опісля декілька десятиліть і виявився особливо корисним у високошвидкісній, автоматизованій зварці. Обидва цих процесів, проте, продовжують бути досить дорогим із-за високої вартості необхідного устаткування, і це обмежує їх вживання

1.History The history of joining metals goes back several millennia, with the earliest examples of welding from the Bronze Age and the Iron Age in Europe and the Middle East. 2.Welding was used in the construction of the Iron pillar in Delhi, India, erected about 310 and weighing 5.4 metric tons. 3.The Middle Ages brought advances in forge welding, in which blacksmiths pounded heated metal repeatedly until bonding occurred.

4. In 1540, Vannoccio Biringuccio published "De la pirotechnia", which includes descriptions of the forging operation. Renaissance craftsmen were skilled in the process, and the industry continued to grow during the following centuries.

5. Welding, however, was transformed during the 19th century—in 1800, Sir Humphry Davy discovered the electric arc, and advances in arc welding continued with the inventions of metal electrodes by a Russian, Nikolai Slavyanov, and an American, C. L. Coffin in the late 1800s, even as carbon arc welding, which used a carbon electrode, gained popularity

6..Around 1900, A. P. Strohmenger released a coated metal electrode in Britain, which gave a more stable arc, and in 1919, alternating current welding was invented by C. J. Holslag, but did not become popular for another decade

7..Resistance welding was also developed during the final decades of the 19th century, with the first patents going to Elihu Thomson in 1885, who produced further advances over the next 15 years.

8. Thermite welding was invented in 1893, and around that time, another process, oxyfuel welding, became well established.

9. Acetylene was discovered in 1836 by Edmund Davy, but its use was not practical in welding until about 1900, when a suitable blowtorch was developed.

10. At first, oxyfuel welding was one of the more popular welding methods due to its portability and relatively low cost. 11.As the 20th century progressed, however, it fell out of favor for industrial applications.

12. It was largely replaced with arc welding, as metal coverings (known as flux) for the electrode that stabilize the arc and shield the base material from impurities continued to be developed.

13.World War I caused a major surge in the use of welding processes, with the various military powers attempting to determine which of the several new welding processes would be best.

1 По-перше газокиснева зварка була одним з популярніших методів завдяки його портативності і відносно низької вартості.

2 Теплова зварка була винайдена в 1893 році, і приблизно в цей час був створений інший процесс- газокиснева зварка.

3 Приблизно у 1900 році у Великобританії А. П. Строхменгер випустив електрод з металевим покриттям, який давав більш направлену дугу, а в 1919 році, була винайдена зварка змінного струму C. Же. Холслагом, але вона не стала популярною впродовж наступного десятиліття

4. Оскільки прогрес в XX столітті продовжувався, зварка мало застосовувалася в промисловості. Її багато в чому замінила дугова зварка, яку продовжували конструювати (удосконалити ) і яка завдяки металевому шару (покриттю) (відомому як флюс) для електроду направляла дугу і захищала базовий матеріал від домішок..

5.У 1540 Бірінгуччо Бірінгусио опублікував «пиратехнику», яка включає опис операції кування.

6 В середні віки були удосконалення в ковальській зварці, при якій ковалі неодноразово стукали по нагрітому металу доки не відбувалося з'єднання

7.Світова війна викликала сплеск великого вживання зварювальних процесів, з різними військовими потужностями, намагаючись визначити, який з декількох нових зварювальних процесів буде краще.

8 Історія з'єднання металів налічує декілька тисячоліть, з перших прикладів зварки починаючи з бронзового і залізного століття в Європі і на Близькому Сході2.

9. Під час епохи возражденія ремісники набули в цьому процесі досвіду, а промисловість продовжувала розвиватися впродовж наступних століть.

10 Зварка опором була також створена в останнє десятиліття XIX століття, з першими патентами які отримав Еліо Томсон у 1885 році,котрий зробив удосконалення в подальших 15 років.

11. Зварка використовувалася при будівництві Залізної колони в Делі, Індія, який зводився біля 310м. у висоту і вагою 5.4 тонн

12 Проте, зварка, отримала подальший розвиток в XIX столітті — в 1800 році, коли Сер Гемфрі Деві відкрив електричну дугу, а удосконалення дугової зварки продовжилося з винаходом металевих електродів, росіянином, Миколою Славяновим і американцем, C. L. Коффіном в кінці 1800,також також як вуглецевої дугової зварки, яка використовувала вуглецевий електрод, що отримав популярність

13 Ацетилен був відкритий в 1836 році Едмундом Деві, але він не мав практичного використання в зварці до 1900 року, поки не була створена відповідна паяльна лампа.

1.History The history of joining metals goes back several millennia, with the earliest examples of welding from the Bronze Age and the Iron Age in Europe and the Middle East. Welding was used in the construction of the Iron pillar in Delhi, India, erected about 310 and weighing 5.4 metric tons. The Middle Ages brought advances in forge welding, in which blacksmiths pounded heated metal repeatedly until bonding occurred. In 1540, Vannoccio Biringuccio published "De la pirotechnia", which includes descriptions of the forging operation. Renaissance craftsmen were skilled in the process, and the industry continued to grow during the following centuries. Welding, however, was transformed during the 19th century—in 1800, Sir Humphry Davy discovered the electric arc, and advances in arc welding continued with the inventions of metal electrodes by a Russian, Nikolai Slavyanov, and an American, C. L. Coffin in the late 1800s, even as carbon arc welding, which used a carbon electrode, gained popularity

2.Around 1900, A. P. Strohmenger released a coated metal electrode in Britain, which gave a more stable arc, and in 1919, alternating current welding was invented by C. J. Holslag, but did not become popular for another decade .Resistance welding was also developed during the final decades of the 19th century, with the first patents going to Elihu Thomson in 1885, who produced further advances over the next 15 years. Thermite welding was invented in 1893, and around that time, another process, oxyfuel welding, became well established. Acetylene was discovered in 1836 by Edmund Davy, but its use was not practical in welding until about 1900, when a suitable blowtorch was developed. At first, oxyfuel welding was one of the more popular welding methods due to its portability and relatively low cost. As the 20th century progressed, however, it fell out of favor for industrial applications. It was largely replaced with arc welding, as metal coverings (known as flux) for the electrode that stabilize the arc and shield the base material from impurities continued to be developed. World War I caused a major surge in the use of welding processes, with the various military powers attempting to determine which of the several new welding processes would be best.

3. The British primarily used arc welding, even constructing a ship, the "Fulagar", with an entirely welded hull. Arc welding was first applied to aircraft during the war as well, as some German airplane fuselages were constructed using the process. Also noteworthy is the first welded road bridge in the world built across the river Słudwia Maurzyce near Łowicz, Poland) in 1929, but designed by Stefan Bryła of the Warsaw University of Technology in 1927. During the 1920s, major advances were made in welding technology, including the introduction of automatic welding in 1920, in which electrode wire was fed continuously. Shielding gas became a subject receiving much attention, as scientists attempted to protect welds from the effects of oxygen and nitrogen in the atmosphere. Porosity and brittleness were the primary problems, and the solutions that developed included the use of hydrogen, argon, and helium as welding atmospheres During the following decade, further advances allowed for the welding of reactive metals like aluminum and magnesium. This, in conjunction with developments in automatic welding, alternating current, and fluxes fed a major expansion of arc welding during the 1930s and then during World War II.

4. .During the middle of the century, many new welding methods were invented. 1930 saw the release of stud welding, which soon became popular in shipbuilding and construction. Submerged arc welding was invented the same year, and continues to be popular today. Gas tungsten arc welding, after decades of development, was finally perfected in 1941, and gas metal arc welding followed in 1948, allowing for fast welding of non-ferrous materials but requiring expensive shielding gases. Shielded metal arc welding was developed during the 1950s, using a flux coated consumable electrode, and it quickly became the most popular metal arc welding process. In 1957, the flux-cored arc welding process debuted, in which the self-shielded wire electrode could be used with automatic equipment, resulting in greatly increased welding speeds, and that same year, plasma arc welding was invented. Electroslag welding was introduced in 1958, and it was followed by its cousin, electrogas welding, in 1961 Other recent developments in welding include the 1958 breakthrough of electron beam welding, making deep and narrow welding possible through the concentrated heat source. Following the invention of the laser in 1960, laser beam welding debuted several decades later, and has proved to be especially useful in high-speed, automated welding. Both of these processes, however, continue to be quite expensive due the high cost of the necessary equipment, and this has limited their applications

1.История соединения металлов насчитывает несколько тысячелетий, с первых примеров сварки начиная с бронзового и железного века в Европе и на Ближнем Востоке. Сварка использовалась при строительстве Железной колонны в Дели, Индия,который возводился около 310м. в высоту и весом 5.4 тонн. В средние века были усовершенствования в кузнечной сварке, при которой кузнецы неоднократно стучали по нагретому металлу пока не происходило соединение . В 1540 Бирингуччо Бирингусио опубликовал «пиратехнику», которая включает описание операции ковки. Во время эпохи возраждения ремесленники приобрели в этом процессе опыт , а промышленность продолжала развиваться на протяжении следующих веков. Однако, сварка, получила дальнейшее развитие в XIX веке — в 1800 году,когда Сэр Гемфри Дэви открыл электрическую дугу, а усовершенствование дуговой сварки продолжилось с изобретением металлических электродов, россиянином , Николаем Славяновым и американцем, C. L. Коффином в конце 1800,также как углеродистой дуговой сварки, которая использовала углеродный электрод,получивший популярность

2.Приблизительно в 1900 году в Великобритании А. П. Строхменгер выпустил электрод с металлическим покрытием , который давал более направленную дугу, а в 1919 году, была изобретена сварка переменного тока C. Ж. Холслагом, но она не стала популярной на протяжении следующего десятилетия Сварка сопротивлением была также создана в последнее десятилетие XIX века, с первыми патентами которые получил Элиу Томсон в 1885 году, который сделал дальнейшие усовершенствования в последующие 15 лет. Тепловая сварка была изобретена в 1893 году, и примерно в это время был создан другой процесс- газокислородная сварка,. Ацетилен был открыт в 1836 году Эдмундом Дэви, но он не имел практического использования в сварке до 1900 года, пока не была создана подходящая паяльная лампа. Во-первых газокислородная сварка была одной из более популярных методов благодаря его портативности и относительно низкой стоимости. Поскольку прогрес в XX веке продолжался, сварка мало применялась в промышленности. Её во многом заменила дуговая сварка,которую продолжали конструировать (усовершенствовать ) и которая благодаря металлическому слою (покрытию) (известному как флюс) для электрода направляла дугу и защищала базовый материал от примесей.. Мировая война вызвала всплеск большого применения сварочных процессов, с различными военными мощностями, пытаясь определить, какой из нескольких новых сварочных процессов будет лучше.

3.Британцы в основном использовали дуговую сварку, есть даже при строительство корабля «Фулугар», где весь корпус сварной . Дуговая сварка впервые была применена к самолетам во время войны, также как на некоторых немецких самолётах фюзеляжи были построены с использованием этого процесса. Также следует отметить первый сварной автодорожный мост в мире, построенный через реку вблизи Лович,в Польше в 1929 году, и разработанный Стефаном Брила из Варшавского технологического университета в 1927 году. В течение 1920-х года в сварке были достигнуты большие успехи, включая введение автоматической сварки в 1920 году, при которой использовался электродный провод с непрерывным питанием. Защитный газ стал предметом большого внимания, так как ученые пытались защитить сварку от выбросов кислорода и азота в атмосферу. Тонкость и хрупкость были основными проблемами, и решения, которые разрабатывались, включали использование водорода, аргона и гелия, как газовой среды сварки. За последующее десятилетие достигла дальнейшего прогресса сварка с такими химически-активными металлами, как алюминий и магний. Это, в сочетании с появлением автоматической сварки, переменного тока и питания флюсом , значительного распространения дуговой сварки в 1930-х, а затем во время второй мировой войны. .

4.В середине века было изобретено множество новых методов сварки. 1930 год увидел контактную сварку, который вскоре стал популярным в судостроении и в строительстве. Дуговая сварка под флюсом была изобретена в том же году и остаётся популярным сегодня. Газовольфрамовая дуговая сварки, после десятилетего создания, наконец, появилась в 1941 году, а затем в 1948 году появилась газо-дуговая сварка , позволяя осуществлять быструю сварку цветных материалов, но требующая дорогостоящих защитных газов.Дуговая сварка в защитной среде была разработана в 1950-х годах с использованием потока покрытием плавящимся электродом, и он быстро стал самым популярным процессом дуговой сварки. В 1957 году дебютировал процесс порошковой дуговой сварки , при котором можно было использовать проводниковый электрод с защитным покрытием с автоматическим оборудованием,который значительно увеличивал скорость сварки , плазменная дуговая сварка была изобретена в том же году. Электрошлаковая сварка была введена в 1958 году, а за ней в 1961году последовала её сородич - электрогазовая сварка Другие последние ние события в области сварки включают в1958 появление электронно-лучевой сварки, которая осуществляла сварку на глубине и в узких местах благодаря источнику концентрированного тепла. После изобретения лазера в 1960 году лазерный луч сварки дебютировал спустя несколько десятилетий и оказался особенно полезным в высокоскоростной, автоматизированной сварке. Оба этих процессов, однако, продолжают быть довольно дорогим из-за высокой стоимости необходимого оборудования, и это ограничивает их применение